Menu Close

Квіти в озері як називаються

§ 49. Озера

ЩО ТАКЕ ОЗЕРО. На суходолі є чимало заглиблень (улоговин) різного походження, в які стікають поверхневі й підземні води. Якщо в заглиблення надходить води більше, ніж за такий самий час випаровується, вода назбирується й утворюється озеро. Від річки озеро відрізняється тим, що вода в ньому не тече, як потік у руслі. А на відміну від моря, озеро не є частиною Світового океану, тобто не має з ним ніякого сполучення.

РЕКОРДИ СВІТУ ЛЮДЕЙ І ПРИРОДИ

Найбільше озеро на Землі — Каспійське. Воно в 4 рази більше за Біле море. Через величезні розміри і воду, що за складом солей подібна до морської, його називають морем.

Озера надзвичайно різноманітні. За розмірами є озера-моря й озера-«калюжі». Глибина озер коливається від кількох сантиметрів до більш як 1,5 км. У одних озерах вода прісна, в інших — солона (додаток 4, с. 252). Бувають озера, скуті кригою протягом сотень років, і, навпаки, озера з гарячою водою. Одні дуже багаті на організми, інші є «водяними пустелями».

Підступність вулканічних озер

Озера, що лежать у кратерах, під час вулканічних вивержень додають лиха. Так, на острові Ява під час виверження вулкана вода в такому озері закипає і вихлюпується. Потоки гарячої води і грязі стікають униз, знищуючи все на своєму шляху. Нині рівень води в цьому вулканічному озері за допомогою тунелів знизили на 50 м.

ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ОЗЕРНІ УЛОГОВИНИ. Розміри, обриси берегів, глибина озер зумовлені походженням їх улоговин.

Улоговини тектонічного походження утворилися в результаті рухів земної кори. Унаслідок повільного опускання ділянок суходолу виникла улоговина, наприклад, найбільшого озера Африки — Вікторія. У глибокій тектонічній тріщині утворилося й озеро Байкал. Воно має довгасту форму, велику глибину і високі урвисті береги (мал. 226).

РЕКОРДИ СВІТУ ЛЮДЕЙ І ПРИРОДИ

Найглибше озеро земної кулі — Байкал (1620 м). Воно значно глибше за Баренцове та Карське моря. Його улоговина вміщує 10 % усіх прісних вод Землі. Найглибше озеро в Україні — Світязьке (58 м), воно в 4 рази глибше за Азовське море.

Мал. 226. Тектонічне озеро (Байкал)

Вулканічні озера утворились у кратерах згаслих вулканів (мал. 227). Вони досить глибокі (понад 100 м), але невеликі за площею.

Мал. 227. Вулканічне озеро

Льодовикові озера виникли в заглибинах поверхні, «виораних» і поглиблених льодовиками, або внаслідок загородження льодовиком русла гірського водотоку. Вони поширені на півночі Євразії і Північної Америки, у високих горах. Такі озера невеликі й неглибокі (мал. 228).

Чудовисько озера Лох-Несс

Льодовикове озеро Лох-Несс відоме не своїми розмірами чи глибиною. Воно відоме завдяки Нессі — ящеру, що жив на Землі 100 млн років тому і якого нібито бачили в озері в наш час. На пошуки стародавньої тварини споряджають підводні експедиції, але Нессі від них «вислизає».

Мал. 228. Льодовикові озера

Заплавні озера утворюються в долинах річок. Вони є залишками старих річкових русел, тому називаються озера-стариці (мал. 229). Ці водойми видовжені, звивисті, невеликі за площею і неглибокі.

Мал. 229. Заплавне озеро

Іноді озера можуть мати подвійне походження. Наприклад Великі Озера, що в Північній Америці, виникли в тектонічних западинах, на яких позначилася й діяльність льодовика. Тому їх походження тектонічно-льодовикове. Каспійське море-озеро лежить у прогині земної кори і водночас є залишком прадавнього океану, що існував десятки мільйонів років тому. Таке походження називають тектонічно-залишковим.

Якщо об’єднати всі озера.

Якби всі озера Землі об’єднати в одне величезне озеро, то воно зайняло б площу трохи більшу за Середземне море. Якби воду всіх озер розподілити по всій поверхні земної кулі, то вона покрила б її шаром 35 cм.

ЗВІДКИ БЕРЕТЬСЯ ВОДА В ОЗЕРІ. Озера, як і річки, живляться атмосферними опадами, підземними і поверхневими водами, що стікають у них (і насамперед річковими водами). Із озер вода витрачається на випаровування, а також витікає у вигляді річок. Рівень води в озерах, як і в річках, змінюється залежно від зміни кліматичних умов. Великі коливання рівня позначаються на їх площі. У вологі сезони вона збільшується, у посушливі — зменшується. Невипадково берегову лінію деяких озер, розташованих у пустелях, на картах позначають пунктирною лінією. Ці озера — ніби гумові, їх розміри можуть змінюватися кілька разів за короткий час.

Озеро-мандрівник

Озеро Лобнор, що в Центральній Азії, часто змінює не тільки обриси, а й місце розташування. Дивовижна здатність озера «мандрувати» на відстань понад 100 км пояснюється тим, що воно лежить серед пустелі й живиться водами кількох річок. Залежно від того, яка річка наповнює озеро, там воно і опиняється. Часом Лобнор розділяється на кілька озер або навіть пересихає.

Озера, з яких витікають річки, називаються стічними. Наприклад, стічним є Байкал — з нього витікає річка Ангара. Озера, з яких річки не витікають, називаються безстічними. Таким є Каспійське море-озеро — жодна річка з нього не витікає.

РЕКОРДИ СВІТУ ЛЮДЕЙ І ПРИРОДИ

Найсолоніше озеро світу — Мертве море в Азії. Його вода така солона, що риба, яка іноді запливає з річки Йордан, гине в ньому через хвилину. Рибина стає твердою, як палиця, покрившись міцним соляним панциром. У такому озері неможливо потонути, людина тримається на воді, як поплавець.

Мал. 230. Найсолоніше озеро світу — Мертве море

Із річковими і підземними водами до озера надходять солі. Якщо їх вміст у воді зовсім незначний, то озеро вважають прісним. Прісними є стічні озера, тому що сіль із них виносять річки, які витікають із нього. Якщо озеро безстічне, то солі в ньому нагромаджуються і вода поступово засолюється. Солоні озера виникають у посушливому кліматі. Там відбувається велике випаровування з їх поверхні, тому вода сильно насичується солями. Іноді їх так багато, що солі випадають на дно і береги у вигляді осаду.

Зображення озер на карті

ПОШИРЕННЯ ОЗЕР ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ. На земній кулі є величезна кількість озер. Вони є скрізь, навіть у закутій у льодовий панцир Антарктиді. У районах із вологим кліматом їх більше, ніж там, де клімат посушливий. Найбільш озерним материком є Північна Америка. На півночі Євразії озер подекуди так багато, що складно визначити, чого там більше — суходолу чи води. Такими країнами є Швеція і Фінляндія. Їх називають «країнами тисячі озер». У цих районах на півночі Європи є всі умови для утворення озер — велика кількість опадів, незначне випаровування, багато природних улоговин.

РЕКОРДИ СВІТУ ЛЮДЕЙ І ПРИРОДИ

Заплавне озеро Тонлесап, що в долині річки Меконг (Азія), є найбільш рибним озером на Землі. Там з 1 га виловлюють 100 кг риби. Такі багатства озера пояснюються тим, що воно влітку розливається, як річка в повінь. Його вода затоплює луки і ліси, й рибі не бракує їжі. Під час такого розлиття рибу ловлять у калюжах навіть тигри, куниці та свійські тварини — собаки, коти, свині.

Мал. 231. Фінляндія — країна тисячі озер

Озера — окраса природи. Як милують око синява води і біле латаття на ній! Береги озер є чудовим місцем відпочинку. Воду з них використовують для потреб населення і зрошення. Великими озерами на суднах перевозять різноманітні вантажі. У солоних озерах видобувають кам’яну сіль, у невеликих прісних озерах розводять рибу.

Мал. 232. Видобування солі з озер

І солоне, і прісне

Залишкове безстічне озеро Балхаш (Азія) має дивовижну воду. У західній частині озера вона прісна, а в східній — солона. Така «подвійність» обумовлена тим, що в західну частину впадають кілька повноводних річок, які й опріснюють озеро. А в східну частину не впадають річки, і вода там залишається солоною.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• Озеро — це природна водойма (улоговина, заповнена водою), яка немає безпосереднього сполучення з морем.

• За походженням улоговин розрізняють озера тектонічні, вулканічні, льодовикові, заплавні та ін.

• За водним режимом є стічні та безстічні озера.

• За солоністю води озера бувають прісні й солоні.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Що називають озером? Які умови необхідні для його утворення?
  • 2. Чим озеро відрізняється від моря?
  • 3. Як утворюються озерні улоговини?
  • 4. Чому безстічне озеро стає солоним?
  • 5. Визначте географічні координати озера Байкал.
  • 6*. Земна поверхня має багато улоговин, заглиблень і знижень. Проте не всі вони стають озерами. Поміркуйте чому

ПРАКТИЧНА РОБОТА 7 (Закінчення. Поч. див. с. 166, 191.)

Тема: Позначення на контурній карті озер.

4. Зазначте на контурній карті назви озер: Каспійське, Байкал. Вікторія, Великі Озера.

§ 24. Озера, штучні водойми і канали (підручник)

1. Пригадайте, які бувають за походженням озерні улоговини.

2. Що відносять до штучних водойм?

Озера . Озера називають блакитними перлинами, синіми очима Землі. В Україні їх близько 20 тис., однак більшість з них є невеликими озерцями у долинах річок. Тільки 40 водойм мають площу понад 10 км 2 , та й ті неглибокі. Розташовані озера по території України нерівномірно. Найбільші з них розміщені в пониззі Дунаю, на узбережжях Чорного й Азовського морів, Поліссі та в Карпатах. Вкрай мало їх у лісостеповій і степовій смугах. Здебільшого озера прісні; солоними є лише кілька десятків озер на півдні України.

Озера нашої країни різноманітні за походженням улоговин. Карстові озера утворились при розчиненні гірських порід водою. Таке походження мають Шацькі озера, що на Волині. Всього до них належать близько тридцяти озер, з яких найбільшим є Світязьке . Його називають геологічним дивом: знаходячись серед крейдових порід, які здатні розчинятися, озеро залишається повноводним. Це відбувається завдяки живленню не тільки атмосферними, а й напірними підземними водами. Вода в озері надзвичайно м’яка і прозора. Каналом Світязьке озеро з’єднується з Пулемецьким та Лукою. Загалом Шацькі озера стічні, знаходяться в басейні Західного Бугу. Невеликі карстові озера є на Поліссі, у Кримських горах, Карпатах, на Поділлі (там їх називають “ вікнами ” ).

Назва озера Світязьке за однією з версій у перекладі з литовської означає світле, біле, за іншою – походить від праслов’янського слова „вити”, тобто назва пов’язана з конфігурацією озера – звивисте, криве.

Льодовикові озера утворились на дні колишніх лож гірських льодовиків і трапляються на схилах Чорногорського масиву в Карпатах. Це озера Бребенескул, Марічейка, Несамовите. Загатні озера виникають внаслідок загородження водного потоку обвалом чи зсувом. Саме так у верхів’ях карпатської р. Тереблі утворилося озеро Синевир. Зусібіч воно оточене горами, порослими віковими соснами, смереками, буками. Озеро невелике, але достатньо глибоке (24 м). У Закарпатті є декілька вулканічних озер, що утворилися після заповнення водою кратерів вулканів (Синє, Липовецьке).

Назву Синевир виводять від слів синій і вир пучина, глибока яма . Кришталево чиста вода в озері має блакитний відтінок., за що в народі його називають „Морським оком”

Найбільш високогірним озером в Україні є Бребенескул, що лежить на абсолютній висоті 1 801 м біля однойменної вершини Українських Карпат.

Мал. Національний природний парк ” Синевир “, озеро Синевир

Заплавні озера і озера-стариці – результат роботи річок. Заплавні озера виникають на заплаві річки внаслідок відокремлення рукава або затоки від основного русла річковими наносами. Заплавні озера Ялпуг, Кугурлуй, Кагул є найбільшими серед прісноводних озер України. Вони утворилися внаслідок затоплення заплави Дунаю її притоками, які відділені від головної річки піщаними валами чи дамбами. Протоками ці озера з’єднуються з Дунаєм і живляться його водами під час великих повеней. Озера-стариці – це озера в старих “ покинутих ” річкою руслах. Зазвичай невеликі за площею, вони поширені в долинах річок рівнинної частини України – в заплавах Дніпра, Десни, Сули, Псла, Сіверського Дінця. Водночас у деяких розширених і знижених місцях заплав річка може заливати великі площі (озера Люб’язь і Нобель на р. Прип’яті).

На рівнинних морських узбережжях поширені озера, які утворилися в результаті відокремлення від морів колишніх заток. Вони відгороджені вузькими й низькими пересипами з піску, гальки, черепашок чи гравію, що намиті морськими хвилями і прибережними течіями. Ці озера доволі великі, але мілководні. Більшість з них є лиманними озерами, тобто колишніми лиманами, перетвореними в озера. Лимани – видовжені (до 20 – 40 км) затоки, які утворюються в результаті затоплення морем долин річок біля їх гирл. Найбільші озера-лимани – Дністровський і Молочний – прісні, з них існує стік у Чорне й Азовське моря. Є лиманні озера безстічні й солоні: Сасик-Кундук , Шагани, Хаджибейський, Тилігульський лимани. Вони витягнуті на десятки кілометрів, але мілководні – глибина не перевищує 3 м, тому вода в них прогрівається до +30 0 С. Часто лимани мають цілющі грязі. Відомий лікувальними грязями, на базі яких працюють численні курорти, Куяльницький лиман.

Мал. Дністровський лиман

Уздовж берегів Степового Криму є відокремлені пересипами затоки, які утворилися в результаті затоплення морем сухих долин та балок. Через ділянки пересипів морська вода продовжує проникати в озера й насичувати їх солями. Такі озера називають сивашами. Вони так само неглибокі, мають високу солоність води і великі відклади лікувального мулу – цілющих грязей. Найбільші озера-сиваші – Донузлав і Сасик-Сиваш, поряд з яким знаходиться місто-курорт Євпаторія. Грязі Сакського озера унікальні у всьому світі своїм складом і цілющим впливом на організм людини. Для оздоровлення людей Використовуються також грязі солоних лиманів.

Озером інколи називають затоку Азовського моря Сиваш. Вона майже повністю відокремлена від моря піщаною косою Арабатська Стрілка і з’єднана з ним лише вузькою протокою на півночі. Солоність води в затоці-озері понад 220 ‰. Його солі – цінна мінеральна сировина.

Води великих прісних озер України є джерелами водопостачання населення, використовуються для зрошення, в них розводять рибу. Мальовничі поліські й карпатські озера є привабливими об’єктами для численних туристів і відпочиваючих.

Назви озер Сасик і Сиваш перекладаються з тюркських мов майже однаково – Озеро, що має запах гнилі та Гниле озеро.

Найглибшим в Україні є Світязьке озеро, середня глибина якого становить 7 м, а максимальна – 58,4 м. Вода в ньому така чиста і прозора, що й на глибині 8 м видно дно.

Найбільшим за площею прісним озером в Україні є Ялпуг (149 км 2 ), найбільшим прісноводним лиманом – Дністровський (360 км 2 ).

Штучні водойми. Крім природних, в Україні є багато штучних водойм – ставків і водосховищ. Ставки, яких налічується майже 29 тис., являють собою перегороджені греблями частини невеликих річок або заповнені водою балки. Вони є в усіх регіонах України і використовуються для розведення риби та відпочинку людей.

Водосховища – це великі штучні водойми, створені для нагромадження води і подальшого її використання та регулювання стоку річки протягом року. Найбільші з них споруджено на Дніпрі – Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське. Вони утворюють каскад – групу, розміщену уступами за течією річки. Створення Дніпровського каскаду тривало майже півстоліття з 20-х років ХХ ст. і було пов’язане з використанням води Дніпра для виробництва електроенергії. Перше Дніпровське водосховище створювалося насамперед для покращення судноплавства на ділянці дніпровських порогів та для потреб ГЕС, а Каховське мало на меті забезпечити у першу чергу зрошування посушливих степових територій.

Потужна ГЕС є супутником Дністровсього водосховища на однойменній річці. Великі штучні водойми є також на Сіверському Дінці (Печенізьке водосховище), Осколі ( Червонооскольське ), Південному Бузі ( Ладижинське ) та інших річках. Вони створені біля ТЕС і АЕС, промислових центрів і великих міст, їх води зрошуюють чимало сухих земель. Проте з водосховищами пов’язана й низка негативних явищ. Їх води так сильно розмивають береги, що вони щорічно відступають на десятки метрів. Щоб цьому запобігти здійснюють укріплення берегів водосховищ бетонними плитами. Поширеним негативним явищем влітку є „цвітіння” води – сильне розмноження дрібних водоростей, які при цьому поглинають з води велику кількість кисню. Це в свою чергу призводить до масової загибелі риби. Для запобігання цього розводять білого амура і товстолобика – риб, які живляться фітопланктоном, очеретом і осокою.

Найбільшим за площею водосховищем в Україні є Кременчуцьке площею 2 252 км 2 , найглибшим – Дніпровське глибиною 54 м.

Канали . Щоб забезпечити перерозподіл вод по території задля потреб господарства створюють штучні річки – канали. Ними постачають воду для найбільших промислових районів і міст, зрошують і осушують землі.

Найдовший в Україні Північнокримський канал. Він є найбільшим і за об’ємом води, що транспортується. Канал простягнувся від Каховського водосховища через Перекопський перешийок до м. Керчі. Більша частина каналу проходить у земляному руслі, що спричиняє значне просочування води вглиб. Північнокримський канал працює сезонно: його заповнення починається в березні, а в листопаді подача води припиняється. Від нього у різні боки відходять зрошувальні канали, які творять цілі системи (найбільшою з них є Краснознам’янська ).

У Каховському зрошувальному канал і, який так само відходить від Каховського водосховища, вода утримується протягом всього року. На всій його протяжності рух води здійснюється самопливом, без допомоги насосних станцій. Щоб запобігти просочуванню води вглиб по всій його довжині русло вкрите ґрунтово-плівковим екраном. В останні роки водозабір в усі канали істотно зменшився.

Водопостачання для промислових районів і міст здійснюється каналами Дніпро – Донбас, Сіверський Донець – Донбас, Дніпро – Кривий Ріг. На Поліссі і в Західній Україні створено густу мережу вузьких осушувальних каналів і ровів, якими у річки скидаються води з надмірно зволожених територій.

Найдовший канал в Україні – Північнокримський (400 км). Його штучне русло має ширину 115 м і глибину 6 м.

Озерами штучного походження є затоплені водами кар’єри, в яких припинено видобуток корисних копалин. Такими є Солотвинські соляні озера, Яворівське озеро на місці сірчаного кар’єру, водойми у гранітних кар’єрах на Українському щиті. Чимало малих річок на окремих ділянках течуть у викопаних людиною руслах. Така каналізація природних водотоків здійснювалася в Україні у ХХ ст. з метою спрямлення течій річок і осушення їх заплав.

В Україні є озера карстового, льодовикового, завального, вулканічного, лиманного, заплавного походження й озера-стариці.

Найбільшими озерами в Україні є Дністровський і Молочний лимани, Сасик (Кундук), Ялпуг, найглибшими – Світязьке, Синевир.

Дніпровський каскад утворюють Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське водосховища.

Великими каналами в Україні є Північнокримський, Каховський, Дніпро-Донбас.

1. Які озера за походженням улоговин поширені в Українських Карпатах?

2. Розкажіть про утворення лиманних озер. Наведіть приклади таких озер в Україні.

3. Чому розміри і форма заплавних озер часто змінюються?

4. З якою метою створюються водосховища? На яких річках вони створені?

5. Яку роль відіграють канали? Розкажіть про відомі вам канали.

6. Які озера та штучні водойми є у вашому районі?

7*. Яке озеро можна назвати „українським Байкалом”. Розкажіть про походження його озерної улоговини.

Практична робота 4 (продовження)

На контурній карті підпишіть назви найбільших озер, водосховищ та каналів, назви яких згадуються у параграфі підручника.