Menu Close

Скільки мяких приголосних звуків у слові кохання

Зміни приголосних у мовленні

Учені-мовознавці, аналізуючи взаємодію звуків у мовному потоці, виявили, що на якість їх постійно впливає артикуляція сусідніх звуків. Унаслідок цього відбуваються комбінаторні зміни звуків. Одні з них пристосовуються до інших, наприклад, голосні до приголосних і навпаки ([с°ум] – [с] перед наступним [у] огублюється). Інші уподібнюються, коли поряд стоять звуки однієї групи – обидва голосні або обидва приголосні. Уподібнення називається латинським терміном — асиміляція. Це зміни голосних або приголосних унаслідок впливу попереднього звука на наступний чи наступного – на попередній. Наприклад: у слові [прбз’ба] глухий [с’] перед дзвінким [б] одзвінчується, перетворюючись на дзвінкий [з’]; у слові [н’іхт’і] дзвінкий [г] перед глухим [т] оглушується; у слові [куз’н’а] твердий [з] перед м’яким [н’] пом’якшується.

Палаталізація приголосних звуків

Пом’якшення, або палаталізація, приголосних звуків відбувається внаслідок додаткового підняття язикової спинки до твердого піднебіння, що виникає в певному фонетичному оточенні приголосного звука.

Різні приголосні мають неоднаковий ступінь палаталізації. Дані експериментальних досліджень палаталізації приголосних звуків української мови свідчать, що найвищий ступінь пом’якшення виявляють передньоязикові зімкнені приголосні, за ними йдуть передньоязикові африкати, передньоязикові щілинні, далі губні, задньоязикові та дрижачий [р].

Серед палаталізованих приголосних розрізняють пом’якшені і напівпом’якшені звуки. До напівпом’якшених належать: [б], [п], [в], [м], [ф], [г], [г], [к], [х], [ж], [ч], [ш], [дж>

Пом’якшення приголосних здійснюється в українській мові в чітко визначених позиціях:

  • 1) усі приголосні набувають палатальної вимови перед голосним переднього ряду [і], якщо вони не розділені паузою на стику префікса і кореня або частин складноскороченого слова: [н’іс], [р’ід], [в’ікно], [ж’і’н’ц’і], але [бсизіме’н:иї], [пе’дінсти^гу’т], [держінспе’кц’уа];
  • 2) передньоязикові приголосні [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н] перед іншим м’яким приголосним та [Д: [д’н’і], [могуУн’ії], [з’н’а’тие], [пі’с’н’а], [ві’д’.’іл], [міц’н’і1], [дз’він]; перед наступним пом’якшеним звуком [в], [м]: [с’в’а’то], [ц’в’ах], [дз’в’а’кнути], [с’м’іх].

У словах іншомовного походження можуть вимовлятися пом’якшено всі приголосні, включаючи й губні, задньоязикові і глотковий (про це йдеться в розділах “Орфоепія”, “Орфографія”).

Крім того, в українському літературному мовленні широко вживаються пом’якшені приголосні в інших позиціях, зокрема перед іншими приголосними. Як правило, така палаталізація зумовлюється асимілятивними змінами звуків.

Асиміляція і дисиміляція приголосних у потоці мовлення

Асиміляція (від лат. – уподібнення) та дисиміляція (від лат. тіїапо – розподібнення) властиві фонетичній системі української мови і простежуються тільки в мовному потоці, як правило, в межах одного такту чи одного складу. Тому асиміляція і дисиміляція – явища усного мовлення. Правда, окремі асимілятивно-дисимілятивні зміни з часом можуть фіксуватися графічною системою мови і переходити в орфографічне письмо (як приклад можна взяти хоча б позначення на письмі оглушеного префікса с- (із з-) чи передавання подовженого приголосного).

Під асиміляцією як фонетичним явищем слід розуміти уподібнювання одного звука іншому, здебільшого сусідньому. Асиміляція може бути прогресивною або регресивною, повною або частковою, за дзвінкістю або глухістю, за місцем і способом творення та за м’якістю.

Сучасній українській мові, як і російській та іншим слов’янським, властива переважно регресивна часткова асиміляція за дзвінкістю, глухістю, м’якістю, рідше за способом і місцем творення.

Скільки мяких приголосних звуків у слові кохання

Голосні і приголосні звуки

За умовами творення та особливостями звучання всі звуки поділяються на голосні та приголосні. В українській мові 6 голосних і 32 приголосні звуки.

Голосними називаються звуки, що складаються тільки з голосу. При їх творенні повітря повільно проходить через ротову порожнину і не зустрічає жодних перешкод (а, о, у, и, і, е).

Приголосними називаються звуки, що мають у своєму складі голос і шум або тільки шум. При їх творенні повітря зустрічає на своєму шляху перешкоди ([б, п, д/д’, т/т’, г, к, ґ, ф, ж, з/з’, ш, с/с’, х, дж, дз/дз’, ц/ц’, ч, в, м, й, н/н’, л/л’, р/р’]).

Приголосні звуки можуть утворюватися за допомогою голосу й шуму або тільки шуму (голосові зв’язки дрижать дуже сильно, слабко або зовсім розслаблені). Залежно від цього звуки поділяються на сонорні, дзвінкі та глухі. У сонорних звуках голос переважає над шумом ([м, в, н/н’, л/л’, р/р’, й]). Дзвінкі звуки складаються з голосу і шуму ([б, д/д’, з/з’, ж, дж, дз/дз’, г, ґ]). Глухі звуки складаються тільки з шуму ([п, т/т’, х, ф, с/с’, ц/ц’, ш, ч, к]). В українській мові 11 дзвінких і 12 глухих приголосних. Більшість дзвінких і глухих звуків утворюють пари [б—п, д—т, з—с, дз—ц, ж—ш, дж—ч, г—х, г—к, д’—т’, з’—с’, дз’—ц’].

Із 32 приголосних звуків в українській мові 22 — тверді і 10 — м’які. Частина приголосних звуків утворює пари за твердістю/м’якістю. М’який знак й не має пари серед твердих приголосних. Звуки [б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, дж, г, к, х, ґ] не мають парних м’яких, вони можуть тільки пом’якшуватися перед і, а також зрідка перед іншими голосними або при подовженні (вітер — [в’іте и р], похід — [пох’ід]).

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.