Коли бажано саджати бульби глоксиній та як це зробити правильно?

Вітаю, дорогі друзі! Сьогодні я хочу вам розповісти про такі дивовижні рослини, як глоксинії, які також називають синнінгіями.

Прекрасна глоксинія

Квітки цієї рослини виглядають, як розкішні оксамитові дзвони, а різноманітність їх забарвлень просто вражає: вони можуть бути рожевими, яскраво-червоними, ніжно-рожевими, тигровими, махровими, з облямівкою та вічком.

Під час цвітіння глоксинія неймовірно красива, і іноді на одній рослині може бути більше десятка квітів, крім бутонів.

Якщо ви поставите собі за мету зібрати колекцію глоксиній, то зараз це зробити дуже легко, тому що можна замовити у колекціонерів практично будь-які сорти.

Виростити глоксинію можна із насіння, але простіше придбати в магазині бульби. Бульби можуть бути зовсім маленькими, та з часом вони перетворюються на великі картоплини, а чим більша бульба, тим більше глоксинія формує квіток.

Коли потрібно саджати глоксинію? Як тільки на ній проклюнуться паростки. Щоб не пропустити цей момент, потрібно протягом зими регулярно оглядати бульби. Якщо ви занадто затримаєтеся з посадкою, то в умовах, в яких зазвичай зберігаються бульби глоксинії, паростки можуть витягнутися, як у картоплі, і якісного цвітіння ви можете не отримати.

Посадка бульби

Багато хто під час посадки занадто сильно заглиблює бульбу глоксинії, а цього робити не можна. Тому зараз я розповім, як правильно посадити глоксинію в горщик.

Цій рослині підходить магазинний ґрунт для фіалок. Щоб глоксинія добре розвивалася і рясно цвіла, ґрунт повинен бути пухкий, поживний, сипкий, але в той же час грудкуватий: однорідний ґрунт погано утримує вологу.

У ємності для глоксинії обов’язково повинні бути дренажні отвори, причому не однин, а кілька, і не маленьких, а таких, які з часом не замуляться, тому що глоксинія не переносить застою води.

Як дренаж можна використовувати сухий мох, який продається в магазинах. Причому шар моху має бути досить товстим. Крім виконання функції дренажу, мох знезаражує ґрунт, оскільки бактерицидні властивості зберігаються в ньому навіть після висушування.

Заповнивши горщик ґрунтом так, щоб до краю залишалося приблизно 5 см вільного простору, я укладаю на поверхню бульбу глоксинії паростками вгору і злегка вдавлюю її в землю, а потім обережно обсипаю бульбу ґрунтом з усіх боків, щоб ділянка з паростками підносилась над поверхнею: під шаром ґрунту точка росту може загнити.

Згодом у основі паростків утворюється ніжка, і тоді я присиплю її ґрунтом, щоб компактний кущик глоксинії став більш стійким. Ось чому я не заповнила горщик ґрунтом до верху відразу.

Після посадки я зволожую ґрунт у горщику, намагаючись лити воду під стінки, щоб вона не потрапила на ділянку з паростками.

Догляд глоксинії

У січні або в лютому саджати глоксинію зарано, але якщо на бульбі з’явилися паростки, доводиться це робити. Щоб надалі паростки не витягувалися, потрібно щодня досвічувати глоксинію штучним джерелом протягом 12 годин. Власне це правило стосується всіх рослин, які довелося рано посадити.

Перший час глоксинія отримуватиме поживні речовини зі свіжого ґрунту, а приблизно через місяць я починаю вносити під неї спеціалізовані підживлення. У продажу є добрива для примул та фіалок, які підходять і глоксинії, тому що вона теж відноситься до родини Геснерієві.

Ці добрива містять велику кількість калію та необхідні для закладки бутонів і тривалого цвітіння мікроелементи. Можна підживлювати глоксинії і добривами для цибулинних, але в них трохи більше азоту, а для цвітіння потрібен калій. Тому для підживлення краще все-таки застосовувати суміші для фіалок та примул.

Добриво для цибулинних стане в нагоді глоксинії у випадку, коли дуже пересушена бульба ніяк не хоче прокидатися. Якщо бульба щільна і не гнила, можна з нею попрацювати. Розчиніть 10 мл добрива для цибулинних в 1 л води, налийте 100-150 мл розчину в миску і покладіть у нього бульбу брунькою догори: брунька не повинна зануритися в розчин.

Якщо бульба не плаває в рідині, значить, вона не висохла і напевно відновиться. Коли бульба насочиться розчином, загорніть її у вологий мох, покладіть на світло і чекайте появи паростків.

Щоб організувати конвеєрне цвітіння синнінгій та насолоджуватися ним до глибокої осені, висаджуйте бульби у різний час. Настає цвітіння через 2-2,5 місяці після посадки.

Як бачите, нічого складного в вирощуванні глоксинії немає. Головне – не пропустити пробудження бульби, правильно посадити її в хороший ґрунт і своєчасно вносити підживлення. Так що сміливо купуйте глоксинії та милуйтеся їх велюровими дзвіночками.

Глоксинія: вирощування, розмноження, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 листопада 2023 Опубліковано: 20 лютого 2019 Перша редакція: 20 січня 2015 🕒 10 хвилин 👀 90904 рази 💬 12 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за глоксинією
• Квітка глоксинія – особливості вирощування
  • Глоксинія королівська (Gloxinia regina)
  • Глоксинія прекрасна (Gloxinia speciosa)
  • Як доглядати за глоксинією вдома
  • Полив глоксинії
  • Удобрення глоксинії
  • Посадка глоксинії
  • Глоксинія відцвіла – що робити?
  • Глоксинія з насіння
  • Розмноження глоксинії листом

  Чи відомо вам, що перші привезені в XVIII столітті з Південної Америки глоксинії були кореневищними, а бульбові види були завезені з тих же місць тільки в минулому столітті? І що саме бульбова глоксиния стала основою для виведення безлічі прекрасних сортів цієї кімнатної культури?

  Що ще цікаво: в ботанічні довідники глоксинія занесена як синнінгія прекрасна, хоча глоксинія і синнінгія – дві різні, хоч і родинні культури: синнінгія – кореневищна рослина, а глоксинія прекрасна – бульбова.

  Зі статті на нашому сайті ви можете дізнатися, як доглядати за глоксинією протягом сезону вегетації, як стимулювати її цвітіння і як потім організувати для рослини період спокою.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за глоксинією

  • Цвітіння: з березня до кінця літа.
  • Освітлення: яскраве розсіяне світло при 12-14-годинному світловому дні.
  • Температура: у період вегетації – звичайна для житлових приміщень, у період спокою – близько 10 ˚C.
  • Полив: у період вегетації – регулярний, але помірний, способом нижнього поливу, з серпня рослина готується до періоду спокою, і полив має стати рідшим.
  • Вологість повітря: підвищена, але обприскування листя категорично не рекомендується, краще тримати навколо рослини посуд із водою.
  • Підживлення: у період активної вегетації один раз на 10 днів розчином повного мінерального добрива для квітучих кімнатних рослин.
  • Обрізування: у травні або червні, після закінчення першого цвітіння, і восени, перед початком періоду спокою.
  • Період спокою: з кінця жовтня по кінець лютого.
  • Пересадка: у кінці періоду спокою.
  • Розмноження: насінням, листовими живцями.
  • Шкідники: трипси, цикламенові та павутинні кліщі.
  • Хвороби: сіра гниль, вірусні інфекції.

  Рослина глоксинія (лат. Gloxinia), яка отримала свою назву на честь ельзаського лікаря і ботаніка Беньяміна Петера Глоксина, утворює рід у родині Геснерієві. Квіти глоксинія – це багаторічні тропічні трави і напівчагарники. Батьківщина глоксинії – Центральна і Південна Америки, де вона росте в листопадних лісах Бразилії і Перу, в скелях Мексики, в Андах або на берегах річок.

  Іншу назву – синнінгія (лат. Sinningia) – глоксинія отримала на честь Вільгельма Синнінга, садівника Бостонського університету, який присвятив себе селекції та гібридизації глоксинії. Завдяки його старанням у квітникарстві з’явилася гібридна або домашня глоксинія (синнінгія), представлена безліччю сортів і гібридів.

  Квітка глоксинія – особливості вирощування

  Кімнатна глоксинія – бульбовий багаторічник із коротким стеблом і соковитим оксамитуватим листям насиченого зеленого кольору. Такі ж оксамитові дзвонові квітки, прості або махрові, рожеві, червоні, білі, фіолетові, в цятку, брижасті, двоколірні, досягають 5 см у довжину і 7 см у діаметрі. Численне насіння глоксинії дуже дрібне. З 25 видів, що існують у природі, основою для селекційної роботи стали тільки глоксинія королівська і глоксинія прекрасна.

  Глоксинія королівська (Gloxinia regina)

  – квітка з потовщеними стеблами до 10 см. Темно-зелене опушене листя, зі сріблястими прожилками по верхній стороні і червонувате з нижньої, широкоовальне, розташоване супротивно по 4-6 штук, довжиною від 15 до 20 см. Квітконоси довгі, дзвінчасті пониклі квітки темно-фіолетового відтінку досягають у довжину 5 см, а в діаметрі 7 см.

  Глоксинія прекрасна (Gloxinia speciosa)

  – трав’яниста рослина з широкоовальним, звуженим до основи рівномірно зеленим листям на довгих ніжках. Квітки найрізноманітніших форм, залежно від сорту, зокрема махрові глоксинії, білого, червоного, фіолетового, синього, рожевого, пурпурного кольору, є форми з білим обідком по краю.

  • після цвітіння надземна частина квітки відмирає, і важливо дочекатися, поки цей процес самовільно завершиться;
  • перед періодом спокою глоксинія вимагає підживлення добривами, що не містять азоту – монофосфатом калію, наприклад;
  • горщик глоксинії потрібен пристойного розміру, для дорослої рослини – не менше 15 см у діаметрі;
  • якщо ви хочете, щоб ваші глоксинії цвіли цілий рік, влаштуйте для них стелаж або теплу полицю з досвічуванням протягом 14 годин на добу.

  Догляд за глоксинією у домашніх умовах

  Як доглядати за глоксинією вдома

  Якщо ви вирішили вирощувати глоксинію, забезпечте їй просторе місце, на яке падатиме яскраве розсіяне світло: світловий день їй потрібен дванадцяти-чотирнадцятигодинний, тому в період довгих ночей будьте готові організувати рослині додаткове підсвічування. Є простий спосіб дізнатися, чи достатньо квітці світла: якщо темно-зелене листя розташовується горизонтально, а стебло коротке, можна не турбуватися, але якщо листя і стебло тягнуться вгору, значить, світла рослині бракує. Однак запам’ятайте: догляд за глоксинією передбачає насамперед захист від прямих сонячних променів, які для рослини згубні.

  І ще один важливий момент: ніяких протягів! Якщо ви вирішили тримати квітку на підвіконні, про часте провітрювання доведеться забути. І вологість повітря, якої потребує глоксинія, доведеться підвищувати штучно, розставляючи навколо неї посуд з водою, оскільки рослина не любить попадання вологи на листя і квіти, якого при оббризкуванні не уникнути.

  Що ж до температури, то у вегетаційний період глоксинію влаштує звичайна для цієї пори року кімнатна температура, але в період спокою їй потрібна прохолода – приблизно 10 ºC. Спостерігайте за рослиною – і вона вам сама підкаже, які зміни у догляді їй потрібні: від перегріву листя глоксинії тягнеться догори, якщо ж листя опустилося нижче краю горщика, то квітка мерзне.

  Полив глоксинії

  Поливають глоксинію у вегетаційний період у піддон або верхнім поливанням, намагаючись не намочити ні листя, ні квіти. Між поливаннями верхній шар субстрату повинен підсихати. У кінці серпня проміжки між поливаннями збільшують, аби рослина поступово до кінця жовтня увійшла в період спокою. Як перезволоження, так і недостатнього поливання слід уникати. Поливають глоксинію відстояною або відфільтрованої водою на градус-два теплішою за кімнатну температуру.

  Удобрення глоксинії

  Підживлюють глоксинію в період активного росту один раз на декаду повним комплексним добривом для декоративноквітучих рослин. У середині серпня підживлення припиняють. Якщо нехтувати внесенням добрив, можуть виникнути проблеми і з ростом, і з цвітінням: зростання сповільнюється, бутони стають дрібнішими, забарвлення квіток блідне, через що страждає декоративність рослини, період цвітіння стає набагато коротшим. Іноді рослина потерпає від браку бору. Це стає помітним у літній час при максимальному світловому дні: по краю листової пластини з’являються глибокі щербини. У цьому випадку потрібно здійснити позакореневе підживлення глоксинії двовідсотковим розчином бури. І дозволю собі нагадати вам, що надлишок добрив набагато небезпечніший для рослини, ніж його нестача, так що постарайтеся дотримуватися в цьому питанні помірності.

  Посадка глоксинії

  Щороку в кінці періоду відпочинку проводиться пересадка глоксинії в новий горщик. Ґрунтова суміш використовується та сама, що і для бегоній та фіалок. Її можна придбати в магазині, а можна скласти самому з двох частин листової, однієї частини перегнійної землі та однієї частини піску. Отже, в лютому бульби глоксинії виймають із горщика разом із грудкою землі і перевалюють у новий горщик, трохи більший за попередній, у який попередньо укладають шар дренажу, а зверху на нього – шар ґрунту. Потім поступово додають субстрат і утрамбовують його. У результаті бульба має бути заглиблена в субстрат лише наполовину. За таким же принципом здійснюється і первинна посадка глоксинії.

  Глоксинія відцвіла – що робити?

  Коли глоксинія відцвіла (зазвичай це буває в травні-червні), обріжте стебло і майже все листя, залишивши на рослині тільки 2-4 нижніх листки, в пазухах яких незабаром з’являться пасинки, з яких ви залишите пару найсильніших, а решту видаліть. У цей час бажано провести підживлення квітки добривами для зростання, а за місяць, коли з’являться бутони, потрібно ввести добрива для цвітіння. Друге цвітіння, швидше за все, не буде таким пишним, як перше, але це нормально. Іноді ж глоксинія цвіте все літо, і питання про повторне цвітінні відпадає. Коли глоксинія відцвіте остаточно, потрібно поступово зменшити поливання і припинити підживлення, дочекатися, поки пожовтіє і висохне листя, після чого обрізати бадилля, залишивши над бульбою пеньок в 1-2 см.

  Глоксинія взимку

  На запитання «як зберігати глоксинію після цвітіння» є дві відповіді:

  – глоксинія, обрізана на зиму, зберігається в темному прохолодному місці до кінця лютого. Зволожується глоксинія взимку всього 1-2 рази на місяць, щоб не висохли бульби. Зимівля глоксинії може пройти під ванною або в утепленій лоджії;

  – другий спосіб збереження глоксинії в період спокою передбачає вилучення бульби з горщика, і оскільки в кінці січня або на початку лютого вам усе одно доведеться проводити процедуру пересадки глоксинії в новий горщик з новим субстратом, то чому б не дістати бульбу з горщика восени? Витягнуту бульбу очищають від залишків ґрунту, кладуть у поліетиленовий пакет із замком, додають у пакет вермікуліт із субстратом у пропорції 1:1, застібають замок і поміщають пакет на зимове зберігання в овочевий відділ холодильника. Тепер вам не потрібно турбуватися про те, що бульба за три-чотири місяці спокою може висохнути без поливання.

  Турбуватися про те, як зберегти взимку молоду глоксинію, вирощену з насіння, вам не доведеться: її залишають у горщику і помірно поливають, щоб маленька, ще слабка бульба не загинула за зиму.

  Розмноження глоксинії вдома

  Глоксинія з насіння

  Багатий асортимент насіння глоксинії в спеціалізованих магазинах вселяє оптимізм тим, хто хоче випробувати себе в якості селекціонера. Але не варто очікувати від цього експерименту забагато. Вирощування глоксинії з насіння починається з придбання посівного матеріалу – слава богу, сьогодні це не проблема – і краще придбати гранульоване насіння. На упаковці зазвичай вказують термін проростання 4-6 місяців, а то і 9-10, але це в тому випадку, якщо ви сіятимете взимку або восени. Якщо ж ви займетеся цим у березні, то процес піде значно швидше. Можна використовувати для посіву покупні теплиці, а можна змайструвати парник власноруч: у пластиковій глибокій ємності з кришкою розташуйте вільно і замочіть торф’яні таблетки, на які й розкладете гранули, не закладаючи їх у ґрунт. Зробіть у кришці кілька отворів для вентиляції. Теплицю з посівом помістіть у світле тепле місце з температурою приблизно 22-23 ºC і протягом півтора-двох тижнів обережно зволожуйте ґрунт у міру необхідності й чекайте появи сходів. Коли паростки проростуть і зміцніють, розсадіть їх разом із торф’яними таблетками по одноразових стаканчиках, а через деякий час і в постійні горщики.

  Розмноження глоксинії листом

  Хай би що там говорили, а вегетативне розмноження зазвичай надійніше насіннєвого, і якщо у вас немає особливої причини вирощувати рослини з насіння, використовуйте саме вегетативний спосіб, а ми розповімо вам, як вирощувати глоксинію з листового живця. Оскільки листя у глоксинії досить велике, візьміть або найменший листок, або поділіть великий на фрагменти. Розрізати листову пластину потрібно поперек, паралельно поперечним жилкам, черешок листа теж обрізають, залишаючи не більше 2 см. Для розрізання використовуйте гострий інструмент, інакше внаслідок можливе загнивання країв листа або його фрагментів. Розсадіть фрагменти в горщики з легким, злегка вологим субстратом і помістіть їх у тепличку або накрийте поліетиленовим пакетом – протягом місяця вам не доведеться ні поливати ґрунт, ні провітрювати тепличку, а за місяць укорінені фрагменти потрібно поступово привчати до життя поза теплицею, відкриваючи ненадовго поліетилен. Тримати теплицю з частинами глоксинії, що вкорінюються, потрібно в добре освітленому теплому місці.

  Шкідники та хвороби глоксинії

  На жаль, глоксинія так само, як і інші квіти, страждає від хвороб, що є зазвичай наслідком неправильного догляду. Вражає глоксинію сіра гниль, що проявляється коричневими плямами на листках. Боротися з нею потрібно обробкою рослини фунгіцидом, попередньо видаливши всі пошкоджені місця. Але найчастіше хворіє рослина на кореневу гниль: коріння стає темно-коричневим, стебло перегниває біля основи і рослина гине. Трапляється це від постійного перезволоження коренів або поливання рослини дуже холодною водою. Крім названих хвороб, бережіть глоксинію від фітофторозу, чорної ніжки, борошнистої роси і грибкових захворювань. Для профілактичної обробки використовуйте фітоспорин, для лікування – фундазол.

  Вірусні хвороби теж не оминуть глоксинію, особливо якщо на ній заведуться трипси, цикламенові або павутинні кліщі, тому намагайтеся цього не допускати. Цикламеновий кліщ можна побачити тільки під мікроскопом, неозброєним оком ви зможете виявити тільки велике скупчення кліщів, що виглядає, як шар пилу на нижній стороні листової пластини, але якщо листя рослини почало деформуватись і потовщуватись, а по краях завертатися донизу, якщо перекручується стебло, в’януть бутони, у квіток деформовані пелюстки, а верхівки пагонів сохнуть – значить, квітку окупували цикламенові кліщі. Павутинного кліща теж майже не видно, він також оселяється на нижній стороні листа і харчується клітинним соком рослини. Зрозуміти, що ви маєте справу з павутинним кліщем, ви можете по білих точках, які перетворюються пізніше на жовто-коричневі плями, або по тонкій павутині, якщо зараження вже перейшло в дуже сильну стадію.

  Присутність трипсів виявляється світлими точками, штрихами і плямами на листі та сріблястим блиском непошкоджених ділянок листя, які з часом сохнуть, буріють з нижньої сторони, а краї починають завертатися наверх. Личинки трипсів йдуть у ґрунт, тому для боротьби зі шкідником доведеться змінити верхній шар субстрату, а краще взагалі замінити його на новий, але до цього проведіть потрійну обробку рослини інсектицидами (актара, карбофос, фітоверм, актеллік) з інтервалом у тиждень. Ці ж заходи дієві і в боротьбі з кліщами, але ґрунт міняти не доведеться.