Неустойка: поняття, види, розмір, приклад розрахунку

Неустойка стягується незалежно від наявності збитків, іноді – додатково до компенсації завданих невиконанням договірних зобов’язань збитків. Простоправо розповість, що таке неустойка, які види неустойки існують, та як правильно розрахувати неустойку у відсотках (пеню).

Путівник за статтею

Неустойка у цивільному праві: що це таке, розрахунок пені

Що таке неустойка, її види

Неустойка – є одним із способів забезпечення виконання зобов’язань, а саме грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Видами неустойки є штраф і пеня.

Штрафом є ​​неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

За підставами встановлення розрізняють неустойку:

• законну, тобто безпосередньо передбачену в конкретному нормативному акті. Якщо законом передбачено розмір неустойки, умови, а іноді і порядок її стягнення, то ці вимоги є імперативними, і сторони не можуть зменшувати розмір неустойки або відмовлятися від стягнення;
• договірну, тобто таку, умови стягнення і розмір якої визначили самі сторони при укладенні договору. При цьому, законодавець іноді визначає вищу і нижчу межу неустойки.

Зверніть увагу: угода щодо забезпечення виконання зобов’язання завжди вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Також не підлягає забезпеченню недійсне зобов’язання. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено Цивільним Кодексом.

За співвідношенням до збитків виділяють чотири види неустойки:

Залікова неустойка – найпоширеніший вид неустойки. Кредитор стягує в повному обсязі неустойку в залік збитків, а якщо неустойка не покриває збитків, то стягує і збитки в тій частині, що не покрита залікової неустойкою.

Штрафна неустойка дозволяє кредиторові стягнути і неустойку, і збитки в повному обсязі. Цей вид неустойки покладає на боржника додаткову відповідальність.

Умови альтернативної неустойки надають кредитору право вибору: вимагати відшкодування завданих збитків або стягувати зазначену в договорі неустойку.

Виняткова неустойка дає можливість кредитору стягувати з боржника тільки неустойку, можливість вимагати відшкодування збитків виключається.

Предмет неустойки

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Підстави виникнення права на неустойку

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Відсотки на неустойку не нараховуються.

Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов’язання. Так, особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. При цьому, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов’язку в натурі. Сплата неустойки також не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання, якщо інше не передбачено договором.

Розмір неустойки

Законом за окремими видами зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором, у таких розмірах:

• за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
• за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення , а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов’язань.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов’язання спір може бути вирішено в судовому порядку за заявою зацікавленої сторони.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір процентів не передбачено законом або договором.

Як розрахувати неустойку (пеню)?

Пеня за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування пені інший строк.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Зверніть також увагу, що для стягнення неустойки законодавством передбачений скорочений термін позовної давності – 1 рік.

Починати нарахування неустойки слід з дати, коли грошове зобов’язання буде вважатися порушеним. Також зверніть увагу, що день фактичної сплати заборгованості не включається в період, за який може бути нарахована пеня.

Приклад розрахунку пені

Припустімо, два підприємства уклали договір про надання консалтингових послуг. Виконавець зобов’язується надати комплекс послуг згідно з договором, а замовник – їх прийняти і оплатити. За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань замовником договором передбачена пеня у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня. Термін оплати послуг настав 10.01.2019 року, замовник оплатив послуги – 10.06.2019 року. Вартість послуг за договором 40 000 грн.

Період нарахування пені: з 11.01.2019 року по 09.06 2019 року – 150 календарних днів.

з 11.01.2019г. по 25.04 2019 г. – 18% (105 календарних днів);

з 26.04.2019 р по 09.06 2019 р – 17,5% (45 календарних днів).

Розраховуємо пеню за періодами:

40 000 грн. * 18% * 2/365 * 105 = 4 142, 47 грн.

40 000 грн. * 17,5% * 2/365 * 45 = 1 726, 02 грн.

Загальна сума пені: 4 142, 47 грн + 1 726,02 грн. = 5 868, 49 грн.

Читайте також:

• Банкрутство фіз особи
• Банківська таємниця: поняття, зміст, порядок розкриття, відповідальність
• Боротьба з колекторами
• Види і порядок видачі довіреностей в Україні
• Кому і як виплачує відшкодування Фонд гарантування вкладів фізичних осіб?
• Купуємо заставне майно. Як уникнути ризиків?
• Найважливіше про мобільний зв’язок: путівник від юристів
• Нові обмеження при розрахунках готівкою в Україні
• Позовна давність: поняття, види, обчислення, наслідки пропуску
• Порядок визначення пов’язаних з банком осіб
• Порядок і правила складання боргової розписки: як писати?
• Судовий збір: ставки, пільги, порядок сплати та повернення
• У яких випадках банк проводить ідентифікацію або верифікацію клієнта?
• Фінансові послуги в Україні

Неустойка

Одним із найбільш поширених видів забезпечення виконання зобов’язань, який виступає формою цивільно-правової відповідальності, є неустойка – грошова сума або інше майно (рухоме та нерухоме), яке боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов’язання (ст. 549 ЦК).

Різновидами неустойки виступають штраф та пеня. Штрафом визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Отже, на відміну від штрафу, пенею забезпечується своєчасне виконання грошового зобов’язання.

Можливість стягнення з боржника неустойки у вигляді майна є однією із новел ЦК. Як зазначається в новітній учбовій літературі, “механізм реалізації такого права поки що невизначений, що на практиці може створити значні труднощі при обчисленні та стягненні такого виду неустойки”1. Дійсно, на практиці учасники цивільних відносин встановлюють неустойку у вигляді грошової суми і не зв’язуються з так званою “товарною неустойкою”.

На нашу думку, немає проблем щодо обчислення неустойки у вигляді майна (рухомого та нерухомого) для такого її різновиду, як штраф, за умови повного невиконання зобов’язання боржником. Наприклад, сторони передбачили у договорі неустойку у вигляді штрафу розміром 50 % від суми невиконаного зобов’язання, яке полягало у поставці партії товару вартістю 80 000 грн і відповідно, якщо у вказаний у договорі строк товар не буде поставлено, то 40 000 грн – розмір неустойки у вигляді штрафу. Розрахувавши цю суму наперед, сторони визначають, що їй відповідатиме певне майно, наприклад, гаражний бокс (його місцезнаходження, характеристика). Відповідно передача права власності на це майно і буде сплатою встановленого штрафу. Що ж стосується тих випадків, коли розмір неустойки не є постійним, а саме при встановленні штрафу на випадок неналежного виконання, часткового виконання зобов’язання або неустойки у вигляді пені, розмір якої змінюється за кожен день прострочення несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання, то вважаємо можливим стягнення неустойки у вигляді майна лише за умови, що таким майном виступатимуть рухомі речі, визначені родовими ознаками. При цьому сторони мають визначити, що один відсоток при стягненні неустойки є еквівалентом певної міри майна, визначеного родовими ознаками, а саме – 1 відсоток – 10 л. бензину (його марка та ціна), 1 мішок цукру (його вага, сорт, ціна), 5 комплектів постільної білизни (артикул, ціна) і т.д. У такий спосіб, на нашу думку, може бути стягнута неустойка у вигляді штрафу та пені, розмір яких не є незмінним.

Неустойка та її розмір може встановлюватися договором або актом цивільного законодавства. Відповідно договірна неустойка встановлюється домовленістю сторін. її розмір, співвідношення із збитками, порядок обчислення залежить цілком від сутності відносин за основним зобов’язанням та волі його учасників. Законна неустойка визначається актом цивільного законодавства і застосовується незалежно від того, чи передбачений обов’язок її сплати домовленістю сторін. Наприклад, ст. 709 ЦК, що визначає порядок і строки задоволення вимог споживача про заміну товару неналежної якості або усунення недоліків, встановлює, що за кожен день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару. Розмір неустойки, встановленої законом, сторони можуть як збільшити, так і зменшити (крім випадків, передбачених законом) у договорі (ст. 551 ЦК).

Залежно від співвідношення із збитками розрізняють штрафну, залікову, виключну та альтернативну неустойку.

Штрафною називається неустойка, яка стягується понад збитки. Саме штрафна неустойка згідно із ст. 624 ЦК застосовується у всіх випадках, якщо сторони у договорі не передбачать інший вид неустойки.

Якщо в договорі сторони передбачають обов’язок по відшкодуванню збитків боржником лише у тій частині, у якій вони не покриті неустойкою, то мова йде про залікову неустойку. Наприклад, якщо порушенням зобов’язання заподіяно збитків на суму 2000 грн, а неустойку встановлено в сумі 600 грн, кредитор має право вимагати від боржника відшкодування збитків лише в сумі 1400 грн.

Виключна неустойка обмежує відповідальність боржника сплатою тільки неустойки і відповідно виключає вимоги щодо відшкодування збитків.

Якщо кредитору дозволяється на свій вибір вимагати від боржника стягнення або неустойки або відшкодування збитків, така неустойка визнається альтернативною.

Найбільшу забезпечувальну силу має штрафна (кумулятивна) неустойка, яка виконує виключно штрафну функцію. Інші види неустойки (залікова, виключна, альтернативна) поряд із штрафною функцією виконують і компенсаційну функцію (використовуються для відшкодування збитків або зараховуються у суму їх відшкодування).

Неустойка завжди була популярним видом забезпечення виконання зобов’язань, особливо в договірних відносинах за участю юридичних осіб.

Н. С. Кузнецова підкреслює, що в умовах планово-розподільчої економіки неустойка визнавалася безперечною “царицею” серед способів забезпечення виконання зобов’язання. Це можна пояснити передусім тим, що сума, на яку міг претендувати кредитор у разі невиконання зобов’язання боржником, була визначена заздалегідь, а її стягнення не пов’язувалося з необхідністю доводити розмір заподіяних збитків та причинний зв’язок між останніми і порушенням зобов’язання боржником. Крім того, стягнення неустойки не перешкоджало можливому відшкодуванню збитків, якщо кредитор доводив їх наявність, розмір і причинний зв’язок з правопорушенням. Дані властивості притаманні неустойці як мірі цивільно-правової відповідальності.

Враховуючи останнє, неустойка, по-перше, стягується тільки за факт винного порушення зобов’язання і кредитор не має права на її стягнення, в разі якщо боржник не відповідає за порушення зобов’язання, тобто коли він звільняється від відповідальності за порушення основного зобов’язання (ч. З ст. 550 ЦК та ст. 617 ЦК); по-друге, сплата неустойки не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі, якщо інше не встановлено законом або договором (ч. І ст. 622 ЦК); по-третє, суд може зменшити розмір неустойки, якщо вона є надмірно великою, зокрема, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір завданих збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін за зобов’язанням тощо), але не виключити повністю її стягнення. При цьому неустойка може бути зменшена тільки до розміру заподіяних кредиторові збитків. Відшкодування збитків здійснюється у повному обсязі і має повернути потерпілу сторону не в те становище, в якому вона перебувала до укладення договору, а у становище, якого вона набула б, якби договір було виконано належним чином.

Законодавець до вимог про стягнення неустойки встановлює скорочений строк позовної давності – один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК).

У науці цивільного права виділяють штрафну та оціночну теорії неустойки. Оціночна теорія, що закріплена законодавством ряду європейських країн, розглядає неустойку як заздалегідь обумовлену оцінку можливих збитків. Так, згідно зі ст. 1229 Французького цивільного кодексу неустойка “є відшкодуванням за збитки, які кредитор зазнає внаслідок невиконання основного зобов’язання”1. В українському законодавстві оціночна теорія неустойки не знайшла законодавчого закріплення ані за радянських часів, ані у новому ЦК України. Неустойка – це вид забезпечення виконання зобов’язання, який за загальним правилом виконує штрафну функцію (штрафна неустойка), але може виконувати також і компенсаційну функцію (залікова, виключна, альтернативна неустойка). При цьому, як зазначав О. С. Йоффе, компенсаційна функція неустойки не має нічого спільного з її “оціночним” характером, оскільки в першому випадку враховуються цілі, на які стягнена неустойка використовується, а в другому їй приписується властивість заздалегідь оцінити розмір можливих при порушенні зобов’язання збитків.

Поняття та види неустойки

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

Нормативна база

Поняття неустойки, пені, штрафу

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу неустойка – це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Неустойка знайшла правове регулювання також у положеннях Господарського кодексу України, де для її визначення застосовується термін “штрафні санкції”. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Види неустойки

Окрім штрафу та пені також є інші види неустойки до яких відносять :

• законна
• договірна

• у твердо визначеній грошовій сумі
• у процентному відношення до суми зобов’язань

• одноразова
• щомісячна
• щоденна

• у грошовій сумі
• у нерухомому майні
• у рухомому майні

Підстави виникнення права на неустойку

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.
Проценти на неустойку не нараховуються . Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов’язання, а саме :

• особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили;
• не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Предмет неустойки

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом . Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення .

Правові наслідки сплати (передання) неустойки

Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов’язку в натурі.
Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

У зв’язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України,значна кількість позичальників не взмозі платити по кредитних зобов’язаннях.У зв’язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”. Новий закон змінює низку правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування.

Зокрема, законом передбачено, що на час дії воєнного стану та в тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування споживач не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом:

• споживач звільняється від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання споживачем зобов’язань за таким договором;

• неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, які нараховані після 24 лютого 2022 року сплата яких передбачена договором про споживчий кредит підлягають списанню;

• у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит;

• є правомірним збоку кредитора не скасовувати відсотки за користування кредитними коштами.

Слід також зазначити, що за загальним правилом, передбаченим ст. 617 Податкового Кодексу України, сторона договору звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії обставин непереборної сили – форс-мажору.

штрафних санкцій

У разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судова практика

На сьогодні судовою практикою визначається заборона одночасного стягнення різних видів неустойки за одним зобов’язанням. Мається на вазі, що не можна одночасно стягувати і штраф і пеню з боржника який не виконав вчасно обо прострочив виконання зобов’язання.