Податковий календар на 2024 рік: як, за що і коли сплачувати та звітувати фізособам та ФОПам

Після ухвалення бюджету на 2024 рік із новими розмірами прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати, остаточно зрозумілими є основні ставки податків та зборів. Коли їх сплачувати та як про це звітувати у наступному році, розбирався “Ми – Україна”.

Єдиний податок

Перша група. Ставка єдиного податку (ЄП) становить 10% від розміру прожитмінімуму для працездатної особи станом на 1 січня. У 2024 році податок зросте з 268,4 до 302,8 грн.

Друга група. Ставка податку прив’язана до розміру мінімалки станом на 1 січня і становить 20% від її розміру. У 2024 р. мінімалка буде 7100 грн. І хоча з 1 квітня вона зросте до 8000 грн, для ЄП важлива саме станом на початок року. Отже, єдиний податок для другої групи – 1420 грн на місяць.

Розмір ставки можуть змінювати місцеві ради, проте вони мають бути не вищим за передбачені максимальні розміри. Щодо розміру в громаді запит можна робити або до місцевої ради, або слідкувати за рішеннями на сайті ДПС у відповідному розділі.

Термін сплати єдиного податку для першої та другої груп – до 20 числа поточного місяця авансом (наприклад, за січень в січні). Якщо крайній термін випадає на святковий або вихідний день, сплатити потрібно в останній будній день напередодні.

Терміни сплати єдиного податку для першої та другої групи ФОП у 2024 році:

• січень – 19.01;
• лютий – 20.02;
• березень – 20.03;
• квітень – 19.04;
• травень – 20.05;
• червень – 20.06;
• липень – 19.07;
• серпень – 20.08;
• вересень – 20.09;
• жовтень – 18.10;
• листопад – 20.11;
• грудень – 20.12.

Протягом 60 днів після закінчення року потрібно подати звіт за єдиним податком. У тому випадку, якщо термін випадає на свято або вихідний, день подачі – наступний робочий. У 2024 р. належить подати звіт за 2023 рік, а термін – до 29 лютого 2024 р. включно (наступний рік – високосний). За 2024 рік звітувати треба буде не пізніше 1 березня 2025 р.

ФОПи першої та другої груп, якщо їхня податкова адреса на ТОТ чи в зоні ведення бойових дій, єдиний податок можуть не сплачувати (території – у наказі Мінреінтеграції 309). Ця пільга діє в тому разі, якщо реєстрація відбулася до початку тимчасової окупації чи бойових дій.

Третя група. Ставка податку залежить від доходу, а не рівня мінімалки або прожитмінімуму. Якщо ФОП сплачує ПДВ, то ставка податку – 3% доходу. Якщо не сплачує ПДВ, то 5% доходу.

За ЄП ФОПам цієї групи потрібно звітувати максимум через 40 днів після закінчення кварталу. Якщо крайній термін випадає на свято або вихідний, то наступного робочого дня. Сплачувати ЄП теж потрібно щокварталу: не пізніше ніж через 10 днів після подачі декларації чи через 50 днів після завершення кварталу. Якщо крайній термін випадає на вихідний або свято, то в робочий день напередодні.

За четвертий квартал 2023 року подати звіт потрібно до 9 лютого, а сплатити – до 20 лютого 2024 р.

Граничні терміни звітів та сплати єдиного податку у 2024 році для третьої групи ФОП:

• I квартал – звіт: 10 травня, сплата: 20 травня;
• II квартал – звіт: 9 серпня, сплата: 19 серпня;
• III квартал – звіт: 11 листопада, сплата: 21 листопада;
• IV квартал – звіт: 10 лютого, сплата: 20 лютого.

Єдиний соціальний внесок

Під час воєнного стану та ще рік після його завершення ФОПи сплачують єдиний соціальний внесок добровільно. Але якщо не сплачують, то не зараховується страховий стаж.

Ставка мінімального внеску – 22% від мінімальної зарплати. Після зростання мінімалки до 7100 грн з 1 січня 2024 р. ЄСВ збільшиться з 1474 грн до 1562 грн. Коли мінімалка виросте до 8000 грн в квітні, ставка складе 1760 грн. Треба враховувати, що єдиний податок прив’язаний до показника на початок року, а мінімальний ЄСВ залежить від змін мінімальної зарплати протягом року.

ФОПи першої та другої груп сплачують ЄСВ щомісяця авансом не пізніше 20 числа, і графік корелюються із термінами сплати ними єдиного податку.

Для ФОПів сплата щоквартальна, до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Отже, у 2024 р. крайні квартальні терміни сплати ЄСВ:

• 19 квітня – I квартал;
• 19 липня – II квартал;
• 19 жовтня – III квартал;
• 19 січня 2025 року – IV квартал.

Звіт з ЄСВ подають щорічно та разом із декларацією по єдиному податку. Тому за 2023 рік ФОПи третьої групи мають подати звіт до 9 лютого, разом із звітом по ЄП.

З 1 січня, після підвищення мінімалки, по-новому будуть розраховувати ліміт по доходам ФОПів:

• першої групи – 167 мінімалок, 1 185 700 грн;
• другої групи – 834 мінімалки, 5 921 400 грн;
• третьої групи – 1167 мінімалок, 8 285 700 грн.

Незважаючи на підвищення мінімалки протягом року, враховують її стан саме на 1 січня.

Декларування

Наймані працівники та фізособи, які протягом року отримували доходи від податкових агентів, декларацію не заповнюють.

Фізособи оформляють її в тому випадку, якщо:

• ведуть самостійну професійну діяльність;
• отримують дохід від неподаткових агентів (від приватних осіб), оренди, суборенди, лізингу, інвестиційних та іноземних активів;
• отримали спадщину. Однак заповнювати декларацію не потрібно, якщо об’єкт спадщини оподатковується податком на доходи за ставкою 0%. Це стосується спадщини родичам першого та другого ступеня споріднення, особам з інвалідністю I групи, дитині-сироті або позбавленій опіки. Також декларувати спадщину не доведеться, якщо спадкоємець заплатить за нього ПДФО до нотаріального оформлення;
• збираються виїжджати на ПМП в іншу країну;
• розраховують на податкову знижку;
• ведуть підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування;
• отримують дохід від продажу сільгосппродукції з ділянки землі більше 2 га.

Оформити декларацію можна онлайн, в електронному кабінеті на сайті ДПС. Термін подачі для фізосіб у 2024 році за 2023 рік – до 1 травня. Якщо людина виїжджає на ПМП, то звітує за 60 днів до від’їзду. Якщо людина розраховує на податкову знижку, то звітує до кінця календарного року і за рік, що йому передує. Тобто до кінця 2024 року за 2023 р.

12 жовтня 2023 р. набрав чинності закон 3384-IX, який відновив декларування публічних службовців. Перелік тих, хто та які саме звіти має подавати величезний та є у Базі знань НАЗК. Строки залежать від того, який саме звіт та за який період має подавати декларант:

• до 31 січня 2024 року. Публічні службовці мають прозвітувати за 2021-2022 роки, якщо добровільно цього не робили (щорічні декларації). Якщо обов’язок подання декларації настав до 11 жовтня 2023 р., але особа після цього звільнилася, треба подати декларацію про звільнення за 2022-2023 роки. Якщо з 24 лютого 2022 року по 11 жовтня 2023 р. людина зайняла посаду, то треба подати декларацію кандидата на посаду за 2021-2022 роки;
• з 1 січня по 31 березня 2024 р. треба подати щорічну декларацію за 2023 рік.

Податки на нерухомість та транспорт

Податок на нерухомість. Сплачують власники житлової нерухомості в тому випадку, якщо її площа перевищує встановлені ліміти:

• якщо площа квартири не перевищує 60 кв. м;
• якщо площа будинку не перевищує 120 кв. м;
• якщо площа квартири і будинку у власності – до 180 кв. м.

Податок сплачують з надлишку житлоплощі. Наприклад, якщо площа квартири 65 кв. м, то сплатити доведеться з 5 кв. м.

Податок місцевий, ставки встановлює місцева влада. Законодавством окреслено максимальний розмір – 1,5% від мінімальної зарплати за кожен метр. У 2024 році українці сплачуватимуть за 2023 р. Отже, 1,5% вираховуватимуть від 6700 грн (мінімалка станом на 1 січня 2023 р.) Максимальний розмір ставки складе 100,5 грн за квадратний метр замість 97,5 грн у 2023 році за 2022 рік.

Актуальні для свого населеного пункту ставки можна знайти на сайтах обласних управлінь Державної податкової служби, міських, сільських, селищних рад, на сайті ДПС в розділі “Ставки місцевих податків та зборів”. Місцеві органи влади подають рішення про розмір податку і пільги до 25 грудня.

Фізособи сплачують податок на нерухомість на підставі податкового повідомлення. Розіслати їх мають до 1 липня 2024 р. Заплатити потрібно буде протягом 60 днів після того, як вручили повідомлення. День вручення плюс 60 днів – це останній день строку сплати. Якщо не сплатити протягом 30 днів після настання цієї дати, податківці випишуть штраф – 10% боргу, якщо прострочити на 60 днів – 20% суми боргу.

Транспортний податок. Він є різновидом місцевого майнового. Ставка – 25 тис. грн за кожен легковий транспортний засіб, вартість якого перевищує 375 розмірів мінімалки станом на 1 січня податкового року. У 2024 р. оподатковуватися мають ТЗ, які коштують понад 2 662 500 грн. Строки такі:

• до 1 лютого 2024 р. На сайті Мінекономіки має з’явитися перелік легковиків, які підпадають під оподаткування у наступному році;
• до 1 липня 2024 р. фізособам, які мають такі легковики у власності, мають розіслати податкові повідомлення-рішення щодо сплати 25 тис. грн. Терміни сплати транспортного податку такі самі, як і податку з нерухомості – протягом 60 днів після отримання повідомлення-рішення.

Фінмоніторинг 2023 року: Суми та перекази, що викликають підозри

Яка сума підпадає під фінмоніторинг у 2023 році та які перекази можуть викликати підозри?

У цьому році дещо змінилося законодавство, яке передбачає відстеження походження коштів та блокування рахунків українців, якщо вони здійснюють підозрілу фінансову діяльність. Наші експерти з’ясували, яка сума для фінмоніторингу 2023 є актуальною, які транзакції ж потенційно небезпечними та що робити, якщо ви потрапили під «особливу увагу».

Для чого фінмоніторинг контролює грошові перекази?

Фінмоніторинг — це державний контроль грошових переказів для запобігання відмиванню грошей та протиправної діяльності. Відмивання грошей – це процес, за допомогою якого порушники намагаються приховати походження своїх доходів, одержаних незаконним шляхом. Під фінансуванням протиправної діяльності варто розуміти надання коштів або матеріальної допомоги терористичним та іншим злочинним організаціям.

Що таке фінмоніторинг? Це аналіз фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з незаконною діяльністю. Фінансові установи, які здійснюють грошові перекази, повинні ідентифікувати своїх клієнтів та перевіряти джерела коштів. Якщо банк виявляє підозрілу транзакцію, він повинна повідомити про неї до Держфінмоніторингу України. Ця організація аналізує отриману інформацію та у разі виявлення ознак порушень передає її до правоохоронних органів.

Фінмоніторинг 2023: перекази, що можуть викликати підозру

В Україні діє так званий закон про фінмоніторинг (361-IX, остання редакція 30.06.2023), який визначає загальні положення цього процесу. На його основі Національний банк України — головний орган моніторингу — встановлює чинні правила та ліміти.

Фінмоніторинг фізичних осіб 2023 року має певні нюанси, яких не було раніше. Це, зокрема, систематичне надходження на рахунки переказів невідомого походження (сума при цьому не має значення). Також з 1 серпня 2023 року держава почала контролювати грошові перекази, які фізичні особи надсилають через термінали самообслуговування. Якщо раніше під моніторинг потрапляли суми від 5000 грн, зараз цей ліміт зняли.

Тобто під час переказів через термінали фінмоніторинг ліміти не передбачає: будь-яка сума буде надіслана лише після ідентифікації особи. Тому перед здійсненням переказу потрібно буде авторизуватися: як мінімум, ввести мобільний номер та підтвердити його за допомогою одноразового паролю.

Яка сума підпадає під фінмоніторинг 2023?

З поточного року починається фінмоніторинг 400 тис грн — саме для переказу цієї суми через банківські інструменти потрібно надати докази походження коштів. Проте загалом неважливо, яка сума підпадає під фінмоніторинг 2023, якщо є інші підозрілі ознаки. Серед них:

Ну а вказані вище 400 тисяч грн — це сума фінмоніторингу, яка підлягає автоматичному блокуванню до з’ясування походження та обставин.

Які платежі не підпадають під фінмоніторинг?

Зазвичай це регулярні та стандартні транзакції, які не мають ознак незаконної діяльності. Це, зокрема:

Фінмоніторинг 2023: що робити, якщо вам заблокували рахунок?

Нема значення, фінмоніторинг від якої суми починається та які причини викликали особливу увагу. Важливо співпрацювати з банком і надавати всю необхідну інформацію. Ось кілька порад, як це зробити:

1. 1 Не ігноруйте звернення. Якщо банк запросив у вас додаткову інформацію, обов’язково надайте її якомога швидше.
2. 2 Будьте чесними та прозорими у своїй відповіді. Банку потрібно знати, чим ви займаєтеся, звідки отримуєте кошти та на що їх витрачаєте.
3. 3 Надайте всі необхідні документи. Пакет може включати реєстраційні папери, копії податкових декларацій та інші документи, які підтверджують походження ваших коштів.
4. 4 Якщо ви не можете надати всі необхідні документи, негайно зв’яжіться з банком і поясніть ситуацію.
5. 5 Будьте терплячими. Фінмоніторинг – це тривалий процес, тому не очікуйте, що ваш рахунок буде розблоковано відразу.

Якщо ви не погоджуєтесь з рішенням банку про блокування вашого рахунку, ви можете оскаржити його в суді. Однак, перш ніж робити це, важливо уважно вивчити ситуацію і переконатися, що ви маєте підстави для оскарження.

Це процес спостереження, аналізу та виявлення підозрілих фінансових транзакцій з метою виявлення можливого відмивання коштів, корупції, фінансування тероризму та інших злочинів. Банки та інші фінансові установи використовують фінмоніторинг для виявлення незвичних або сумнівних операцій, що допомагає забезпечити додержання вимог законодавства та зменшити ризики для фінансової системи.

Фінмоніторинг під час війни в Україні здійснюється Державною службою фінансового моніторингу. Вона є органом виконавчої влади та відповідає за контроль за додержанням законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом.

Фінмоніторинг: що знають банки та податкова про ваші перекази через термінал

В Україні вже понад рік діють нові жорсткі правила фінансового моніторингу. Це означає пильна увага до клієнтів банків та їхні операцій. Фокус з’ясував, які операції вважають високоризикованими, і коли та як банк може перевірити свого клієнта.

Оголошена в Україні детінізація йде семимильними кроками. Окрім жорстких правил контролю за фінансовими операціями юридичних осіб, правила фінансового моніторингу поширюються і на всі операції фізичних осіб — від внесення готівки на рахунок до переказів за кордон. Також під пильним контролем — операції з готівкою, яку клієнти здійснюють у терміналах самообслуговування, встановлених у банківських відділеннях.

Відповідно до закону “Про запобігання і протидію легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового ураження”, заходи фінансового моніторингу застосовуються, зокрема, в разі готівкових переказів (через термінали) у межах України без ідентифікації на суму не вищу за 5 тисяч гривень. Але що означає загадковий термін “ідентифікація”, і чи банки можуть ідентифікувати того, хто поповнює через термінал карткові рахунки інших людей, але сам клієнтом цього банку не є?

Андрій використав під час роботи з терміналом свій новий мобільний номер, і відразу отримав обмеження на перекази

Таємниця п’яти тисяч. Що дізнається про вас банківський термінал через номер телефону?

Підприємець Андрій Богун часто надсилає невеликі суми на особисті картки своїх помічників і підрядників через термінали великого банку. Сьогодні для здійснення таких операцій термінали банків вимагають ввести телефонний номер того, хто має намір перераховувати готівку. Андрій Богун ніколи не був клієнтом великого банку. Однак при вході на термінал через мобільний номер, яким він користується у своєму основному банку як фінансовий номер, система цього великого банку дозволяла йому переказувати до 5 тис. грн без обмеження кількості операцій (тобто за кілька операцій він міг переказати і 10 тисяч, і навіть 60 тисяч). Але одного разу Андрій використав під час роботи з терміналом свій новий мобільний номер, і відразу отримав обмеження на перекази — до 5 тис. грн на добу. Це наслідок того, що банк, по суті, не зміг провести ідентифікацію клієнта.

“У мене виникла підозра, що системи, які використовує банк, вивужують інформацію з різних реєстрів і баз даних, що може використовуватися для фінансового стеження”, — поділився своєю теорією підприємець.

Великий брат стежить. Кому банк може передати інформацію про операції через термінали?

Після набуття чинності в 2020 році оновленого Закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом”, для банків у їх роботі з клієнтами основним став принцип “Знай свого клієнта”. Це означає, що банк на постійній основі з урахуванням ризик-орієнтованого підходу здійснює аналіз фінансових операцій клієнтів на їхню відповідність суті, масштабу та змісту діяльності, а також наявність індикаторів підозрілості фінансових операцій. З цією метою банк проводить ідентифікацію та верифікацію і клієнтів, і джерел походження їхніх коштів.

Зазвичай для ідентифікації банк просить клієнта пройти опитування (усне у відділенні) або заповнити якийсь опитувальний лист. У такому листі, серед іншого, є такі питання, як номер паспорта, ІПН, номери мобільного, місце проживання та місце реєстрації, місце роботи, дані про реєстрацію, як ФОП або самозайнятої особи, зв’язок із публічними особами, рівень середньомісячного доходу, план середньомісячних обсягів банківських операцій та інше.

Усе це не заради цікавості, а для доброї мети — боротьби з шахраями, криміналітетом, злочинними групами, котрі працюють на терені відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом.

Як пояснює податковий консультант Київського центру підтримки та розвитку бізнесу, генеральна директорка компанії Є.С.Консалтинг Олександра Томашевська, заходи ідентифікації клієнтів запроваджено на виконання вимог законодавства про фінансовий моніторинг, щоб не залишити потенційним зловмисникам можливості анонімно переказувати гроші.

За словами Томашевської, для ідентифікації банки можуть використовувати інформацію з відкритих джерел, таких як державні реєстри та дані в пошуковій системі Google, а нормативна база, яка зобов’язує їх це робити, була затверджена Нацбанком. Зокрема йдеться про Постанову НБУ №65 “Про затвердження положення про здійснення банками фінансового моніторингу” від 19 травня 2020 року.

“Банки можуть покладатися на всю наявну інформацію з відкритих джерел, враховуючи дані бюро кредитних історій. Офіційно бази мобільних операторів фінустанови використати не можуть, але, як відбувається на практиці, ніхто не зізнається“, — продовжує адвокат, старший партнер АТ “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

Кожен банк, відповідно до вимог законодавства, розробляє внутрішні положення і методологію процедур грошового моніторингу.

Для експерименту оглядачка Фокус спробувала отримати свою кредитну історію з одного бюро кредитних історій. Для цього була потрібна, знову ж таки, ідентифікація за допомогою телефонного номера. В отриманому досьє містилася докладна інформація про всі кредитні картки, відкриті та закриті кредити і кожен платіж за ними. Власне, цю інформацію досить вільно може отримати будь-який банк.

Також за запитом банк може отримати й іншу інформацію про свого клієнта, наприклад, дані про його місце реєстрації, підтвердження дошлюбного прізвища, державну реєстрацію шлюбу / розірвання шлюбу, реєстрацію зміни імені, дані про відсутність актового запису цивільного стану. Це все — через легальний доступ банківських установ до державних реєстрів, зокрема Державного реєстру актів громадянського стану громадян, Єдиного реєстру довіреностей, Державного реєстру прав на нерухоме майно. Така можливість для банків передбачена Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування”.

Крім того, що банк може отримати інформацію про людину, він також може поділитися будь-якою інформацією про клієнта з державними органами.

“Уся інформація [з прив’язкою до номера] зберігається, і за потреби або на запит уповноважених органів може бути надана. Проте в автоматичному режимі це не відбувається”, — пояснює Томашевська.

Тобто, гіпотетично, якщо вищезгаданого підприємця Богуна запідозрять у будь-яких протиправних діях, держоргани можуть отримати в банку інформацію про його операції через термінали і детально вивчити. Хороша новина в тому, що якщо банківські операції конкретної людини не порушують норми законодавства, підстав для їх вивчення, швидше за все, не виникне.

Під підозрою. Як працює фінмоніторинг банку

Киянці Оксані приблизно о 22:00 потрібно було переказати суму кілька тисяч на рахунок іншого банку, дані якого їй надіслали в одному з месенджерів. Проте для підтвердження операції потрібен дзвінок до банку, де після розмови з роботом, клієнтку переадресували на менеджера банку, котрий попередив про випадки шахрайства та вимагання у соцмережах, а потім вимагав назвати особисту інформацію для ідентифікації. Тільки після цього платіж відбувся.

“У мене склалося враження, що в банку зафіксували, що номер картки було скопійовано з месенджера, і саме це викликало підозру”, — каже Оксана.

Справді, банки мають право зупинити конкретну транзакцію, тимчасово обмежити платежі або навіть заблокувати операції, так і всі рахунки клієнта.

“Кожен банк, відповідно до вимог законодавства, розробляє внутрішні положення і методологію процедур грошового моніторингу. На підставі отриманих про клієнта даних банк визначає рівень ризику, який може бути прийнятним — тоді у фінустанові можуть ставити питання, але не припиняють обслуговування”, — пояснює Олександр Томашевська.

За словами Ростислава Кравця, банки насамперед відстежують регулярність і суми надходжень на рахунки, звертають увагу на наявність зареєстрованої ФОП або самозайнятої особи.

“У кожного банку — своя система аналізу. Однак усі виділяють суми, що підпадають під фінмоніторинг [від 400 тис. грн] і беруть до уваги скарги про шахрайство чи заяви правоохоронних органів”, — уточнює адвокат.

Якщо ризики операції виглядають неприйнятними з погляду фінмоніторингу, банк має право відмовити в обслуговуванні та закрити всі рахунки клієнта. Власне, прикладом цього можуть бути історії про підсанкційних осіб, які після накладення санкцій РНБО, якраз і були позбавлені банківського обслуговування.

Коли “закрутять гайки” та податкова отримає доступ до банківських даних про транзакції клієнтів

Олександра Томашевська попереджає: закордонна практика банківського фінмоніторингу ще жорсткіша, ніж в Україні, хоча поки що нам це й складно уявити. Тим не менш, і в Україні буде чергове “закручування гайок”, а саме — запровадження непрямих методів податкового контролю, для якого Мінфін уже розробляє законодавчу базу. У зв’язку з цим виникають побоювання, що податківці отримають доступ до інформації банків про транзакції клієнтів і зіставлятимуть її з офіційними доходами. І тут можуть занепокоїтись і батьки, які регулярно отримують на свої карти внески до фонду класу, і керівники, які розсилають через термінали неофіційні винагороди працівникам підприємств.

За словами Ростислава Кравця, податківці й так мають доступ до банківської інформації, а в разі запровадження непрямих методів контролю доходів використовуватимуть цю можливість.

“За нашим прогнозом, непрямий контроль насамперед здійснюватиметься шляхом порівняння відомостей про доходи з офіційними даними реєстрів нерухомого та рухомого майна, — продовжує Олександра Томашевська. — Про інтеграцію руху за рахунками з даними податкової не йдеться, хоча російська практика саме така”. Співрозмовниця Фокусу уточнює, що в Європі немає тотального контролю за рухом коштів, і є надія, що в цьому питанні Україна успадкує європейський, а не російський досвід.

Так чи інакше, детінізація гостро стоїть на порядку денному нинішнього уряду, й очікувати, що контролю за грошима громадян поменшає, точно не варто. У межах боротьби з тінню парламент уже ухвалив ключові закони — це закон про фінансовий моніторинг, про фіскалізацію, про банківський спліт, про загальний транзит щодо митниць, а також антиофшорний закон. За допомогою посилення контролю влада розраховує зменшити частку тіньового сектора. Адже, за словами голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, обсяг тіньової економіки в Україні — це половина ВВП, тобто понад 2 трлн грн.

• Читайте нас у:
• Читайте у Telegram
• Читайте у Facebook
• Читайте у Twitter

• Теги:
• банк
• декларація про доходи
• декларування доходів
• доходи
• вклади
• грошові перекази
• фінмоніторинг
• банківська система

• Поширити:
• відправити у Telegram
• поділитись у Facebook
• твітнути
• відправити у Viber
• відправити у Whatsapp
• відправити у Messenger