1. Словосполучення. Головне і залежне слово. Відмінність словосполучення від слова і речення

Словосполучення — це поєднання двох і більше повнозначних слів, одне з яких є головним , а інше (інші) — залежним(-и) .

Слова у словосполученні поєднуються за допомогою граматичного зв’язку (закінчень і прийменників) або за змістом і граматично.

Прикласти листок подорожник а , зелен ий сад , червоний від сорому, вивчен а напам’ять поезія , занадто далеко .

Слово, від якого ставимо запитання, називається головним .
Слово, до якого ставимо запитання, називається залежним .

Вправа ( яка ?) цікава , приїхали ( з якою метою ?) відпочити , знайшов ( що ?) бурштин , біжу ( яким способом ?) наввипередки , черга ( яка ?) до лікаря .

Непоширеним (простим) називається словосполучення , у якому є одне залежне слово, виражене самостійною частиною мови .

Поширеним (складним) називається словосполучення , у якому є кілька залежних слів, виражених самостійними частинами мови .

Приємний співрозмовник, класна стінгазета, популярний у молоді співак, війська швидкого реагування .

Слово називає предмет, дію, явище, поняття .

Словосполучення конкретизує предмет, дію, явище, поняття , дає їм точнішу, детальнішу характеристику.

Що таке Словосполучення

Словосполучення – це сполучення від двох повнозначних слів , що пов’язані граматично й за змістом.
У школі вивчення словосполучень в українській мові починають з 3-го класу.

Словосполучення складається із (будова словосполучення)

Школярів навчають розрізняти головне слово від залежного й поєднувати їх між собою. У 4-му класі учні вже розрізняють словосполучення від речення, а в 5-му й 6-му вивчають їхні ознаки й види. Це важливо, адже слід пам’ятати, що не всі поєднання слів можуть утворювати словосполучення. Згадаймо й розглянемо нижче: що ж це таке – словосполучення?

Словосполучення складається із залежного й головного слів.

Розглянемо будову словосполучень.
У словосполученні від одного слова до іншого можна поставити питання. Слово, від якого ставлять питання називається головним, а слово, яке на нього відповідає – залежним. Слід зауважити, що утворювати словосполучення можуть лише повнозначні слова, тобто самостійні частини мови.
За будовою розрізняють прості, комбіновані й складні словосполучення.

❖ Прості – ті, що складаються з двох самостійних частин мови, одна – головна, інша – залежна.
❖ Складні словосполучення утворюються з понад трьох повнозначних частин мови, серед яких одне слово – головне, а інші – залежні.
❖ Комбіновані – ті, що мають декілька різних головних слів.

Типи синтаксичного зв’язку в словосполученнях:

• Узгодження – тип зв’язку в словосполученні, коли залежне слово повністю узгоджується за граматичними формами головного.
• Керування – тип зв’язку, коли залежне слово набуває тієї відмінкової форми, яку вимагає головне.
• Прилягання – тип зв’язку в словосполученні, коли залежне слово це незмінна частина мови (прислівники, незмінні іменники, дієприслівники тощо).

Що таке словосполучення – приклади:

• Гарна дівчина – приклад простого словосполучення, де дівчина – це головне слово, а гарна – залежне (гарна (яка?) дівчина);
• найкращий друг батька – приклад складного словосполучення, де друг – це головне слово, а найкращий тадівчини– залежні (найкращий (який?) друг (чий?) батька);
• жінка високого зросту – приклад комбінованого словосполучення, де є два головних слова жінка й зросту.Тут високого зросту -це просте словосполучення у складі будови іншого. (Жінка (яка?) високого(якого?) зросту);
• темний ліс – приклад словосполучення з типом зв’язку узгодження, де залежне слово темнийповністю узгоджується за всіма морфологічними й граматичними формами головного слова ліс (темний (який?) ліс, називний відмінок, чоловічий рід, однина);
• піклуватися про бабусю – приклад словосполучення з типом зв’язку керування, де головне слово піклуватисявимагає від словабабуся,що є залежним, знахідного відмінка за допомогою прийменника про(піклуватися (про кого?) бабусю);
• прийти пізно – приклад словосполучення з типом зв’язку прилягання, де слово пізно, що є залежним, – прислівник (прийти (коли?) пізно).

Це приклади словосполучень, що найчастіше зустрічаються у підручниках для 4-го та 5-го класів.

Види й типи словосполучень

Залежно від того, якою самостійною частиною мови виражене головне слово, словосполучення поділяють на 3 типи:

Іменні словосполучення

Поділяються на 3 види (іменникові – головне слово виражене іменником; прикметникові – головне слово виражене прикметником; займенникові – головне слово виражене займенником);

Дієслівні словосполучення

Головне слово виражене дієсловом;

Прислівникові

Головне слово виражене прислівником.

За синтаксичною функцією в реченні розрізняють:

• Синтаксично вільні словосполучення – окремі компоненти якого можуть виконувати різні синтаксичні ролі;
• синтаксично нерозкладні словосполучення – у реченні виконують одну синтаксичну роль і не розкладаються на окремі компоненти.

Окрім цього, як різновиди синтаксичних конструкцій, виокремлюють:

• вставні словосполучення, що використовують для емоційного забарвлення речення, привертання уваги, вираження ставлення мовця до сказаного або почутого тощо. Вставні словосполучення в реченнях виокремлюються комами;
• поширені словосполучення, що складаються з трьох і більше повнозначних слів і сприймаються як неподільна конструкція, що виконує одну синтаксичну роль;
• стійкі словосполучення (сталі словосполучення, фразеологізми) – лексично й синтаксично неподільні конструкції, що не розкладаються на окремі компоненти. Вони мають спільне лексичне значення, виконують одну синтаксичну роль і не є окремими словосполученнями.

Варто згадати, що окрім підрядних словосполучень, де є головне й залежне слово, існують ще й сурядні словосполучення.

Сурядні словосполучення

Це поєднання двох і більше повнозначних слів, що між собою є рівноправними.

Під час створення словосполучень варто пам’ятати про мовні норми й не припускатися помилок. Для цього згадаємо про нормативні (правильні) і неправильні словосполучення.

Нормативні (правильні) словосполучення

Ті, що відповідають усім затвердженим і рекомендованим мовним нормам.

Неправильні словосполучення

Ті словосполучення, у яких не дотримано певних норм української літературної мови – неправильні. Наприклад, словосполучення «виключення з правил» є неправильним, адже нормативний варіант – виняток з правил.

Не є словосполученням!

На початку статті згадувалось, що не всі поєднання слів можуть утворювати словосполучення, тож розберемось, що не можна назвати словосполученням.

До словосполучень не належать:

• власні назви;
• фразеологізми;
• сполучення підмета й присудка;
• поєднання самостійної частини мови зі службовою;
• однорідні члени речення.

Синтаксис словосполучення

На сьогодні розрізняють два види синтаксичного зв’язку в словосполученнях – підрядний і сурядний. Підрядний зв’язок – наявність в словосполученні головного й залежного слова. Словосполучення, у якому слова між собою рівноправні поєднані сурядним зв’язком.

Як скласти словосполучення

1. Для того, щоб скласти правильне словосполучення варто зважати на загальні мовні норми й окремі правила, що були викладені в статті.
2. Слід пам’ятати про типи зв’язку між словами у словосполученнях і те, що лише повнозначні частини мови можуть утворювати словосполучення.

Владислав Шевчук

Помічник головного редактора

Владислав помічник головного редактора проекту “що-таке.укр” фахівець з української мови та літератури, має глибоке розуміння української історії та культури.

Зі ступенем у сфері гуманітарних наук, він присвятив понад п’ять років своєї кар’єри копірайтингу, створюючи зміст, що відображає багатство та різноманітність української мови. Владислав також має трьохрічний досвід у цифровому маркетингу та SEO, що допомагає йому ефективно просувати інформацію в інтернеті. Його статті відрізняються точністю, глибиною аналізу та здатністю залучати читачів до вивчення української мови.

Також вас можете зацікавити:

Подивіться інші слова з їх детальним описом.

Підручник Українська мова 5 клас – О.П. Глазова – Освіта 2018

Синтаксис — розділ науки про мову, який вивчає словосполу­чення та речення.

Пунктуація — розділ науки про мову, який вивчає вживання розділових знаків у реченні й тексті на письмі.

Розділові знаки вживають для того, щоб:

✵ тому, хто читає, полегшити розуміння писемного мовлення;

✵ тому, хто пише, допомогти чітко викладати свої думки в письмовій формі.

В українській пунктуації вживають такі розділові знаки:

Помилка, пов’язана з порушеннями правил пунктуації, називається пунктуаційною.

457. Дайте відповіді на запитання.

✵ Для чого вживають розділові знаки?

✵ Які розділові знаки вживають у кінці речення? Яка їхня роль?

✵ Які розділові знаки вживають у середи­ні речення? Навіщо?

✵ Яку помилку називають пунктуацій­ною? Прочитайте про це у Словничку юного мовознавця.

✵ Як пов’язані розділові знаки й усне мовлення людини? писемне мовлення?

Тест-вікторина «Розділові знаки»

Зупинки в мовленні називають паузами. Мелодійний лад вимови називають інтонацією.

Розділові знаки, які ставлять у кінці кожного з речень, вказують на паузи (зупинки) між реченнями. Ці ж знаки вказують, з якою інтонацією (окличною, неокличною) треба вимовляти речення.

Розділові знаки в середині речення також позначають паузи та ви­значають інтонацію. Інтонація, крім пауз, ураховує силу звучання голо­су (гучність), темп (швидкість) мовлення, зміну висоти голосу.

Саме зміни інтонації роблять усне мовлення виразним.

§ 33. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. ГОЛОВНЕ Й ЗАЛЕЖНЕ СЛОВА У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ

458. Прочитайте слова та словосполучення.

✵ Книжка — цікава книжка.

✵ Бібліотека — шкільна бібліотека.

✵ Корисний — корисний для навчання.

✵ Читати — читати уважно.

✵ Спілкуватися — спілкуватися українською мовою.

✵ Навчатися — навчатися в п’ятому класі.

* Що точніше називає предмет, ознаку або дію — слово чи словоспо­лучення?

Словосполучення, як і слово, вживають для називання пред­метів, їхніх ознак, ознак дій. Проте порівняно зі словом слово­сполучення є точнішим.

Словосполучення складається з двох і більше слів, одне з яких головне, а друге (або інші) — залежне.

Як розрізнити у словосполученні головне та залежне слово?

Від головного слова до залежного ставлять запитання. На письмі головне слово позначають знаком X.

459. За допомогою питань установіть змістовий зв’язок між словами в поданих словосполученнях. Словосполучення запишіть, позначте головні.

Усна відповідь; одержати оцінку; наполеглива праця; відчува­ли відповідальність; оцінила справедливо; працювали охоче; допо­міг товаришеві; вивчати старанно; непрості запитання; підтримати однокласника; відпочити на перерві; готувати уроки; домашні завдання; записати до щоденника.

* Із двома-трьома словосполученнями усно складіть речення.

Слова у словосполученні пов’язані:

✵ за змістом (за допомогою питання від головного слова до за­лежного);

✵ граматично (за допомогою закінчень (мамин[а] пісн[я]; мамин[ою].

пісн[ею]; мамин[і] пісн[і]) або за допомогою закінчень і прийменників одночасно (у мамин[ій] пісн[і]; з мамин[ими] пісн[ями]).

460. Перепишіть словосполучення. У кожному зі слів виділіть закінчення. Назвіть прийменники. Який зв’язок забезпечу­ють закінчення або одночасно закінчення й прийменники між словами у словосполученні?

Сонячне проміння; квітневого ранку; уважним читачам; із тлумачного словника; перед наступним уроком; з цікавою книжкою.

* Як визначають у словосполученні головне й залежне слова?

* Який зв’язок між словами у словосполученні забезпечують закінчен­ня і прийменники?

Словосполучення бувають непоширені та поширені.

Непоширені словосполучення складаються з двох слів (головного й залежного). Наприклад: гарний вірш, читати вголос.

Поширене словосполучення складається з трьох і більше слів. Одне й те саме слово може бути головним (від нього ставлять питання до залежного слова) і залежним (до нього ставлять питання від іншого головного слова).

Наприклад: збірка дитячих віршів; готуватися до свята рідної мови.

461. Запишіть спочатку непоширені словосполучення, потім поширені.

Шкільний товариш; вірна дружба; мати друзів серед одно­класників; допомогти сусідові по парті; готуватися до контрольної роботи; тестове завдання; дотримати даного другові слова; щира приязнь; дружити змалку.

* Поясніть різницю між словосполученням непоширеним і поширеним.

462. Випишіть лише словосполучення. Скористайтеся пам’яткою.

Сонячний день; біля школи; цікаві уроки, улюблений пред­мет, учні зібралися; школярі прийшли; гомоніли голосно; про ка­нікули; книжки і зошити; мишка від комп’ютера; важлива подія.

До словосполучень не належать:

✵ поєднання іменників або займенників із прийменниками (після уроків; перед тобою);

✵ слова, які є головними членами речення (учні читають; настав вечір);

✵ слова, незалежні одне від одного (квіти і трави; сучасний і цікавий; читають і пишуть).

463. Випишіть лише словосполучен­ня, у кожному знаком X позначте головне слово.

Вдячний читач; читати й пере­читувати; читати вголос; школяр прочитав; незабутня книжка; про­читали та запам’ятали; дитина зачиталася; сучасне видавництво.

* Як ви розрізнили слова головне й залежне?

464. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ

Складіть висловлення (усно), використавши в його реченнях сло­восполучення улюблені книжки, відповіді на запитання, запам’ятаємо назавжди.

465. У вказаній послідовності зробіть усний синтаксичний розбір сло­восполучень: батькова порада; скласти пісню; співати дзвінко.

ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

1. Назвіть головне й залежне слова.

2. Поставте запитання від головного слова до залежного.

3. Визначте, якими частинами мови виражені головне й залежне слова.

4. Укажіть, як граматично пов’язане головне слово із залежним: за допомогою тільки закінчення або за допомогою закінчення та прийменника одночасно.

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

У словосполученні дружна сім’я головне слово — сім’я, залежне — дружна. Сім’я (яка?) дружна.

Головне слово виражене іменником, залежне — прикметником. Граматично залежне слово пов’язане з головним за допомогою за­кінчення -а.

466. Прочитайте. Випишіть із речень три словосполучення (на вибір), зробіть їхній синтаксичний розбір (письмово).

1. Світлий день встає над Україною (Д. Луценко). 2. Струни рідного краю у серці щоденно звучать (М. Дорош). 3. Я вірю в велике майбутнє українського слова (С. Васильченко). 4. У серці мимохіть лунала пісня (М. Коцюбинський). 5. Тільки рідними словом ти проговориш до серця (І. Верхатський).

* Визначте слова, ужиті в переносному значенні, витлумачте це зна­чення.

У мовленні найчастіше вживають вільні (синтаксичні) словоспо­лучення: дивитися вперед; дивитися уважно; дивитися на небо.

Вільні словосполучення слід відрізняти від стійких (фразеологіч­них) словосполучень.

Стійкі словосполучення за значенням дорівнюють або одному слову (дивитися звисока — зазнаватися), або словосполученню (дивитися правді у вічі — бути щирим).

Наприклад: Хтось діло робить, а хтось ворон ловить. Ловити ворон (ґав) — ледарювати.

467. 3 кожного рядка випишіть стійке словосполучення, яке за зна­ченням дорівнює одному слову або словосполученню.

✵ Спіймати зайця; спіймати облизня; спіймати метелика.

✵ Мокра курка; сита курка; прудка курка.

✵ Коса заплітається; дівчина заплітається; язик заплітається.

✵ Як камінь у воді; як риба у воді; як водорості у воді.

Зазнати невдачі. Безвольна, нерішуча людина. Вільно, упевнено. Невиразне або через силу мовлення.

468. Перепишіть, вибравши з дужок слово, яке утворює з поданим стійке словосполучення.

Узяти (книжку, стілець, моду); читати (оповідання, нотації, афіші); кусати (хліб, яблуко, лікті); наламати (дров, дерев, парканів).

Вчинити необдумано. Призвичаїтися, звикнути. Шкодувати. Дорі­кати.

* Поясніть значення стійких словосполучень. За потреби скористай­теся довідкою.

469. Складіть і розіграйте діалог між двома друзями, які діляться враженнями від переглянутого мультфільму. Використайте деякі з поданих у рамці стійких словосполучень.

За вуха не відтягнеш; хлібом не годуй; волосся стає дибки; похололо на душі; ложка дьогтю в бочці меду.

470. Складіть і розіграйте діалог між двома подругами, які розповіда­ють одна одній про улюблених літературних героїв. Використай­те деякі з поданих у рамці стійких словосполучень.

Запало в душу, силою не відтягнеш, зачепило за живе; серце завмирає.

471. Я — РЕДАКТОР

Прочитайте. З кожної пари словосполучень виберіть і запишіть правильне. Визначте головне й залежне слова.

1. Подякувати вчителя; подякувати вчителю. 2. Засоби масо­вих інформацій; засоби масової інформації. 3. Обмін думок; обмін думками. 4. Шарикова ручка; кулькова ручка. 5. Затори на доро­гах; пробки на дорогах. 6. Їхати метро; їхати метром. 7. Опанувати мову; опанувати мовою.

* Укажіть серед виправлених помилок лексичні.

* З’ясуйте за Словничком юного мовознавця, які помилки назива­ють граматичними. Укажіть такі помилки серед виправлених.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.