Гальмівна рідина: що потрібно про неї знати кожному водію

Використання рекомендованої виробником автомобіля гальмівної рідини та своєчасна її заміна – фактори, які значною мірою впливають на безпеку.

Під час водіння автомобіля безпека є одним із найважливіших аспектів. Всі системи транспортного засобу повинні працювати належним чином, але особливо велике значення має гальмівна система.

Гальмівна рідина – одна з ключових складових, яка забезпечує безперебійну роботи гальм. У цій статті ми розглянемо основні аспекти гальмівної рідини та її значення у безпеці на дорозі.

Що таке гальмівна рідина і як вона працює?

Гальмівна рідина – це спеціальний вид рідини, який використовується в гальмівній системі автомобіля. Вона передає сили, що створюються водієм на педалі гальма, до механізмів коліс. Ця рідина має певні унікальні властивості – наприклад, не стискається під впливом тиску, а це дозволяє ефективно передавати зусилля на гальма кожного колеса.

Більшість автовиробників рекомендують міняти гальмівну рідну раз на два роки

Основні типи гальмівної рідини

Існує кілька типів гальмівної рідини, найпоширеніші з яких – DOT 3, DOT 4, DOT 5 та DOT 5.1. Також використовуються маркування ENV6 і ENV4. Кожен тип має свої особливості, і виробник автомобіля визначає, який саме тип рідини необхідно використовувати в конкретній моделі. Використання невідповідного типу гальмівної рідини може призвести до несправностей гальм і погіршення ефективності системи.

Найчастіше застосовується рідна з маркуванням DOT 4. Але для нових автомобілів високої потужності використовуються більш сучасні рідини.

Заміна гальмівної рідини

Регулярна заміна гальмівної рідини критично важлива для підтримки нормальної роботи гальм. З часом рідина може забруднюватися і зволожуватися, що призводить до погіршення її якостей. А це може спричинити виникнення проблем у гальмівній системі. Загалом рекомендовано замінювати гальмівну рідину кожні 2 роки або 100 тисяч кілометрів пробігу. Більш точні рекомендації дає виробник автомобіля.

Заміняти гальмівну рідину краще в автосервісі

Перевірка рівня гальмівної рідини

Перевірка рівня гальмівної рідини повинна входити до регулярної перевірки автомобіля під час кожного ТО. Зазвичай на бачку під капотом з цією рідиною є мінімальний і максимальний рівень. Рідина повинна знаходитися між цими позначками. Якщо її рівень виявлено нижче мінімальної позначки, слід додати нову рідину та знайти місце витоку.

Рівень гальмівної рідини можна перевіряти самостійно

Уникайте контакту з поверхнею автомобіля

Гальмівна рідина може пошкодити лакофарбове покриття автомобіля. Тому під час додавання гальмівної рідини або виконання будь-яких робіт із гальмівною системою, використовуйте захисні рукавички та уникайте розливання рідини на лаковану поверхню.

Існують прилади для перевірки стану гальмівної рідини. Якщо вона вже стара і набрала в себе вологи – прилад це покаже

Увага до витоку гальмівної рідини

Якщо ви помітили сліди гальмівної рідини під автомобілем, негайно зверніться до автосервісу для виявлення і усунення причини витоку. Витік цієї рідини може призвести до зниження тиску в системі, що, своєю чергою, погіршить ефективність гальм.

Якщо ви помітили зниження ефективності гальм або збільшення ходу педалі – перевірте рівень гальмівної рідини. Якщо він занизький – шукайте місце витікання, або звертайтесь в автосервіс.

Не використовуйте стару гальмівну рідину

Якщо ви маєте відкриту баночку гальмівної рідини, не використовуйте її залишки, оскільки це може призвести до псування нової. Стара гальмівна рідина може містити вологу, що негативно впливає на функціонування гальмівної системи.

Висновки

Пам’ятайте про важливість регулярної перевірки та обслуговування гальмівної системи, а також використання правильного типу гальмівної рідини. Дотримання цих простих порад допоможе вам впевнено та безпечно керувати своїм автомобілем.

Як часто потрібно міняти гальмівну рідину: поради фахівців

Перше, що ми вже знаємо з самої назви цієї статті — гальмівну рідину в автомобілі треба міняти. Як показує практика, все ще є автомобілісти, які пам’ятають ті часи, коли застосовувалася «гальмовуха» типу БСК на мінеральній основі, яка була практично вічною. Однак у міру вдосконалення гальм вимоги до робочої рідини настільки зросли, що тепер використовуються спеціальні рідини, продовженням переваг яких є основний недолік — схильність до швидкого старіння. І нехтувати цим фактом не можна — що буде якщо не міняти гальмівну рідину, ви дізнаєтеся з цієї статті.

Гальмівна рідина є не менш важливим компонентом системи гальм, ніж диски й колодки, підсилювач гальм або супорти. Саме вона пов’язує всі ці компоненти в єдину систему. Тому від її стану критично залежить здатність зупинити транспортний засіб. І що особливо важливо — некондиційний стан гальмівної рідини може не проявлятися до тих пір, поки не настане дійсно відповідальний момент, наприклад — необхідність загальмувати на крутому спуску.

Як це працює?

По суті, гідравліка виконує ту ж роботу, що й тросики у велосипедах — вона передає фізичне зусилля від педалі гальма на гальмівні колодки. З головного циліндра по контурах гідравлічної системи тиск передається до робочих циліндрів супортів — рідина тисне на поршні, що притискають колодки до дисків. У цьому світлі, головна властивість рідини — її нестисливість, а також здатність передавати тиск однаково у всіх напрямках, завдяки чому на правих і лівих колесах створюється однакове притискне зусилля.

Крім того, виконуються дві супутні функції. По-перше, змащуються деталі гальм, що труться, — ті ж робочі циліндри супортів і механізми підсилювача гальм. А по-друге, відводиться надлишкове тепло від супортів, яке виділяється під час гальмування через тертя колодок і дисків. І кількість цього тепла немаленька — адже в нього перетворюється кінетична енергія інерції автомобіля, що рухається. А за екстреної зупинки, коли на гальмування двигуном (або уповільнення за допомогою механізму рекуперації енергії в електромобілях) просто немає часу — практично вся енергія руху автомобіля. Гальмівна рідина через механізми супортів забирає частину тепла, що виділяється під час тертя дисків і колодок. Додатково вона нагрівається і внаслідок підвищення тиску, в результаті її температура в патрубках біля коліс може досягати трьохсот градусів.

Що буде якщо не міняти гальмівну рідину?

Оскільки основною робочою властивістю гідравлічної рідини є нестисливість, головною загрозою для її нормального стану є вода. Використовувані як основа сучасних гальмовух речовини є гігроскопічними — здатними вбирати вологу з атмосферного повітря, контакт з яким відбувається у бачку.

Хоча сама гальмовуха розрахована на сильне нагрівання завдяки своїй високій температурі кипіння, присутня в системі вода закипає вже при ста градусах. Тобто — перетворюється в пар, а пар — це газ, а газ — легко стискається в рази відносно первинного об’єму. Якщо води в системі небагато, окремі бульбашки пару в цілому знижують здатність рідини передавати зусилля — збільшуючись в об’ємі, вона втрачає властивість нестисливості, педаль гальма стає «м’якою» й ефективність гальмування знижується. Зміна характеристик гальмівної рідини також істотно впливає на роботу електронних систем безпеки, таких як ABS та ESP, оскільки при управлінні ними комп’ютер використовує в розрахунках нормальні значення.

А ось найнебезпечнішим явищем є «парова пробка» — ділянка гідравлічного трубопроводу, повністю заповнена паром. У цьому випадку зусилля на колесо взагалі не передається. Навіть якщо проблема виникла на одному колесі, під час екстреного гальмування автомобіль «понесе», і наслідки можуть бути дуже сумними.

Як швидко в гальмівній рідині накопичується волога?

Тільки за перший рік експлуатації гальмівної рідини вміст води в ній може зрости до 2% вологи від загального об’єму, за два роки використання — до 3,5%, а після трьох років — до 5%. Вже при досягненні тривідсоткового вмісту води температура кипіння знижується з 205–260°С і більше (залежно від типу) до 165°С. У регіонах з вологим кліматом, до яких відноситься й Україна, насичення водою до критичної межі може відбутися рік-півтора. У нас середньорічна вологість становить близько 75%, влітку — близько 65%, взимку — 80–90%. При цьому більш посушливі степові райони не є такими ж густонаселеними, як центральна й північна частина країни, де переважає вологий клімат, тому більшість автомобілістів знаходяться в зоні ризику, коли значний ступінь зносу гальмівної рідини може призвести до відмови гальм.

Вторинний ризик полягає в тому, що високий вміст води викликає корозію в гальмівній системі, внаслідок чого вона може вийти з ладу.

Які бувають гальмівні рідини?

У колишні часи застосовувалися негігроскопічні мінеральні гальмівні рідини типу БСК — суміш касторової олії та бутилового спирту. Однак низька температура кипіння не дозволяє заливати їх в сучасні автомобілі з дисковими гальмами — настільки посилилися вимоги до якості гальмівної рідини. Наприклад, використання систем курсової стійкості ESP® вимагає дуже стабільних характеристик рідини, оскільки управління траєкторією автомобіля здійснюється шляхом точно дозованого пригальмовування певних коліс, причому в точно розрахованому інтервалі часу.

Проблема в тому, що на точність і оперативність відпрацювання системами активної безпеки своїх встановлених програм може вплинути навіть незначна зміна в’язкості або утворення в рідині парових бульбашок. Можливо, саме поганим станом гальмовухи спричинені випадки, коли водії скаржаться на те, що «ESP не допомагає керувати автомобілем, а навпаки — заважає і робить його поведінку на дорозі погано передбачуваним».

Щоб всі складні системи, пов’язані з гальмами, працювали адекватно, в наш час застосовуються гальмівні рідини на основі полігліколів або їх ефірів, що відрізняються високою температурою кипіння, хорошими в’язкісними та змащувальними властивостями.

Класифікуються гальмівні рідини за трьома основними параметрами: за температурою кипіння «сухої» (нової, яка ще не наситилася вологою) та «вологої» (з критичним порогом змісту води на рівні 3,5%), а також в’язкості. Більшістю автовиробників використовується система класифікації DOT (від Department of Transportation — Міністерство транспорту США). Відповідно до неї існує поділ на кілька типів:

• DOT 3 — для автомобілів не особливо швидкісних й оснащених барабанними гальмами (досі зустрічаються на бюджетних моделях Groupe PSA, Toyota, Suzuki);
• DOT 4 — найпоширеніший — підходить для сучасних моделей з дисковими гальмами на обох осях, в тому числі оснащених ABS першого покоління без ESP®. Цей тип має два підкласи за рівнем в’язкості: Class 4 і Class 6 — низьков’язкісні рідини для авто з ESP®, що слід обов’язково враховувати під час вибору. Річ у тім, що в листопаді 2014 року ESP® стала обов’язковою для продаваних в ЄС авто, і якщо ваш автомобіль, випущений для європейського ринку, молодший — використовуйте низьков’язкісні рідину DOT4HP/Class 6.
• DOT 5.1 — розроблявся для спортивних або важких режимів експлуатації з інтенсивними розгонами й різкими гальмуваннями. Підходить для малотоннажних вантажівок з гідравлічними гальмами, фургонів, причепів. Рідини цього типу відрізняються вищою точкою кипіння, проте їхня в’язкість не є достатньою для використання в системах з ABS/ESP®.

Всі перераховані вище гальмівні рідини виготовляються на основі гліколевих/полігліколевих з’єднань з ефірами борної кислоти та різними присадками.

Окремо згадаємо DOT 5.0 — продукт на силіконовій основі. При деяких перевагах в порівнянні з іншими типами, теж не може застосовуватися на автомобілях з ABS/ESP®. Також не можна використовувати в регіонах з холодним кліматом — через особливості взаємодії силіконової оливи з водою.

Як дізнатися, що гальмівна рідина потребує заміни?

У середовищі автолюбителів побутує «правило п’яти сантиметрів» — вважається, що якщо хід педалі гальма до максимального гальмування (блокування коліс або спрацьовування ABS) не перевищує п’яти сантиметрів — все в порядку. Якщо ж педаль провалюється на велику глибину або пружинить, це свідчить про попадання в систему повітря (якщо це спостерігається після інтенсивного гальмування — про виникнення парової пробки). Однак такий підхід багато в чому є суб’єктивним — гальмівна система різних автомобілів налаштована неоднаково, при цьому треба ще враховувати вільний хід педалі (призначення якого — виключити ненавмисне гальмування під час випадкового зачіпання педалі гальма).

Головне, як ми вже дізналися, — це те, як буде працювати рідина саме в критичній ситуації, після кількох інтенсивних гальмувань, наприклад, в разі екстреного гальмування під час руху по трасі в режимі розгін-уповільнення, або в кінці довгого спуску. Замість «промацування» педалі гальма краще в ході чергового ТО (або негайно — у разі підозрілих симптомів з боку гальм) провести тестування рідини. Тут слід пам’ятати, що найімовірнішим способом визначити стан рідини є вимірювання температури її кипіння.

На СТО часто використовуються тестери, що працюють за принципом вимірювання струмопровідності рідини, яка зростає в міру збільшення частки води. Однак використовувані виробниками гальмівних рідин присадки можуть сильно спотворювати результати такого тесту — наприклад, антикорозійний компонент борна кислота підвищує струмопровідність настільки, що прилад забракує пробу навіть зі щойно розкритої каністри.

На щастя, сьогодні існують експрес-тестери, що працюють саме за принципом кип’ятіння. Якщо результат не вкладається в нормативи, слід рідину замінити, не забувши після цього прокачати гідравлічний контур гальмівної системи*.

«Суха» температура кипіння, °С

«Мокра» температура кипіння, °С

Ліміт в’язкості, мм2/с

Фахівці розповіли, як часто треба змінювати гальмівну рідину в авто

Експерти компанії Bosch розповіли, чим саме гальмівна рідина небезпечна для автомобіля та як часто її треба змінювати.

Зазначається, для початку слід визначитися, що гальмівна рідина в автомобілі покликана передавати зусилля від педалі гальма на кожне колесо машини для зниження швидкості руху.

Окрім того, вона виступає в якості мастила деяких деталей гальмівної системи. Але головною її характеристикою є висока температура кипіння, яка може досягати в окремих режимах їзди 400 градусів.

Також читайте

Водіям розповіли про головні особливості зміни масла в авто у літній період

Так склалося, що за всіх переваг, гальмівна рідина має один істотний недолік – вона дуже добре вбирає воду і навіть короткого контакту з повітрям під час заливки її в гальмівну систему, досить для того, щоб вода туди потрапила. Потрапляння вологи може призвести до зниження точки кипіння, утворення пара і, як наслідок, зниження ефективності роботи гальм.

Як показує дослідження, міняти гальмівну рідину необхідно раз в 30-40 тисяч кілометрів, якщо машина постійно використовується, і раз на рік у випадку, якщо машина використовується рідко. Крім того, на необхідність заміни вказує погіршення гальмівних властивостей машини, а також осад і помутніння рідини в розширювальному баку.

Як засвідчують експерти, через рік в гальмівній системі може перебувати до 2% води, на другий рік її кількість може збільшитися до 3,5%, а на третій – до 5%. Водночас, вміст води в 3,5% знижує температуру кипіння гальмівної рідини з 330 до 165 градусів Цельсія.

Також читайте

Названі ефективні способи подовження терміну роботи двигуна

Як відзначають фахівці, доливати гальмівну рідину в систему вкрай не рекомендується. По-перше, через те, що витік рідини сам по собі може свідчити про несправність гальмівної системи. По-друге, на кількість води в системі, долив ніяк не вплине і не зробить гальмування більш ефективним. Нарешті, водій може просто змішати різні рідини з різним складом, що не призведе ні до чого хорошого.