Як вирощувати кроликів у ямах
Утримання кроликів ямним способом не є новою технологією. Раніше його часто використовували тоді, коли небуло коштів на придбання кліток і обладнання теплого приміщення для тварин. Сьогодні ж цей спосіб набирає популярності завдяки численним перевагам.
Переваги та недоліки ямної технології
Ямна технологія передбачає, що кроликів поміщають до ями, викопаної на ділянці, яка підходить для цих цілей. Слідуючи за своїми природними потребами, тварини самостійно риють у ній нори, створюють сім’ї і розмножуються.
Утримання кроликів за ямною технологією має ряд переваг. Головна з них полягає в тому, що тварини ростуть в умовах, максимально наближених до їхнього природного середовища проживання. А значить, вони відчувають менше стресу, краще розвиваються, набирають вагу і розмножуються. У таких тварин смачніше і якісніше м’ясо.
Також основними достоїнствами способу є невеликі витрати, економія місця й простота. Організація умов для такого утримання обійдеться набагато дешевше, ніж при розведенні кроликів у клітках.
Для того щоб розводити «вуханів» у ямах, не потрібно багато місця.
До мінусів ямного методу відносять:
- підвищення ризику розвитку інфекційних епідемій і загибелі;
- труднощі з прибиранням;
- складнощі при вилученні окремих особин;
- неможливість вирощування кролів великих порід і з цінним хутром;
здрібніння потомства внаслідок спарювання близьких родичів.
Як бачимо, недоліків у ямного методу досить багато. Проте якщо організувати утримання в ямах згідно з рекомендаціями, деяких з них можна уникнути.
Породи кроликів, які найкраще підходять для ямного утримання
Для вирощування в ямах потрібно підбирати породи, які виростають не дуже великими, відрізняються миролюбністю і мають хороші м’ясні показники. До таких можна віднести наступні:
1. «Рекс». У представників цієї породи середня статура. Тіло сягає завдовжки 40–54 см. Середня маса кроликів становить 3–4,5 кг. Голова плоска, витягнута, невелика за розміром. Вуха середні. Хутро коротке, за зовнішнім виглядом схоже на велюр або оксамит. Кролики породи «Рекс» не надто плідні — в одному приплоді з’являється від 6 до 8 кроленят. У рік самки народжують 4–5 разів. Вирощують кроликів «Рекс» для отримання хутра і м’яса. Вони дуже швидко ростуть і набирають товарну вагу.
2. «Віденський блакитний». Тварина з компактним тілом, невеликою головою, прямостоячими вухами і сильними кінцівками. У довжину сріблясті кролики сягають 57–58 см. Середня вага становить 4,6 кг. Найбільші особини можуть важити по 5 кіло. Тварини ростуть дуже швидко — чотиримісячні кролики мають вагу близько 3 кг. Шерсть у цих вухатих м’яка, за кольором сіра з блакитним відливом. Кролиці народжують по 8–9 дитинчат за один раз.
3. «Метелик». Кролики з тілом довжиною до 54 см, вагою 4,3 кг, міцною конституцією, середніми за величиною головою і вухами. Шерсть у них густа, білого кольору. На мордочці присутній характерний малюнок чорного кольору, що нагадує крила метелика.
4. «Каліфорнійський». Кролики мають невелике, але важке тіло. Середня вага представників каліфорнійської породи становить 5,5–6 кг. У них м’яке і ніжне дієтичне м’ясо. Кролики швидко ростуть, у віці 3 місяців вони досягають ваги 2,5–2,7 кг. Вихід м’яса становить 60%. Шерсть у цих тварин біла, лапи, вуха, хвіст і ніс темні. Самки здатні народжувати вже з п’ятимісячного віку. В одному приплоді вони приносять по 9–10 дітей.
5. «Новозеландський білий». Тіло у цих кроликів середніх розмірів. У дорослому віці вони досягають ваги 4–5 кг. У віці 3 місяців молоді особини вже важать по 2,7–3 кг. Оскільки в тварин добре розвинена мускулатура, м’ясо виходить низькокалорійним, смачним. Шерсть у них забарвлена в білий колір. Плодючість кролиць становить 7–12 кроленят за один раз.
Що необхідно для утримання кроликів у ямах
Однією з головних умов успішного розведення кролів ямним способом є правильна організація місця проживання тварин, тобто ями. Також потрібно налагодити якісне годування і регулярне прибирання.
Підготовка та облаштування ями
Для ями слід вибирати ділянку, розташовану на височині. Обов’язково потрібно перевірити рівень розташування ґрунтових вод. У ямі мусить бути сухо, а навесні вона не повинна підтоплюватися.
Розмір ями буде залежати від площі ділянки й кількості поголів’я. Оптимально вирити заглиблення у вигляді квадрата 2×2 м. На такій площі можна вирощувати 200 тварин. А риття і прибирання поглиблення не складе труднощів. Щоб кроликине мали можливості вибратися назовні, мінімальна глибина ями повинна складати 1 м. Якщо є можливість, краще збільшити її до 1,5 м.
Важливо здійснити зміцнення трьох стінок ями. Це можна зробити за допомогою цегли, шиферу. Зміцнення попередить обвали землі і не дасть можливості кроликам рити нори, куди їм заманеться. Свої оселі вони зможуть робити тільки в одній, незакритій укріплювальними матеріалами стіні.
Щоб вухаті не організовували свої житла в безпосередній близькості до підлоги, варто зробити для них орієнтир — на відстані 20 см від низу ями, в земляній стіні, викопати невелике заглиблення.
Підлога в ямі не повинна залишатися земляною. Інакше вонабуде постійно сирою, що призведе до хвороб у кроликів. Їїможна зробити з металевої сітки або рейок, під якиминасипати 20-сантиметровий шар піску — цей матеріал добре усуває вологу й запахи.
Ще одним способом обладнання підлоги є цементування. Заливку необхідно робити під ухилом, щоб відходи стікали в одне місце, і їх легше було прибирати. На підлогу потрібно укласти підстилку з соломи або тирси.
Щоб в яму не проникали опади і яскраве сонячне світло, необхідно обладнати дах. Для нього потрібно підібрати матеріали, які не сильно нагріваються під променями сонця і не створюють задухи. Краще використовувати дерев’яну раму з металевою сіткою.
Ідеально, якщо провести до ями хоча б найпростішу систему вентиляції і штучне освітлення.
В місце утримання кроликів слід встановити годівниці і поїлки. Їх потрібно приробити на одну з укріплених стін на такій висоті, щоб тваринам різних розмірів було зручно братиїжу, але при цьому вони не могли б до них залазити всім тілом.
Аби до кроликів не навідувалися інші тварини, які можуть представляти для них небезпеку, варто зробити навколо ями огорожу.
Як запускати кроликів до ями і вилучати їх звідти
Досвідчені заводчики не радять садити в ями тварин, які раніше утримувалися в клітках. Швидше за все, вони вже втратили інстинкт риття нір, тому не зможуть зробити собі затишного житла. Краще брати молодих особин, яким виповнилося по 4–5 місяців.
Бажано запускати їх в яму не всіх одночасно, а партіями, не більше 10–12 особин за один раз.
На жаль, молоді кролики не зможуть самостійно додуматися до риття нір. Як і у випадку з людьми, їм необхідні наставники, які навчать це робити. Існує 2 способи, як підказати молодняку, що потрібно робити:
1. Підсадити досвідчених кроликів, які вже проживають в ямі. Їх можна придбати або взяти в оренду на деякий час.
2. Самостійно вирити нору з входом, куди можуть одночасно пройти 2–3 дорослі особини.
Помічено, що саме ці способи найчастіше провокують пробудження у домашніх кроликів інстинкту гніздування.
Вилучення тварин з ями є нелегкою справою, адже їх нориможуть сягати на 30 м у глибину. Проте рано чи пізно цим доведеться зайнятися, оскільки кінцевою метою розведення кроликів є отримання м’яса. Щоб цей процес не викликав труднощів, необхідно привчити вухатих збиратися біля годівниці за якимось особливим сигналом, тобто з самого початку утримання необхідно скликати вихованців на обід, наприклад, брязкаючи дзвіночком або постукуючи. Згодом тварини зрозуміють, що такий звук чується, тільки коли в годівниці надійшла їжа, і будуть відразу ж виходити на нього зі своїх нір.
Щоб кролики не змогли завчасно сховатися у своїх підземних оселях, на кожну нору потрібно встановити заслінку.
Догляд за тваринами
Догляд за кроликами при ямному утриманні передбачає прибирання ями. Щодня необхідно змінювати підстилку.Періодично слід проводити генеральне прибирання и дезінфекцію.
Щоб своєчасно виявити хворобу, варто хоча б раз на тиждень оглядати поголів’я. Якщо виявлена особина, яка нездужає, її негайно слід витягти з ями і помістити до карантину. За станом інших кроликів потрібно стежити щодня.
Щоб попередити розвиток хвороб, самкам необхідно робити щеплення.
Варто знати, що внаслідок близькоспорідненого спаровування, яке обов’язково відбуватиметься в одній ямі, молоді кролі з кожним роком будуть народжуватися слабшими і дрібнішими за розмірами. Тому важливо проводити селекційну роботу — після досягнення самцями статевої зрілості заміняти їх на нових особин чоловічої статі.
Особливості годування кроликів
Двічі на день — уранці і ввечері — вуханям необхідно надавати якісне харчування. Левову частину раціону повинніскладати трав’янисті рослини. Також слід вводити зерно вівса, кукурудзу й сіно. Крім того, тварини повинні отримувати коренеплоди та гілки.
Простішим способом годування є готовий комбікорм. Його необхідно підбирати спеціально під породу, яка розводиться. В жодному разі не можна давати комбікорм, призначений для інших тварин або птахів.
У цілому складання раціону для кроликів при ямному утриманні не відрізняється від клітинного вирощування. Приблизне добове меню однієї особини може виглядати наступним чином:
- зелена трава — 700 г;
- соковиті корми (овочі, коренеплоди) — 150–200 г;
- сіно — 150–200 г;
- зерносуміш, комбікорм — 60–80 г.
Якщо в наявності немає достатньої кількості зелені, можна збільшити обсяги сіна, овочів і концентратів. За можливості варто додати силос. Щоб кролики були здоровими, активними і плідними, їм необхідні вітамінні добавки.
Важливою умовою вирощування кроликів є наявність чистої води. У поїлки її потрібно наливати щодня в достатній кількості для всього поголів’я.
Отже, якщо є бажання утримувати кроликів на невеликій за площею дачній або присадибній ділянці, можна робити це за ямною технологією. При викопуванні ями в місці, якевідповідає рекомендаціям, своєчасних прибираннях і утепленні на зиму можна створити практично ідеальні умови для проживання домашніх тварин. Кролики добре себе почуватимуть, вестимуть активний спосіб життя, приноситимуть здорове потомство у великих кількостях і швидко набиратимуть ваги. А м’ясо у них буде набагато смачнішим, ніж у тих тварин, які утримуються в клітках.
Розведення кролів у власному домогосподарстві
«Кролики – це не тільки цінне хутро, а й три, чотири кілограми дієтичного, легкозасвоюваного м’яса …». Хто з нас не пам’ятає цю давню смішну сценку, котра вперше вийшла на екрани в програмі «Фітіль» в далекому 1984 році, а згодом була багаторазово інтерпретована відомими коміками.
Кінцевим продуктом цих довговухих пухнастих звірят може бути не тільки смачне та корисне м’ясо, а й цінна шкурка, кролячий пух. Водночас утримання і догляд за цими милими тваринами не вимагають великих фінансових витрат та багато часу.
У світі існує понад двісті (!) Різновидів кролів, які можна розділити на три групи:
· Хутряні (пухові) породи
Купуючи кроликів для вирощування у власному господарстві, перевагу слід надати м’ясній породі, оскільки вона забезпечить достатню кількість м’яса, та й догляд за такими кролями здійснювати набагато простіше, бо вони менш вибагливі й відрізняються спокійним і доброзичливим характером.
Якщо розведення кроликів ви розпочинаєте вперше, то немає потреби зупиняти свій вибір на рідкісних й екзотичних породах, оскільки економічно більш об ґрунтованим буде вибір найбільш продуктивних місцевих порід кролів.
Розрізняють три моделі утримання кроликів:
· Закритий спосіб утримання, при якому кролики вигодовуються в приміщенні (крольчатнику).
· Ві д кри ти й спосіб, коли тваринки утримуються на вулиці у клітках, ямах чи загороджених волєрах, оскі льки завдяки своєму теплому хутру взимку кролі здатні витримувати морози до мінус двадцати градусів.
· Комбінований спосіб, при котрому в теплу пору року кролики живуть на відкритому повітрі, а з настанням холодів переселяються у приміщення.
Кролики надзвичайно плідні тварини, а їх м’ясо коштує в два рази дорожче за свинину. Якби не вірусні хвороби, що не так давно прийшли до нас з-за океану, проблем з їх вирощуванням не було б зовсім.
Утримання й догляд за кролями
Наші прадіди вирощували кроликів за примітивною моделлю: виривали в городі велику глибоку яму, де кролики мешкали у викопаних самостійно норах і плодилися «самі по собі». Господарі годували тварин сіном і час від часу відловлювали їх на забій.
У наш час більш розповсюджене утримання кроликів у клітках.
Клітка для кроликів має бути чистою, світлою та сухою. Необхідно пам’ятати про те, що кролики погано сприймають протяги та підвищену вологість повітря.
Для виготовлення клітки застосовують, як правило, металеву сітку, дерев’яні дошки, клеєну фанеру та брус. Можна, звичайно, придбати готові клітки, але дорослому чоловікові за наявності необхідних матеріалів неважко зробити їх самостійно.
Молодих і дорослих кролів необхідно тримати окремо, тому відпочатку знадобиться одразу кілька кліток. Підростаючий молодняк (до тримісячного віку) може жити групками по кілька штук, але після того, як поведінка особин стане ворожою і агресивною по відношенню один до одного, кроликів необхідно буде розселити.
Самку, що має незабаром привести кроленят, також слід поселити в окрему клітку, з чітким розумінням того, що в ній і мати, і малята проведуть разом перший місяць життя.
Дек ілька порад з благоустрою кліток
Якщо клітку з тваринами планується використовувати на відкритому повітрі, її бажано утеплити (стелю, стіни і підлогу). У сильні морози кролики будуть вам за це вдячні.
Металеву сітку для настилу підлоги краще не використовувати, а змайструвати підлогу з набірних дерев’яних дощечок, бо в іншому разі кролі можуть захворіти продерматитом (запаленням лапок).
Щілина між дошками підлоги повинна становити приблизно один, півтора сантиметра. Така відстань буде достатньою, щоб дозволити легко вичищати відходи життєдіяльності тварин. Підлогу в клітці можна зробити і подвійною, щоб нижня частина слугувала піддоном. Це значно спростить та полегшить процес прибирання.
При облаштуванні кліток необхідно особливу увагу приділити поїлкам і годівницям. Вони повинні бути добре закріплені і при цьому доступні для очищення, яке бажано проводити щодня.
Годівниці мають бути пристосовані для годування кролів коренеплодами, свіжою травою і сіном.
Як вже зазначалося раніше, кролики потребують попередньої вакцинації проти небезпечних хвороб та інфекцій, тому щеплення від міксоматозу та геморагічної хвороби (ВГБК), що погано піддаються лікуванню, є обов’язковими. Вакцину бажано купувати у спеціалізованих ветеринарних аптеках, а щеплення можна зробити і в домашніх умовах. Для вакцинації краще придбати комплексний препарат (від міксоматозу і ВГБК в одній ампулі). Перша вакцинація проводиться у віці чотирьох-шести тижнів, а потім її слід повторювати через кожні шість місяців.
Щоб зберегти здоров’я поголів’я, бажано регулярно проводити огляд усіх тварин з метою завчасного виявлення хвороб і один раз в десять днів здійснювати обов’язкову профілактичну дезінфекцію усіх кліток.
У разі виявлення знесилених чи хворих особин, їх необхідно терміново ізолювати й викликати спеціаліста – ветеринара для отримання консультації та належного лікування.
Раціон харчування у кроликів досить багатий. Вони вживають практично усе, що росте в саду і на городі. Кормом слугують овочі, фрукти, коренеплоди, свіжа зелень (конюшина, люцерна, кульбаба та інші трави) і комбінований корм. Ласощами для кролів є злакові культури (пшениця, овес, ячмінь). У зимовий час тварин підгодовують запашним сіном.
Протягом року одна доросла самка (з кроленятами) вживає:
· Понад чотириста кілограм зеленої маси;
· Більш як сто кілограм сіна;
· Понад триста кілограм комбікорму;
· Більше ста килограм картоплі та інших овочів і коренеплодів
Не слід також забувати про чисту і свіжу воду в поїлках, оскільки дорослий кріль за день випиває набагато більше води (в кілька разів), ніж вживає їжі.
До проведення парування бажано гарненько оглянути тварин з метою виявлення хвороб і допускати до злучки тільки міцних і здорових особин. Здорові кролики відрізняються повнотілістю й активною поведінкою.
Для отримання потомства самку (бажано шестимісячну) підсаджують до самця, а не навпаки, оскільки чоловіча особина набагато гірше адаптується до нових умов і довго звикає до чужої клітки, тобто даремно витрачає свої сили.
Щоб не заважати процесу парування, з клітки необхідно прибрати все зайве.
Після завершення акту самець видає переможний крик і падає набік. Незабаром відбувається повторне парування (пубертатний кріль здатний покрити до чотирьох, п’яти самок в день).
Для отримання гарантованого результату бажано через тиждень процес парування повторити. Запліднена самка починає проявляти до самця агресію, що є відмінним індикатором стовідсоткової вагітності.
Вагітність самки триває близько місяця і не вимагає участі людини. У виводку, як правило, знаходиться від шести до вісімнадцяти дитинчат (чим їх більше, тим вони дрібніші).
Протягом року молода кролиця може дати до двох виводків, а доросла самка – чотири, п’ять.
Власнику кролів необхідно знати, що видалення у тваринок статевих залоз сприяє швидкому збільшенню їх ваги, а якість м’яса поліпшується, тому, зазвичай за три-чотири місяці до настання статевої зрілості, їх каструють. Дорослих кролів каструють перкутанним способом, перев’язуючи мошонку з насінників і перекриваючи, таким чином, кровопостачання до цих органів.
Власнику кролів необхідно пам’ятати, що для отримання якісної хутряної шкурки слід дочекатися завершення процесу линьки, яка зазвичай відбувається на шостий-восьмий місяць з дня народження тваринок.
Щоб отримати м’ясо, кроликів починають забивати вже з четвертого місяця життя.
Утримання кроликів на присадибній ділянці – це чудова можливість забезпечити сім’ю м’ясом високої якості, а реалізація надлишків дає можливість зміцнити фінансовий добробут, оскільки кролівництво приносить непоганий прибуток.