Полярне коло

Полярне коло – це область на Землі, яка позначена одним із п’яти великих кіл широти на картах нашої планети. Він розташований між Арктикою на півночі та Північним помірним поясом на півдні. Його аналог у південній півкулі відомий як полярне коло. Крім полярного кола, три інші основні лінії широти — тропік Рака, тропік Козерога та екватор.

Полярне коло є найвіддаленішим південним регіоном, який переживає полярний день і полярну ніч. Полярний день – це 24 години безперервного світлового дня, а полярна ніч – 24 години безперервної темряви. На північ від полярного кола на рік трапляється більше одного полярного дня і ночі. Однак полярне коло буває лише раз на рік у червневі та грудневі сонцестояння лише раз на рік. Зазвичай ці дні припадають на 21 число кожного місяця. Полярний день також відомий як опівнічне сонце і полярне літо, тоді як полярна ніч також відома як темрява опівдні або темрява середини зими. За полярним колом один раз на рік також спостерігається полярний день і полярна ніч.

Через зміщення осьового нахилу Землі – коливання на 2° протягом 40 000 років – що особливо є результатом орбіти Місяця, полярне коло рухається. Він дрейфує на північ приблизно на 15 кілометрів на рік. Осьовий нахил Землі – це те саме, що спричиняє різні пори року на Землі.

Полярне коло проходить через сім країн, які мають значну частину суші в межах полярного кола. Країни — Сполучені Штати Америки, Гренландія, Канада, Росія, Норвегія, Швеція та Фінляндія. Ісландія має крихітний регіон – менше одного квадратного кілометра – всередині полярного кола. Деякі райони в межах полярного кола включають провінцію Лапландія у Фінляндії; Юкон, північно-західні території та частина Нунавута в Канаді; протока Девіса в Атлантичному океані; острів Грімсі, що входить до складу Ісландії; і Гренландське і Норвезьке моря в Атлантичному океані. Полярне коло також є популярним туристичним місцем. Люди подорожують з різних куточків світу, щоб відчути цей регіон. Багато місць за полярним колом також пропонують екскурсії; На Алясці є чимало турів, хоча їх можна знайти і в інших країнах. Деякі з них включають походи навколо полярного кола протягом літа.

Universe Today має статті про чому на Землі є пори року і 10 цікавих фактів про Землю якщо ви хочете дізнатися більше про нашу планету.

Якщо ви шукаєте більше інформації, перегляньте що таке Арктика і Арктика .

У Astronomy Cast є епізод Земля .

Лофотенські острови:
перлина за Полярним колом

Чимало людей, почувши фразу “за Полярним колом”, в першу чергу уявляють суворі північні краєвиди, де серед снігів та вічної мерзлоти під завивання крижаного вітру бродять білі ведмеді.

Однак попри те, що на значній території Заполяр’я ви цілком можете зустріти саме таку картину, навіть на далекій півночі є куточки, здатні докорінно змінити ваші уявлення про цей суворий край.

Хочете у цьому пересвідчитись – ласкаво просимо на Лофотенські острови.

Замість засніжених рівнин і морозу тут вас зустрінуть величні гори, соковита зелень та океанічний бриз.

А на тутешніх пляжах з білосніжним піском і кришталево чистою бірюзовою водою у погожий літній день ви побачите дорослих і дітей, що загоряють під полярним сонцем та купаються у Північному Льодовитому океані.

Пляжі на Лофотенах приваблюють не лише людей

То що ж це за незвичайне місце і в чому його секрет?

Архіпелаг Лофотен, або Лофотенські острови, знаходиться на північному заході Норвегії. Кілька великих та безліч маленьких острівців омиває Норвезьке море, яке є частиною Північного Льодовитого океану.

На острови можна потрапити на поромі та наземним транспортом – з материковою частиною Норвегії архіпелаг з’єднує траса Е10, яка також проходить по його найбільших островах. На менші ж острови можна дістатися лише поромом.

Попри те, що Лофотени знаходяться за Полярним колом, для них характерний дуже м’який клімат – навіть узимку температура тут зазвичай не опускається нижче нуля, а влітку піднімається вище +20 градусів.

Причиною такої температурної аномалії, яку на таких широтах ви не зустрінете більше ніде в світі, стали Норвезька та Північно-Атлантична течії, що є продовженням Гольфстріму.

Та якщо клімат Лофотенських островів кардинально відрізняється від материкової території цієї широти, то інші атрибути заполярного розташування на островах присутні сповна.

З кінця травня по середину липня тут можна спостерігати так зване “опівнічне сонце” – протягом цього періоду воно зовсім не сідає за обрій. Водночас з початку грудня до початку січня сонця у небі ви не побачите взагалі – на острови опускається полярна ніч.

Зате восени та взимку у вас є всі шанси спостерігати інше дивовижне явище, заради якого у цей час на Лофотени прямують багато туристів – заворожливе Північне сяйво.

Погода на Лофотенських островах є дуже мінливою, тож не засмучуйтесь, якщо зранку буде хмарно і накрапатиме дощ – вже вдень ви маєте всі шанси милуватися яскравим полярним сонцем.

Втім, навіть дощ, який тут іде часто, навряд чи зможе зіпсувати вам враження від навколишньої природи, краса якої вражає на кожному кроці.

Ландшафт Лофотенських островів є самобутнім і суттєво відрізняється від материкової частини Норвегії. Важко лишатися байдужим, коли бачиш ці величні гори, мальовничі скелі, білосніжні пляжі і прозорий океан неповторного кольору.

Тож навіть якщо ви вже встигли зачаруватися величчю та красою країни фіордів – Лофотенські острови все одно знайдуть, чим вас здивувати.

У порівнянні із загальною територією Норвегії, цей архіпелаг – зовсім невеличкий. Усі великі острови з’єднує траса довжиною менше 200 км. Втім, кожен із цих кілометрів подарує вам такі краєвиди, які деінде довелося б шукати довго – і не факт, що вдалося б знайти.

Однією з характерних особливостей місцевого ландшафту є мальовничі мости, які з’єдную між собою великі і маленькі острови.

Своєю архітектурою вони нагадують Атлантичну дорогу, що знаходиться на заході країни між містами Молде та Крістіансунн і є одним з найвідоміших туристичних місць у Норвегії.

На відміну від неї, мости на Лофотенах не такі популярні – хоча, з огляду на навколишні пейзажі, цілком на це заслуговують.