Столичні хмарочоси: чи безпечно бути на висоті?

За останнє десятиріччя Київ стрімко перетворився на мегаполіс з хмарочосами на рівні Гонконгу, Лондона та Ванкувера. Це дозволило заохотити міжнародні корпорації та бізнеси відкрити свої офіси у столиці. Також це дало змогу кожному охочому мати власне житло з неймовірною панорамою, але постали інші питання: чи безпечно жити й працювати у хмарочосах, чи є у місті необхідна техніка для порятунку людей з тридцятого та вищих поверхів? Редакція “ТиКиїв” вирішила дослідити цю тему.

Найвищі хмарочоси столиці

На сьогодні найвища будівля у Києві та Україні — комплекс на Кловському узвозі. Його висота становить 168 метрів, це 47 поверхів. Друге місце за висотою посідає бізнес-центр Gulliver, висота якого 160 метрів при 35 поверхах. Трійку найвищих хмарочосів столиці замикає бізнес-центр “Парус”, який надає особливого колориту вулиці Басейній. Його висота досягає 149,6 метра, це 33 поверхи. Є багато й інших, але розглянемо питання, чи безпечно в них перебувати у разі надзвичайної ситуації.

Чи безпечно жити та працювати у багатоповерхівках?

Протипожежна безпека в столиці в останню п’ятирічку залишається проблемним питанням. Головні причини — недофінансування рятувальних служб та брак необхідної техніки. Оскільки мурашники в Києві будують з надшвидкістю, ДСНС просто не встигає за всіма проблемами.

Нагадаємо, що у 2020-му набули чинності нові державні будівельні норми (ДБН), які регулюють вимоги до висоток. Стара максимально дозволена висота новобудов становила — 100 метрів або до 35 поверхів. За новими нормами — у 1,5 раза більше — 150 метрів або до 50 поверхів. У 2019 році Головним управлінням ДСНС Києва було проведено перевірки у 2562 житлових будинках столиці (комунальної власності). У них виявили майже 42 тисячі порушень, з яких понад 18 тис. — це невиконані приписи минулих років. Але суми штрафів були невеликими — від 50 до 170 грн. Тому цим особливо не переймалися.

З того часу, в Києві з’явились десятки будинків заввишки 90 метрів, у столиці вже функціонують щонайменше 7 будинків висотою понад 74 метри.

За словами начальника Головного управління ДСНС України у Київській області Василя Слободяника, крім наявних “висоток” у Києві та Київській області орієнтовно будується ще більш як 200 будинків підвищеної поверховості (від 10 до 25 поверхів).

Це велика проблема, оскільки у 2020-му році в столиці стався трагічний випадок, коли людина, рятуючись від пожежі, вилізла на кондиціонер на 23-му поверсі. Через відсутність належного тиску у внутрішній мережі водопостачання будинку вогнеборцям довелось прокладати рукавні лінії до місця пожежі, що зайняло багато часу. На жаль, тоді врятувати вдалося не всіх.

Чи безпечно у хмарочосах сьогодні?

З початку повномасштабної війни столиці активно допомагали європейські партнери, тому можна сказати, що ситуація покращилася, оскільки у 2022-му році Київ отримав 54 пожежні автомобілі та 47 сучасних “швидких”. У 2023 році столичні рятувальники обзавелися трьома сучасними пожежними автоцистернами Renault з колісною формулою 4х4. Техніку надало німецьке місто-побратим Лейпциг, а виробили її польські партнери. Отже, покращення є, проте несуттєве, оскільки “висотна спроможність” пожежної спецтехніки в Києві не перевищує 55 метрів.

Це найсучасніша техніка, яка є останньою інновацією в галузі пожежогасіння і порятунку людей. Особливо цінно, що таку допомогу ми отримуємо від наших друзів під час війни. Завдяки цим авто наші рятувальники будуть ще якісніше надавати допомогу населенню, — прокоментував тоді керівник ДСНС у Києві Сергій Кривошликов.

Зі слів начальника управління реагування на надзвичайні ситуації у Києві Андрія Колодія, у міста є лише декілька супервисотних одиниць техніки: автоколінчатий підіймач та автодрабина висотою до 112 метрів відомої фінської фірми Bronto SkayLift. Компанії Bronto належить рекорд висоти серед телескопічних підйомників. Її телескопічний підіймач Bronto Skylift F112HLA здатний підняти пожежників на висоту до 112 метрів. Рекордом є і те, що платформа може перебувати на висоті 90 метрів при вильоті стріли убік на 25 метрів. Причому час установки висотного доступу у цього підіймача не перевищує 30-40 секунд. Вартість такої техніки може перевищувати 2 млн євро.

Оскільки медичні вертольоти у ДСНС вже є в наявності, у 2018 році міська влада розглянула план щодо купівлі спеціальних рятувальних гелікоптерів, які можна застосовувати при гасінні висотних пожеж. Тому був підписаний контракт з французькою компанією Airbus Helicopters SAS. Загалом за планом Україна має отримати 55 гелікоптерів виробництва Франції.

Ми бачимо, як реалізується проєкт між Францією та Україною по забезпеченню авіацією підрозділів ДСНС України. Я дуже радий, що у нашому підрозділі ДСНС з’явився вже другий гелікоптер Н225. Він буде виконувати завдання з пошуку та порятунку, аеромедичної допомоги, гасіння пожеж та інші завдання за призначенням, — розповів ексголова ДСНС Микола Чечоткін.

Гелікоптер Н225 володіє найвищими в галузі характеристиками швидкості, дальності польоту, завантаження та надійності в категорії 11-тонних дводвигунних машин. Здатен перевозити на своєму борту 24 особи. Він розроблений на основі перевірених технологічних рішень і світового досвіду експлуатації. Підрозділи ДСНС будуть використовувати його під час аеро- та медичної евакуації.

Станом на кінець 2021 року у системі МВС працювали 17 французьких гелікоптерів:

• 2 типи Н125 для Держприкордонслужби;
• 5 типу Н145 для Нацполіції;
• 6 типу Н225 для ДСНС;
• 4 типи Н225 для Нацгвардії.

Скільки гелікоптерів функціонує сьогодні — наразі невідомо. Але ми за те, щоб їх було більше задля безпеки міста, яке пишається десятками хмарочосів.

Ми запросили подробиці в ДСНС, тож продовження теми to be continued.

Фото: Getty images Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Як працюють ліфти у хмарочосах

Підйомники висоток значно складніші, ніж ліфти звичайних багатоповерхівок. Вони мають додаткові елементи, що забезпечують безпеку і комфорт пасажирів, які не використовуються в традиційних підйомниках.

Компенсаційний трос

У стандартних ліфтах при русі кабінка врівноважується противагою, а між собою їх пов’язує трос. Зазвичай його вага не впливає на баланс системи, а ось у висотках в зв’язку з великою довжиною, маса троса досягає декількох сотень кілограмів.

Її вже неможливо нехтувати, так як вона розбалансує ліфтову систему. Тому для вирішення проблеми застосовуються компенсаційні троси. Якщо звичайний трос з’єднує кабінку і противагу зверху, то компенсаційний – знизу.

В результаті, коли кабінка рухається нижній і верхній трос одночасно скорочуються і подовжуються зі збереженням балансу системи. Крім того в ліфтах, що рухаються зі швидкістю до 2,5 м/с, встановлюють направляючі черевики ковзання.

Для більш швидкісних підйомників винайдені роликові черевики, вони зменшують вібрацію і гучність руху ліфта, а також характеризуються високою зносостійкістю.

Аеродинамічної ліфтів

Якщо швидкість ліфта вище 6 м/с, великого значення набувають аеродинамічні властивості кабінок. Є два способи конструктивних рішень:

• кілька кабінок монтуються в одній ліфтовій шахті, розділені балками;
• кожна кабінка встановлюється індивідуальної шахті.

Другий варіант з аеродинамічній точки зору менш вдалий. Повітряний потік пручається переміщенню кабінки, а через його рух у вузьких місцях створює гучний шум.

Тому в ліфтах, які переміщують пасажирів зі швидкістю від 4 м/с, зазвичай вживається перше конструкційне рішення, а якщо це неможливо, в шахті створюються повітропроводи, які мінімізують зазначені проблеми.

Крім того, при швидкості підйому від 6 м/с в ліфтах використовуються кабінки аеродинамічних форм. Вони знизу і зверху оснащуються обтічниками, що знижують опір повітря. У хмарочосах також встановлюються особливі посилені елементи: напрямні, кронштейни та двері, що витримують потужну аеродинамічну навантаженість і гасять шуми.

Спеціальні кліпси

Всі будинки в перший час після будівництва дають усадку. У стандартних багатоповерхівках цей процес не впливає на ліфтову конструкцію. А в висотках його вплив призводить до того, що, наприклад, через десь рік в нових ліфтах потрібно замінювати всі кронштейни.

Тому в звичайних багатоповерхівках використовуються кліпси жорсткої фіксації напрямних до кронштейну, а в хмарочосах – ковзаючі, що дозволяють компенсувати наслідки усадки будівлі.