Українці у Конгресі США. Хто з американських політиків має українське коріння

У США 8 листопада відбулись проміжні вибори до Конгресу США та у місцеві законодавчі органи. За попередніми даними виборів в американському Конгресі налічується чимало політиків, які мають українське походження. Про це повідомив Голос Америки.

За інформацією видання, свої місця зберегли законодавці Палати представників США демократи Марсі Каптур та Майк Квіглі й республіканці Браян Фіцпатрік та Енді Гарріс, які очолюють Групу підтримки України у Конгресі (Congressional Ukrainian Caucus).

Представник Групи підтримки України в Сенаті (Senate Ukraine Caucus​) демократ Річард Блументаль був переобраний від штату Коннектикут, а натомість на місце іншого представника «українського кокусу» демократа Роба Портмана, який не брав участі у виборах, прийшов республіканець Джей Ді Венс, який казав, що йому «щиро байдуже, що станеться з Україною».

Українці у Палаті представників Конгресу США

Конгресмен-республіканець Джордж Сантос з боку матері походить із родини українських євреїв, які втікали від переслідування до Європи, а потім до Бразилії. Працював фінансистом. Представник ЛГБТ-спільноти. Цьогоріч вперше обраний до Конгресу від штату Нью-Йорк. В інтерв’ю Fox News після початку російської війни сказав: «Ми всі пережили 11 вересня (теракти 2001 – ред.), тому ми знаємо відчуття нападу на Батьківщину, і ми знаємо, що це таке, і це справді нагадує 11 вересня, бачити ракети, які літають над столицею України та вражають цивільних у густонаселених районах. Тож це боляче».

Конгресвумен-республіканка Вікторія Спартц, переїхала до США з України понад 20 років тому. У 2017 році стала представницею місцевого Сенату штату Індіана. У кріслі конгресвумен з 2021 року. В інтерв’ю Голосу Америки у липні пояснила свою позицію щодо необхідності більшої підзвітності та ефективності надання американської допомоги Україні: «Зараз у нас є проблема – відсутність належної перевірки та неефективна логістика дійсно уповільнюють процес. Належний нагляд і належне матеріально-технічне удосконалення насправді збільшить швидкість і ефективність поставок на передову».

Зауважимо, конгресвумен українського походження Вікторія Спартц проголосувала проти виділення Україні додаткових $12,3 млрд від США.

Вікторія Спартц відома публічною критикою київського уряду, і закликала президента Володимира Зеленського звільнити свою праву руку Андрія Єрмака. Вона говорила про наявність «різноманітної розвідувальної інформації щодо дій пана Єрмака в Україні та його імовірних зв’язків з Росією». Про це вона написала в листі до президента США Джо Байдена.

Конгресменка назвала основні претензії до Єрмака, серед яких є досить серйозні звинувачення, пов’язані безпосередньо з повномасштабною війною проти Росії.

При цьому Спартц продовжувати виступати за розширення співпраці між США та Україною, незважаючи на її занепокоєння щодо найближчого оточення Зеленського.

Переможці губернаторських перегонів

Губернатор-демократ штату Колорадо Джаред Поліс, демократ, представник ЛГБТ-спільноти, представник третього покоління іммігрантів, які прибули до Сполучених Штатів з Польщі та України на початку 20-го століття. У кріслі губенатора з 2019 року. Після початку війни Росії в Україні офіс Поліса збирав допомогу Україні та працювала над ​програмою для українських біженців.

Губернатор-демократ штату Іллінойс Джей Бі Пріцкер має українське єврейське походження. У кріслі губенатора з 2019 року. Українська громада Чикаго та штату стверджує, що губернатор багато знає про Україну. Пріцкер також рішуче засуджував російську війну в Україні, а Національна гвардія штату Іллінойс має тісні зв’язки із українськими силами, яким там надавалось тренування.

Кандидати українського походження, які програли вибори

Юрій Дашевський, народжений у Ташкенті в родині українців з Одеси й Києва, які переїхали туди під час Другої світової. Працював у театральній галузі, документаліст, веде радіопрограму. Балотувався до Палати представників від Республіканської партії від штату Нью-Йорк, програв демократу Хакііму Джеффрісу. Розповів в інтерв’ю UA Diaspora, що збирав на своїй YouTube-сторінці збирав кошти на допомогу Україні і якщо потрапить до Конгресу, то продовжить підтримувати допомогу Україні.

Каріна Ліпсман, народжена в Одесі кандидатка єврейського походження, емігрувала до США дитиною разом з матір’ю. Економістка, працювала у галузі оборони та розвідки. Балотувалась до Палати представників від Республіканської партії від штату Вірджинія, програла демократу Дональду Беєру.

Анжела Грабовська, народжена в Одесі кандидатка єврейського походження, емігрувала до США у 1989 році разом із чоловіком та дітьми. Починала як медсестра, стала фінансовою радницею. Балотувалась до Палати представників від Республіканської партії від штату Індіана, програла демократу Андре Карсону. Заявляла, що аби припинити війну Росії в Україні США повинні «посадити всіх за стіл» переговорів, а також «що чим більше зброї надсилають, тим більш агресивною стає Росія».

Макс Семененко, 25 років тому емігрував з України у 14-річному віці. Бізнесмен, інвестор. Балотувався до Палати представників від Республіканської партії від штату Каліфорнія, програв демократці Доріс Матсуї. Як пише американське видання Egcitizen, у березні Семенко заявив, що «шокований” війною Росії в Україні і що його «серце там (з Україною)». Заявив: «(Українці) і досі у Радянському Союзі, але зараз борються за те, щоб стати вільними. Але вони не розуміють наповну, що таке свобода. Я зрозумів, що таке свобода, коли став громадянином (США)».

Нагадаємо, проміжні вибори у Сполучених Штатах називають «референдумом щодо довіри чинному президенту», адже вони проводяться посередині президентського терміну. Конгрес має два законодавчі органи – Верхню і Нижню палати, або ж, відповідно, Сенат і Палату представників.

Сенат наразі контролюють республіканці, тоді як Палату представників – демократи. Вибори у Палату представників проводяться від усіх 435 округів конгресу у кожному із 50 штатів США (тобто переобирається весь склад). У Верхню палату має буде обрано 35 зі 100 сенаторів. Сенатори поділяються на три класи, терміни повноважень яких розподіляють таким чином, щоби раз на два роки обиралися сенатори однієї з груп. Сенатори третього класу востаннє обиралися у 2016 році та знову будуть обрані 2022 року. Переможці виборів складуть 118-й Конгрес США.

Крім того, у 36 штатах із 50 переобирають губернаторів, а у 46 – повністю або частково законодавчі органи. Під час проміжних виборів партія чинного президента зазвичай втрачає місця у Конгресі. Інколи опозиція отримує контроль над обома палатами. Так, наприклад, відбулося у 2018 році, коли президентом був республіканець Дональд Трамп.

Зазначимо, президент США Джо Байден вважає, що у разі перемоги на проміжних виборах Республіканської партії на його адміністрацію очікують «жахливі два роки».

Перший конгресмен з покоління 90-х та вирішальна битва за Сенат. Сім важливих фактів про новий Конгрес США, який розпочав роботу

У неділю, 3 січня, у Вашингтоні склав присягу та розпочав свою роботу оновлений після виборів Конгрес США.

Вчора представницю Демократичної партії Ненсі Пелосі було знову переобрано спікером Палати представників США. Однак американський Конгрес 117-го скликання зазнав багатьох змін за підсумками виборів, чимало з яких вже є для країни історичними.

НВ розповідає про головні з них, а також про найважливіше завдання Конгресу США найближчими днями.

1. Демократична більшість у Палаті представників стала слабшою

У Палаті представників, яка нараховує 435 місць, демократам вдалося зберегти більшість, хоча вони втратили 11 місць за підсумками виборів у листопаді (відбулися одночасно з президентськими).

Тепер демократи мають 222 голоси, тоді як республіканці – 211 (раніше за Демократичною партією було 232 місця, за республіканцями – 197).

Ще два місця залишаються вакантними (від 5-го округу в Луїзіані через судові позови та від 22-го округу в Нью-Йорку – через смерть обраного конгресмена-республіканця Люка Летлоу від коронавірусу).

2. Пелосі посіла посаду спікера Палати представників вчетверте

Спікером Палати представників 3 січня знову стала Ненсі Пелосі – це її четверте переобрання на цю посаду (Пелосі була спікером з січня 2007 до січня 2011 року, а згодом знову обійняла посаду з січня 2019-го). Для 80-річної представниці Демократичної партії, яка працює в Конгресі вже 33 роки і у 2007 році стала першою жінкою в ролі спікера в історії США, це вагоме особисте досягнення.

Однак її нинішній термін на цій посаді обіцяє бути найскладнішим, враховуючи більш хитке становище демократів. Як пише The New York Times, тепер Пелосі «може допустити втрату лише дещиці [голосів] демократів при будь-якому голосуванні та зіткнеться з опозицією республіканців, які отримали більше представництво, аніж очікувалося».

3. До Конгресу обрано рекордну кількість жінок

В обидві палати Конгресу США за підсумками виборів пройшли 144 жінки, що перевершує рекорд 2019 року (127 жінок).

З них до Палати представників було обрано 89 демократок і 29 республіканок, а до Сенату – 17 і 9 жінок від обох партій відповідно. Для Республіканської партії кількість обраних до Конгресу жінок також є рекордною.

Утім, фактична кількість жінок у Сенаті вже незабаром скоротиться: після того, як сенатор Камала Харріс буде затверджена на посаді віцепрезидента США, а її крісло займе держсекретар Каліфорнії Алекс Паділья.

4. Максимальне етнічне розмаїття та ЛГБТ-представництво – нові рекорди Конгресу

117-те скликання американського Конгресу, приведеного до присяги 3 січня, є також найрізноманітнішим в історії США.

Понад 120 його членів представляють не біле населення країни, з них шестеро осіб – представники корінних народів Америки, що також стало рекордом. Ще одне історичне досягнення – 11 відкритих представників ЛГБТ-спільноти в складі Конгресу. Дев’ять з них були переобрані, а двоє новачків теж є свого роду рекордсменами: це перший відкритий гей-афроамериканець у Конгресі Мондайр Джонс і перший відкритий гей-латиноамериканець Річі Торрес, який у свої 32 роки є одним з наймолодших конгресменів.

Річі Торрес за кілька годин до присяги в Палаті представників США:

Only a few hours away from the formal swearing-in. In the meantime, I stopped by my new office. Seeing my own name on a House plaque is surreal. pic.twitter.com/YdQ8se7qGI

— Ritchie Torres (@RitchieTorres) January 3, 2021

Представники ЛГБТ-спільноти тепер складають 2% Палати представників, що дає змогу цьому законодавчому органу зайняти 10-е місце у світі за кількістю геїв у парламенті (у пропорційному співвідношенні).

5. Серед новообраних членів Палати представників – наймолодший конгресмен в історії США

25-річний республіканець Медісон Коуторн є наймолодшим членом Конгресу в історії США. Цей рекорд він відібрав в Олександрії Окасіо-Кортес, яка на попередніх виборах була обрана до Палати представників у 29-річному віці.

Медісон Коуторн, з 18 років прикутий до інвалідного крісла після серйозної ДТП, переміг на виборах в 11-му окрузі штату Північна Кароліна. Він набрав 54% голосів, а його опонент від демократів, 62-річний Мо Девіс – 42,5%. Коуторн народився 1 серпня 1995 року і є також першим в історії конгресменом з покоління, що народилося в 1990-х роках.

6. Баланс сил у Сенаті – головна інтрига найближчих днів

Підсумки виборів 3 листопада залишили Сенат США «недоукомплектованим»: вакантними залишилися два місця від штату Джорджія, де жоден з кандидатів у сенатори не набрав необхідних для перемоги 50% голосів.

Вже завтра, 5 січня, в Джорджії відбудеться другий тур виборів до Сенату, результат яких матиме вкрай важливе значення для всієї політичної системи США. Річ у тому, що зараз республіканці мають 50 зі 100 місць у Сенаті, тоді як демократи – фактично 48 (46 плюс два незалежних сенатори, які підтримують демократів).

Якщо в Джорджії представники від Демократичної партії (Джон Оссофф і Рафаель Ворнок) зможуть здолати своїх опонентів-республіканців (чинних сенаторів Девіда Пердью та Келлі Леффлера), то співвідношення сил у Сенаті буде 50 на 50. А у випадку суперечливих голосувань останнє слово буде за віцепрезидентом Камаллою Харріс. Саме вона, згідно з американським законодавством, формально очолить Сенат і матиме право вирішального голосу, якщо інші думки сенаторів розподіляться порівну.

Обраний президент США Джо Байден раніше в грудні визнав, що підсумки виборів у Джорджії матимуть важливе значення для втілення його планів у життя. «Нам необхідно, щоб цей штат представляли два сенатори, які хочуть щось зробити, а не сенатори, які прагнуть лише створювати перешкоди», – заявив Байден 15 грудня в Атланті, куди приїжджав підтримати Оссоффа та Ворнока, кандидатів у сенатори від демократів.

Явка на виборах в Джорджії вже б’є рекорди: ще до основного дня голосування, призначеного на 5 січня, тут достроково проголосували понад 3 млн виборців (майже 39% всіх зареєстрованих виборців штату).

7. Затвердження підсумків президентських виборів – топ-завдання нового Конгресу

6 січня обом палатам оновленого Конгресу США належить прийняте перше важливе рішення – затвердити підсумки виборів президента, на який переміг Джо Байден.

Для цього Палата представників і Сенат зберуться на спільне засідання у Вашингтоні, однак його може затьмарити небажання президента США Дональда Трампа визнавати свою поразку. Для цього Трамп мобілізує всі сили: 2 cічня він заявив, що в день голосування збере у Вашингтоні «великий протестний мітинг» і нібито представить «величезну кількість доказів» фальсифікації результатів виборів (чому досі не було жодних підтверджень).

Крім того, за даними CNN, близько 100 конгресменів-республіканців у Палаті представників готові висловити незгоду з результатами виборів. Ще 12 республіканців у Сенаті заявили про плани оскаржити підсумки голосування. Вони мають намір домогтися створення комісії, яка протягом 10 днів перевіряла б результати підрахунку голосів у найбільш спірних штатах. Все це може затягнути затвердження підсумків виборів у Конгресі, проте реальних шансів скасувати інавгурацію Байдена у Трампа практично немає – вона призначена на 20 січня.

Стало відомо, скільки республіканців у Конгресі визнають перемогу Байдена на виборах в США

25 з 249 республіканців у Конгресі визнають перемогу демократа Джозефа Байдена на що відбулися в країні президентських виборах.

Про це інформує The Washington Post.

Журналісти зв’язалися з помічниками кожного республіканця в Сенаті і Палаті представників Конгресу США. Після нього стало відомо, що відкрито перемогу Байдена визнають тільки 25 конгресменів і сенаторів, двоє вважають переможцем Трампа, а решта 222 не дали чіткої відповіді на питання про те, хто, на їхню думку, виграв вибори президента США.

Про готовність визнати Байдена законним президентом, якщо за нього 14 грудня проголосує колегія вибірників, розповіли тільки 30 республіканців.

При цьому дев’ять законодавців виступають категорично проти спроб нинішнього глави Білого дому оскаржити підсумки виборів, вісім зусилля чинного глави держави підтримали, ще 232 також не змогли відповісти на поставлене запитання.

Також читайте

Байден хоче висунути кандидатами на міністерські пости представників різних рас

“Результати демонструють страх більшості республіканців перед йдуть президентом і його контролем над партією, незважаючи на його новий статус лише третього за останні 80 років чинного президента, який програв при спробі переобиратися”, — заявили в виданні.

Читайте також: