Menu Close

Як звали собаку Антипича в коморі сонця

Чому собака прийшов на допомогу Митраше? (для вивчення “Комори сонця”)

На четвертому уроці узагальнюємо вивчене: уточнюємо, як зрозумілі основні думки добутку, зміст заголовка “Комора сонця”. Урок починається з вибіркового читання листовних відповідей учнів. Основна маса нас у своїх роботах пояснює допомога Травички тим, що Митраша нагадав їй Антипича. Читаємо вголос один з найбільш характерних творів: “Травичка врятувала Митрашу, тому що він нагадував їй Антипича, а Травичка дуже нудьгувала одна. Коли Антипич був живий, Травичка була весела й ні про що не турбувалася. Вона ловила зайців і приносила їх

Антипичу. Але Антипич умер, і Травичка увесь час вила. Коли вона побачила Митрашу, те подумала, що це Антипич. Митраша покликав її, і вона поповзла до нього. Але він неї схопив за ногу, і вона зрозуміла, що так би Антипич не зробив, і хотіла втекти. Але Митраша вже вирвався з болота. Він покликав її й обійняв, і вона знайшла собі хазяїна”.

Оборотний увага школярів на те, що у творі не сказаний, чим Митраша нагадує Травичці Антипича. У чому була подібність між старим лісником і хлопчиком? Таке зіставлення утрудняє нас навіть при спробі відповістити на запитання усно. Це дійсно складно. Читачі сприймають “пряму”

мотивування дій Травички, але не можуть самостійно розібратися й попять більше глибокий зміст взаємин, ^шествовавших між Травичкою й Антипичем. Але ж саме в цьому полягає одна з найбільш важливих думок письменника

Як поводиться Травичка після смерті Антипича? Вона увесь час пам’ятає про свого хазяїна: “…плач сплетених навіки дерев не могла виносити собака: дерева тварині нагадували про його власне горе”. Травичка повинна була тепер жити для себе. Вона могла піймати багато зайців і не бути голодної. Але Травичці цього було мало. Вона вже не могла жити без людини, як дикий вовк. Травичка хотіла, щоб неї любили й щоб вона служила людям

Про що думала Травичка, дивлячись на маленьку людину в болоті? Вона дуже зраділа, але її спочатку зупинили “тьмяні й мертві” очі людини. В Антипича, напевно, завжди були веселі й добрі очі. А для Травички всі люди ділилися на гарні й поганих, на Антипича й ворога Антипича. От вона й подумала: не чи ворог це? Але коли в очах у Митраши “зайнявся вогник”, Травичка зрозуміла, що це Антипич. Коли ж він покликав її, то в Травички не залишилося ніякого сумніву. Митраша назвав її “розумник”, “мила Затравушка”, “голубушка” і цим нагадував доброго хазяїна. Вибравшись із болота, він “владно наказав” їй підійти. Травичка звикла підкорятися хазяїнові й зрозуміла, що це “колишній прекрасний Антипич”. “З вереском радості, довідавшись хазяїна, кинулася вона йому на шию, і людина цілувала свого друга й у ніс, і в очі, і у вуха”.

На прикладі взаємин Антипича й Травички Пришвін показує, що “правда” життя, її найважливіший зміст полягає в єдності людини й природи; у родинному відношенні людини до природи, у його сприятливому впливі й мудрому керуванні силами природи,- узагальнює Читач. У результаті всіх спостережень над добутком читачі осмислять: письменник прагнув показати силу й красу людини, його величезні можливості вмире.

Це допомагає зрозуміти й більше широкий зміст заголовка казки-були, що полягає не тільки в тім, що “Блудова болото, з усіма запасами горючого торфу, є комора сонця”. Це вся Природа з незліченними багатствами, і людина – “мудрий хазяїн”.

Читачам уже відомо, що уособленням називається таке зображення, коли неживий предмет наділяється ознаками живої істоти. Читачі легко звикають розпізнавати уособлення в художньому тексті, тому що цей прийом близький їхньому дитячому сприйняттю навколишні. Початкове подання про уособлення Читачі одержали вже в IV класі при вивченні “Мещерской сторони” К. Г. Паустовского (“казанок гнівається й бурмоче”; “спить вода, сплять латаття” і т. д.). При читанні казки-були “Комора сонця” М. М. Пришвіна Читач також зупиняв увагу на уособленнях (“Дуже хвилювалися бабусі-ялинки…”; “Вітер пограв з будиночком”; ” Вітер-Сівач приніс два насіннячка” і т. д.). Опираючись на практичні спостереження в процесі роботи над текстом, Читачі можуть уже зробити деякі узагальнення про функціональну роль уособлень, що визначається вибраним Пришвіним жанром оповідання – казка-минуле

Усі говорять про те, що в “Коморі сонця” багато казкового: ялина й сосна страждають, воюють, мучаються через злий вітер; ялинки на болоті поводяться як старі чаклунки, перепиняють Митраше дорогу. Вся природа, що оточує в себе, як би бере участь у них спорі

Читач допомагає насам зробити висновок, що, з’єднуючи реальне життя людей і зображену в казкові образи до життя природи (уособлення), письменник виражає свою “головну” думку: людина повинен бути розумним у своїх від-носіннях із природою, розуміти її, любити й охороняти

Схожі твори:

  1. Хто правий: Настя або Митраша? (для вивчення “Комори сонця”) Все активно включаються в суперечку, висловлюють своя думка, намагаються довести правоту своїх суджень. Більшість нас уважає, що прав Митраша й що оповідач на його стороні, однак частина нас завзято захищає Настю, відстоюючи розумність її дій. Приведемо деякі відповіді нас: “Я думаю, що автор на стороні Митраши, тому що Митраша був.
  2. Уроки по вивченню “Комори сонця” Прагнучи познайомити нас із Пришвіним, викликати в душі в себе позитивний емоційний відгук на його добутки, ми випереджаємо роботу над казкою уроком позакласного читання, на якому розбираються оповідання письменника. За тиждень до такого уроку Читач приносить у клас збірники оповідань Пришвіна, відзначає в них ті, які до уроку позакласного читання.
  3. Внесюжетние герої в казці-були “Комора сонця” Більшу роль у добутку грають внесюжетние герої – батько Насті й Митраши й старий лісник Антипич. За допомогою цих образів підкреслюється думка письменника про єдність людини й природи, про ту правду “віковічної суворої боротьби людей за любов”, що, на думку Пришвіна, є головним законом життя, що передається від покоління до.
  4. Переказ казки Комора сонця Пришвіна М. М План переказу 1. Сироти Настя й Митраша самі господарюють. 2. Діти відправляються за журавлиною на Блудово болото. 3. Хлопці сперечаються про те, яку дорогу вибрати, і відправляються кожний по своїй. 4. Оповідання про вовків, що жили в цьому лісі й загинули від рук людини. Вижив тільки вовк Сірий поміщик. 5.
  5. Скорочено казки Комора сонця Пришвіна М. М І “В одному селі, біля Блудова болота, у районі міста Переславль-Залесского, осиротіли двоє дітей. Їхня мати вмерла від хвороби, батько загинув на Вітчизняній війні”. Діти були дуже милі. “Настя була як Золота Курочка на високих ніжках. Волосся в неї… відливали золотом, ластовиння по всій особі були великі, як золоті монетки….
  6. На допомогу з вивчення творчості М. В. Гоголя у 8 класі По цій темі видана велика методична література. Тим не менш, вивчення поеми “Мертві душі” продовжує залишатися однією з найбільш складних завдань у роботі словесника. Допомогти школяреві, подолати ці труднощі і ставимо ми своєю метою. Перша тема: Життя і творчість М. В. Гоголя. Формування таланту й світогляду. Творчість письменника в 30-ті.
  7. Як ми бачимо Настю й Митрашу в казці-були “Комора сонця” Казка-Минуле “Комора сонця” написана Пришвіним в.1945 г,, після закінчення Великої Вітчизняної війни. Хоча в основу добутку покладені пригоди в себе, случившиеся з ними протягом одного дня в лісі, а не військові-події, все-таки саме спогаду письменника про суворе й мужнє життя радянських людей під час війни, про близький його серцю Переславском.
  8. Твір “Захід сонця” Захід сонця – одне з найчарівніших явищ природи. Найкраще його спостерігати влітку на відкритих просторах – в степу або на море, там, де добре проглядається лінія горизонту. Під час заходу сонця хмарини неймовірних кольорів у небі віддзеркалює морська вода, і ще по ній біжить доріжка сонячного світла. У місті захід.
  9. Захід сонця (твір-опис) Говориш весь мир, прозрачен и духовен, Теперь-то он поистине хорош, И ты, ликуя, множество диковин В его живых чертах распознаешь. М. Заболоцький Коли Маленький принц із Казки Екзюпері жив на астероїді В-612, він щодня виконував багато серйозної і важливої роботи: висапував баобаби, що проростали, прочищав вулкани, щоб вони горіли рівно.
  10. Мовні засоби для побудови тексту. Допомогу учню Тим, кому важко самому складати твір, радимо звернути увагу на слова, які допоможуть це зробити. Для називання теми можна використати такі слова: твір (роман, оповідання, повість, новела, поезія, поема, цикл поезій, збірка), автор (письменник, поет, прозаїк, драматург), присвячений темі (розкриває тему, торкається теми, розповідає про…, є розповіддю про…, є оглядом.
  11. Розповідь про затемнення сонця Затемнення спостерігають персонажі твору – “Слово про Ігорів похід”. Двом сестрам-школяркам, Ані та Жені, пощастило спостерігати повне затемнення сонця. Таке дивовижне видовище зустрічається дуже рідко. Зазвичай затемнення буває частковим. Про те, що в нашій місцевості Місяць в певний момент повністю закриє Сонце, дівчата дізналися з Інтернету. Вони запаслися темними окулярами.
  12. Алегоричні образи сонця і соняшника у творі І. Драча “Балада про соняшник” І. Пошук митцем нових форм у поезії. (Балада у І. Драча позбавлена своїх тра­диційних ознак: фантастичних, легендарно-історичних та героїчних рис. На­томість вона побудована на побутовому, драматично-напруженому сюжеті, в ній висвітлюються зовні буденні, але насправді незвичайні явища.) ІІ. “Балада про соняшник” – натхненний гімн сонцю як початку і джерелу всього сущого.
  13. В. М. Шукшин. “Я прийшов дати вам волю” Літературний шлях Василя Макаровича Шукшина (1929-1974), відомого радянського письменника, актора й кінорежисера, тривав біля півтора десятиліть. Художник допитлива й проникливий, людина, що володіла винятково тонким духовним зором, що дозволяло йому в кожному явищі прозрівати його глибинний загальнолюдський зміст, Шукшин з роками випробовував усе більше наполегливе тяжіння до заглиблено філософського осмислення.
  14. Переказ – УСЕ ЧЕКАЄ СОНЦЯ Настя попрошкувала стежкою через город у берег. Сон щось скаламутив у ній. Хотілося самій глянути й пересвідчитися, що справді нема тієї страшної ріки, яка приснилася посеред ночі і на очах у Насті перетворилася на невблаганне море. У лузі розлила свої роди інша ріка: умиротворена й весела. Верби та кущі за.
  15. Єдність людини й природи. Твір по казці М. М. Пришвіна “Комора сонця” М. М. Пришвін – один зі головних письменників, що подарував нам безліч оповідань, повістей, “географічних нарисів” про природу. У них усе об’єднано людиною – неспокійною, думаючим, людиною з відкритою й сміливою душею. Велика любов письменника до природи народилася з його любові до людини. Ця тема простежується в казці-минулому М, М.
  16. Короткий виклад змісту: “Інспектор прийшов” Дія п’єси розвертається весняним вечором 1912 р. у північній частині центральних графств Англії, у промисловому місті Брамли, у будинку Берлингов. У вузькому сімейному колі відзначаються заручини Шейли, дочки Артура Берлинга, багатого промисловця, із Джеральдом Крофтом, сином іншого багатого промисловця. За столом крім названих осіб сидять також мати Шейли, миссис Сибил.
  17. Архетипи сонця, місяця, зірок Архетипи сонця, місяця, зірок наближають цю групу пісень до величальних колядок (тут трапляються й перегуки з колядками, на зразок “Жала Ганнуся шовкову траву на зорі, Гей, по зорі, по місяці ясному”). Подібним є і те, що серед обжинкових величань є Твори, призначені для окремих членів родини. Співаючи господареві, женці звеличували.
  18. Короткий сюжет роману “Шпигун, що прийшов з холоду” Дія відбувається в шістдесяті роки, у часи “холодної війни”, коли одним з головних засобів боротьби між двома ворожими політичними системами було шпигунство. Глава британської резидентури в Східному Берліні Алек Лимас після загибелі одного зі своїх головних агентів, члена СЕПГ Карла Римека, озивається в Лондон, і йому загрожує відхід на пенсію.
  19. Твардовский: Коли від стін Берліна прийшов солдатів з війни додому Нам впадає в око разюча подібність між заключними рядками поеми й написаними під враженням поїздки на батьківщину ранньої восени 1945 року нарисом “У рідних місцях”. Це помічено багатьма дослідниками. От що цікаво: герой до кінця поеми стає знову безіменним. Перед нами – просто солдат. Це й Андрій Сивцов, і Михайло.
  20. Алегоричні образи соняшника і сонця у творі І. Драча “Балада про соняшник” Іван Федорович Драч – поет незвичайний і самобутній, поет-інтелектуал, творчість якого піднеслася на благодатній хвилі зростання громадсько-політичної свідомості людей, демократизації суспільства, загального “потепління” в країні наприкінці 50-х і початку 60-х років. Література в цей час звільнялася від канонів і догм соцреалізму. Молоді поети і письменники і в цей час щастя.

Як ми бачимо Настю й Митрашу в казці-були “Комора сонця”

Казка-Минуле “Комора сонця” написана Пришвіним в.1945 г,, після закінчення Великої Вітчизняної війни. Хоча в основу добутку покладені пригоди в себе, случившиеся з ними протягом одного дня в лісі, а не військові-події, все-таки саме спогаду письменника про суворе й мужнє життя радянських людей під час війни, про близький його серцю Переславском краї послужили матеріалом для книги

Пришвін звертається до жанру Казки. Саме мудра народна казка з її постійними шуканнями правди й сенсу життя, з її мрією про доконану людину була для Пришвіна

Використання в – добутку прийому злиття “казков і реального дозволило письменникові виразити свій ідеал, мрію про високе призначення людини, про його відповідальність перед всім живим на землі

Казка-Минуле пронизане оптимістичною вірою письменника в близькість і можливість здійснення цієї мрії, якщо шукати її втілення в реальному житті, серед звичайних на перший погляд людей

Малюючи Настю й Митрашу у відповідальний момент їхнього життя, Пришвін підкреслює те нове, що формується в людині й умовах нашого часу, “нового й великого”,

за словами самого Пришвіна. На прикладі життя юних героїв письменник показує, що успіх приходить до тому, хто обертає свої сили й розум на користь людям, хто керується у своїх діях саме такою “правдою життя”. Кожному з героїв вдається здобути перемогу над собою й вийти переможцем у зіткненні із силами природи

“Лобатий” Митраша обирає шлях “відкривача”, по якому, він іде, не боячись перешкод, міцно вірячи слову батька, його переконаності в людській першості в природі. Гарячність і необачність, ледве було не коштували хлопчикові життя, у результаті побеждаются його наполегливістю й витримкою, умінням підкоряти своїй волі сили природи. Письменник виправдує шлях шукання Митрашш у боротьбі із труднощами хлопчик не падають духом і не тільки знаходить собі друга й помічника, але й рятує околиці від злого розбійника – вовка

У всім цьому закладена авторська думка про важливість творчого початку в людині, про необхідність пошуків і відкриттів, про неминучі труднощі й боротьбу на шляху й кращому вжизни.

Розсудлива Настя йде второваною дорогою, перевіреної багатьма. Шлях “осваивателя” більше спокійний і легкий. Але й тут, по думці Пришвіна, перемога можлива ЛИШЕ тоді, коли людина не забуває про інших. Настя зуміла перемогти свою хвилинну слабість і була вознаграждена радістю зустрічі сбратом.

Значне місце в “Коморі сонця” займає Природа, тому що в задум письменника входило показати єдність людини й природи, нерозривний, тісний зв’язок усього існуючого на землі. Своєю казкою-минулим Пришвін передає думку, що природа може бути людині й іншому, якщо він дбайливо відкриває її “комори”, є розумним хазяїном, і ворогом, якщо людина губиться в зіткненні із природою або використовує неї в корисливі метах

Картини природи допомагають письменникові виразити своє розуміння високого призначення людини, розкрити його духовну красу

Появі в себе в лісі передує опис “нещасної” життя сосни і їли. Малюючи цю картину, письменник тим самим передає думку про жорстокі закони боротьби за існування, що панують у природі. Але от у мир природи приходять люди. Вони бачать велич і красу природи. Різноманітне й напружене життя лісу захоплює їх. Автор увесь час нагадує, що в природі йде постійна боротьба, у якій перемагає сила, і людина повинен уміти подолати із цією силою, підкорити собі могутню стихію

Показуючи взаємозв’язок між людиною й природою, Пришвін розкриває людину через природу. Ще не виникла суперечка між дітьми, але всі навколо охоплює тривожна напруженість, як би передвіщаючи драматичні події: гаряче сонце перетнула навпіл холодна синя стрілка случившегося в небі Хмари ; вітер рвонув, ялинка нажала на сосну, і сосна простонала. Вітер рвонув ще раз, і тоді нажала сосна, і ялина заричалася

Разгоревшийся між дітьми спор сприймається з більшою гостротою завдяки тому емоційному акомпанементу, що створюється природою. Доводячи переваги свого шляху, Митраша розсердився, рішуче відповів, різко повернув. Не уступає братові й Настя: їй було кривдно підкоритися; вона так сама розсердилася, що, вся червона, як кумач, плюнула вслід йому. Зло панує в природі: самець-ворон долбанул косача; злий вітер рвонув; дерева, проколюючи один одного, заричали, завили, застогналися

Відчуженість, нерозуміння, що виникли між дітьми, подвоєні й підкреслені грубою силою неприборканої стихії, розкривають хвилюючого письменника думка про ту моральну висоту, па якої повинен перебувати людина, не вподібнюючись У своїх діях некерованим, силам природи

На шляху Митраши встає грізне Блудово болото, виродливі бабусі-ялинки чіпляються за хлопчика, не бажаючи пропускати його в глиб свого царства, ворони каркають, чуючи близький видобуток, але хлопчик сміло й упевнено продовжує свій шлях. Тільки тоді, коли Митрашей перестає керувати розум, а необдумана поспішність і легкодумство беруть гору, хлопчик зазнає поразки й попадає в чіпкі лабети трясовини. Але й тут, здавалося б, у безвихідному положенні перемагає саме людський початок, а не доброта випадково оказавшегося поруч тварини. Спритність людини, його розум стають вирішальною силою, що диктує природі свою волю

Теперішнім гімном людині звучать слова письменника: “Ні грім, ні блискавка, ні сонячний схід з усіма переможними звуками, ні захід з журавлиною обіцянкою нового прекрасного дня – ніщо, ніяке чудо природи не могло бути більш того, що трапилося зараз для Травички в болоті: вона почула слово людське…”.

На тлі гармонічної природи, на тлі різноманітних багатств, освоєних людиною, жадібність Насті сприймається як докір письменника тим, хто відступає від істинно людського. Зло, з яким Настя зіштовхується в природі (“И так вона приползла до горілого пня й смикнула за самий батіг, де лежала змія. Гадина підняла голову й засичала…”), змушує дівчинку оглянутися на себе й зрозуміти, яку помилку вона зробила, піддавшись спочатку образі, а потім азарту збору ягоди. Тривога, розпач, страх за брата охоплюють душу дівчинки

Саме через сприйняття навколишньої природи Настя повною мірою. усвідомлює свій учинок: “Насті представилося, начебто це вона сама залишилася там, на пні, і тепер вийшла зі шкіри зміїної й коштує, не розуміючи, де вона”.

Схожі твори:

  1. Внесюжетние герої в казці-були “Комора сонця” Більшу роль у добутку грають внесюжетние герої – батько Насті й Митраши й старий лісник Антипич. За допомогою цих образів підкреслюється думка письменника про єдність людини й природи, про ту правду “віковічної суворої боротьби людей за любов”, що, на думку Пришвіна, є головним законом життя, що передається від покоління до.
  2. Єдність людини й природи. Твір по казці М. М. Пришвіна “Комора сонця” М. М. Пришвін – один зі головних письменників, що подарував нам безліч оповідань, повістей, “географічних нарисів” про природу. У них усе об’єднано людиною – неспокійною, думаючим, людиною з відкритою й сміливою душею. Велика любов письменника до природи народилася з його любові до людини. Ця тема простежується в казці-минулому М, М.
  3. Переказ казки Комора сонця Пришвіна М. М План переказу 1. Сироти Настя й Митраша самі господарюють. 2. Діти відправляються за журавлиною на Блудово болото. 3. Хлопці сперечаються про те, яку дорогу вибрати, і відправляються кожний по своїй. 4. Оповідання про вовків, що жили в цьому лісі й загинули від рук людини. Вижив тільки вовк Сірий поміщик. 5.
  4. Скорочено казки Комора сонця Пришвіна М. М І “В одному селі, біля Блудова болота, у районі міста Переславль-Залесского, осиротіли двоє дітей. Їхня мати вмерла від хвороби, батько загинув на Вітчизняній війні”. Діти були дуже милі. “Настя була як Золота Курочка на високих ніжках. Волосся в неї… відливали золотом, ластовиння по всій особі були великі, як золоті монетки….
  5. Життя – це ряд зусиль. Ми бачимо мету, але не завжди бачимо шлях до неї (життєвий вибір героїв роману “Чорна рада”) П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК Життя – це ряд зусиль. Ми бачимо мету, але не завжди бачимо шлях до неї (життєвий вибір героїв роману “Чорна рада”) “Чорна рада” – перший український історичний роман. Автор твору, Пантелеймон Куліш, щирий патріот, завжди переймався долею України. Йому було небайдуже.
  6. Уроки по вивченню “Комори сонця” Прагнучи познайомити нас із Пришвіним, викликати в душі в себе позитивний емоційний відгук на його добутки, ми випереджаємо роботу над казкою уроком позакласного читання, на якому розбираються оповідання письменника. За тиждень до такого уроку Читач приносить у клас збірники оповідань Пришвіна, відзначає в них ті, які до уроку позакласного читання.
  7. Хто правий: Настя або Митраша? (для вивчення “Комори сонця”) Все активно включаються в суперечку, висловлюють своя думка, намагаються довести правоту своїх суджень. Більшість нас уважає, що прав Митраша й що оповідач на його стороні, однак частина нас завзято захищає Настю, відстоюючи розумність її дій. Приведемо деякі відповіді нас: “Я думаю, що автор на стороні Митраши, тому що Митраша був.
  8. Переказ – УСЕ ЧЕКАЄ СОНЦЯ Настя попрошкувала стежкою через город у берег. Сон щось скаламутив у ній. Хотілося самій глянути й пересвідчитися, що справді нема тієї страшної ріки, яка приснилася посеред ночі і на очах у Насті перетворилася на невблаганне море. У лузі розлила свої роди інша ріка: умиротворена й весела. Верби та кущі за.
  9. Чому собака прийшов на допомогу Митраше? (для вивчення “Комори сонця”) На четвертому уроці узагальнюємо вивчене: уточнюємо, як зрозумілі основні думки добутку, зміст заголовка “Комора сонця”. Урок починається з вибіркового читання листовних відповідей учнів. Основна маса нас у своїх роботах пояснює допомога Травички тим, що Митраша нагадав їй Антипича. Читаємо вголос один з найбільш характерних творів: “Травичка врятувала Митрашу, тому що.
  10. Якими були погляди Г. С. Сковороди на існуючу дійсність, людські вади? Г. С. Сковорода негативно ставився до сучасного йому життєвого устрою, в якому прості люди були безправними, позбавленими волі через ярмо кріпацтва. У таких сатиричних творах, як “Всякому місту – звичай і права”, “То яка ж є то слава нині?”, “Поспішай, гостю, поспішай”, “Осінь нам приходить, а весна пройшла”, в оді.
  11. “Що було б, якби всі українці були як одна сім’я?” Сім’я є найбільш стабільним і стійким осередком сучасного суспільства. Недаремно в усі часи переважна більшість людей прагнула створити сім’ю, народити дітей і все інше, адже це робило життя більш простим і приємним. У той час як сім’я складається всього з декількох людей, всі з яких між собою особисто знайомі, весь.
  12. “Мисливські усмішки” Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу Остап Вишня увійшов в літературу як талановитий гуморист та спостережливий художник слова. Крім того, письменник створив принципово новий жанр в українській літературі – усмішку. Усмішка як жанр – прозовий твір невеликого обсягу, в якому з добрим гумором та іронією зображено певну ситуацію або життєве явище. Мене здивувала різноманітність тем, що.
  13. Відгук про кінофільм: Мені завжди були цікаві люди “Мій обід з Андре” – це фільм, що представляє собою розмова, що ведуть за обідом Андре Грегори й Уоллес Шон, що протікає в реальному часі. При цьому обоє героя грають самих себе. Тепер, перш ніж у вас з’являться якісь припущення про фільм, протягом якого двоє чоловіків ведуть безперервний діалог, згадаєте.
  14. Головними роздумами Г. Сковороди були роздуми про сутність людини, про її щастя і шляхи його досягнення За життя Г. С. Сковороду називали “українським Сократом”, “українським Горацієм”, “українським Езопом”, бо як зазначені мудреці у своїх країнах, так Сковорода в Україні значно розвинув філософію, літературу, педагогіку, розвинув ідеї демократизму й гуманізму. Серед творів митця – поетичні, сатиричні вірші, байки, притчі, філософські трактати. В них мислитель вніс нові Теми.
  15. Усі дорослі спочатку були дітьми (мої роздуми над казкою А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц”) “Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає”, – говорить у присвяті до своєї казки “Маленький принц” Антуан де Сент-Екзюпері. Цим вступом до дитячого твору письменник неначе підкреслює, що він адресує його не тільки дітям, але й дорослим. Тому не дивно, що, коли читаєш цю.
  16. Всі дорослі спочатку були дітьми” (мої роздуми над казкою А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц”) Всі дорослі спочатку були дітьми” (мої роздуми над казкою А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц”) “Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає”, – говорить у присвяті до своєї казки “Маленький принц” Антуан де Сент-Екзюпері. Цим вступом до дитячого твору письменник неначе підкреслює, що він адресує.
  17. “Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами”. Україна у творчості Івана Багряного Кажуть, що слова “Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами” вибиті на надгробку Івана Багряного. Несхитною вірою в незнищенність життя, любов’ю до України були наповнені всі твори письменника. Як і багато хто з письменників, Іван Багряний починав свою творчість поезією. У 1926 році він написав поему.
  18. Ми є! Були! І будем ми, Й Вітчизна наша з нами І. Величезні випробування українського народу (велика й героїчна історія народу з метою вибороти незалежність існування; героїчне минуле буде жити у пам’яті нащадків). ІІ. Історія українського народу і література. 1. Усна народна творчість (історичні пісні і думи про боротьбу з половцями, татаро-монголами, польською шляхтою). 2. Сторінки історії у творах Т. Шевченка.
  19. Захід сонця (твір-опис) Говориш весь мир, прозрачен и духовен, Теперь-то он поистине хорош, И ты, ликуя, множество диковин В его живых чертах распознаешь. М. Заболоцький Коли Маленький принц із Казки Екзюпері жив на астероїді В-612, він щодня виконував багато серйозної і важливої роботи: висапував баобаби, що проростали, прочищав вулкани, щоб вони горіли рівно.
  20. “Люблю повертати людину очима до сонця мистецтва…” (Іван Драч про роль мистецтва) Знайомлячись упродовж навчання у школі із поезією різних митців зарубіжної та української літератури, я сам для себе вигадав цікаву і корисну гру, яка допомагає перевірити, наскільки я зрозумів та осягнув поетичний світ того чи іншого митця. Прочитавши усі запропоновані вірші, я намагаюсь схарактеризувати творчість письменника якимось одним словом, одним епітетом.