Закінчується 90-денний термін перебування в ЄС: як його продовжити і що можна зробити

Війна Росії проти України змусила виїхати за кордон понад 6 мільйонів українців. Більшість з них знаходиться в країнах Євросоюзу, які найближче до України та з якими у нас безвіз – Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія.

За правилами безвізового режиму, українці без оформлення статусу тимчасового захисту можуть перебувати в країні ЄС 90 днів протягом 180 днів. Якщо цей термін перевищено, то перебувати в зоні Шенгену не можна без відповідного дозволу.

Як бути українцям, у яких закінчився 90-денний термін, чи можна його продовжити та чи варто повертатися, розповіли в ТСН.

Безвіз і термін в 90 днів

Безвізовий режим дозволяє перебування в країнах-членах ЄС (крім Великобританії та Ірландії), а також в країнах-учасниках Шенгенської угоди до 90 днів протягом 180 днів.

Тобто, з дня перетину кордону вам необхідно відрахувати 180 днів тому і перевірити, чи були в ЄС понад 90 днів за цей період без наявності посвідки на проживання в тій чи іншій країні.

Якщо цей термін перевищено, то ви не можете перебувати в зоні Шенгену без відповідного дозволу. Посвідка на проживання не враховується в Німеччині, але продовжує діяти в інших країнах.

Що робити, якщо 90 днів минули

Якщо ви перебуваєте в іншій країні й ваш термін в 90 днів закінчився, потрібно отримати дозвіл на проживання – в тій країні, де ви знаходитесь. У Німеччині це правило скасували з 24 лютого до 31 Серпня. Але потрібно подати заяву безпосередньо на території ФРН.

Для того, щоб знаходиться в іншій країні легально після закінчення 90-денного терміну, потрібно подати заяву в міграційну службу за місцем тимчасового перебування на отримання гуманітарного захисту. Важливий сам факт подачі, а не видача дозволу.

Є й інший варіант – після 90 днів поїхати в ті країни, які надають додаткові дні до Європейського безвізу. Зараз їх є чотири – Хорватія, Болгарія, Кіпр і Румунія.

Якщо ви не плануєте оформляти статус тимчасового захисту в одній з країн ЄС, то можна переїхати в одну із зазначених країн і знаходиться там ще 90 днів за біометричним паспортом.

Наприклад, ви 90 днів прожили в Чехії та поки не готові повертатися в Україну. Ви можете переїхати з біометричним паспортом в Хорватію або Болгарію і прожити там ще 90 днів. Після ви можете поїхати в Румунію, а звідти – в Італію. Це не буде вважатися порушенням термінів перебування за кордоном, оскільки за цим принципом враховуються тільки поїздки в країни Шенгенської зони.

Повторний перетин кордону після закінчення 90 днів

Українці, які пробули на території ЄС понад 90 днів побоюються, що можуть виникнути проблеми з перетином кордону під час короткострокової поїздки додому. Однак українським біженцям у Польщі турбуватися нема про що.

Як пояснили в Посольстві України в Гданську, відповідно до ст.2 П. 1 Закону Республіки Польща “про надання допомоги громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави”, перебування всіх громадян України, які прибули на законних підставах після 24 лютого і під час прикордонного контролю задекларували намір залишитися в Польщі – вважається легальним протягом 18 місяців (від 24 лютого 2022 року). Ці громадяни України отримали так званий статус притулку.

І щоб не виникло проблем, громадянам України рекомендують оформити спеціальний номер PESEL в місцевій адміністрації за місцем проживання.

Такі громадяни мають право виїжджати з Польщі та повернутися назад, якщо термін виїзду становить не більше 30 днів. Виїзди на менший проміжок часу не беруться до уваги, попри їх кількість і тривалість.

“Якщо громадянин України декларує, що прибув до Польщі, тікаючи від війни в Україні, то в разі позитивного рішення повноважної особи прикордонної служби Польщі (в більшості випадків так і відбувається) він отримує право на в’їзд і статус”, — кажуть у посольстві.

Однак і тут є нюанси. Якщо українці їдуть до Польщі не через війну, а їх в’їзд має ознаки регулярного прикордонного руху, то їх переміщення підпадає під правила Шенгенського кодексу про кордони (наявність біометричного паспорта та дотримання 90-денного терміну протягом 180 днів).

Літо на Адріатиці. Які країни надають додаткові 90 днів до безвізу

Якщо ви подорожуєте до країн Європейського Союзу та при цьому не плануєте оформлювати статус тимчасового захисту, до вас застосовується правило “класичного” безвізу – 90 днів перебування в ЄС протягом 180 днів.

Однак є країни, які надають додаткові дні перебування на додачу до європейського безвізу. Таким чином, відвідавши країни, які не входять до шенгенської зони, можна провести літо на Адріатиці або побувати в інших, не менш цікавих локаціях.

Які саме держави надають можливість українцям перебування в Європі додатково до 90 днів безвізу – TRAVEL РБК-Україна роз’яснює журналістка та мандрівниця Ірина Савіна.

Хорватія. Які умови перебування в країні

Якщо ви зараз перебуваєте в одній з країн Європейського Союзу та не плануєте оформлювати там статус тимчасового захисту, можна скористатися наступною можливістю.

Українці можуть перебувати у Хорватії по біометричному паспорту – до 90 днів протягом 180 днів. Ці дні додаються до 90 днів перебування у країнах Шенгену, оскільки Хорватія поки ще не входить до Шенгенської зони.

Фото: У Хорватії можна перебувати з туристичною метою 90 днів поза умовами шенгену (unsplash.com)

Відтак ви маєте право перебувати у країні 90 днів з туристичною метою – це рахується окремо від інших країн ЄС, які підписали шенгенську угоду.

Тобто, якщо ви жили, скажімо, три місяці у Чехії, і поки не хочете повертатися в Україну, можна поїхати ще на 90 днів до Хорватії.

Якщо плануєте скористатися такою нагодою, рекомендую побувати у найкрасивіших локаціях цієї країни.

До слова, з 1 травня 2022 року Хорватія скасувала всі коронавірусні обмеження. Тепер для відвідування країни не потрібні ані негативний ПЛР-тест, ані навіть сертифікат вакцинації.

Які ще країни надають додаткові до безвізу 90 днів

Окрім Хорватії, є ще три країни ЄС, які надають можливість поїздок для українців з біометричними паспортами:

Ці країни теж не входять до Шенгенської зони. Це означає, що термін перебування українців у цих державах не буде врахований при підрахунку періоду в 90 днів, а правило 90/180 днів працює для кожної держави окремо.

Фото: Румунія також не входить до шенгенської зони (unsplash.com)

Наприклад, можна перебувати спершу 90 днів в Хорватії, потім – три місяці у Румунії, а звідти поїхати на 90 днів у Італію. І це не буде порушенням строків перебування за кордоном з біометричним паспортом, оскільки за цим принципом враховуються тільки “шенгенські” поїздки.

Тим часом у Німеччині протягом трьох літніх місяців можна придбати квитки на поїзди за 9 євро. Ми писали про вражаючі залізничні маршрути по країні.

До теми

За даними ООН, через повномасштабне вторгнення росії на територію незалежної України, понад 6 мільйонів українців були змушені виїхати за кордон. Більшість із них попрямувала до країн Євросоюзу, з якими Україна має безвіз, зокрема до Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, Німеччини та інших країн.

Однак, за правилами безвізового режиму, без оформлення статусу тимчасового захисту перебувати в країнах ЄС українці можуть 90 днів протягом 180 днів. Якщо цей термін перевищено, ви не маєте права перебувати в Шенгенській зоні без відповідного дозволу.

«ТСН» зібрав інформацію, як бути українцям, які виїхали за кордон і у них спливає термін 90 днів, що робити, чи можна подовжити, чи треба повертатися.

Правила безвізу для українців, які не оформили статус тимчасового захисту: що означають 90 днів перебування у Європі за 180 днів

Безвізовий режим дозволяє короткотермінове перебування в державах-членах ЄС (за виключенням Великої Британії та Ірландії) та інших державах-учасницях Шенгенської угоди до 90 днів протягом 180 днів.

Незалежно від наявності посвідки на проживання в одній із країн ЄС, українці можуть залишати країну і перебувати в державах Шенгенської зони до 90 днів на кожні 180 днів. Тобто від дня перетину кордону необхідно відрахувати 180 днів назад і подивитися, чи були ви в ЄС понад 90 днів за цей період без наявності посвідки на проживання в тій чи іншій країні. Якщо цей термін перевищено, ви не маєте права перебувати в Шенгенській зоні без відповідного дозволу. За наявності посвідки на проживання, приміром, у Німеччині, перебування в цій країні до цих 90 днів не зараховується. Однак воно продовжує діяти в інших країнах ЄС, навіть якщо ви живете в Німеччині довгостроково.

Що робити, якщо 90 днів завершилися

Так, українцям, які перебувають в ЄС понад 90 днів, необхідний дозвіл на проживання в окремій країні. У Німеччині, наприклад, після 24 лютого це правило було скасовано до 31 серпня, але зареєструватися варто заздалегідь, пише «Deutsche Welle». Тобто українським біженцям дозволили подавати заяви на отримання гуманітарного захисту безпосередньо на території ФРН, оминаючи посольство. Згідно з чинним законодавством, такі умови поки що діють лише до 31 серпня, зазначається на сайті Федеральної служби з питань міграції та біженців (BAMF). Таким чином, будь-який українець, що залишив країну через війну, перебуває у Німеччині легально до цієї дати.

Для того, аби перебувати в країні легально і після цього терміну, українці повинні подати заяву до міграційної служби за місцем тимчасового перебування на отримання гуманітарного захисту. Таку норму в німецькому законодавстві запровадили після ухвалення відповідної директиви на рівні всього ЄС. Усі інші країни Євросоюзу також імплементували рішення до свого національного законодавства.

Якщо не прийти цю процедуру до 31 серпня, перебування в Німеччині вважатиметься нелегальним. Варто зазначити, що важливий сам факт подавання заявки, а не видавання дозволу. Якщо до 31 серпня заявку ще не розглянуто, людина все одно перебуває в Німеччині легально — до рішення відповідної міграційної служби.

Є ще один варіант — після 90 днів поїхати до країн, які надають додаткові дні до європейського безвізу. Наразі таку можливість надають чотири країни ЄС. Серед держав, які надають можливість українцям перебувати в Європі додатково до 90 днів безвізу, — Хорватія, Болгарія, Кіпр, Румунія.

Так, якщо ви не плануєте оформити статус тимчасового захисту в одній з країн Європейського Союзу, можна переїхати до однієї із названих вище країн і перебувати там за біометричним паспортом ще 90 днів впродовж 180 днів. Ці дні додаються до 90 днів перебування у країнах Шенгену. Тобто ви можете перебувати у Хорватії, Болгарії, Румунії, чи на Кіпрі 90 днів з туристичною метою, це рахується окремо від інших країн ЄС, які підписали шенгенську угоду.

Наприклад, ви мешкали 3 місяці в Чехії і наразі не хочете повертатися до України, можна поїхати ще на 90 днів до Болгарії. Термін перебування українців з біометричним паспортом у Хорватії, Болгарії, Румунії, на Кіпрі не буде враховуватися під час підрахунку періоду в 90 днів, а правило 90/180 днів працює для кожної держави окремо. Тому, наприклад, можна перебувати спочатку 90 днів в Хорватії, потім 90 днів у Румунії, а звідти поїхати на три місяці до Італії, що не буде вважатися порушенням термінів перебування за кордоном, оскільки за цим принципом враховуються тільки поїздки до країн шенгенської зони.

Повторний перетин кордону: чи впустять назад до ЄС, якщо після 90 днів повернутися до України

Чимало українців, які вже перебували в ЄС понад 90 днів через війну, хочуть короткотерміново поїхати на батьківщину, але мають побоювання із повторним перетином кордону. Більшість із них перетинають кордон саме у Польщі, тому за роз’ясненням Посольство України у Польщі звернулося до Kонсульства України в Гданську. Там пояснили, що відповідно до ст. 2 п. 1 Закону Республіки Польща «Про надання допомоги громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави», перебування всіх громадян України, які прибули на законних підставах на територію Республіки Польща у зв’язку з воєнним діями в Україні після 24 лютого 2022 року та під час прикордонного контролю задекларували намір залишитися в Польщі, вважається легальним впродовж 18 місяців від 24 лютого 2022 року (отримуючи т. зв. статус прихистку).

Такій категорії співвітчизників для своєї легалізації рекомендують оформити спеціальний номер PESEL UKR у місцевій адміністрації за місцем проживання/перебування.

Такі особи мають також право виїздити з Польщі та повернутися за умови, що термін виїзду становить не більше ніж один місяць (30 днів). Водночас, виїзди на менший проміжок часу до уваги не беруться, незважаючи на їхню кількість чи тривалість.

«Якщо громадянин України декларує, що прибув до Польщі, утікаючи від війни в Україні, то в разі позитивного рішення повноважної особи прикордонної служби Польщі (у більшості випадків так і стається) він отримує право на в’їзд та статус», — кажуть у посольстві.

Водночас, якщо українці їдуть до Польщі не через війну, а їхній в’їзд має ознаки регулярного прикордонного руху, такі особи підлягають прикордонному контролю на принципах, визначених у Шенгенському кодексі про кордони (наявність біометричного паспорта та дотримання коридору перебування до 90 днів впродовж 180 днів).