Люфа — від насіння до мочалки
Цього року я вирішила обійтися без розсади. В квартирі ремонт, і всі ці стаканчики з тендітними паростками мене точно зараз не порадують. Але є одна рослина, яку я таки посію на розсаду. Це люфа. Якби її можна було тільки їсти, я б з нею не возилася, мені і кабачки гарно смакують. Але з неї можна зробити натуральні мочалки, як для ванної, так і для миття посуду.
Люфа — від насіння до мочалки
Останнім часом я почала перейматися кількістю відходів, які продукує моя родина. «Пакетик» в місцевому АТБ мені вже не пропонують, бо знають, що у мене своя торбинка, всі кухонні відходи я компостую прямо на кухні квартири. Потім вони потрапляють на мою дачу – одразу на високі грядки, чи в компост. Всі миючі засоби у нас тільки органічні. Паперові і картонні відходи спалюємо в грубці на тій самій дачі. Досі не вирішене питання з пластиком, який поки накопичується в сараї, а найбільше мене мучили синтетичні губки для миття посуду. Я почала замовляти їх в Інтернеті, а тепер вирішила вирощувати сама. Буду залучати сусідів і родичів до більш екологічного життя – даруватиму губки для посуду з люфи! Але спочатку треба її виростити.
Люфа – що це за рослина?
Люфа, або люффа (Luffa) — рід трав’янистих ліан сімейства Гарбузові (Cucurbitaceae). Загальна кількість видів люффи понад п’ятдесят. Але тільки два види набули поширення в якості культурних рослин – це Люфа циліндрична (Luffa cylindrica) і Люфа гостроребриста (Luffa acutangula). У решти видів плоди настільки дрібні, що користі з них мало.
Вважається, що родом люфа з Індії. Листя люфи чергове п’яти- або семилопастне, іноді цільне. Квітки великі, одностатеві, жовті або білі. Тичинкові квітки зібрані в суцвіття, маточкові розташовуються поодиноко. Плоди подовжені циліндричні, всередині сухі і волокнисті з безліччю насіння.
Люфа – це ще й декоративна однорічна ліана. В наших краях її пагони досягають за сезон до п’яти метрів, а при гарних умовах і більше. Але тут ще мають значення сортові особливості (хоча у нас насіння люфи продаються найчастіше без зазначення сорту, просто як люфа). Її можна використати для декорування непривабливих старих парканів, для озеленення пергол, альтанок, пустити по старій стіні сараю… Головне, щоб місце для вирощування люфи було сонячним і безвітряним. Обов’язкова умова вирощування люфи – опора. Але про це пізніше. Спочатку — про розсаду люфи.
Для потреб однієї сім’ї цілком вистачить 3-5 рослин люфи в сезон. Мочалки з неї багаторазового використання, головне їх гарно просушувати. Одна губка для посуду з люфи може служити до трьох місяців. Молоді плоди люфи можна використовувати в кулінарії.
Люфа, або люффа (Luffa) – це ще й дуже декоративна рослина для вертикального озеленення
Посів насіння люфи на розсаду
В принципі, можна вирощувати в Україні люфу і безрозсадним способом. Але я читала дуже багато відгуків про те, що, по-перше, насіння у відкритому ґрунті дуже погано сходить, часто загниває, якщо період випаде дощовий. По-друге, люфа – рослина тропічна, тобто теплолюбна і має довгий період вегетації. З одного боку занадто рано сіяти її не можна, бо весняні заморозки вб’ють ніжні сходи, з іншого – посіяна запізно люфа може не визріти достатньо до осінніх заморозків.
Насіння люфи можна купити сьогодні практично в будь-якому садовому магазині і коштує копійки. Перед посівом на розсаду насіння люфи треба підготувати – прогріти при температурі +40°С. Це не проблема, адже посів слід проводити в кінці лютого-на початку березня. Це опалювальний сезон. Кладемо насінини на радіатор, забезпечивши певну «подушку безпеки» з натуральної тканини, наприклад. Можливо, її треба буде скласти у кілька разів. Бо якщо батарея дуже гаряча, насіння на ній просто висохне.
Чула поради не прогрівати тиждень насіння перед посівом, а замочити насінини люфи в теплій воді на добу (температура теж +40 градусів). Цей варіант мені підходить краще. А ємність з насінням – на радіатор, щоб трималася температура.
Сіємо насіння в окремі стаканчики, діаметром приблизно 7 см. Заглиблюємо в грунт на два сантиметри. Земля – пухка, але поживна. В принципі, підійде універсальний грунт для розсади. Поливаємо посіяні насінини водою кімнатної температури, накриваємо плівкою і ставимо на найбільш сонячне підвіконня. Ідеально — південне. Оптимальна температура на цей період – 30 градусів.
Приблизно за тиждень люфа проросте. Коли з’явилися перші листочки, розсаду треба переставити у більш прохолодне місце, бажано не більше +20ºС. Люфа любить поживний грунт навіть на стадії розсади. Раз на два тижні сіянці варто підживити органічним добривом. Опора буде потрібна рослині ще в контейнері. Коли виросте шість листочків і з’являться маленькі вусики, пора організувати люфі за що чіплятися.
Висадка розсади
Висаджувати у відкритий ґрунт люфу можна, коли мине загроза заморозків. Я живу на межі Волинської і Рівненської області. Думаю, в залежності від сезону, висаджувати розсаду люфи можна в кінці квітня-на початку травня. І мати на увазі, що раптом негода, її треба чимось вкрити.
Якщо земля бідна, посадкові ямки для люфи треба наполовину заповнити перегноєм або компостом. Розмір посадкових ям в цьому випадку – приблизно 40 см діаметром і 25-30 см глибиною. Якщо земля багата органікою, лунки для висадки люфи можна робити меншими.
Рослина утворює велику листяну масу, потребує опори і достатнього місця для росту. Тому між сіянцями треба витримувати дистанцію, як мінімум, 1 м.
Після висадки розсади, землю гарно поливаємо і мульчуємо компостом, соломою, або іншими органічними матеріалами.
Догляд за люфою
Люфа, як стверджують практики, невибаглива рослина, але любить поживні грунти. То ж якщо вам, як і мені, з родючістю землі не дуже пощастило (в мене пісок), то рослини доведеться за сезон кілька разів підживити. Ідеально – компост, перегній, настій з бур’янів. Але можна використати і мінеральні добрива. Перше підживлення варто провести через два тижні після висадки розсади, інші – спостерігаючи, як розвиваються рослини. Підживлюють люфу в першій половині вегетації. Після того, як зав’язалися плоди, можна звести підживлення до мінімуму, або і зовсім відмовитися від нього. Спостерігайте за своїми рослинками!
Люфа любить полив, бо її листя випаровує багато вологи. Мульча допомагає зменшити кількість поливів, але все одно краще в перший місяць росту рослин у відкритому грунті поливати сіянці щотижня при сухій погоді. Коли наросте листя, поливи збільшують до двох разів в тиждень (у спеку). Приблизно з середини вересня поливи зменшують, або зовсім від них відмовляються, щоб стимулювати визрівання плодів.
Люфа обов’язково повинна рости на опорі. Якщо її не встановити, то рослина буде стелитися по землі, її плоди матимуть неправильну форму, а листя вражатиметься грибними захворюваннями.
Конструкції для опори люфи роблять різні. Орієнтуватися можна на вирощування винограду. Але це – для промислового вирощування. А в домашньому господарстві люфу можна пустити на паркан з сітки-рабіци чи будь-який інший. І вона ще й виконуватиме декоративну функцію вертикального озеленення.
Важливо! Пагони люфи в декількох місцях прив’язують до опори. На початку росту рослини всі бічні пагони видаляють, а основний прищипують, коли він досягне довжини приблизно 3 метри. Всі деформовані плоди і ті, що зав’язалися запізно, також видаляють. Для того, щоб з люфи вийшли якісні мочалки, на рослині залишають 6-10 плодів для дозрівання (краще – менше).
Люфа – це не тільки мочалка
Зі зрілих плодів люфи роблять губки для миття посуду і банних процедур, а ось молоді незрілі плоди використовуються в кулінарії. Кажуть вони дуже смачні в свіжих салатах. Не гірші за огірки. А листки, пагони, бутони і квіти трохи протушують, заправляють олією і їдять як гарнір. Хочу обов’язково спробувати.
В літературі багато даних про високу поживну цінність цього овоча. Так, пишуть, що плоди люфи можуть похвалитися вмістом каротину в півтора рази більшим, ніж у моркви. А листя багате на залізо і вітамін С.
Як зробити губку з люфи?
Чи смакуватиме мені люфа, як овоч чи зелень, покаже час і мої кулінарні експерименти, а ось те, що губка з люфи нічим не поступається по своїм функціональним якостям синтетичним мочалкам, це факт, бо я нею вже користуюся. Як виростити люфу, розібралася, тепер – як зробити з неї мочалку?
Детальну інструкцію з власними фото, сподіваюся, напишу восени, а поки опишу процес коротко (скоріше, для самої себе).
- Губку з люфи можна робити і з трохи недозрівших плодів (ще зелених) і з повністю дозрівших (жовто-бура шкірка). В останньому варіанті мочалки будуть грубішими. Приблизний розмір плодів, готових для виготовлення губок, в залежності від сорту, 40-60 см.
- Зібрані плоди сушать кілька тижнів в сухому провітрюваному приміщенні. Потім вимочують пару тижнів у воді, щоб пом’якшити шкірку.
- Далі – шкірку знімають, а внутрішні волокна очищають від м’якоті грубою щіткою.
- Отриману в результаті мочалку з люфи кілька разів промивають в мильному розчині, потім – під проточною водою, сушать і нарізають губки потрібного розміру.
До речі! Губки з люфи розміром 8 см в Інтернеті сьогодні коштують 45 грн (принаймні, я купую по такій ціні). Я не вважаю, що це дорого, бо служить вона пару місяців (порахуйте, скільки синтетичних губок ви використовуєте за два місяці). Але з однієї рослини по мінімальним підрахункам можна отримати 5 плодів розміром 40-60 см. Висушені вони будуть меншими, тож з одного плоду люфи можна виготовити (будемо рахувати по мінімуму) 3 мочалки по 8 см. Тобто одна рослина може «зробити» вам 15 мочалок люфи. 15 множимо на 45 грн і отримуємо 675 грн доходу з однієї рослини. Непогано, як для кабачка, так?
ЗЕЛЕНА САДИБА.
Люффа: як виростити мочалку на своїй ділянці
Люффа – однорічна рослина сімейства Гарбузові. Ця незвичайна ліана з довгими плодами прийшла до нас із субтропіків Азії і давно полюбилася багатьом садівникам. Молоді плоди люффи можна вживати в їжу, як огірки, а з визрілих – виходять чудові натуральні мочалки.
Рід Люффа налічує понад 50 видів, серед яких найпопулярніші – люффа гостроребриста і циліндрична. Плоди люффи за формою нагадують огірки, довжина їх буває 30-50 см, а іноді і більше.
Дієтичні плоди люффи в недозрілому вигляді мають ніжну солодкувату м’якоть і використовуються в кулінарії для приготування салатів, супів і гарнірів. Зеленці багаті каротином, калієм, кальцієм, магнієм, фосфором, залізом і містять вітаміни групи B. У міру дозрівання плодів м’якоть стає волокнистою і після обробки підходить для виготовлення мочалок, килимків, матраців і навіть головних уборів.
Як і коли сіяти люффу
Оскільки люффа – теплолюбна рослина, в середній смузі її найчастіше вирощують у теплицях розсадним способом, а в регіонах зі спекотним тривалим літом можна вирощувати у відкритому ґрунті. Враховуючи довгий період вегетації (150-200 днів, залежно від виду і сорту), насіння починає готувати до посадки в першій декаді березня. Спочатку їх прогрівають протягом 7-10 днів при температурі близько 35 ° С, потім замочують і кілька днів тримають у вологій тканині при температурі 25-28 ° С.
Висівають набухле або насіння в стаканчики з поживним грунтом на глибину 15-20 мм, накривають склом і ставлять у тепле місце. Як тільки з’являться сходи, скло знімають і переносять контейнери в добре освітлене місце, де температура становить 20-22 ° С. Поливають сіянці в міру висихання землі, а за 10 днів до висадки розсади в грунт рослини підгодовують комплексним органомінеральним добривом.
Як доглядати за люффою
Розсаду люффи пересаджують, коли минає загроза поворотних заморозків і ґрунт прогріється до 13-15 ° С. У герметичну теплицю сіянці можна пересадити вже в середині квітня. У відкритий ґрунт – на кілька тижнів пізніше, під тимчасове укриття. Для посадки вибирають сонячну ділянку з родючою землею. У посадкові лунки додають кілька жменьок перегну, біогумусу або компосту і поливають розчином біофунгіциду на основі сінної палички або триходерми.
Люффа розвивається досить швидко, активно нарощуючи зелену масу, тому потребує регулярних органічних і мінеральних підживлень. Через 2-3 тижні після висадки в грунт можна полити рослини настоєм коров’яка, розбавивши його водою в пропорції 1:10. У період цвітіння підійдуть такі добрива, як суперфосфат, нітроамофоска і настій деревної золи. Під час плодоношення рослини потребують калійного підживлення, тому можна використовувати сульфат калію або монофосфат калію (монокалійфосфат). Добрива розчиняють у воді відповідно до рекомендацій на упаковці. Рідка підживлення – найефективніший спосіб, оскільки з водою елементи живлення набагато швидше проникають до коріння.
Важливим правилом вирощування люффи є обов’язкове підв’язування до опори. Якщо не створити опору і стеблі будуть розстилатися по землі, то плоди виростуть деформованими. Для отримання красивих і рівних мочалок плоди повинні вільно звисати. Як опору можна використовувати шпалери або сітки для підв’язування огірків.
Поливати люффу потрібно в міру висихання ґрунту: земля завжди повинна бути злегка вологою, оскільки коренева система рослини розташована в поверхневому шарі ґрунту. Щоб коріння не пересихало і поливати рослини не доводилося занадто часто, землю бажано замульчувати. На початку осені, після того як плоди сформуються і почнуть дозрівати, кількість поливів скорочують.
У середній смузі плоди люффи не завжди встигають визріти до настання холодів. Тому рослини потрібно обов’язково формувати: своєчасно видаляти бічні втечі, а центральні стеблі прищипувати, після того як вони досягнуть трьох метрів. На одному кущі циліндричної люффи достатньо залишити 5-7 зав’язків, на кущі гостроребристої – до 10. Якщо цього не робити, вся енергія рослини буде спрямована на нарощування зеленої маси, а не на формування плодів.
Як зробити мочалку з люффи
Збирають плоди люффи восени, до початку морозів. Якщо ви хочете отримати м’яку мочалку, овочі можна зривати зеленими, а щоб мочалка була більш жорсткою, дочекайтеся, поки вони повністю дозріють і стануть бурими. Спочатку плоди необхідно висушити, на що може знадобитися кілька тижнів. Потім можна зібрати насіння: для цього відріжте “хвостик” “і струсіть мочалку. Щоб зняти шкірку, сухі плоди опустіть в окріп на 10-15 хвилин. Очищену мочалку слід ретельно прополоскати в проточній воді і висушити.
Якщо ви хочете освітлити мочалку, можна потримати її 10-15 хвилин в розчині хлоровмісного відбілювача, а потім ретельно промити.
Підрівняйте краї мочалки і оформіть їх на свій смак. Можна обшити косою бейкою або обв’язати гачком – вийде відмінний подарунок для любителів натуральних засобів по догляду за шкірою.
У чому переваги мочалки з люффи
Мочалка з люффи – прекрасний гіпоалергенний засіб по догляду за шкірою будь-якого типу: ефективно очищає, м’яко масує, що сприяє поліпшенню кровообігу. Крім цього, така мочалка дбайливо скрабує поверхню тіла і допомагає боротися з целюлітом.
Мочалкою з люффи дуже приємно і зручно користуватися: вона міцна і еластична, не розтягується в гарячій воді, добре промивається, швидко висихає. Будь-який миючий засіб, що навіть складається з органічних компонентів, в такій мочалці добре піниться.
Термін придатності натуральної мочалки становить близько шести місяців. Після кожного використання її потрібно просушувати, а перед застосуванням бажано витримувати кілька хвилин у гарячій воді, щоб мочалка розм’якшилася.
Як бачите, посадивши на ділянці люффу, ви отримаєте не тільки смачні дієтичні плоди, але і чудові натуральні мочалки, які гідно оцінять всі члени сім’ї і ваші друзі.