Скільки звуків у слові Укололась

II. Актуалізація опорних знань

1. «Вгадай букву»

Хлопець йшов за кроком крок,
На спині він ніс мішок.
А як глянути здаля —
То виходить буква… «Я».
Л. Андрієнко

2. «Полювання»

Ясени ледь-ледь шуміли —
Яснооке сонце сіло.
Яструб ящірку несе…
Я — остання буква. Все.
О. Кононенко

3. Робота над загадкою

• У святковому залі
Стоїть, як картинка,
Весела зелена
Красуня…. (ялинка).

• Звуко-буквений аналіз слова-відгадки: ялинка.

— Сьогодні на уроці ми вивчимо ще одну букву, але ця буква непроста. Вона ніби актриса, яка може грати різні ролі. І сьогодні ми дізнаємося, якими ж ці ролі можуть бути.

4. Показ букви я (великої і малої). Аналіз будови, порівняння великої і малої букв між собою, з іншими буквами. Визначення місця букви я в касі букв
— Отже, у першому складі два звуки — [й] та [а]. На письмі сполучення цих звуків позначається буквою я.
Буква я на початку слова позначає два звуки — [йа]
— У яких ще словах буква я стоїть на початку слова? Прочитайте їх.
— Які імена дітей ми ще не прочитали? (Надія, Лідія)
— Складемо до них звукові моделі.
— Поділіть слова на склади.
Перший склад — на, позначається звуками [н], [а].
Другий склад — ді, позначається звуками [д’], [і].
Третій склад — я, позначається звуками [й], [а].
— Після якої букви стоїть буква я у слові Надія? (Після букви і)
— Який звук позначає буква і? (Голосний)
— Отже, можна сказати, що буква я позначає два звуки ще й тоді, коли стоїть після голосного.
Буква я після голосного позначає два звуки — [йа]
— А от ще яку роль виконує в нашому мовленні буква я, ви дізнаєтесь з віршика, який написав для вас А. Шибаєв.

Всьому світу спішить
Я мерщій доповісти:
— Чи ж ви знаєте, хто Я?
Ви не знаєте, хто Я.
Я не просто собі Я —
Я — склад!
Я — літера!
Я — слово!

— Отже, буква я може бути і літерою, і складом, і окремим словом.
— А тепер вимовимо слова складами: я-лин-ка, я-гід-ка, я-щик, яскравий.
— Назвіть лише перший склад у цих словах.
— Який перший звук? ([й])
— Який другий звук? ([а])
— Отже, у першому складі два звуки [йа], які на письмі позначаються однією буквою я.

III. Повідомлення теми і мети
— Біля новорічної ялинки завжди відбувається багато чудес. Та, на жаль, Новий рік давно вже минув, але все ж таки чудеса в нас сьогодні будуть.
Бо всі ми станемо на деякий час учасниками гри «Поле чудес». Вестиму її я, поки Леонід Якубович перебуває у відпустці. Під час гри ми будемо вдосконалювати навички читання, звуко-буквеного аналізу слів. А завдання нашої гри розкажуть нам про цікавих тваринок, що «дружать» з буквою я.

IV. Основна частина. Гра «Поле чудес»

І відбірковий тур
— Отже, ми готові розпочати гру. Перепусткою до участі у першому турі буде таке завдання.
• Зробіть звуковий аналіз слів: явір, язик, Марія.
— Перші три учні, які правильно виконають завдання, стануть учасниками І туру нашої гри.

І тур
Ця прудка зелененька тваринка без жалю залишає свій хвостик ворогові та інколи їх у неї буває цілих два. (Ящірка)

1. Творче читання
• Прочитайте віршик, вставляючи в слова букву, якої не вистачає.

— Про кого розповідається у вірші? (Про Яринку і Якова)
— Якою літерою починаються імена цих дітей? (Буквою Я)
— Як треба записати ці слова? (З великої букви) Чому?
— Яка перша буква в слові ялинка? (Буква я)
— Які звуки вона позначає? (Звуки [й], [а])
— Які імена починаються буквою Я? (Яків, Ярослав, Явдоха, Ярина)
— Які імена закінчуються буквою яі (Володя, Леся, Надія, Валя)

2. Гра «Кут зору»

II відбірковий тур
За відповіді під час II відбіркового туру діти отримують фішки. Три учні, які матимуть найбільшу кількість фішок по закінченні II відбіркового туру, стають учасниками II туру гри.

— Чому слова перших двох стовпчиків записані з великої букви?
— Прочитайте слова, в яких немає букви я.
— Зачитайте слова, в яких буква я знаходиться в кінці слова; у другому складі.
— Чим схожі між собою слова третього стовпчика?
— До слів третього стовпчика доберіть узагальнюючу назву.

• Гра «Мама та дитинчата»
Зайчиха — …, качка — …, слониха — …, лисиця — …, гуска — …, кішка — … .

У кози — козенятко.
У миші — мишенятко.
У пташки — пташенятко.
У корови — … .
У свині — … .
У вівці — … .

II тур
Хижий птах, що дуже часто у давнину був помічником людини під час полювання. (Яструб)

— Назвіть птахів, у назвах яких зустрічається буква я. (Зяблик, дятел, зозуля) Що цікавого можете розповісти про них?

III відбірковий тур
• Гра «Вгадай предмет за ознакою»
Соковите, пахуче, кругле… (яблуко).
Зелена, колюча, святкова… (ялинка).
Балакучий, довгий, гострий… (язик).

• Логічна вправа
Зв’яжіть слово в овалі з тим, яке найбільше підходить до нього за змістом. Намалюйте стрілку, що з’єднує ці слова.

III тур
Найбільший та найсильніший представник родини кішок, близький родич тигра та леопарда. Може вполювати оленя чи крокодила. Занесений до міжнародної Червоної книги. (Ягуар)

— Для чого існує Червона книга? Як треба ставитися до природи, щоб зберегти її первозданну красу?
• Читання сильними учнями віршика-казочки Л. Біленької «Ягуар купив буквар»

Просило Ягуренятко
(Таке допитливе звіря):
— Навчи мене читати, татку!
Купи, будь ласка, букваря!
Послухав Ягуар синочка,
Приніс букварика йому.
Сидить синок у холодочку
І вчиться розуму-уму.
Кмітливе Ягуренятко
Дійшло уже до букви «Я»,
Радіють син, і мама, й татко —
Вся ягуарова сім’я.

— Чому радіє ягуарова сім’я?
— Чого вчить нас цей віршик-казочка?
— А якщо ягуреня почне всім розказувати, яке воно розумне і кругом казати: «Я… Я…!», чи будуть задоволені його мама і тато? Чому?

Гра з глядачами
Великий дикий бик, що має довгу вовну. Проживає переважно в горах. (Як)
— Скільки звуків позначає буква я в цьому слові? Доведіть свою думку.

Фінал
Хвостик бубликом згорнув,
У будиночку заснув.
Та й вві сні наставив вуха,
Чи не йде хто, слуха, слуха… (цуценя).

— Скільки звуків позначає буква я в цьому слові? Доведіть свою думку.

Супер-гра
Продовжте ряд: «У корови — теля. У гуски — гусеня. А у людини — …» Хто? (Немовля)

V. Підсумок
Оцінювання учнями власної діяльності на уроці за кількістю отриманих фішок: за 2-3 фішки учень отримує подяку «Добре!», за 4-5 фішок — «Молодець!», за 5 і більше — «Розумничок! Розум-ничка!»
Нагородження переможців гри.

Букви Я, я. Позначення буквою я звуків [йа]. Позначення буквою я звука [а] та м’якості попереднього приголосного, навчання грамоти

Повернутися на сторінку Навчання грамоти

Звуковий аналіз слова дзюрчить

Звуковий аналіз слова дзюрчить в українській мові:

1 * – букви.
2 * – звуки, транскрипція слова дзюрчить.
3 * – звукова схема (звукова модель) слова дзюрчить – дошкільнятам, 1 – 4 клас

4 * – правила фонетичного, звуко-буквеного розбору слова дзюрчить (знаходяться нижче на сторінці).

Повний фонетичний звуковий аналіз, звуко-буквений розбір слова дзюрчить:

1. 1. Дзюрчить
2. 2. По складам: дзюр-чи ́ ть (2 склади; наголос на 2-му складі).
3. 3. [ дз ’ урчи ́ т ’ ]

Для фонетического анализа (звуко-буквенного разбора) слов русского языка, пожалуйста, перейдите по ссылке:
ФОНЕТИЧЕСКИЙ звуко-буквенный разбор слов русского языка

Правила звукового фонетичного аналізу, звуко-буквеного розбору слова в українській мові:

Голосні звуки:

• На початку слова
• У середині та в кінці слова після голосного звука
• Після апострофа
• Після м’якого знака

Приголосні звуки:

• [й] – завжди м’який;
• [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’], [р’] «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» – якщо після них йдуть Ь, І, Я, Ю, Є.
• Уподібнення за м’якістю:
  • тверді передньоязикові [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’] «Де ти з‘їси ці лини», дз пом’якшуються перед м’яким приголосним цієї ж групи.
  • cвистячі [з, ц, с, дз] перед напівм’якими губними [б’, п’, в’, м’, ф’] (“мавпа Буф”) мають подвійну вимову, тобто можуть вимовлятися і твердо, і м’яко: [зв’ір] і [з’в’ір], [см’іх] і [с’м’іх], [св’іт] і [с’в’іт], [цв’ах] і [ц’в’ах], [цв’іт] і [ц’в’іт], [св’ато] і [с’в’ато], [дзв’iн] і [дз’в’iн].
  • [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз], [р] «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» – якщо після них НЕ йдуть Ь, І, Я, Ю, Є
  • Всі приголосні, окрім «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» та [й], тобто [б], [в], [г], [ґ], [ж], [дж], [к], [м], [п], [ф], [х], [ч], [ш] – якщо після них
    НЕ йдуть І, Я, Ю, Є
  • [б], [в], [г], [ґ], [ж], [дж], [к], [м], [п], [ф], [х], [ч], [ш] – якщо після них йдуть І, Я, Ю, Є.
  • ці сполучення позначають один звук [дж], [дз] – якщо вони належать до кореня слова. ( * у програмі належність до кореня слова не перевіряеться)
  • завжди позначає два звуки [шч]
  • м’який знак не є звуком, він позначає м’якість попереднього приголосного
  • Свистячі приголосні перед шиплячими вимовляються як парні їм шиплячі.
    Cвистячий + шиплячий → шиплячий + шиплячий:
    • с + ш — [ш:]: винісши – [вин’іш:и]
    • з + ж — [ж:]: зжати –[ж:ати]
    • з + ш у середині слова — [жш]: безшумний [бежшумний]
    • з + ш на початку слова — [жш] → [ш:]: зшити [ш:ити]
    • з + ч у середині слова — [жч]: безчинство – [бежчинство]
    • з + ч на початку слова — [шч]: зчепити [шчеипити]
    • з + дж — [ждж]: з джерела [жджерела]
    • ш + с’ — [с’:]: милуєшся [милуйес:а]
    • ж + с’ — [з’с’]: поріжся [пор’із’с’а]
    • ч + с’ — [ц’с’]: мучся [муц’с’а]
    • ш + ц’ — [с’ц’]: дошці [дос’ц’і]
    • ж + ц’ — [з’ц’]: мережці [мерез’ц’і]
    • ч + ц’ — [ц’:]: качці [кац’:і]
    • т + с — [ц]: братство – [брaцтво]
    • т’ + с’— [ц’:]: учіться – [уч’іц’:a]
    • т + ц — [ц:]: коритце [кориц:е]
    • т + ч — [ч:]: вотчина – [вoч:ина]
    • т + ш у звичайному темпі — [чш]: багатшати – [багачшати],
      т + ш у швидкому темпі — [ч:]: багатшати – [багач:ати].
    • Префікс і прийменник з перед кореневим глухим приголосним оглушується: з тобою [стобой’у], з книги [скниги]. Оглушення префікса з- перед [к], [п], [т], [ф], [х] (“кафе птах”) засвідчується орфографією: сказати, стиха, спитати, сфотографувати, схитрувати.
    • Дзвінкий [г] втрачає свою дзвінкість лише в обмеженій групі слів української мови:
      легко – [лехко],
      вогко – [вохко],
      нігті – [н’іхт’і],
      кігті – [к’іхт’і],
      дігтяр – [д’іхт’ар],
      дьогтю – [д’охт’у],
      бігцем – [б’іхцем].
      Ці слова потрібно запам’ятати.
    • Дзвінкий [з] у префіксах роз-, без- та прийменнику без здебільшого оглушується, проте можлива подвійна вимова: [безпeчно] і [беспeчно] , [розпuска] і [роспuска], [без тeбе] і [бес тeбе]. Перед [с] оглушення не відбувається: розсада, безславно. У деяких джерелах вказується, що у префіксах роз-, без- кінцевий з- оглушується при швидкому темпі мовлення: розказати – [росказати], розсипати – [роc:ипати], безпечний – [беспечний], а при повільному темпі мовлення оглушення не відбувається.

    Правила поділу слова на склади в українській мові*

    Поділ слів на склади в українській мові не довільний, а підпорядковується певним правилам:
    1. Будь-який приголосний між двома голосними належить до наступного складу: го-ди-на, жа-рі-ти, су-є-та, ту-го-ву-хий.
    2. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’], [р], [р’], [й] після голосного перед наступним приголосним (сонорним, дзвінким, глухим) відносяться до попереднього складу: бар-ви, бам-бук, бал-ті-єць.
    3. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’], [р], [р’], [й] після приголосного (дзвінкого і глухого) перед голосним разом із дзвінким і глухим приголосним належать до наступного складу, тобто два приголосні – дзвінкий і сонорний, глухий і сонорний – обидва належать до наступного складу: ва-бли-вий, ва-тра.
    4. Два дзвінкі або два глухі приголосні належать до наступного складу: до-ста-ви-ти, до-сти-га-ти, на-дба-ти, дру-жба.
    5. Два приголосні, перший з яких дзвінкий, а другий—глухий, належать до різних складів: вез-ти, буд-ка, важ-кий.
    6. Подвоєні і подовжені приголосні завжди відносяться до наступного складу: зна-ння, нав-ча-ння, сті-нний, не-ска-за-нний, ві-дда-ти.
    7. Три і чотири приголосні можуть розпадатися і не розпадатися, якщо кінцевим у них є шумний: кі-стка, ві-стка і кіст-ка, віст-ка; і не розпадаються, якщо кінцевим є сонорний: за-здрі-сний, на-стрій, го-стрий.
    8. Три приголосні розпадаються, якщо перший і останній у них — сонорний: акорд-ний.