Сфагнум

Ви коли -небудь чули про Сфагнум? Чи знаєте ви, що це рід мохів? Ця рослина одна з найцінніших, але й одна з найвідоміших, і це тому, що ми зазвичай не приділяємо занадто багато уваги мохам.

Однак, якщо це привернуло вашу увагу, і ви хочете знати що він Сфагнум, для чого він використовується, які існують види та про що піклуються, тоді ми збираємося вам все розкрити.

Що Сфагнум

El Сфагнум, також відомий як сфагнум, – рід мохів, що включає від 150 до 350 різних видів. Вони називаються торфовими мохами і так, як випливає з назви, вони служать торфом. Це пояснюється тим, що цей вид здатний утримувати воду в своїх клітинах, живлячи таким чином близькі до них рослини. Утримання настільки велике, що іноді він здатний утримувати у воді більш ніж у 20 разів більше своєї сухої маси.

Фізично Сфагнум Він складається з стрижневого кореня і двох-трьох розлогих гілок, плюс 2-4 підвіски. У верхній частині рослини у вас також є кілька бічних гілок. Саме з кореня рослина має два типи клітин, деякі живі (клітини хлорофілу), зеленого кольору; та інші мертві (гіалінові клітини), прозорі. Саме вони відповідають за утримання води, а також за збереження здоров’я рослини навіть у посушливі періоди.

Він присутній переважно в Північній півкулі світу, у вологих районах і там, де він може легко поширюватися. У Південній півкулі також є певна присутність, але правда в тому, що в цій зоні дуже мало видів.

Сфагнум проти інших мохів

Бувають випадки, коли мохи дуже схожі між собою, але це не так Сфагнум, який має деякі явні відмінності від інших видів мохів, як вони є:

• Що гілки об’єднані у пучки зі стебел.
• Що він має два типи клітин, деякі зелені, а інші прозорі.
• Їх сферичні спорофіти різні. З одного боку, їм не вистачає перистоми; з іншого, вони підтримуються гаметофітною структурою тканини.

Що Сфагнум

Тепер, коли ви знаєте трохи більше про Сфагнум, Настав час дізнатися, які звичні види застосування даного роду мохів. І це корисно не тільки на декоративному рівні, але і він має інші види застосування, такі як:

• Допоможіть підтримати рослину. Будучи компактним, цілком можливо, що рослина утримується завдяки цьому, щоб воно не рухалося і фіксувалося до землі, де ви його посадили.
• Зволоження для рослини. Завдяки своїм властивостям утримувати воду в своїх клітинах, що дозволяє їм, коли їм це потрібно, мати воду.
• Вологість повітря, також пов’язана з вищезазначеним, збільшується через накопичення води.
• Збільшує можливості розвитку заводу. Це тому, що Сфагнум він не обтяжує ґрунт, навпаки, дозволяє йому насититися киснем, що спонукає коріння рости і легко розповсюджуватися по грунту, оскільки вони мають більшу оксигенацію без гниття.
• Завдяки своєму рН, це рослини, які запобігають росту бур’янів навколо них. Майте на увазі, що вони розвиваються в ґрунті з рН від 3 до 4,5.
• Він ідеально підходить для м’ясоїдних рослин, оскільки допомагає їм розвиватися і рости. Частково це пояснюється тим, що йому не вистачає поживних речовин, тому рослинам доводиться швидше рости, щоб отримувати необхідну їжу для проживлення. Він також використовується в інших рослинах, таких як вертикальні сади, орхідеї, кокедами тощо.
• В Арктиці Сфагнум Завдяки своїм властивостям він використовується як ізоляційний матеріал. Крім того, у самих розплідниках його використовують як субстрат, щоб рослини були здоровішими і не псувалися протягом часу, коли вони там залишаються.

Види Сфагнум

Як ми вже говорили раніше, Сфагнум вона охоплює від 150 до 350 різних видів. Більшість з них знаходяться в Північній півкулі, і правда в тому, що про них відомо дуже мало. Найпоширеніші та відомі такі:

Сфагнум афінний

Найпоширеніший тому, що перетворюється на торф, тому його зазвичай продають.

Він відрізняється від інших видів тим, що його колір не звичайний зелений, але він набуває жовтий відтінок.

Сфагнум magellanicum

Ендемічний для Аргентина, Перу та Чилі.

Sphagnum novo-caledoniae

Спочатку з Нової Каледонії, його можна знайти лише в трьох конкретних місцях: ліси Дао, плато Догні та гора Пані.

Він росте на всьому у каміннях струмків, приблизно на 730-1200 метрів над рівнем моря.

Сфагнум піднівець

Воно сидить на в помірних і субтропічних місцях, але також у полярному кліматі. Він присутній в Антарктиді, Північній Америці, Азії, Європі та Новій Зеландії.

Що стосується природного середовища існування, то це у водно -болотних угіддях, болотах та болотах.

Догляд

Після всього побаченого вам цікаво культивуватися Сфагнум? Хочете знати, який основний догляд вам потрібен? Тоді подивіться на цей посібник, який ми підготували для вас:

Орієнтація

Важливо, щоб мох Сфагнум ви розміщуєте його в a напівтіньове місце, оскільки, якщо на нього потрапляє пряме сонце, він здатний спалити мох, а естетично це жодним чином не виглядатиме красиво.

Iluminación

Йому потрібно багато світла, але це не може бути прямим, а непрямим.

Humedad

Важливо надати вам постійна вологість і якомога вище. Цей мох переносить постійне замочування водою, особливо в літні місяці, коли він може найбільше постраждати через сухе середовище (аж до спалювання волокон).

Це свідчить про те, що ви перейшли воду, коли бачите, що мох набуває темно -зелений колір. Якщо це станеться, коріння починають гнити, і саме тоді вам слід діяти, або негайно змінивши його на інший горщик, або повністю припинивши полив, щоб він відновився.

Su природний цикл триває від 2 до 10 років життя, тобто це не та рослина, яка у вас буде назавжди, а що ви збираєтеся її тримати лише короткий період.

Ви наважуєтесь мати Сфагнум у вашому домі?

Повний шлях до статті: Садівництво на » Плантас » Сфагнум

Будьте першим, щоб коментувати

Сфагнум: унікальний торф’яний мох боліт

Сфагнум або сфагн – дивовижний яскравий мох, який зустрічається у вологих місцях. Зазвичай він росте на вересових полях та торф’яних болотах, у створенні яких відіграє значну роль. Тому цей вид моху ще відомий як торф’яний або торфовик. Без нього не було би боліт та вугілля. Саме тому мох сфагнум – чи не найважливіша група несудинних рослин на Землі.

Опис моху сфагнум

Сфагнум (Sphagnum) – єдиний сучасний рід у родині Сфагнові (Sphagnaceae), яка є єдиною у класі Сфагнопсиди (Sphagnopsida). Тобто сфагнум – один рід, що є єдиним представником цілого класу. Його латинська назва перекладається як «губка», що пов’язано зі здатністю всмоктувати чималий об’єм вологи.

Мох сфагнум – дуже маленька рослина, заввишки від 5 до 20 см. Проте ці мохи ростуть поруч, утворюючи суцільні пухкі килимки-горби до 30-50 см. Сфагнум є прямостоячою рослиною зі скупченням гілок у верхній частині стебла, що надає йому характерного вигляду. Росте він щільно, утворюючи товсті килимки.

Листя сфагнуму має форму списа або чаші. Воно складається з 2-х типів клітин – живих хлорофілоносних (вузьких) та мертвих водоносних (широких). Деякі листочки товсті та набряклі від води, інші – тонші. Забарвлення листя моху сфагнум може бути прозорим, зеленим, червонуватим, рожевим, бурим, зеленим або жовтим чи помаранчевим.

Як і будь-який інший мох, сфагнум не має ні коренів, ні квітів. Кальцій та магній він поглинає з дощової води завдяки своїм мертвим клітинам в стеблі та листі. Окремі поживні речовини сфагнум отримує в результаті фотосинтезу.

Найважливішою є здатність сфагнуму змінювати умови води та поживних речовин на ділянці. Він може робити ділянки ґрунту заболоченими, кислотними та бідними на поживні речовини.

Це вигідно для сфагнуму, оскільки виключає конкурентів, які можуть його затіняти, а також для інших видів (наприклад, росички), які процвітають у відкритих заболочених місцях існування, тому що також дозволяє тримати на відстані потенційних конкурентів.

Цікавий факт! Після висихання сфагнум стає білим, тому ще одна його назва – «білий мох».

Де росте сфагнум?

У світі існує близько 350 видів сфагнума, 320 з яких є доволі розповсюдженими. Усі вони зустрічаються в прохолодних, вологих середовищах, зазвичай в тундровій та лісовій зонах (рідше – в горах), переважно в Північній півкулі.

До типових місць, де росте мох сфагнум, належать Канада, північ Сполучених Штатів, Північна Ірландія, Шотландія, Північна Європа та Сибір. Деякі його різновиди зустрічаються в південній частині Південної півкулі (в Новій Зеландії та Чилі). Незалежно від ареалу розповсюдження, сфагнум росте на торф’яних болотах, вогких луках та заболочених лісах.

В Україні зустрічається близько 30 видів сфагнуму. Усі вони ростуть на мохових болотах Полісся, рідше – в Карпатах та Лісостепу.

• Найбільш розповсюдженим в Україні є сфагнум болотний. Він поширений по всій території країни.
• Сфагнум гостролистий зустрічається в Карпатах та Прикарпатті, на Поліссі та в Лісостепу. Саме цей вид у минулому використовували як перев’язочний матеріал замість вати, тому що він відрізняється великою гігроскопічністю.
• Сфагнум оманливий зустрічається на лісових болотах та в заболочених соснових лісах України, на Поліссі та на півночі Лісостепу. Це найбільш поширений торф’яний мох, який відіграє провідну роль в торфоутворенні.

Сфагнум є поширеним видом моху. Його можна побачити протягом всього року. Сфагнум дуже невибагливий до тепла, та може рости навіть при температурі нижче нуля. Проте найбільше він росте в літні місяці.

Цікавий факт! Іржавий болотяний мох чи сфагнум бурий (Sphagnum fuscum) найбільш поширений у Скандинавії. Він має імбирно-коричневе забарвлення та створює досить гладкі (на відміну від горбистих) компактні пагорби або купини.

Розмноження сфагнуму

Торф’яний мох може розмножуватися двома способами. Він розмножується шляхом утворення капсул, наповнених спорами. У сухих умовах ці капсули лопаються, а з поширених спор виростають нові рослини. Сфагнум також може розмножуватися, вирощуючи відламані частини більших рослин.

Торф’яний мох легко адаптується до навколишнього середовища, створюючи потрібні йому умови для існування. Він утримує дощову воду, тому вона не може стікати, що сприяє створенню болота. Сфагнум дуже поширений та немає загрози зникнення, тому що здатен рости в різних місцях та не потребує багато вологи, щоб вижити.

Роль сфагнуму в природі та його використання

Сфагнум – дуже красивий мох, який нерідко використовують у ландшафтному дизайні садів. У дикій природі він відіграє дуже важливу роль у створенні торф’яних боліт та торфу.

Сфагнум здатен утримувати воду у своїх губчастих формах ще довго після висихання навколишнього ґрунту. Він може поглинати та дуже довго утримувати лише в клітинах стебла та листя вологу, що у 8-20 разів перевищує його власну вагу у сухому вигляді. Таким чином мох сфагнум забезпечує ґрунт необхідними поживними речовинами та допомагає запобігати гниттю мертвої рослинності, яка стискається протягом сотень років, утворюючи торф.

Повільний розпад сфагнуму, якому сприяють сполуки в клітинних стінках моху, означає, що мертвий рослинний матеріал ніколи не розкладається повністю. Натомість він накопичується, перетворюючись на торф, який затримує величезну кількість атмосферного вуглецю. Саме тому величезні торфовища настільки важливі для боротьби з кліматичною кризою.

Цікавий факт! Підраховано, що вуглець, накопичений на торфовищах Шотландії, відповідає 100-річним викидам країни від спалювання викопаного палива.

Торф’яний мох є важливою рослиною в сільському господарстві. Його нерідко додають у ґрунт, щоб він утримував вологу навколо рослин. Сфагнум також є незамінним в якості субстрату для земляних сумішей для орхідей.

Під час Першої світової війни, коли не вистачало бавовняних бинтів, мох сфагнум використовували у якості пов’язок для ран. Природна здатність вбирати вологу та антисептичні властивості зробили його ідеальною альтернативою для лікування поранених. Завдяки здатності утримувати чимало вологи, сфагнум тривалий час був безцінним в підгузках.

Цікавий факт! Для медичних потреб придатні всі види сфагнуму, проте найбільше підходять магелланський, болотний, бурий, гостролистий.

Сфагнум та його роль у формуванні вугілля

Сфагнум є ранньою стадією вугілля. Проте перетворення торфу на вугілля може тривати до 400 мільйонів років. Якщо торф’яний мох покритий товстим шаром відкладень і не порушується протягом мільйонів років, волога видавлюється, і торф стає твердим.

Затверділий торф перетворюється на буре вугілля, яке є найм’якшою формою вугілля. Через 100 млн. років або більше, якщо буре вугілля все ще залишається недоторканим та ще притискається додатковими відкладеннями, воно перетворюється на бітумінозне вугілля. Воно є м’яким та чорним.

Саме бітумінозне вугілля під натиском настроїв перетворюється на твердий антрацит, який при спалюванні виділяє дуже мало диму. Цей вид вугілля часто знаходиться на значній глибині під землею, тому його важко видобувати.

Березень 2024

Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
1	2	3
4	5	6	7	8	9	10
11	12	13	14	15	16	17
18	19	20	21	22	23	24
25	26	27	28	29	30	31