Горобина чорноплідна як садять

Все це призводить до сильного зниження врожаю. Також на кількість урожаю сильно впливає брак вологи в літній час. Оскільки горобина чорноплідна добре і швидко відновлює втечі, то навіть після сильного обмерзання чагарник починає плодоносити через рік. Навесні половиною саджанців поділюся, а другу залишу.

– І від мене +! Я її в дорослому віці не пробувала, а ось в дитинстві ми у сусідки обносили таку, навіть не чекаючи заморозків))) Ягоди, напевно ще були недозрілими, тому що пам’ятаю їх терпкий присмак, доводилося тягати з дому рафінад і вприкуску з ним, щоб не вдавитися))) Смачно було.

Для щеплення зазвичай беруть підвій горобини звичайної, але також підійде груша або глід.

У свою чергу горобина звичайна має мало спільного з горобиною чорноплідною, це зовсім різні види, об’єднані сімейством рожеві. Чорноплідна горобина належить до роду аронія вже з 1935 року.

Відстань між рослинами повинна бути не менше 2 м, щоб кущі не затіняли один одного. Розмір посадкових ям 60 х 60 см, глибина 40-45 см. Визначившись з місцем, можна починати безпосередньо саму посадку. Саджати чорноплідну горобину рекомендується восени. Для цього виріть яму до півметра в ширину, довжину і глибину. Землю перемішайте з перегноєм, фосфорними і калійними добривами. Більшу частину цієї суміші засипте назад до ями. Посадіть рослину і засипте залишками землі. Полейте теплою водою і замульчуйте землю навколо стовбура. Догляд полягає в поливах рослин і проведенні підживлень, особливо в період дозрівання плодів, а ще в регулярному розпушуванні пристовбурних кіл з подальшим мульчуванням компостом, перегноєм, торфом. Якщо на даний момент нічого цього немає, то звичайною родючою землею.

Вітаю, шановні читачі блогу «Приватний будинок сад і город»!

Високою здатністю до відновлення відрізняється і корінь рослини, тому пересадка плодоносного дерева не приносить великої шкоди.

– Дякую за статтю. Пам’ятаю Аронію з дитинства. Досі в селі. Думаю, як правильно розмножити перевезти на дачу. (що б не пошкодити основні кущі)

Світло, це більше питання складу і пропорцій: до наливок зазвичай відносять напої більш солодкі, але менш міцні, ніж настоянки, хоча технологія приготування схожа. Крім того, для наливок традиційно не використовують інших продуктів, крім горілки, цукру (або сиропу) і натуральних фруктів і ягід. Настоянки ж робляться і на травах, листях, плодах, коріннях тощо; в них додають спеції і прянощі, а ось цукор – далеко не обов’язковий інгредієнт: настоянки можуть бути гіркими, десертними, напівсолодкими і солодкими (залежно від рецептури, призначення і смаку «автора» напою)). А ще є бальзами – їх відрізняє складний склад: якщо наливку або настоянку можна робити на якомусь одному виді сировини, то для бальзаму обов’язкова умова – багатокомпонентна суміш, частіше з травами і пряностями, яку і заливають горілкою або спиртом для отримання ароматного і часто цілющого напою. Але це вже тонкощі)) Головне ж – результат: щоб смачно було, як не назви:)))​

– Моя бабуся з чорноплідки смачне вино готувала. У мене вино не завжди вдало виходить, а ось наливку приготувати легко, результат завжди відмінний)) А ще ці ягоди добре поєднуються з яблуками: компоту вони надають красивий колір, а джему або варенню – приємний присмак, що знімає зайву приторність. На жаль, я зі своїм зниженим тиском чорноплідну горобину змушена вживати з обережністю, в обмежених кількостях ((

Щоб ягоди були великими і соковитими, потрібно поливати чорноплідну горобину в період утворення плодів і за умови посушливого літа.

Чорноплідна горобина – листопадний чагарник, висотою близько 3 м. Коріння сягає неглибоко і має багато дрібних розгалужених корінців. Крона дорослої рослини може досягати 3 м в діаметрі. Відрізняється високою декоративністю як плодів, так і листя, особливо красива осіння листя чорноплідної горобини, вона грає пурпуровими, червоними і помаранчевими фарбами. Квітки «чорноплодки» яскраво-білі, запашні, зібрані в щиткоподібні суцвіття по 20 і більше квіток.

Посадкову суміш готують, змішуючи верхній шар землі з 1-2 відрами перегною, компосту або торфу, додають 150 г суперфосфату і 60-70 г сірчанокислого калію. Кореневу шийку заглиблюють на 1-1,5 см. Відразу після посадки саджанці рекомендується обрізати, залишаючи пеньки висотою 15-20 см з 4-5 нирками.

За сезон необхідно провести 3 підживлення чорноплідної горобини. Розповім я Вам сьогодні про ­ Чорноплідну горобину можна розмножити насінням, відводками, зеленими і одревісними черенками, кореневими нащадками, діленням куща, а також щепленням на підвій. Оскільки ця рослина може стійко передавати свої властивості і ознаки при насіннєвому розмноженні, то легше її розмножити насінням.

– Вітаю. і все таки я не зрозуміла, чи можна створити з аронії маленьку акуратну і щільну огорожу? які тонкощі обрізки, в які терміни і скільки разів на рік підстригати її?

^ Банку – так, наповнюю повністю; цукор – на очок. Саме для наливання ягоди можна збирати, не чекаючи заморозків – тут терпкість чорноплідки нітрохи не шкодить ні смаку, ні процесу. А ось на вино (переконалася на власному невдалому досвіді) краще брати тільки повністю визрілі і схоплені першим морозцем ягоди.

Марина, а як Ви готуєте наливку? У мене один куст на дільниці, але ягід стільки, що боюся все не побратим- птахам залишу. Я роблю настоянку, варення і просто сушу ягоди.

Чорноплідну горобину не варто «закармлювати» добривами, інакше ви отримаєте густе листя і великі стеблі, але врожай буде гірше і зимостійкість буде знижуватися. Якщо в яму під час посадки ви внесли органічні та мінеральні добрива, то 2 роки можна не удобрювати рослину. З п’ятирічного віку можна вносити в пристовбурне коло органічні добрива і аміачну селітру.

Чорноплідна горобина: посадка і догляд, розмноження

В період плодоношення на соковитому зеленому листі в «парасольки» збираються великі чорні ягоди з сизим нальотом. Ягоди чорноплідної горобини соковиті, круглі, як горошина, розміром з неї ж. Неспілі ягоди червоні. Смак ягід чорноплідної горобини солодкий з терпкою родзинкою.

В перші два роки посадки підгодовують аміачною селітрою (50 г на яму). З п’ятирічного віку в пристовбурні кола

Посадка чорноплідної горобини виконана, тепер потрібно подбати про неї, щоб ваш чагарник швидше прижився і почав приносити плоди. Доглядати за горобиною потрібно весь сезон, при цьому вам треба:​

Перша підживлення – її проводять навесні, коли тільки починають розпускатися листочки. Я використовую для цієї підживлення розчин добрива «Ефектон». Розвожу 2 столові ложки ефектону в 10 літрах води і витрачу на молоді кущі по 5 літрів розчину на кожен, а на плідні – по 2 відра на куст.

Вирощування чорноплідної горобини

– Насіння досить важко проростає і тому потребує стратифікації. Для цього насіння на добу намочують у теплій воді, після цього їх 8 – 10 днів тримають у вологому стані при кімнатній температурі. Потім три – чотири місяці насіння зберігає при температурі нуль мінус два градуси.

• – А про «маленьку» – дивлячись що Ви маєте на увазі: кущі чорноплідної горобини частіше все-таки досить великі. Тобто, можна її і коротко обрізати, але можливо, доведеться врожаєм пожертвувати. Те ж стосується і щільності: якщо регулярно обрізати рослину і не особливо її проріджувати, не прибирати загущуючі втечі, то кущі будуть досить щільними, густими. Але плодоносити будуть погано (якщо взагалі будуть). Тому, якщо хочете, щоб аронія і декоративну роль грала, і ягоди давала, можна формувати її помірно: не надто вкорачива втеча і регулярно проріжна (як і рекомендується в статті – щорічно). Врахуйте, що в цьому випадку нижня частина огорожі може оголятися. Якщо ж Вас цікавить суто декоративна сторона, а до плодоношення особливих побажань немає, можете формувати кущі на власний розсуд; з моєї практики, чорноплодка обрізку переносить дуже спокійно.
• Дякую, буду робити і наливку, і настоянку. Бальзам занадто складно
• – Світло, наливка з чорноплідки робиться до смішного просто. Охоче поділюся рецептом; мене подруга давним-давно навчила її робити – з тих пір і я передаю його всім бажаючим. Сподіваюся, і Вам сподобається.
• Обрізка чорноплідної горобини
• Чорноплідна горобина швидко росте і плодоносить починає з 3 років. З середини серпня до вересня визрівають її плоди.
• “Грандіфолія”, “Алтайська великоплідна”, “Зеріна”, “Макрофілла”, “Неро”, “Отем Мейджик”, “Пуміла”, “Рубіна”, “Хугін”, “Чорноока”, “Чорноплідна”, “Елата”, “Еректа”, “Естланд

Також вносять по 1-1,5 відра перегну або компоста, до 70 г суперфосфату і до 30 г сірчанокислого калію. Ґрунт підтримують у досить вологому стані – це необхідна умова рясного врожаю.

проводити підживлення як мінімум три рази;

Друга підживлення – проводиться на початку цвітіння. Для даної підживлення дуже ефективний наступний склад: на 10 літрів води береться 2 столові ложки органічного добрива «Росса» і 1 столова ложка сірчанокислого калію. У даному випадку я витрачаю до 8 літрів розчину на молодий куст і 2 – 2,5 відра на плодоносячий.

Або, як її ще називають – аронії. Почну я з опису цієї чудової рослини.

Перед самим посівом насіння вносять в опалювальну кімнату, щоб вони дружно проростали. Грядки для посіву насіння повинні бути з легкою, пухкою і родючою землею. Глибина зачіпки зазвичай 1-2 сантиметри. Потім землю мульчують невеликим шаром сильно перепрілого гною з добавкою з мінеральних добрив.

Чорноплідна горобина: посадка, догляд, розмноження, сорти

З іншого боку (знову ж таки зі спостережень і досвіду), багато що залежить від ґатунку і умов. Були у мене кущі, які не виростали більше 1,5 м, давали дуже помірний приріст, за рахунок чого не потребували регулярної обрізки, але при тому плодоносили (на суглинці, при частковому затіненні і помірній вологості); були такі, що витягувалися більше 2 м – в пору плодоношення гілки лягали на землю, а приріст щорічно був рясним і дуже потужним (на торфовищі, при повному сонці і хорошій вологості ґрунту). Восени на новій ділянці пересадила чорноплідну горобину з сусіднього поля – у нас тут багато чого зустрічається дикорослим)) Кустики – близько 1 м у висоту, дуже компактні; причому плодоносячі, хоч і не доглядав за ними, природно, ніхто в тому полі, і зайві втечі не вирізав (умови: супесчаная почва, можливо, з невисоким рівнем залягання ґрунтових вод; часткове затінення – густа трава і рідкісний підлісок). Відповідно, і можливості для формування куща в кожному випадку були різними. Помірно зростаючий куст можна підстригати 1 раз на рік – після закінчення цвітіння.

Беремо трилітрову банку, наповнюємо ягодами, пересипаючи цукром до смаку. Потім заливаємо горілкою (йде приблизно 1,5 пляшки), закриваємо і прибираємо в темне місце. А далі – «чим сильніший склероз, тим краще результат»:)). Чим довше постоїть – тим смачніше вийде. Після 1-2 місяців дістаємо банку і зливаємо готову наливку. Ягоди вже більше ні на що не годяться – вони повністю віддають сік і встигають увібрати все, що у горілці було зайвого. Я якось раз вирішила спробувати ягідку – вони ж зберігають і вигляд, і колір, і викидати шкода, начебто:)) Жах-жах)) Більше я відпрацьовану сировину не шкодувала і до справи пристосувати не намагалася.

Як я вже казала, після посадки зробіть першу сильну обрізку. На наступний рік обрізка полягатиме у формуванні скелетних гілок у молодої рослини – їх десь близько 12.

Також (сорти
змішаного походження).

Починаючи з сьомого-восьмого року плодоношення крону потрібно проріджувати. У старих, запущених насадженнях роблять омолоджувальну обрізку, спилюючи всі втечі до рівня ґрунту. Це стимулює зростання порослевих втечі, з яких залишають не більше десяти найбільш розвинених.

Третя підживлення проводиться восени, вже після остаточного збору ягід. Багато садівників забувають зробити осіннє підживлення і це абсолютно марно. Саме тоді рослини потребують підживлення. У 10 літрах води потрібно розвести по 2 столових ложки суперфосфату і сірчанокислого калію. Витрата – відро розчину на молодий куст і 2 відра на плодоносячий.
Чорноплідна горобина (аронія) являє собою компактний чагарник, що досягає висоти 3 метрів, з розлогою кроною (до 2-х метрів в діаметрі). В одному кущі може перебувати до 50 стовбуриків різного віку. Плоди у аронії округлої форми, чорні або пурпурово-чорні з сизим нальотом, солодко-кислі з терпким в’яжучим присмаком, досить соковиті. У їх складі міститься величезна кількість корисних речовин – аскорбінова, яблучна, фолієва кислоти, каротин, пектинові речовини, цукор, вітамін Р (цитрин), мікроелементи – йод, марганець, залізо.

Сіянці проріджують кілька разів за сезон. Перший раз це роблять у червні – липні, а другий – коли з’являться 4-5 справжніх листочків. Перші два роки сіянці вирощують без пересадки. На третій рік їх треба розпикувати так, щоб відстань між рослинами була не менше 10 сантиметрів

. навздогін питання – якщо цікавить суто декоративна роль аронії, як не допустити оголення нижньої частини живої огорожі, і як обрізати, щоб огорожа була рівномірно зеленою), так як на вулицях бачила живі огорожі хоч і щільні, але голі (тобто, стеблів багато, а листя мало). У нас вона росла до минулого року і мама теж, за звичаєм своїм, робила дуже надихаючі наливки, компоти, та й так протерту з варенням їли у волю. Але коли сусіди полили нашу ялинку ніж те, то це щось зачепило і чорноплідку, все загинуло менше ніж за 2 тижні(Але садити знову збираємося. – Повністю згодна з Мариною з приводу компотів і варення з чорноплідки з яблуками – виходить дуже смачно, а компот дуже красивого
кольору. – Щороку видаляйте загущуючі втечі. – Посадка чорноплідної горобини. Якщо ви роздумуєте над тим, де на своїй ділянці краще посадити чорноплідну горобину, ці радяться вам годяться. Чорноплідна горобина, її також називають аронія, – чагарник, висота якого досягає до 3 метрів, а разом з кроною до 2 м в діаметрі. Кожен куст складається з безлічі, до 55 стволиків, які абсолютно різного віку. На гілках виростають плоди пурпурово-чорного або чорного забарвлення, соковиті, що мають кисло-солодкий смак. Хороші результати виходять при осінньому посіві насіння в грунт. При розмноженні горизонтальними відводками восени або навесні прикореневі втечі пригинають і пришпилюють до землі в неглибокі канавки (5-6 см). Коли утворюються вертикальні втечі заввишки 8-10 см, їх підгортають ґрунтом на половину висоти, як тільки вони підростуть до 18-20 см, дію повторюють. Також
щорічно обрізати; – Проводячи ­ Чорноплідну горобину – зимостійку рослину, малопотребну до родючих ґрунтів, любить рости на добре освітлених місцях. Аронія стійка до хвороб і шкідників, чудово переносить пересадку. Це одна з найскороплодніших культур, оскільки плодоносити починає вже через 1 – 2 роки після посадки. Найкращим часом для заготівлі черенків вважається місяць, починаючи від початку цвітіння. Їх беруть з великоплідних і врожайних кущів. Якщо потрібна рівномірно зелена огорожа, то можливо, аронія – просто не найкращий вибір рослини. Справа в тому, що у неї (у всякому разі, у всіх кущів, що мені до цього дня зустрічалися)) зростання листя починається не від самого заснування гілок, а приблизно від середини втечі і вище. Тобто, навіть якщо Ви будете її обрізати так, щоб стимулювати зростання кореневої порослі і бічних втечі, у коренів листя не буде. Або щось потрібно садити біля основи такої огорожі (невисокі багаторічники або однорічники – бордюром), або подумати про вибір іншої культури. Ось на цій сторінці сайту зібрані статті про живі огорожі – можливо, там Ви знайдете ідею або підказку і для своєї ділянки.

Аронія – чорноплідна горобина

Знати б чим поливали, на борщовику б випробували. Не визнаються)))

Що любить чорноплодка

Марина, дякую за рецепт наливки, а ягід на наливку банку повну насипати?

Підготовка ґрунту і посадка чорноплідки

Можна вкоротити втечі, після того як рослина закінчить цвісти, тим самим ви коригуєте форму вашої аронії.

Черноплодную рябину используют для посадки живых изгородей, ею укрепляют овраги, можно сажать в рядовых посадках, но и одиночные экземпляры в садах хорошо смотрятся.

Як доглядати за зачірнопліддю

– Аронія поважає родючі суглинки середньої вологості. Водночас вона не переносить засолених, заболочених і кам’янистих ділянок. Хоча ця культура мириться з кислими ґрунтами, найщедріший урожай дає на ділянках з нейтральною реакцією ґрунтового розчину. Розміщуючи чорноплідку на своїй ділянці, майте на увазі, що тут вона пропишеться на 15 і більше років. Значить, головне перед посадкою – подбати про підготовку ґрунту. Читайте, які бувають сорти аронії чорноплідної на сайті.

Дешевий і якісний посадковий матеріал отримують при зеленому черенкуванні, але для цього потрібно спорудити найпростішу

Вирихлити ґрунт навколо стовбура;

Вирощування чорноплідної горобини

Чорноплідна горобина отримала широку популярність. Її вирощують в садах як плодову, так і лікарську культуру. Ягоди аронії корисні при цукровому діабеті, гіпертонічній хворобі, при захворюваннях нирок, гастриті зі зниженою кислотністю, при ревматизмі. Доведено, що вживання ягід аронії знижує в крові кількість холестерину. Сік чорноплідної горобини п’ють для зниження емоційної неврівноваженості. Дуже широко чорноплідну горобину використовують у кулінарії. З плодів варять варення, роблять желе, джем, сік. Всі лікувальні властивості при цьому зберігаються. Також Побіги нарізають довжиною 5 -7 сантиметрів. Для вкорінення використовують грядки з невеликим шаром піску (4 -5 сантиметрів). Чернята висаджують у пісок на глибину близько двох сантиметрів, після грядку накривають плівкою і затіняють. Висаджені черенки потрібно регулярно поливати і обприскувати.

Чорноплідна горобина – аронія Мічуріна

Доброго вечора! Прочитав вашу статтю, -спасибо.У мене питання-на ділянці є 2 куща чорноплодки. але кущі не дають НОВИХ втечі а ростуть все вище і вище, ягоди все мельче і мельче. Може треба обрізати втечі під корінь або як? Кущі мені подарували, а як доглядати. я забув. Боюся, що знайду. і куст взагалі більше не виросте, хочу спробувати його розмножити черенками. Підкажіть, що робити, кущу приблизно 5-6 років. Дякую.

– Хороша стаття. Додам тільки, що аронія – високо врожайна плодова культура, з куща дає 3 (8,5) кг плодів, що використовуються для приготування компоту, варення, мармеладу, вина, а також як природні барвники. Лікарська цінність плодів полягає у великій кількості вітаміну Р, який підвищує еластичність стінок капілярів, зменшує їх проникність, сприяє кращому засвоєнню організмом вітаміну С. Тому їх використовують для лікування гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, анацидних гастритів.

– Так, Людмила, повну: мінімум по плечики. Цього року вологи багато, ягоди повинні вийти соковитими, а наливка – особливо смачною:))​

Після 7 років старі гілки вирізають, залишаючи сильні молоді, виробляючи таким чином заміщення старих гілок молодими..

Чорноплідна горобина нетребувальна до грунтів, буде рости на сухих піщаних грунтах, переносить навіть кислотні грунти. На грунтах нормальної кислотності буде рости добре, також любить вологі суглиністі ґрунти, але не важкі, щоб квіткових нирок було більше зелених втечі. Вимагає хорошої освітленості, інакше цвісти буде погано і плодів буде мало.

Аронія чорноплідна: вирощування в саду, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 03 лютого 2019 Перша редакція: 03 серпня 2016 🕒 20 хвилин 👀 43578 разів 💬 7 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за аронією
• Чорноплідна горобина (аронія) – опис
• Посадка горобини чорноплідної
  • Коли садити аронію
  • Посадка аронії навесні
  • Посадка аронії восени
  • Чорноплідна горобина навесні
  • Догляд за аронією влітку
  • Як доглядати за аронією восени
  • Обробка чорноплідної горобини
  • Полив чорноплідної горобини
  • Підживлення аронії чорноплідної
  • Коли обрізати аронію чорноплідну
  • Обрізування аронії навесні
  • Обрізування аронії восени
  • Як розмножувати аронію чорноплідну
  • Розмноження аронії живцями
  • Насіннєве розмноження аронії
  • Розмноження аронії кореневими пагонами
  • Розмноження чорноплідної горобини відсадками
  • Розмноження горобини чорноплідної поділом куща
  • Розмноження аронії щепленням
  • Лікувальні властивості чорноплідної горобини
  • Чорноплідна горобина – протипокази
  • Коментарі

  Чорноплідна аронія, або чорноплідна горобина (лат. Aronia melanocarpa) – плодовий чагарник або дерево, що належить до виду Аронія родини Розові. Назва рослини в перекладі з грецької означає допомога, користь. Походить горобина аронія зі східної частини Північної Америки, де росте по берегах озер і річок. Усього в Північній Америці можна зустріти до 20 видів чорноплідної горобини. У Європі аронію вирощували як декоративну рослину, але в XIX столітті Мічурін виявив, що вона невибаглива й придатна для селекції, і в результаті ягода аронія зростає сьогодні буквально повсюдно.

  Незважаючи на те, що аронія інакше називається чорноплідною горобиною, з рослиною горобина звичайна в неї дуже мало спільного – об’єднує їх тільки належність до родини Розові.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за аронією

  • Посадка: із кінця вересня по початок жовтня або з середини до кінця квітня.
  • Цвітіння: із другої половини травня або з початку червня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: вологий, суглинний, нейтральної реакції. Кислі, засолені та сухі піщані ґрунти аронії не підходять.
  • Полив: найважливіше достатнє зволоження на початку вегетації й у період утворення плодів. Витрата води при поливі – 2-3 відра на кожен кущ.
  • Підживлення: при вирощуванні на багатих ґрунтах достатньо навесні перекопати ґрунт у пристовбурному колі з 50 г аміачної селітри й замульчувати прикореневу ділянку органікою – компостом або перегноєм. На бідних ґрунтах після весняного підживлення на початку літа під кожен кущ виливають по відру розчину коров’яку (1:5) або пташиного посліду (1:10), а восени вносять по 100 г суперфосфату й по півлітра золи.
  • Обрізування: навесні.
  • Розмноження: відсадками, зеленими та здеревілими живцями, поділом куща, щепленням і кореневими пагонами. Іноді аронію розмножують насінням.
  • Шкідники: бурі плодові та червоні яблуневі кліщі, зелена яблунева попелиця, білани, горобина молі, вишневі слизові трачі.
  • Хвороби: периферична гниль деревини, моніліоз (плодова гниль), смілка, септоріозна плямистість.

  Чорноплідна горобина (аронія) – опис

  Рослина аронія є зимостійким листопадним чагарником, що сильно гілкується, заввишки близько 3 м із розташованою близько до поверхні кореневою системою. У молодому віці крона у рослини компактна, але з плином років може досягти в діаметрі 2 м. Молоді пагони мають червоно-бурий відтінок, проте поступово стають темно-сірими. Листя чорноплідної горобини просте, цільне, еліптичне, завдовжки від 4 до 8 см, завширшки від 3 до 5 см, чергове, з городчасто-зубчастими краями. Листок аронії з верхнього боку пластини шкірястий, блискучий, темно-зеленого кольору, а нижня його сторона білувата через опушення. У другій половині вересня листя горобини починає набувати пурпурово-червоних тонів. Білі або рожеві запашні квіти аронії з пурпуровими пильовиками, зібрані в щільні щиткоподібні суцвіття, розкриваються у другій половині травня або на початку червня. Блискучі кулясті плоди горобини чорноплідної чорного або пурпурово-чорного кольору з сизим нальотом дозрівають у серпні або вересні. Вага плоду дикорослої аронії не перевищує 1,5 г, плоди аронії культурних сортів більші. Дозрівають ягоди чорноплідної горобини в серпні або вересні.

  Вирощують аронію як плодову, лікарську й декоративну рослину. Вона є родичкою таких садових культур, як яблуня, груша, слива, черемха, алича, айва, абрикос, персик, нектарин, мигдаль, шипшина, глід, вишня і черешня, з якими її об’єднує належність до однієї родини. Ми розповімо вам, як здійснюються посадка і догляд за чорноплідною горобиною в саду, якими способами її розмножують, які сорти аронії можна вирощувати в південній місцевості, а які більше підходять для середньої смуги, в чому користь аронії чорноплідної і в чому може бути шкода чорноплідної горобини.

  Посадка горобини чорноплідної

  Коли садити аронію

  Як майже всі плодово-ягідні рослини, аронію краще садити восени – у кінці вересня або на початку листопада, хоча вона добре приживається й після весняної посадки, яку можна здійснювати до кінця квітня. Ця культура невимоглива до складу ґрунту – добре росте навіть на кислих або сухих піщаних ґрунтах. Не підходять їй тільки засолені ґрунти. Якщо ж говорити про переваги, то найкраще вона цвіте й плодоносить на добре освітлених ділянках із нейтральним, вологим суглинистим ґрунтом. Оскільки коренева система чорноплідної горобини розташовується на глибині всього 50-60 см від поверхні ділянки, близьке залягання ґрунтових вод їй не зашкодить. Найчастіше аронію висаджують у ролі живої огорожі.

  Посадка аронії навесні

  Як вибрати здорові саджанці чорноплідної горобини? Купуючи саджанці аронії, передусім зверніть увагу на стан їхніх коренів – вони мають бути потужними, здоровими та мати 2-3 розгалуження завдовжки щонайменше 25-30 см. Якщо коріння виглядає сухим і обвітреним, воно може не прижитися або саджанець довго хворітиме. Коріння такого саджанця потрібно перед посадкою 2-3 дні змочувати водою, щоб воно наситилося вологою й відновило пружність. Якщо внутрішня сторона кори саджанця зелена, то саджанець живий, але якщо коричнева, не купуйте його – найімовірніше, він не приживеться.

  Перед посадкою обріжте на саджанці хворі, надломлені й сухі корінці та пагони, після чого опустіть кореневу систему в глиняну бовтанку.

  Посадка аронії чорноплідної здійснюється в похмурий день або під вечір. Якщо ви висаджуєте аронію як окрему рослину, розташовуйте її від інших чагарників і дерев на відстані не менше 3 м – так горобина отримуватиме рівномірне освітлення, і вам буде зручно доглядати за кущем. Глибина й діаметр посадкової ями мають бути близько 50 см. Неродючий шар вийнятої при викопуванні ями ґрунту змішують із відром перегною, 300 г деревної золи, 150 г суперфосфату й заповнюють яму цією сумішшю на третину глибини, після чого яму до половини обсягу заповнюють ґрунтом із верхнього, родючого шару і виливають у неї відро води. Коли вода вбереться, саджанець з обробленим глиняною бовтанкою корінням поміщають у центр ями таким чином, щоб коренева шийка опинилася під землею на 1,5-2 см. Обережно розправте коріння саджанця, засипте яму родючим ґрунтом, злегка утрамбуйте поверхню та знову полийте саджанець такою ж кількістю води, а коли вона вбереться, замульчуйте пристовбурні кола шаром соломи, торфу чи перегною завтовшки 5-10 см. Після посадки укоротіть пагони саджанця до 15-20 см, залишивши на них по чотири-п’ять бруньок.

  Посадка аронії восени

  Виконання осінньої посадки аронії нічим не відрізняється від весняної процедури. Чому ж досвідчені садівники воліють висаджувати чорноплідну горобину саме восени? Тому що за зиму ґрунт навколо саджанців осідає й ущільнюється, і аронія навесні швидко йде в ріст.

  Вирощування чорноплідної горобини

  Чорноплідна горобина навесні

  Посадка і догляд за аронією не передбачають ніяких тонкощів, про які слід було би писати. Весняні роботи з чагарником починаються в кінці березня або на початку квітня: у цей час проводять санітарне і формуюче обрізування й обробляють штамби вапном. У квітні проводять обприскування аронії від шкідників і збудників хвороб, що успішно перезимували в тріщинах кори або в ґрунті під кущами. У травні, коли із землі почнуть з’являтися бур’яни, проявіть пильність і не дайте їм увійти в силу – видаляйте відразу.

  Навесні аронію підживлюють азотними добривами.

  Догляд за аронією влітку

  Догляд за чорноплідною горобиною в літню пору, коли масово з’являються комахи-шкідники, вимагає уваги: дуже важливо стежити за здоров’ям саду, регулярно оглядаючи рослини, щоб не пропустити початку захворювання або появи шкідливих комах. При перших симптомах ураження шкідниками або хворобою проведіть обробку аронії народними засобами або хімічними препаратами.

  Незважаючи на те, що аронія посухостійка, в сухе, спекотне літо вона потребує поливань, після яких зручно розпушувати і прополювати ділянку.

  Як доглядати за аронією восени

  Плоди аронії чорноплідної дозрівають уже до кінця серпня, але збирати їх потрібно тільки після перших заморозків. Восени здійснюється посадка аронії і догляд за її саджанцями, які потрібно підготувати до зими. Із настанням періоду спокою аронію чорноплідну піддають санітарному обрізуванню та обробці від шкідників і хвороботворних мікроорганізмів, що влаштувалися на зиму в корі дерева й ґрунті під кущами. Молоді кущі високо підгортають, а пристовбурні кола вкривають сухим листям або ялиновим гіллям. Дорослі рослини зимують без укриття.

  Обробка чорноплідної горобини

  Вирощування чорноплідної горобини і догляд за нею передбачають проведення профілактичних обробок від шкідників і хвороб. Проводять їх напровесні, до розпускання бруньок: чагарник обприскують одновідсотковою бордоською рідиною. Восени, після падолисту, здійснюють осінню профілактичну обробку аронії, використовуючи той самий препарат або подібні. Можна замість бордоської суміші проводити обробку семивідсотковим розчином сечовини – таким чином ви і профілактичних заходів вживете, і підживите чагарник азотним добривом.

  Полив чорноплідної горобини

  Для чорноплідної горобини дуже важливі поливання на початку вегетації, особливо в спеку за умов відсутності дощів. Наступний важливий із цього погляду період для аронії – початок утворення плодів. Розрахунок води – 2-3 відра під кожен кущ залежно від віку рослини. Полив здійснюють у борозни, зроблені навколо кущів на відстані 30-40 см від проекції крони.

  Після зволоження ґрунту його зручно розпушувати у пристовбурних колах і видаляти бур’ян. Уперше ґрунт навколо кущів розпушують напровесні, потім протягом літа проводять ще 4-5 розпушувань на глибину 6-8 см. Дуже важливо розпушити ґрунт навколо кущів аронії після збору врожаю, а потім замульчувати ділянку торфом, гноєм або компостом.

  Підживлення аронії чорноплідної

  Аби отримати гарний урожай, аронію слід регулярно підживлювати. На багатих, родючих ґрунтах досить внести навесні під кожен кущ по 50 г аміачної селітри й замульчувати пристовбурні кола органічним добривом – гноєм, компостом або перегноєм. Якщо ж ґрунт бідний, то після весняного підживлення на початку літа під кожен кущ потрібно вилити по відру коров’яку, розведеного водою в пропорції 1:5, або відро розчину пташиного посліду з розрахунку 1 частина добрива на 10 частин води. Восени, після збору врожаю, під кожен кущ чорноплідної горобини потрібно внести по півлітра деревної золи й по 100 г суперфосфату.

  Обрізування чорноплідної горобини

  Коли обрізати аронію чорноплідну

  Якщо аронію не обрізати, то вона розростеться вшир і витягнеться вгору, плодоношення переміститься на периферію, освітлювану сонцем, а в середині куща поступово утворяться безплідні хащі. Щоб цього не сталося, потрібно регулювати кількість гілок і висоту куща. Усі процеси обрізування аронії потрібно проводити навесні.

  Обрізування аронії навесні

  Саджанці аронії, як ми вже писали, першої ж весни обрізають на висоті 15-20 см. Через рік із парості, що з’явилася, залиште кілька сильних гілок і вирівняйте всі пагони за висотою, а решту обріжте біля основи. Ще через рік додайте до куща кілька гілок із парості та проведіть вирівнювальне обрізування. Додавайте щорічно кілька гілок із парості доти, доки їх не стане близько десяти, і тоді можна вважати, що кущ чорноплідної горобини сформований.

  Після цього потрібно стежити за тим, щоби пагони не росли занадто густо – світло має проникати в саму гущу куща, інакше там не будуть закладатися квіткові бруньки, а відтак не зав’яжуться плоди. Для цього проводиться проріджувальне обрізування аронії, що поєднує мету з санітарним: з рослини видаляються конкуруючі, малоцінні, що ростуть усередину крони, а також хворі, поламані та сухі пагони.

  У аронії чорноплідної врожайними вважаються гілки молодші 8 років, і тільки-но якась гілка досягає такого віку, її потрібно вирізати, а замість неї залишити розвинений пагін із прикореневої парості. Намагайтеся проводити 2-3 заміни щорічно, не збільшуючи при цьому діаметр основи куща. Зрізати або спилювати старі гілки потрібно якомога ближче до землі, щоб у пеньках не оселилися шкідники або збудники захворювань.

  Коли весь кущ здасться вам старим і втомленим, проведіть радикальне змолоджуюче обрізування – спиляйте всі гілки, не зважаючи на їхній вік, а коли на місці старого куща з’явиться молода парость, починайте формувати з неї новий кущ. Як це робити, ви вже знаєте.

  Обрізування аронії восени

  За гострої потреби можна провести санітарне обрізування аронії восени, якщо виявиться, що після збору врожаю з’явилися зламані гілки, або ви виявите уражені шкідниками пагони. У такому стані, звичайно, кущ на зиму залишати не можна. Загущуючі пагони можна видаляти й улітку, щоб рослина не витрачала сили на живлення непотрібних гілок. Але змолоджуюче і формуюче обрізування проводять тільки навесні. Не забувайте зрізи товстих гілок обробляти садовим варом.

  Розмноження аронії чорноплідної

  Як розмножувати аронію чорноплідну

  Розмноження чорноплідної горобини відбувається генеративним (насінням) і вегетативним способами: відсадками, живцями – зеленими і здеревілими, поділом куща, кореневими пагонами й щепленням. Найчастіше використовують насіннєвий спосіб розмноження чорноплідної горобини та зелене живцювання.

  Розмноження аронії живцями

  Для розмноження аронії дерев’янистими живцями потрібні однорічні, добре визрілі пагони з дво-чотирирічних гілок. Їх зрізують восени, у другій половині вересня, щоб вони встигли до морозів укоренитися й добре перезимували. Живці мають бути з 5-6 вічками, завдовжки 15-20 см. Не використовуйте для розмноження верхню, невизрілу частину пагона. Верхній зріз на живці роблять косим на бруньку, а нижній – прямим, під самим вічком. Живці висаджують під кутом 45º на відстані 10-12 см один від одного, залишаючи над поверхнею тільки дві бруньки, нижня з яких має бути на рівні поверхні. Ґрунт навколо живців обтискають, поливають і мульчують торфом.

  Розмноження чорноплідної аронії зеленими живцями можливе тільки за наявності холодного парника, який зовсім не складно спорудити. У парнику на перекопаний чистий ґрунт укладають шар промитої ріні завтовшки 7-10 см.

  Нарізають живці зі здорових кущів – зрізати можна верхівки будь-яких відгалужень куща. Довжина живця – 10-15 см. Нижнє листя з живців видаляють, а 2-3 верхні листки вкорочують, залишаючи від кожного тільки одну третину. Над кожною брунькою роблять поздовжній надріз, у нижній частині живця таких надрізів на корі роблять декілька. Потім живці на 6-12 годин занурюють нижніми кінцями в розчин стимулятора коренеутворення, після чого промивають чистою водою й висаджують у парник – похило, на відстані 3-4 см один від одного. Після ущільнення ґрунту навколо живців їх поливають через дрібне сито і накривають прозорою банею. Між банею і живцями має бути простір не менше 20 см. Укорінюються живці при температурі близько 20 °С, а якщо вона підніметься до 25 °С, слід влаштовувати живцям провітрювання. За регулярного зволоження ґрунту та підтримки потрібної температури й вологості повітря живці укореняться протягом 3-4 тижнів, після чого можна починати гартівні процедури, а за тиждень-півтора їх висаджують у відкритий ґрунт на дорощування. Приживлюваність зелених живців – 70-100 %. Тільки-но живці приймуться у відкритому ґрунті, підживіть їх розчином 30 г аміачної селітри в відрі води або слабким розчином гною. Догляд за живцями на грядці полягає в регулярних поливаннях, розпушуванні ґрунту й видаленні бур’янів. Посадка саджанців аронії на постійне місце проводиться через рік, наступної осені.

  Насіннєве розмноження аронії

  Щоб отримати насіння аронії, потрібно стиглі плоди протерти через сито, після чого опустити насіння в воду, щоб спливла мезга, промити і, змішавши насіння з прожареним річковим піском у пропорції 1:3, у вологому стані покласти на 90 днів у овочевий ящик холодильника для стратифікації. Не забувайте весь час стежити за тим, щоб пісок залишався вологим. Якщо насіння почне накльовуватися раніше, ніж його можна сіяти у відкритий ґрунт, температуру утримання потрібно знизити до 0 °С. Коли земля в саду буде готова для посіву насіння, зробіть у ній борозенки завглибшки 6-8 см, посійте в них насіння, що наклюнулося, загорніть і замульчуйте грядку тирсою або перегноєм. При утворенні у сходів двох справжніх листків їх проріджують, залишаючи між сіянцями відстань 3 см. Наступне проріджування на крок у 6 см роблять на стадії розвитку у сходів 4-5 листків. Востаннє потрібно прорідити сіянці на відстань 10 см наступної весни. Весь цей час грядку поливають, ґрунт на ній розпушують, видаляють бур’яни й один раз навесні удобрюють гноївкою. Сіянці будуть готові до пересадки на постійне місце до осені другого року.

  Розмноження аронії кореневими пагонами

  Щорічно навколо куща чорноплідної горобини виростає коренева парость. Кількість пагонів залежить від сорту аронії, наявності в ґрунті поживних речовин і вологи. За рік пагони формують кореневу систему, і їх можна відсікти від материнської рослини лопатою та пересадити на нове місце. Перед пересадкою такий пагін укорочують до 2-3 бруньок.

  Розмноження чорноплідної горобини відсадками

  Можна розмножувати аронію дугастими або горизонтальними відсадками. Для цього навесні ґрунт під кущем перекопують, вибирають у ролі відсадка добре розвинені однорічні або дворічні пагони з сильними приростами, викопують під ними борозни, укладають у них пагони, закріплюють у борознах, а верхівки, що залишилися на поверхні, злегка прищипують. Доглядають за відсадками аронії, як за будь-якими іншими: поливають, обережно розпушують навколо них ґрунт, видаляють бур’яни. Коли пагони, що розвинулися з бруньок відсадків, досягнуть висоти 10-12 см, їх до половини присипають вологим ґрунтом або перегноєм, через 2-3 тижні, коли пагони ще раз відростуть на таку саму висоту, процедуру повторюють. Восени, а ще краще наступної весни, відсадки відділяють від куща й пересаджують на постійне місце.

  Розмноження горобини чорноплідної поділом куща

  Цей спосіб виправданий у тому разі, якщо вам доводиться пересаджувати кущ аронії на інше місце. Навесні, до початку сокоруху, кущ горобини викопують, видаляють із нього всі старі гілки, очищають кореневу систему від ґрунту й ділять секатором або сокирою на необхідну кількість частин, кожна з яких мусить мати розвинене молоде коріння і 2-3 здорові, міцні пагони. Зрізи на коренях посипають товченим деревним вугіллям, після чого діленки розсаджують по призначених місцях.

  Розмноження аронії щепленням

  У ролі підщепи найкраще використовувати саджанець горобини звичайної. Підщепу протирають від пилу й обрізають на висоті 12 см від рівня поверхні, після чого роблять у зрізі глибокий розщіп через центр. Прищепний живець обрізають із двох боків таким чином, щоб утворився клин, який має повністю увійти в розщіп підщепи. Після того, як прищепа увійде в розщіп, обробіть садовим варом зрізи прищепи та підщепи й оберніть місце щеплення окулірувальною плівкою. Одягніть на саджанець міцний поліетиленовий пакет і щільно зафіксуйте його нижче місця щеплення – таким чином ви створите необхідний для зрощення прищепи й підщепи парниковий ефект. Зняти пакет можна буде через місяць.

  Щеплення найкраще робити навесні, коли почнеться сокорух.

  Хвороби чорноплідної горобини

  Серед хвороб, що вражають аронію, садівникам найчастіше доводиться мати справу з такими:

  Периферійна гниль деревини викликається грибами опеньками. Боротьбу із захворюванням ведуть одновідсотковою бордоською рідиною або іншим фунгіцидом. Сильно уражені кущі підлягають знищенню, для чого їх викопують із корінням і спалюють.

  Плодова гниль, або моніліоз, від якого ягоди стають м’якими, бліднуть і муміфікуються, а на їхній поверхні з’являються світло-бурі спороносні подушечки. Уражені ягоди, якщо їх не видаляти з куща, можуть провисіти на гілках усю зиму й навесні заразити моніліозом молоді квітки та зав’язі аронії. Щойно ви виявили хворобу, обробіть кущ оксихлоридом міді або тією ж таки бордоською сумішшю.

  Септоріозна плямистість виявляється на листках аронії в середині літа світло-бурими овальними плямами з темнішою облямівкою. Із розвитком хвороби тканина всередині плям висихає, розтріскується і випадає. З метою профілактики, крім весняної та осінньої обробки аронії бордоською рідиною, необхідно збирати й спалювати опале листя. При виявленні захворювання проводять обробку куща і ґрунту під ним Абіга-піком або оксихлоридом міді.

  Гребінник – грибкове захворювання, що виникає на ослабленій кореневою гниллю рослині. Виглядає грибок як тонкі шкірясті бурувато-сірі або білясті пластинки. Уражені грибком гілки необхідно вирізати й спалити. В ролі профілактичного заходу проводиться обробка куща навесні й восени бордоською сумішшю, Абіга-піком або оксихлоридом міді.

  Окрім описаних хвороб, вражають аронію такі захворювання, як бактеріальний некроз, або рак кори, бура плямистість, вертицильоз, іржа та вірусна кільцева плямистість.

  Шкідники аронії чорноплідної

  До шкідників, що вражають кущі чорноплідної горобини, належать:

  Плодовий бурий і червоний яблуневий кліщі – маленькі комахи, здатні завдати серйозної шкоди не тільки аронії, а й таким плодовим культурам, як груша, слива, вишня і яблуня. Їхні личинки, що з’являються після цвітіння аронії в великій кількості, харчуються соком листя, роблячи в ньому проколи. За три тижні личинки перетворюються на дорослих особин, готових знову відкласти на рослині личинки – за один сезон розвивається кілька поколінь кліщів. Дати раду навалі кліщів вам допоможуть препарати Карбофос, колоїдна сірка, Тедіон, Цідіал, Кліщовит і подібні до них, які потрібно чергувати, оскільки організм кліща здатний виробляти проти них імунітет.

  Зелена яблунева попелиця (тля) – дрібна сисна комаха, від якої найчастіше потерпають молоді саджанці. Окрім того, що вона харчується соком рослини, послаблюючи його, тля, як і кліщі, є переносником невиліковних вірусних захворювань. Профілактичним заходом проти попелиці є обробка аронії до розпускання бруньок бордоською рідиною, Нітрафеном, Карбофосом, а при виявленні комах на рослині потрібно обприскати чорноплідну горобину препаратами Децис, Метафос, Біотлін, Амбуш, Ціанокс чи чимось подібним.

  Білан – гусінь цього метелика виїдає бруньки під час їх розпускання, а потім пошкоджує квітки й листя аронії, залишаючи від них лише прожилки. Щоб убезпечити чорноплідну горобину від навали цих шкідників – а білан за один раз здатен відкласти до 500 яєць – напровесні, до розкриття бруньок, горобину обробляють бордоською сумішшю, Олеокупрітом або Нітрафеном. Перед цвітінням аронію обприскують Золоном, Карбофосом або Хлорофосом.

  Горобинна міль – гусінь цієї комахи проїдає плоди горобини, через що вони вкриваються темними плямами й гірчать. Уражає цей шкідник не тільки аронію, а й горобину звичайну, а в деякі роки навіть плоди яблуні. Способи боротьби з горобинною міллю ті ж, що і з біланом.

  Вишневий слизистий трач – чорна комаха з блискучим черевцем і прозорими крилами. Він з’являється на аронії на початку липня і до початку осені встигає сильно пошкодити листя рослини. Самиця трача живе не довше тижня, але встигає за цей час відкласти до 75 яєць під нижню шкірку листя. Личинки поїдають листя, залишаючи від нього тільки сіточку прожилків. Знищують трача обробкою аронії 20-30 г хлорофосу, розчиненими в відрі води. Упоратися з трачем може обприскування горобини розчином кальцинованої соди або вапна.

  Види і сорти аронії

  Сортів аронії багато. Є серед них чудові вітчизняні та зарубіжні сорти горобини чорноплідної, що добре зарекомендували себе в нашій культурі, багато з яких, окрім прекрасного плодоношення, вирізняється також високими декоративними якостями. До найкращих із них належать:

  • Неро – морозостійкий і тіньовитривалий сорт німецької селекції з блискучим темно-зеленим листям, яке восени стає жовто-червоним. Зібрані в грона ягоди цього сорту дуже великі, іноді вдвічі більші, ніж у інших ароній. Вони вирізняються також високим умістом вітамінів, мінералів і антиоксидантів;
  • Вікінг – високоврожайний і морозостійкий сорт аронії фінської селекції з блискучими зеленими листками й такими ж блискучими плодами, більшими, ніж ягоди чорної смородини;
  • Чорноока – невибагливий і дуже стійкий до хвороб і шкідників морозостійкий сорт, який є до того ж чудовим медоносом. Його ягоди, що досягають у діаметрі 1 см, вирізняються зниженою порівняно з іншими сортами терпкістю;
  • Хугін – зимостійкий і високодекоративний сорт шведської селекції, обрізати який потрібно вкрай обережно. Кущ Хугіна досягає у висоту 2 м, його листя навесні й влітку темно-зелене і блискуче, восени воно набуває яскраво-червоного забарвлення. Ягоди великі, чорні й блискучі.

  Окрім описаних, популярні фінські сорти аронії Хакке, Белдер і Кархумякі, данський сорт Арон, Егерт, польські Дабровіце, Галіцьянка, Кутно, Нова весь, білоруські сорти Надзея та Веніса та російські сорти аронії Сибірська і Мічуріна.

  Властивості чорноплідної горобини – шкода і користь

  Лікувальні властивості чорноплідної горобини

  У чому користь чорноплідної горобини для організму людини? Аронія є справжньою скарбницею корисних речовин. До її складу входять бета-каротин, вітаміни С, К, С, Е, В1, В2, В6, макро- і мікроелементи марганець, бор, фтор, залізо, йод, молібден і мідь, цукри, пектини та дубильні речовини. Вітаміну С в плодах аронії міститься в двадцять разів більше, ніж в апельсинах, і вдвічі більше, ніж у чорній смородині. Збалансоване поєднання в ягодах аронії біологічних речовин посилює їхні цілющі властивості.

  Свіжі ягоди аронії і сік із них використовують не тільки для лікування, а й для профілактики атеросклерозу й гіпертонії, оскільки вони мають судинорозширювальні, спазмолітичні, кровоспинні, кровотворні та капілярозміцнюючі властивості. Їх призначають також хворим на деякі судинні захворювання, які супроводжуються ламкістю тканин – капіляротоксикози, скарлатину, кір, екзему, алергічний васкуліт, оскільки лікувальні властивості аронії сприяють зміцненню стінок кровоносних судин, відновлюючи їхню еластичність.

  Ягоди чорноплідної горобини підвищують імунітет, позитивно діють на роботу ендокринної системи, знижують рівень холестерину в крові, нормалізують кров’яний тиск.

  Аронію рекомендують вживати в їжу при цукровому діабеті, захворюваннях щитовидної залози, як сечогінний засіб її призначають при алергії, хворобах нирок і висипному тифі. Вона сприяє поліпшенню травлення, підвищує апетит і кислотність шлункового соку, сприяє утворенню та відтоку жовчі, активізує роботу печінки.

  Пектини, що входять до складу ягід аронії, виводять з організму радіоактивні речовини, важкі метали й патогенні мікроорганізми, нормалізують роботу кишківника, знімають спазми.

  Вживання ягід аронії знижує емоційну неврівноваженість, регулюючи процеси збудження і гальмування.

  Свіжим соком чорноплідної горобини обробляють опіки.

  Пропонуємо вашій увазі кілька рецептів із чорноплідної горобини:

  • настоянка аронії з гвоздикою: 1 кг ягід акуратно розімніть у банці дерев’яним товкачем, додайте півкілограма цукру, три бруньки гвоздики, перемішайте, накрийте марлею і залиште при кімнатній температурі на два дні, після чого влийте в банку 1 л горілки, накрийте її капроновою кришкою і поставте на два місяці в темне місце, потім процідіть і розлийте по пляшках. Зберігають готову наливку в прохолодному місці;
  • загальнозміцнювальний напій: 20 г сухих ягід аронії залийте склянкою окропу і прогрійте 5-10 хвилин на водяній лазеньці, після чого дайте відвару охолонути й процідіть, не забувши віджати ягоди. Приймайте по 100 г 3-4 рази на день;
  • вітамінний чай: 2 столові ложки сухих ягід чорноплідної горобини залийте двома склянками окропу, прогрійте при слабкому кипінні 10 хвилин, зніміть із вогню та дайте кілька годин настоятися. Вживають такий чай тричі на день із медом або цукром.

  Чорноплідна горобина – протипокази

  Оскільки аронія містить велику кількість вітаміну С, зловживання нею у хворих на гіпертонію і стенокардією може підвищити згортання крові і призвести до утворення тромбів. Саме тому вона протипоказана при тромбофлебіті.

  Людям із діагнозом гіперацидний гастрит (гастрит із підвищеною кислотністю), виразкова хвороба дванадцятипалої кишки або шлунка теж слід утриматися від вживання ягід і соку чорноплідної горобини.

  Безконтрольне й непомірне вживання цього продукту може завдати неприємностей навіть здоровим людям. Якщо у вас виникли сумніви, чи можна вам їсти ягоди аронії, порадьтеся з лікарем.

  Користь чорноплідної горобини

  Чорноплідна горобина є досить компактним чагарником, висота якого не перевищує 1,5 метра. Листки рослини дещо схожі на вишневі, а самі плоди солодкі, а в недозрілому стані можуть мати терпкий присмак, які багато хто сприймає як якусь дегустаційну особливість. Представник флори має ще одну назву – аронія і вирощується найчастіше, як декоративна рослина, що володіє масою корисних властивостей. Рослина невибаглива в догляді, тому її можна зустріти в різних регіонах України.

  Чорноплідна горобина користь і шкода

  Ягоди аронії містять чималу кількість необхідних вітамінів, незамінних мікроелементів, речовин дубильного і пектинового плану. Найчастіше вони безпроблемно засвоюються в організмі і відчутно поліпшують самопочуття людини. Чорноплідна горобина може похвалитися в 2 рази більшою кількістю вітаміну Р порівняно з чорною смородиною. Ягоди зазначеної горобини також містять в 4 рази більше йоду, ніж малина, суниця або агрус. Чим корисна чорноплідна горобина? Тим, що її сік активно пускається в хід для запобігання та позбавлення від атеросклерозу і гіпертонічної хвороби (щоб нормалізувати тиск). Сік з ягід рослини також досить часто вживається для позбавлення від симптомів і повноцінного лікування гастриту, алергічного васкуліту та екземи.

  Чорна горобина властивості дозволяють вивести з організму патогенні організми. Завдяки пектинам спостерігається поліпшення роботи кишечника, прибираються спазми, і виявляється жовчогінний ефект. Плоди зміцнюють стінки судин, сприяючи підвищенню їх еластичності і витривалості. Користь черноплідки проявляється ще й у зниженні кількості холестерину і цукру в крові. Багато лікарів рекомендує вживати необроблені ягоди горобини в разі виявлення проблем зі згортанням крові, ревматизмі і алергіях різного ступеня тяжкості.

  Наукові дослідження доводять, що регулярне вживання невеликої кількості сирих ягід, сиропів, відварів або варення з чорноплідної горобини має позитивний вплив на стан печінки і сприяє підвищенню захисних функцій всього імунітету. Організм відчуває себе набагато краще, а періодичний приплив сил дозволить відчувати бадьорість навіть дощовою погодою або холодною зимою.

  Препарати на основі аронії мають проносну і антибактеріальну дію. За допомогою горобини можна поліпшити зір і роботу щитовидної залози. Важливо розуміти, що добова доза не повинна перевищувати 100 г, в іншому випадку організм може відреагувати непередбачувано, причому не виключається блювота, болі в шлунку і запаморочення. Рекомендується їсти ягоду поступово, з перервами і без особливого запалу.

  Для приготування відвару потрібно взяти 20 г горобини чорноплідної і залити 200 мл окропу. Трохи наполігши напій (кілька хвилин) і процідити його, можна додати цукру і вживати по половині склянки 3-4 рази на день. Подібний лікувальний засіб природного походження дозволить позбутися від гіпертонії, атеросклерозу, знизити прояв алергічних реакцій, очистити печінку і позбутися від головного болю.

  Чорноплідна горобина протипоказання

  Незважаючи на великий список корисних властивостей, аронія має і певні протипоказання. Їсти горобину можна навіть при наявності нижчеописаних проблем, головне в дуже маленьких дозах і рідко:

  • Низький тиск;
  • Виразка шлунка;
  • Гастрит в фазі загострення (у випадку з надзвичайно високою кислотністю);
  • Швидка згортання крові.

  Природно, шкода від прийняття ягоди проявиться лише в тому випадку, якщо людина буде вживати її безконтрольно і в великих кількостях.