Menu Close

Сорти абрикосів стійкі до моніліозу

Садівники назвали сорти абрикоса, найбільш стійкі до моніліозу

Моніліальний опік – це грибкове захворювання, яке вражає квіти, зав’язь, квітконіжки, гілки, унаслідок чого вони мають “спалений” вигляд.

До захворювання схильні переважно кісточкові й насіннячкові культури. Уражені інфекцією дерева не плодоносять.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/або розповсюдженню в будь-якій формі, крім як з письмового дозволу Усі опубліковані фотоматеріали Depositphotos.ua не підлягають подальшому відтворенню та/або розповсюдженню в будь-якій формі без письмового дозволу компанії. Матеріали, позначені піктограмами PR, “Інновація”, “Думка”, “Персона”, “Актуально”, “Вибори” та “Вплив”, публікуються на правах реклами.

Сорти абрикоса, які не бояться моніліозу

Моніліоз – небезпечне і неприємне грибкове захворювання, якому особливо схильні кісточкові та зерняткові культури. Пропонуємо вам перелік сортів, стійких до моніліозу.

  • 1 Проблема зараження абрикосів моніліозом
  • 2 Захист за допомогою хімічної обробки
    • 2.1 Стійкі до моніліозу сорти абрикоса
    • 2.2 Стійкі до моніліозу сорти абрикоса
    • 2.3 Стійкі до моніліозу сорти абрикоса
    • 2.4 Стійкі до моніліозу сорти абрикоса
    • 2.5 Стійкі до моніліозу сорти абрикоса

    Проблема зараження абрикосів моніліозом

    Моніліоз став швидко поширюватися з середини 90-х років ХХ століття. Проявляється зараження грибом монилией так: після цвітіння дерева молоді листки за кілька днів всихають, ніби згоряють.

    Масове зараження відбувається під час цвітіння. Інфекція проникає через рильце маточки, звідки міцелій гриба йде в зав’язь і цветоножку, а з квітконіжки — в плодову гілочку. Як тільки міцелій охоплює гілку кільцем, вона відмирає. З часом може загинути і саме дерево.

    Методи запобігання хвороби можуть бути різними, але насамперед це правильний догляд за деревом. Щоб хвороба не прогресувала, потрібно обрізати всі сухі гілки з «запасом», попереджати механічні пошкодження, знищувати хворі плоди і гілки, перекопувати пристовбурні круги і створювати підвищений сприятливий агрофон.

    Захист за допомогою хімічної обробки

    1. Давно вже практикується обприскування абрикоса мідьвмісними препаратами. Першу обробку проводять у стадії рожевого бутона, другу — через два тижні після цвітіння дерева.
    2. В період цвітіння абрикоса обприскують дерева 0,1-процентним розчином фундазолу (10 г на відро води). Якщо в минулі роки у вашому саду дерево сильно було уражено моніліозом, краще провести дворазове обприскування — на початку та в середині цвітіння. Його роблять і при вологій, і при дощової весни. Потрібно тільки пам’ятати, що після обприскування суха погода без дощу повинна простояти хоча б 2-3 год, щоб препарат встиг вбратися в тканини рослини і маточки квіток. Фундазол малотоксичний для теплокровних тварин і комах-запилювачів, що дозволяє використовувати його для обробки квітучих дерев. Як правило, обрізки та дворазової обробки фундазолом вистачає, щоб виключити ураження абрикоса моніліозом в поточному році.
    3. У сучасному арсеналі для захисту рослин використовують фунгіциди. За 3-4 дні до цвітіння, в період розпушення бутонів, обприскайте абрикос отрутохімікатами: «Незабаром», «Топазом», «Топсином», «Хорусом», «Байлетон». Наступна обробка — відразу після цвітіння, третя — через 2-3 тижні після другого. З кожним роком розробляються більш дієві препарати для захисту рослин, треба тільки стежити за новинками і любити свій сад.

    Стійкі до моніліозу сорти абрикоса

    «Особливий Денисюка» — один з кращих сортів. Це сорт пізнього терміну дозрівання (ІІІ-я декада липня). Дерево середньоросле, з середньозагущеною кроною, високоврожайна. Зимостійкість у нього дуже висока. Плоди великі, з соковитою м’якоттю відмінного смаку. Унікальною особливістю сорту є здатність зберігати плоди на дереві (вони не обсипаються) дуже тривалий період. Так, у 2004 р. частина плодів з медовою солодкістю була зібрана з дерева на початку жовтня.

    Стійкі до моніліозу сорти абрикоса

    «Монастирський» — отриманий від схрещування сортів «Березняковский» і «Шабловський», середнього терміну дозрівання (ІІ-я декада липня). Гідний конкурент за смаком «Особливому Денисюка». Відрізняється самим сильним ароматом і чудовим смаком. Плоди великі, помаранчеві, без рум’янцю. Дерево середньоросле, з округлою кроною, високоврожайна. Зимостійкість його дуже висока.

    Стійкі до моніліозу сорти абрикоса

    «Голдрич» — сорт середнього строку дозрівання, виведений в 1971 р. у Вашингтоні, США. Один з найбільш великоплідних сортів, середня маса яких — 60-90 г, окремі — до 150 р. Плоди овальні, трохи приплюснуті з боків, помаранчеві, з невеликим червоним рум’янцем. М’якоть абрикосів темно-рожева, щільна, з легким ароматом, відмінного смаку. Дерево середньоросле, формує широку, розлогу крону. «Голдрич» — це зимостійкий, урожайний, стійкий до шарке сорт.

    Стійкі до моніліозу сорти абрикоса

    «Петропавлівський» – сорт з дуже великими плодами, масою 70-80 г, окремі – більше 100 р. Дозріває у ІІ-й декаді липня. М’якоть соковита, щільна, приємного смаку, з ароматом. При дуже високій врожайності зберігає товарні якості плодів — вони не дрібнішають. Також відрізняється винятковою стійкістю до жорстких погодних умов. Після зими 2005-2006-го р. з пониженням температури до -30 °С у відкритому і незахищеному від вітру саду тільки цей сорт дав повноцінний урожай.

    Стійкі до моніліозу сорти абрикоса

    «Оболонський» — перспективний сорт середнього терміну дозрівання. Плоди у нього великі, ошатні, помаранчеві, з темно-червоним рум’янцем. М’якоть солодка з приємною кислинкою, ароматна, соковита, відмінного смаку. Кісточка відділяється легко. Сорт самоплідний, морозостійкий і урожайний.