Деменція

Деменція – це один з різновидів недоумства, що найчастіше виникає у людей похилого віку. Стан супроводжується поступовим зниженням інтелекту та розпадом особистості, що зрештою призводить до повної інвалідності. Своєчасна діагностика, лікування та профілактичні заходи дозволяють значно зменшити швидкість прогресування захворювання та довше зберегти розум людини.

Загальна інформація про деменцію

Популярна назва деменції – старечий маразм або старече недоумство. Найчастіше це захворювання виникає на тлі старіння організму та супутніх йому змін. Зазвичай деменція розвивається у віці після 65 років, але на фоні деяких захворювань, інтоксикацій або травм може виявитись і в більш ранньому віці. Поразка центральної нервової системи є незворотною, правильно підібране лікування дозволяє лише зупинити процес, але не повернути його назад.

Легка форма захворювання проявляється приблизно у кожної десятої людини старше 65 років, а у 5% людей похилого віку розвивається важкий ступінь. Вона призводить до повної втрати здатності до самообслуговування, внаслідок чого хворий вимагає постійного догляду та спостереження. Жінки страждають удвічі частіше за чоловіків.

Причини

Причинами деменції є захворювання та стани, що викликають дегенерацію та загибель клітин головного мозку:

• хвороба Альцгеймера;
• хвороба Піка;
• тяжке атеросклеротичне ураження судин шиї та головного мозку;
• геморагічні та ішемічні інсульти, а також транзиторні ішемічні атаки;
• тромбози артерій;
• артеріальна гіпертензія у тяжкій формі;
• цукровий діабет (високий глюкози в крові стає причиною ангіопатії – ураження дрібних судин із наступним кисневим голодуванням);
• гострі та хронічні інтоксикації (у тому числі алкогольні);
• нейроінфекції (енцефаліти, менінгіти);
• травми голови (струси, забиття головного мозку);
• злоякісні та доброякісні пухлини головного мозку.

Наявність деменції у батьків чи інших старших родичів значно збільшує ризик розвитку патології. Також до сприятливих факторів відносять надмірну масу тіла та недостатню роботу інтелекту протягом життя.

Види патології

Існує кілька видів класифікації старечого недоумства. Найбільш поширена ґрунтується на механізмі розвитку захворювання. Виділяють такі типи патології:

• альцгеймерівський (атрофічний): в основі лежить дегенеративний процес у корі головного мозку, найчастіше зустрічається при хворобі Альцгеймера;
• церебрально-судинний: виникає на тлі хронічної недостатності кровопостачання;
• змішаний.

Розташування патологічних вогнищ лежить в основі другої класифікації: виділяють кіркову, підкіркову, змішану та мультифокальну форми деменції.

Клінічні прояви дозволяють виділити два варіанти захворювання:

• лакунарна деменція: страждає в основному інтелектуальна сфера, страждає пам’ять, але людина усвідомлює себе і може оцінювати свій стан;
• тотальна: втрата навичок самостійного обслуговування та неадекватне сприйняття дійсності.

Ступені тяжкості

Виділяють три ступені тяжкості патології:

• легка: відзначається зниження короткочасної пам’яті, емоційна нестійкість, нездатність запам’ятовувати нове; людина може обслуговувати себе самостійно та розуміє необхідність лікування;
• середньоважка: утруднюється самообслуговування; людина починає забувати про елементарні дії (зачинити двері, вимкнути газ), може загубитися дорогою в магазин; вже на цій стадії пацієнт потребує постійного контролю;
• важка: повна втрата здатність до самообслуговування та критичного сприйняття дійсності, необхідність постійного догляду.

Симптоми

Основні симптоми деменції зустрічаються при всіх формах та типах захворювання. Вони включають:

• зниження короткочасної пам’яті;
• утруднення сприйняття нової інформації, навчання нових навичок (наприклад, роботі з комп’ютером або смартфоном);
• в’язкість мислення: хворий довго розуміє, йому потрібно більше часу на вирішення будь-яких завдань чи питань;
• Труднощі мови: невиразна вимова, проблеми з підбором слів;
• порушення координації рухів, особливо дрібної моторики;
• невпевненість, хиткість ходи;
• неадекватна поведінка: хворі стають надмірно солодкими або, навпаки, агресивними;
• дезорієнтацію у просторі та часі.

Різні види деменції мають характерні ознаки. Так, наприклад, альцгеймерівський тип проявляється в основному розладами психіки та пам’яті, зміною мислення, неадекватною поведінкою. Судинна форма захворювання характеризується і інтелектуальними, і руховими порушеннями, а деменція з тільцями Леві нерідко набуває характеру психіатричної патології і супроводжується галюцинаціями, маренням, безсонням і депресією.

Діагностика

Діагностикою деменції займаються неврологи та психіатри. Обстеження включає:

• збирання скарг та анамнезу, визначення приблизних термінів початку захворювання, найбільш виражених ознак, а також супутньої патології;
• докладний неврологічний огляд з оцінкою рефлексів, рухової та чутливої функції;
• загальний аналіз сечі, загальний та біохімічний аналізи крові, тести на гормони, інфекції, електроліти, визначення основних показників згортання крові;
• ЕКГ, УЗД серця;
• КТ чи МРТ мозку виявлення структурних поразок;
• УЗДГ судин шиї та головного мозку;
• електроенцефалограма (ЕЕГ);
• нейропсихічні тести для оцінки стану психіки та якості мислення.

За потреби проводиться більш розгорнута діагностика.

Лікування деменції

Лікування залежить від її типу та ступеня. Основним завданням лікаря є:

• нормалізація поведінки хворого;
• покращення роботи центральної нервової системи;
• підвищення якості життя.

При легкій формі захворювання препаратами вибору стають:

• седативні засоби при надмірній тривожності;
• антидепресанти для поліпшення емоційного стану та корекції пам’яті;
• засоби для покращення мозкової діяльності, що покращують проведення нервових імпульсів (донезепіл та препарати на його основі, нейромідин).

Уповільнити прогрес захворювання на першій стадії допомагає психотерапія. Хворого навчають спеціальним вправам для тренування пам’яті, логічного мислення. При регулярних заняттях хворі стають адаптованішими до повсякденного життя, а процес деградації уповільнюється.

Середня міра деменції вимагає призначення препаратів для захисту нервових клітин (актовегін, церебролізин), а також засобів для відновлення пам’яті та мислення (фенібут). Симптоматично можуть використовуватись снодійні або седативні засоби.

При тяжкій деменції застосовуються потужні препарати, що стимулюють мозкову діяльність (мемантин, ривастигмін). Вони приймаються постійно і дозволяють максимально довго зберегти відносно ясне свідомість хворого. При агресивній поведінці, галюцинаціях призначаються нейролептики (галоперидол).

Підбір ліків для підтримки хворого на деменцію – це складне завдання, що вимагає постійної взаємодії лікаря, пацієнта та його родичів.

Догляд за хворим із деменцією

Родич із вираженою деменцією – це справжнє випробування. Від поведінки оточуючих його залежить поведінка і самопочуття пацієнта, ось чому важливо приділяти достатньо часу догляду. Щоб підтримувати відносно стабільний стан пацієнта, рекомендується:

• організувати чіткий, зрозумілий та стабільний режим дня;
• максимально залучати людину до життя сім’ї, спілкування;
• постійно стимулювати мислення: вирішувати кросворди, грати у шахи, читати та обговорювати прочитане;
• давати невеликі доручення по дому, щоб пацієнт відчував свою значущість та користь;
• уникати конфліктів, насильства, знущань, а також надмірної опіки.

У міру прогресування недоумства рекомендується максимально убезпечити будинок, прибравши всі небезпечні предмети та закріпивши важкі елементи меблів. Пацієнт потребує постійного спостереження та контролю, оскільки він може нашкодити собі або загубитися, просто вийшовши з дому. Тяжкі ступеня вимагають постійного догляду: годівлі, виконання гігієнічних процедур.

Профілактика

Профілактика деменції допомагає не тільки запобігти розвитку цієї патології, але й уповільнити прогресування процесу, що вже почався. Лікарі рекомендують:

• своєчасно обстежуватися та проходити лікування при необхідності;
• не допускати надмірної маси тіла;
• відмовитися від куріння та вживання алкоголю;
• регулярно займатися аматорським спортом для підтримки тонусу (ходьба, плавання, йога тощо);
• правильно та збалансовано харчуватися, вживати достатню кількість чистої води;
• уникати стресів, фізичної та психічної перевтоми;
• регулярно займатися розумовою роботою.

Як розпізнати початок деменції та що робити?

Тетяна Миколаївна, експерт в галузі медицини, розглядає важливі аспекти розпізнавання та управління цією хворобою. Вона розповість про перші ознаки та як відрізнити їх від звичайного стресу. Також, ви дізнаєтеся, які кроки слід прийняти, якщо ви або ваші близькі вже стикнулися з цим викликом. Дізнайтеся більше про методи діагностики та отримайте корисні поради в цьому відео.

Коментує д.м.н., професор кафедри неврології №1 Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика, Слободін Тетяна Миколаївна.

Іноді, одним із проявів деменції є агресивна поведінка. Агресія у літніх людей із деменцією може проявлятися не тільки фізичним актом насилля над оточуючими, але й морально, словесно. Такі спалахи агресії можуть виникати раптово, без видимої причини, або внаслідок певної критичної ситуації. І хоча з агресією досить важко впоратися, розуміння того, що людина із деменцією робить це не навмисно, може допомогти.

Усім добре відомо, що неправильне харчування, вживання продуктів з консервантами, фаст-фуду, малорухливий спосіб життя і просто сидіння на дивані перед телевізором не приносять користі мозку. Проте, існують й інші, менш відомі, щоденні справи, які також можуть бути шкідливими для когнітивного мислення, – стверджує Джессіка Колдуелл, нейропсихолог і директор Центру профілактики хвороби Альцгеймера в клініці Клівленда.

Старість (умовний вік початку якої наразі є 65 років) асоціюється з багатьма хронічними захворюваннями, одним з яких є деменція, тобто значне і стійке погіршення когнітивних функцій, яке виникає внаслідок специфічних органічних змін у структурах головного мозку.

Як встановили дослідники, оксидативний стрес (окислювальний стрес), який виникає внаслідок дисбалансу між виробленням і накопиченням активних форм кисню (АФК) у клітинах і тканинах та здатністю біологічної системи забезпечити детоксикацію цих реактивних продуктів, відіграє величезну роль у виникненні практично всіх нейродегенеративних захворювань, до яких належать й усі форми деменції.

Іноді, одним із проявів деменції є агресивна поведінка. Агресія у літніх людей із деменцією може проявлятися не тільки фізичним актом насилля над оточуючими, але й морально, словесно. Такі спалахи агресії можуть виникати раптово, без видимої причини, або внаслідок певної критичної ситуації. І хоча з агресією досить важко впоратися, розуміння того, що людина із деменцією робить це не навмисно, може допомогти.

Усім добре відомо, що неправильне харчування, вживання продуктів з консервантами, фаст-фуду, малорухливий спосіб життя і просто сидіння на дивані перед телевізором не приносять користі мозку. Проте, існують й інші, менш відомі, щоденні справи, які також можуть бути шкідливими для когнітивного мислення, – стверджує Джессіка Колдуелл, нейропсихолог і директор Центру профілактики хвороби Альцгеймера в клініці Клівленда.

Старість (умовний вік початку якої наразі є 65 років) асоціюється з багатьма хронічними захворюваннями, одним з яких є деменція, тобто значне і стійке погіршення когнітивних функцій, яке виникає внаслідок специфічних органічних змін у структурах головного мозку.

Як встановили дослідники, оксидативний стрес (окислювальний стрес), який виникає внаслідок дисбалансу між виробленням і накопиченням активних форм кисню (АФК) у клітинах і тканинах та здатністю біологічної системи забезпечити детоксикацію цих реактивних продуктів, відіграє величезну роль у виникненні практично всіх нейродегенеративних захворювань, до яких належать й усі форми деменції.

Деменція є однією з найбільших глобальних проблем сучасної медицини. Оскільки населення світу продовжує старіти та жити довше, очікується, що до 2050 року кількість людей у всьому світі, які страждають на деменцію, зросте до 130 мільйонів. З огляду на те, що наразі немає специфічних ліків від деменції, існує нагальна потреба визначити фактори ризику, які можна змінити, щоб запобігти або відстрочити настання деменції.

Що таке хвороба Альцгеймера, як починається, скільки живуть, чи передається у спадок? Лікування та профілактика хвороби Альцгеймера у жінок і чоловіків

Втрата короткочасної пам’яті, порушення мови, дратівливість і забудькуватість у літніх людей можуть виявитися першими симптомами хвороби Альцгеймера.

• Що таке хвороба Альцгеймера?
• Хвороба Альцгеймера початкові симптоми та ознаки у чоловіків і жінок
• Ознаки хвороби Альцгеймера в похилому віці
• Хвороба Альцгеймера початкові симптоми у молодих
• Хвороба Альцгеймера у дітей: симптоми
• Який лікар лікує хвороба Альцгеймера?
• Тест на хворобу Альцгеймера
• Хвороба Альцгеймера діагностика: МРТ
• Хвороба Альцгеймера причини виникнення
• Хвороба Альцгеймера: скільки живуть, тривалість життя після початку хвороби?
• Хвороба Альцгеймера передається у спадок?
• Лікування хвороби Альцгеймера на ранній стадії
• Хвороба Альцгеймера: лікування, препарати
• Хвороба Альцгеймера, лікування народними засобами
• Деменція і хвороба Альцгеймера відмінності
• Роль алюмінію в розвитку хвороби Альцгеймера
• Виліковна хвороба Альцгеймера?
• Як швидко прогресує хвороба Альцгеймера?
• Як запобігти хворобі Альцгеймера: профілактика у жінок і чоловіків
• Центр вивчення хвороби Альцгеймера: де знаходиться?
• Відео:

В епоху активного розвитку медицини і клінічних досліджень все більший інтерес привертають захворювання центральної нервової системи і головного мозку. Як у часи інформаційного прогресу знайти лікування такого страшного захворювання як хвороба Альцгеймера?

Що таке хвороба Альцгеймера?

Хвороба Альцгеймера – це психічне захворювання, слабоумство. Для нього характерні втрата раніше засвоєних навичок і знань, а також наступ труднощів в освоєнні нових або неможливість їх придбання. Хвороба відносять до найбільш поширених форм деменції, і стала відома на початку ХХ століття.

Апатія і втрата інтересу до життя — одні із симптомів хвороби Альцгеймера

Хвороба Альцгеймера початкові симптоми та ознаки у чоловіків і жінок

На початку хвороба практично неможливо визначити, але з часом симптоми стають все більш помітними.

Вона починається з втрати короткочасної пам’яті. Людина забуває куди поклав речі, кого бачив на вулиці, що говорив кілька хвилин тому. Пізніше періоди, про які пацієнт не пам’ятає, стають все довше.

ВАЖЛИВО: З перебігом хвороби можлива повна втрата пам’яті.

Відбувається порушення когнітивних функцій. Хворий бере ручку, але не може пригадати, навіщо вона потрібна і як нею користуватися. Людина забуває назви предметів, їх функції. Відбувається порушення мовлення. Пам’ять відмовляє настільки, що хвора людина забуває навіть найпростіші слова.

З часом стан здоров’я погіршується. Втрачається здатність самостійно доглядати за собою. Хворий може не дійти до туалету, забувши, де він знаходиться. Організм відмовляє поступово, як би відключаючи найбільш важливі функції. Потім настає смерть.

ВАЖЛИВО: Жінки більше схильні до захворювання, ніж чоловіки, особливо після 80 років.

Ознаки хвороби Альцгеймера в похилому віці

У літньому віці діагностувати хворобу Альцгеймера без спеціальних тестів дуже важко, так як вона схожа на інші прояви старіння.

При хворобі Альцгеймера у літньої людини:

• виникають проблеми при спробі згадати, що було вчора
• нова інформація не запам’ятовується
• виконувати прості повсякденні завдання, які ніколи не викликали труднощів, стає важко
• з’являється апатія
• важко зосередитися і що-небудь планувати

ВАЖЛИВО: За статистикою ризик захворювання у 60-річного становить 1%, у 85-річного – 30-50%.

Хвороба Альцгеймера початкові симптоми у молодих

Захворювання діагностують у людей, які переступили 65-річний рубіж. Однак, це не гарантія того, що молоді не схильні до ризику. Існує рання хвороба Альцгеймера, але вона зустрічається дуже рідко. Наймолодший пацієнт з таким діагнозом захворів у віці 28 років.

Симптоми хвороби Альцгеймера у молодих такі ж, як і у людей старшого віку.

Симптоми хвороби Альцгеймера у молодих такі ж, як і у людей старшого віку

Хвороба Альцгеймера у дітей: симптоми

Хвороба Альцгеймера – захворювання, яке часто передається генетично. Відповідно дитина може отримати його від своїх батьків.

Тим не менш, випадків захворювання в дитячому віці не виявлено. Це хвороба, яка йде в ногу зі старістю і проявляється з віком.

Який лікар лікує хвороба Альцгеймера?

Дане захворювання головного мозку виявляються шляхом проведення ряду обстежень у різних фахівців. Для первинного огляду необхідно звернутися до психіатра чи невропатолога, так як Альцгеймер – психічне захворювання.

При хворобі Альцгеймера необхідно звернутися до психіатра

Тест на хворобу Альцгеймера

Для визначення хвороби призначаються ряд тестів, які визначать порушення, характерні для Альцгеймера. Нейропсихологические тести спрямовані на виявлення когнітивних порушень.

Призначається також аналіз крові, який може виявити фактори, що впливають на перебіг хвороби.

Також хворому необхідно пройти тести на депресивні та апатичні стани, які є ознаками захворювання.

Лікар проводить бесіди з родичами і близькими для того, щоб визначити з якого моменту спостерігаються порушення в поведінці, так як сам пацієнт змін не помічає.

Тести на хворобу Альцгеймера спрямовані на виявлення когнітивних порушень

Хвороба Альцгеймера діагностика: МРТ

Для того щоб відрізнити хворобу від інших, можливі такі методи, як комп’ютерна томографія, магнітнорезонансна томографія, позитронно-емісійна томографія.

Результативним способом діагностики є візуалізація мозку хворого на ПЕТ-сканері. Хворому вводиться спеціально розроблене речовина, що містить радіоактивний ізотоп вуглець-11. На апараті видно бета-амілоїдні бляшки і клубки в нервових клітинах. Така діагностика поки важкодоступна, але найбільш ефективна.

Хвороба Альцгеймера причини виникнення

Основною причиною виникнення захворювання вважається відкладення бета-амілоїду. Ще одна причина – освіта нейрофібрилярних клубків всередині нервових клітин.

Остаточно встановити причини хвороби поки не вдається. Є фактори, які сприяють розвитку хвороби – травми, шкідливі звички, генетична схильність.

Шкідливі звички можуть стати причиною розвитку хвороби Альцгеймера

Хвороба Альцгеймера: скільки живуть, тривалість життя після початку хвороби?

Хвороба Альцгеймера призводить до скорочення життя. Після того, як діагноз встановлений, пацієнти проживають близько 7 років. Відомі випадки, коли цей період досягав 14 років.

ВАЖЛИВО: Алкоголізм, куріння, неправильне харчування та інші фактори можуть прискорити перебіг хвороби. Часто основною причиною смерті стають пневмонія і зневоднення.

Хвороба Альцгеймера передається у спадок?

В 1986 році була скликана конференція з проблем Альцгеймера, присвячена 80-річчю відкриття хвороби. На ній стало відомо, що шляхом досліджень був знайдений ген, відповідальний за хвороба Альцгеймера.

У більшості випадків мутилюючий ген передається у спадок. Якщо у людини п’ятеро дітей, мінімум двоє з них будуть страждати захворюванням. Однак, генетичних форм Альцгеймера дуже мало.

Вченими доведено, що спадковість не грає основну роль в ризик захворювання.

Хвороба Альцгеймера може передаватися у спадок

Лікування хвороби Альцгеймера на ранній стадії

На ранній стадії симптоми захворювання слабо виражені. Людина може самостійно доглядати за собою, виконувати звичайні домашні справи. Порушення проявляються в збіднінні словникового запасу, апатії, розсіяність, забудькуватості.

В цілому на даному етапі хворому потрібна тільки підтримка у виконанні складних завдань, які вимагають зусиль.

Необхідно підготувати пацієнта до подальшого розвитку хвороби. Лікар призначає профілактичні засоби, які покращують когнітивні функції.

Допомога і підтримка близьких необхідна на всіх етапах хвороби Альцгеймера

Хвороба Альцгеймера: лікування, препарати

На даному етапі не існує ліків проти хвороби Альцгеймера. Розроблені препарати, які призначають для терапії когнітивних порушень:

Вони мають ряд побічних ефектів, і не лікують саме захворювання. Мемантин призначають на середній та пізній стадії хвороби, він менш токсичний для організму.

Ліків проти хвороби Альцгеймера не існує

Хвороба Альцгеймера, лікування народними засобами

Народна медицина безсила в боротьбі з цим видом деменції. Деякі поради можуть лише полегшити симптоматику.

Наприклад, можна використовувати кунжутне масло в боротьбі проти депресії, закопуючи його в ніс. Насіння гарбуза сприяють кращому функціонуванню мозку.

Для фітотерапії можуть бути використані такі рослини, як полин, лепеха, цикорій, кульбаба, глід.

У боротьбі з хворобою можна використовувати настоянку Діоскореї.

Для її приготування потрібно:

• 500 мл горілки
• 50 гр коренів рослини

1. Подрібнені коріння поміщають в скляний посуд
2. Заливають горілкою
3. Накривають кришкою

Настоянка повинна готуватися 2 тижні і стояти в темному місці.

Приймають настоянку по одній чайній ложці три рази на день після прийому їжі.

ВАЖЛИВО: Ефективність народного лікування симптомів хвороби не доведено. Перш, ніж використовувати такі методи необхідно радитися з лікарем.

Деменція і хвороба Альцгеймера відмінності

Деменція — це загальне поняття, яке означає слабоумство. Хвороба Альцгеймера – це один з найпоширеніших видів деменції. Вона становить близько 60% від усіх випадків.

Роль алюмінію в розвитку хвороби Альцгеймера

Серед деяких причин захворювання деякі вчені називають потрапляння в організм алюмінію. Це може статися, наприклад, при користуванні алюмінієвим посудом. Ця теорія дуже спірна і ніяких доказів не має.

Малоймовірно, що алюміній впливає на появу і розвиток Альцгеймера. Подібна думка виникла у дослідників і з приводу цинку. Але зв’язок цього елемента з хворобою не встановлена.

Приготування їжі в алюмінієвому посуді може стати причиною розвитку хвороби Альцгеймера

Виліковна хвороба Альцгеймера?

На жаль, хвороба Альцгеймера не виліковна. Велика частина досліджень спрямована на вивчення самої хвороби, її причин і симптомів. Недостатньо вивчено питання лікування. Країни Західної Європи виділяють значну частину бюджетних коштів на вивчення такого роду захворювань.

Як швидко прогресує хвороба Альцгеймера?

Якщо хвороба обумовлена генетично і виникла у віці 50-60 років, то вона прогресує досить швидко. Починається все з часткової втрати пам’яті і порушень когнітивних функцій. Через 7, максимум 10 років настає смерть.

Якщо хвороба настає пізніше і безпосередньо пов’язана зі старінням, то розвиток відбувається повільніше. Характеризується такий вид Альцгеймера не стійкою втратою пам’яті.

У більшості таких випадків захворювання не доходить до пізніх стадій. Тривалість життя після встановлення діагнозу більше і досягає до 20 років.

Невиліковна хвороба Альцгеймера і прогресує досить швидко

Як запобігти хворобі Альцгеймера: профілактика у жінок і чоловіків

Запобігти хворобу неможливо, але можна скорегувати фактори, які впливають на ризик виникнення хвороби. Профілактика включає дієту, лікування серцево-судинних захворювань, фізичні вправи, відмова від шкідливих звичок.

ВАЖЛИВО: Деякі дослідники припускають, що вживання в їжу риби, вина, злакових, фруктів і овочів може знизити ризик захворювання.

Повільніше проходить хвороба у людей, які зайняті інтелектуальною діяльністю. Розгадування кросвордів, гра в шахи, читання можуть стати профілактичними методами при Альцгеймере.

Довгий час вважалося, що гармонозаместительная терапія у жінок допомагає знизити ризик захворюваності або пом’якшити перебіг хвороби, однак тепер цей факт піддався спростуванню.

Здоровий спосіб життя і розумова діяльність допомагають боротися з хворобою Альцгеймера

Центр вивчення хвороби Альцгеймера: де знаходиться?

Існують центри вивчення і лікування хвороби Альцгеймера. Один з них знаходиться в Москві, науковий центр психічного здоров’я РАМН. Тут можна отримати кваліфіковану допомогу та пройти діагностику на высокотехническом обладнанні.

Незважаючи на те, що хвороба Альцгеймера не виліковна, при своєчасній діагностиці можна полегшити її перебіг.

Деменція

Деменція – це один з різновидів недоумства, що найчастіше виникає у людей похилого віку. Стан супроводжується поступовим зниженням інтелекту та розпадом особистості, що зрештою призводить до повної інвалідності. Своєчасна діагностика, лікування та профілактичні заходи дозволяють значно зменшити швидкість прогресування захворювання та довше зберегти розум людини.

Загальна інформація про деменцію

Популярна назва деменції – старечий маразм або старече недоумство. Найчастіше це захворювання виникає на тлі старіння організму та супутніх йому змін. Зазвичай деменція розвивається у віці після 65 років, але на фоні деяких захворювань, інтоксикацій або травм може виявитись і в більш ранньому віці. Поразка центральної нервової системи є незворотною, правильно підібране лікування дозволяє лише зупинити процес, але не повернути його назад.

Легка форма захворювання проявляється приблизно у кожної десятої людини старше 65 років, а у 5% людей похилого віку розвивається важкий ступінь. Вона призводить до повної втрати здатності до самообслуговування, внаслідок чого хворий вимагає постійного догляду та спостереження. Жінки страждають удвічі частіше за чоловіків.

Причини

Причинами деменції є захворювання та стани, що викликають дегенерацію та загибель клітин головного мозку:

• хвороба Альцгеймера;
• хвороба Піка;
• тяжке атеросклеротичне ураження судин шиї та головного мозку;
• геморагічні та ішемічні інсульти, а також транзиторні ішемічні атаки;
• тромбози артерій;
• артеріальна гіпертензія у тяжкій формі;
• цукровий діабет (високий глюкози в крові стає причиною ангіопатії – ураження дрібних судин із наступним кисневим голодуванням);
• гострі та хронічні інтоксикації (у тому числі алкогольні);
• нейроінфекції (енцефаліти, менінгіти);
• травми голови (струси, забиття головного мозку);
• злоякісні та доброякісні пухлини головного мозку.

Наявність деменції у батьків чи інших старших родичів значно збільшує ризик розвитку патології. Також до сприятливих факторів відносять надмірну масу тіла та недостатню роботу інтелекту протягом життя.

Види патології

Існує кілька видів класифікації старечого недоумства. Найбільш поширена ґрунтується на механізмі розвитку захворювання. Виділяють такі типи патології:

• альцгеймерівський (атрофічний): в основі лежить дегенеративний процес у корі головного мозку, найчастіше зустрічається при хворобі Альцгеймера;
• церебрально-судинний: виникає на тлі хронічної недостатності кровопостачання;
• змішаний.

Розташування патологічних вогнищ лежить в основі другої класифікації: виділяють кіркову, підкіркову, змішану та мультифокальну форми деменції.

Клінічні прояви дозволяють виділити два варіанти захворювання:

• лакунарна деменція: страждає в основному інтелектуальна сфера, страждає пам’ять, але людина усвідомлює себе і може оцінювати свій стан;
• тотальна: втрата навичок самостійного обслуговування та неадекватне сприйняття дійсності.

Ступені тяжкості

Виділяють три ступені тяжкості патології:

• легка: відзначається зниження короткочасної пам’яті, емоційна нестійкість, нездатність запам’ятовувати нове; людина може обслуговувати себе самостійно та розуміє необхідність лікування;
• середньоважка: утруднюється самообслуговування; людина починає забувати про елементарні дії (зачинити двері, вимкнути газ), може загубитися дорогою в магазин; вже на цій стадії пацієнт потребує постійного контролю;
• важка: повна втрата здатність до самообслуговування та критичного сприйняття дійсності, необхідність постійного догляду.

Симптоми

Основні симптоми деменції зустрічаються при всіх формах та типах захворювання. Вони включають:

• зниження короткочасної пам’яті;
• утруднення сприйняття нової інформації, навчання нових навичок (наприклад, роботі з комп’ютером або смартфоном);
• в’язкість мислення: хворий довго розуміє, йому потрібно більше часу на вирішення будь-яких завдань чи питань;
• Труднощі мови: невиразна вимова, проблеми з підбором слів;
• порушення координації рухів, особливо дрібної моторики;
• невпевненість, хиткість ходи;
• неадекватна поведінка: хворі стають надмірно солодкими або, навпаки, агресивними;
• дезорієнтацію у просторі та часі.

Різні види деменції мають характерні ознаки. Так, наприклад, альцгеймерівський тип проявляється в основному розладами психіки та пам’яті, зміною мислення, неадекватною поведінкою. Судинна форма захворювання характеризується і інтелектуальними, і руховими порушеннями, а деменція з тільцями Леві нерідко набуває характеру психіатричної патології і супроводжується галюцинаціями, маренням, безсонням і депресією.

Діагностика

Діагностикою деменції займаються неврологи та психіатри. Обстеження включає:

• збирання скарг та анамнезу, визначення приблизних термінів початку захворювання, найбільш виражених ознак, а також супутньої патології;
• докладний неврологічний огляд з оцінкою рефлексів, рухової та чутливої функції;
• загальний аналіз сечі, загальний та біохімічний аналізи крові, тести на гормони, інфекції, електроліти, визначення основних показників згортання крові;
• ЕКГ, УЗД серця;
• КТ чи МРТ мозку виявлення структурних поразок;
• УЗДГ судин шиї та головного мозку;
• електроенцефалограма (ЕЕГ);
• нейропсихічні тести для оцінки стану психіки та якості мислення.

За потреби проводиться більш розгорнута діагностика.

Лікування деменції

Лікування залежить від її типу та ступеня. Основним завданням лікаря є:

• нормалізація поведінки хворого;
• покращення роботи центральної нервової системи;
• підвищення якості життя.

При легкій формі захворювання препаратами вибору стають:

• седативні засоби при надмірній тривожності;
• антидепресанти для поліпшення емоційного стану та корекції пам’яті;
• засоби для покращення мозкової діяльності, що покращують проведення нервових імпульсів (донезепіл та препарати на його основі, нейромідин).

Уповільнити прогрес захворювання на першій стадії допомагає психотерапія. Хворого навчають спеціальним вправам для тренування пам’яті, логічного мислення. При регулярних заняттях хворі стають адаптованішими до повсякденного життя, а процес деградації уповільнюється.

Середня міра деменції вимагає призначення препаратів для захисту нервових клітин (актовегін, церебролізин), а також засобів для відновлення пам’яті та мислення (фенібут). Симптоматично можуть використовуватись снодійні або седативні засоби.

При тяжкій деменції застосовуються потужні препарати, що стимулюють мозкову діяльність (мемантин, ривастигмін). Вони приймаються постійно і дозволяють максимально довго зберегти відносно ясне свідомість хворого. При агресивній поведінці, галюцинаціях призначаються нейролептики (галоперидол).

Підбір ліків для підтримки хворого на деменцію – це складне завдання, що вимагає постійної взаємодії лікаря, пацієнта та його родичів.

Догляд за хворим із деменцією

Родич із вираженою деменцією – це справжнє випробування. Від поведінки оточуючих його залежить поведінка і самопочуття пацієнта, ось чому важливо приділяти достатньо часу догляду. Щоб підтримувати відносно стабільний стан пацієнта, рекомендується:

• організувати чіткий, зрозумілий та стабільний режим дня;
• максимально залучати людину до життя сім’ї, спілкування;
• постійно стимулювати мислення: вирішувати кросворди, грати у шахи, читати та обговорювати прочитане;
• давати невеликі доручення по дому, щоб пацієнт відчував свою значущість та користь;
• уникати конфліктів, насильства, знущань, а також надмірної опіки.

У міру прогресування недоумства рекомендується максимально убезпечити будинок, прибравши всі небезпечні предмети та закріпивши важкі елементи меблів. Пацієнт потребує постійного спостереження та контролю, оскільки він може нашкодити собі або загубитися, просто вийшовши з дому. Тяжкі ступеня вимагають постійного догляду: годівлі, виконання гігієнічних процедур.

Профілактика

Профілактика деменції допомагає не тільки запобігти розвитку цієї патології, але й уповільнити прогресування процесу, що вже почався. Лікарі рекомендують:

• своєчасно обстежуватися та проходити лікування при необхідності;
• не допускати надмірної маси тіла;
• відмовитися від куріння та вживання алкоголю;
• регулярно займатися аматорським спортом для підтримки тонусу (ходьба, плавання, йога тощо);
• правильно та збалансовано харчуватися, вживати достатню кількість чистої води;
• уникати стресів, фізичної та психічної перевтоми;
• регулярно займатися розумовою роботою.

Деменція

Деменція – це один з різновидів недоумства, що найчастіше виникає у людей похилого віку. Стан супроводжується поступовим зниженням інтелекту та розпадом особистості, що зрештою призводить до повної інвалідності. Своєчасна діагностика, лікування та профілактичні заходи дозволяють значно зменшити швидкість прогресування захворювання та довше зберегти розум людини.

Загальна інформація про деменцію

Популярна назва деменції – старечий маразм або старече недоумство. Найчастіше це захворювання виникає на тлі старіння організму та супутніх йому змін. Зазвичай деменція розвивається у віці після 65 років, але на фоні деяких захворювань, інтоксикацій або травм може виявитись і в більш ранньому віці. Поразка центральної нервової системи є незворотною, правильно підібране лікування дозволяє лише зупинити процес, але не повернути його назад.

Легка форма захворювання проявляється приблизно у кожної десятої людини старше 65 років, а у 5% людей похилого віку розвивається важкий ступінь. Вона призводить до повної втрати здатності до самообслуговування, внаслідок чого хворий вимагає постійного догляду та спостереження. Жінки страждають удвічі частіше за чоловіків.

Причини

Причинами деменції є захворювання та стани, що викликають дегенерацію та загибель клітин головного мозку:

• хвороба Альцгеймера;
• хвороба Піка;
• тяжке атеросклеротичне ураження судин шиї та головного мозку;
• геморагічні та ішемічні інсульти, а також транзиторні ішемічні атаки;
• тромбози артерій;
• артеріальна гіпертензія у тяжкій формі;
• цукровий діабет (високий глюкози в крові стає причиною ангіопатії – ураження дрібних судин із наступним кисневим голодуванням);
• гострі та хронічні інтоксикації (у тому числі алкогольні);
• нейроінфекції (енцефаліти, менінгіти);
• травми голови (струси, забиття головного мозку);
• злоякісні та доброякісні пухлини головного мозку.

Наявність деменції у батьків чи інших старших родичів значно збільшує ризик розвитку патології. Також до сприятливих факторів відносять надмірну масу тіла та недостатню роботу інтелекту протягом життя.

Види патології

Існує кілька видів класифікації старечого недоумства. Найбільш поширена ґрунтується на механізмі розвитку захворювання. Виділяють такі типи патології:

• альцгеймерівський (атрофічний): в основі лежить дегенеративний процес у корі головного мозку, найчастіше зустрічається при хворобі Альцгеймера;
• церебрально-судинний: виникає на тлі хронічної недостатності кровопостачання;
• змішаний.

Розташування патологічних вогнищ лежить в основі другої класифікації: виділяють кіркову, підкіркову, змішану та мультифокальну форми деменції.

Клінічні прояви дозволяють виділити два варіанти захворювання:

• лакунарна деменція: страждає в основному інтелектуальна сфера, страждає пам’ять, але людина усвідомлює себе і може оцінювати свій стан;
• тотальна: втрата навичок самостійного обслуговування та неадекватне сприйняття дійсності.

Ступені тяжкості

Виділяють три ступені тяжкості патології:

• легка: відзначається зниження короткочасної пам’яті, емоційна нестійкість, нездатність запам’ятовувати нове; людина може обслуговувати себе самостійно та розуміє необхідність лікування;
• середньоважка: утруднюється самообслуговування; людина починає забувати про елементарні дії (зачинити двері, вимкнути газ), може загубитися дорогою в магазин; вже на цій стадії пацієнт потребує постійного контролю;
• важка: повна втрата здатність до самообслуговування та критичного сприйняття дійсності, необхідність постійного догляду.

Симптоми

Основні симптоми деменції зустрічаються при всіх формах та типах захворювання. Вони включають:

• зниження короткочасної пам’яті;
• утруднення сприйняття нової інформації, навчання нових навичок (наприклад, роботі з комп’ютером або смартфоном);
• в’язкість мислення: хворий довго розуміє, йому потрібно більше часу на вирішення будь-яких завдань чи питань;
• Труднощі мови: невиразна вимова, проблеми з підбором слів;
• порушення координації рухів, особливо дрібної моторики;
• невпевненість, хиткість ходи;
• неадекватна поведінка: хворі стають надмірно солодкими або, навпаки, агресивними;
• дезорієнтацію у просторі та часі.

Різні види деменції мають характерні ознаки. Так, наприклад, альцгеймерівський тип проявляється в основному розладами психіки та пам’яті, зміною мислення, неадекватною поведінкою. Судинна форма захворювання характеризується і інтелектуальними, і руховими порушеннями, а деменція з тільцями Леві нерідко набуває характеру психіатричної патології і супроводжується галюцинаціями, маренням, безсонням і депресією.

Діагностика

Діагностикою деменції займаються неврологи та психіатри. Обстеження включає:

• збирання скарг та анамнезу, визначення приблизних термінів початку захворювання, найбільш виражених ознак, а також супутньої патології;
• докладний неврологічний огляд з оцінкою рефлексів, рухової та чутливої функції;
• загальний аналіз сечі, загальний та біохімічний аналізи крові, тести на гормони, інфекції, електроліти, визначення основних показників згортання крові;
• ЕКГ, УЗД серця;
• КТ чи МРТ мозку виявлення структурних поразок;
• УЗДГ судин шиї та головного мозку;
• електроенцефалограма (ЕЕГ);
• нейропсихічні тести для оцінки стану психіки та якості мислення.

За потреби проводиться більш розгорнута діагностика.

Лікування деменції

Лікування залежить від її типу та ступеня. Основним завданням лікаря є:

• нормалізація поведінки хворого;
• покращення роботи центральної нервової системи;
• підвищення якості життя.

При легкій формі захворювання препаратами вибору стають:

• седативні засоби при надмірній тривожності;
• антидепресанти для поліпшення емоційного стану та корекції пам’яті;
• засоби для покращення мозкової діяльності, що покращують проведення нервових імпульсів (донезепіл та препарати на його основі, нейромідин).

Уповільнити прогрес захворювання на першій стадії допомагає психотерапія. Хворого навчають спеціальним вправам для тренування пам’яті, логічного мислення. При регулярних заняттях хворі стають адаптованішими до повсякденного життя, а процес деградації уповільнюється.

Середня міра деменції вимагає призначення препаратів для захисту нервових клітин (актовегін, церебролізин), а також засобів для відновлення пам’яті та мислення (фенібут). Симптоматично можуть використовуватись снодійні або седативні засоби.

При тяжкій деменції застосовуються потужні препарати, що стимулюють мозкову діяльність (мемантин, ривастигмін). Вони приймаються постійно і дозволяють максимально довго зберегти відносно ясне свідомість хворого. При агресивній поведінці, галюцинаціях призначаються нейролептики (галоперидол).

Підбір ліків для підтримки хворого на деменцію – це складне завдання, що вимагає постійної взаємодії лікаря, пацієнта та його родичів.

Догляд за хворим із деменцією

Родич із вираженою деменцією – це справжнє випробування. Від поведінки оточуючих його залежить поведінка і самопочуття пацієнта, ось чому важливо приділяти достатньо часу догляду. Щоб підтримувати відносно стабільний стан пацієнта, рекомендується:

• організувати чіткий, зрозумілий та стабільний режим дня;
• максимально залучати людину до життя сім’ї, спілкування;
• постійно стимулювати мислення: вирішувати кросворди, грати у шахи, читати та обговорювати прочитане;
• давати невеликі доручення по дому, щоб пацієнт відчував свою значущість та користь;
• уникати конфліктів, насильства, знущань, а також надмірної опіки.

У міру прогресування недоумства рекомендується максимально убезпечити будинок, прибравши всі небезпечні предмети та закріпивши важкі елементи меблів. Пацієнт потребує постійного спостереження та контролю, оскільки він може нашкодити собі або загубитися, просто вийшовши з дому. Тяжкі ступеня вимагають постійного догляду: годівлі, виконання гігієнічних процедур.

Профілактика

Профілактика деменції допомагає не тільки запобігти розвитку цієї патології, але й уповільнити прогресування процесу, що вже почався. Лікарі рекомендують:

• своєчасно обстежуватися та проходити лікування при необхідності;
• не допускати надмірної маси тіла;
• відмовитися від куріння та вживання алкоголю;
• регулярно займатися аматорським спортом для підтримки тонусу (ходьба, плавання, йога тощо);
• правильно та збалансовано харчуватися, вживати достатню кількість чистої води;
• уникати стресів, фізичної та психічної перевтоми;
• регулярно займатися розумовою роботою.