Будда говорив, що жінка не може отримати владу над пеклом, небе- сами, брамінами, що вона не може управляти світом людей і що вона не може стати повністю просвітленою (Samma – Sambuddha) [7]. Християнство закріплювало за жінкою нижчий, ніж у чоловіка, соці- альний статус.
Будди́зм (санскр. बुद्ध धर्म, buddha dharma IAST; палі बुद्ध धम्म, buddha dhamma, «вчення Просвітленого») — релігійно-філософське вчення (дхарма) про духовне пробудження (бодгі), яке виникло близько VI століття до н. е. в Стародавній Індії.
В основі віровчення буддизму лежать «чотири благородні істини»: 1) життя у світі сповнене страждань; 2) є причина страждань; 3) можна припинити страждання; 4) є шлях, що веде до припинення страждань — благородний «шлях восьми сходинок».
Бу́дда (санскр. बुद्ध, трансліт. buddha, дос. «пробуджений») — людина, що досягла, згідно з буддійським міркуванням, пробудження (бодгі) і вийшла з кола страждань (сансара).
і не пізніше 4 століття до н. е., Кушинагар, Малла) — індійський духовний наставник, аскет, історичний Будда Шак'я-Муні, один із семи будд старовини, засновник буддизму.
Буддизм заснований на вченнях Гаутами Будди – духовного лідера і вчителя, який вважав, що позбутися від страждань можна за допомогою медитації і обмеження своїх бажань, свідомого відмови від задоволень. Вчення Будди в буддизмі не є божественним одкровенням, а лише результатом роздумів і медитацій.
Ґаутама Будда дозволив жінкам вступати до його чернечої санґги і повною мірою брати участь у житті громади, з дотриманням додаткових умов — восьми ґарундгам . На думку Сьюзен Маркотт (Susan Murcott), «Жіноча чернеча сангха була радикальним для того часу експериментом» . Можливо, …