Зміст:
Різдвяна зірка
Різдвяна зірка — багатозначний термін: 1) міфологема, що відсилає до сюжету євангельської оповіді (див. Євангеліє) про народження Ісуса Христа у м. Вифлеємі — дороговказ до місця перебування немовляти (також відома як «Вифлеємська зірка»); 2) традиційний атрибут святкування Різдва Христового, особливо звичаїв різдвяного колядування.
Зміст
Різдвяна зірка у міфології
Євангеліст Матвій переказує, що в момент народження Ісуса на сході небосхилу з’явилася «зоря Його» (Мт. 2:2). Узрівши її, «мудреці зі Сходу», прибули в м. Єрусалим вклонитися чудесному немовляті. Про зірку згадано ще двічі: «Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з’явилась зоря» (Мт. 2:7); «І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було. А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи» (Мт. 2:9-10).
Про дивовижну небесну зорю згадують також і два апокрифи — Протоєвангеліє Якова (21: 3-11) і Євангеліє Псевдо-Матвія (13; 16). Останнє зауважує про розмір зірки — такої великої, що подібної не було від часу створення світу.
Відповідь на питання про природу Вифлеємської зірки стала об’єктом низки наукових гіпотез. Так, згадка Матвія, що зірка рухалася небом, спричинила поширення гіпотези про спостереження комети. Найчастіше з Різдвяною зіркою асоціювали Галлея комету. Віддаючи належне саме цій версії, італійський живописець Джотто ді Бондоне в 1301 на фресці «Поклоніння волхвів» зобразив Вифлеємську зірку саме у вигляді кометоподібного тіла.
Італійський астроном, математик і винахідник Джироламо Кардано (Єронім Кардан) висунув гіпотезу про спалах наднової зірки.
Німецький астроном Й. Кеплер припускав, що за великою та світною Різдвяною зіркою ховається астрономічне явище кон’юнкції (з’єднання, зближення) планет Юпітера і Сатурна, що породжує відповідний оптичний ефект з позиції земного спостерігача. На підставі математичних розрахунків, які будувалися на періодичності кон’юнкції зазначених небесних тіл (прибл. 1 раз на 800 р.), вчений встановив, що Різдво Христове припало найімовірніше на 7 р. до н. е. Гіпотеза Й. Кеплера тривалий час була популярною серед новочасних вчених, аж доки її не спростували точні розрахунки (доведено, що в 7 р. до н. е. кутова відстань між Юпітером і Сатурном була настільки значною, що два світила не могли бути сприйняті за одне яскраве).
Попри подальші спроби висунути нові науково-астрономічні версії чи обґрунтувати вже відомі, жодній з них не вдалося переконливо ототожнити Різдвяну зірку з конкретним небесним тілом.
Різдвяна зірка у традиціях святкування
Зірка стала важливим символом різдвяних світ у народних традиціях колядування на Святвечір (або на перший день по Різдву). Колядування відбувалося як театралізоване, віншувальне й жартівливо-ігрове дійство, під час якого святкові ватаги обходили сусідні хати, вітали господарів, співали величально-вітальні пісні-побажання (колядки), розігрували сценки, приймали дарунки. Восьмикутна (або багатокутна) різнокольорова зірка, прикрашена малюнками, стрічками, китицями, бубонцями тощо була обов’язковим ритуальним предметом, поряд із рушником, масками Кози, Ведмедя та ін.
Література
- Воропай О. Звичаї нашого народу : в 2 т. Мюнхен : Українське видавництво, 1958. Т. 1. 448 с.
- Косідовський З. Оповіді євангелістів. Київ : Політвидав, 1981. 262 с.
- Павленко П. Ісус Христос — постать історії. Біла Церква : Мустанг, 2002. 347 с.
- Хазарзар Р. Сын Человеческий. Волгоград : ПринТерра-Дизайн, 2004. 624 с.
- Гнатюк В. Колядки і щедрівки : в 2 т. Харків : Фоліо, 2018. Т. 1. 320 с.
- Знаменитий «Щедрик» Леонтовича щороку співає увесь світ // Відкривай Україну. URL: https://www.discoverukraine.com.ua/znamenitij-shhedrik-leontovicha-shhoroku-spivaye-uves-svit/
Чому зірка на ялинці — не християнська: історія та міфи
Здавалось би нічого такого, але “нетрадиційна”, на думку церкви, прикраса у вигляді капелюха, викликала обурення частини мешканців. Мовляв, капелюх — занадто відьомський і нагадує сортувальну шапку з фільмів та книжок про чарівника Гаррі Поттера.
Попри те, що в Україні церква відділена від держави, капелюх таки зняли, а його замінили на більш “канонічну” прикрасу — Вифлеємську зірку, яка традиційно прикрашає ялинки під час святкувань взимку.
Проте восьмикутна зірка не християнський символ і езотерикиня Олена Кузьмич розповість чому.
Все є знак і символ, казали древні. Символи, які повсякчас супроводжують людство, переходять з однієї культури в інші, їхнє справжнє значення забувається та замінюється іншим. Так сталося і з зіркою, бо початково це — язичницький символ, проте, як це сталося зі святкуваннями зимового сонцестояння та весняного рівнодення, його церква теж використовує у своїй атрибутиці.
Восьмикутна зірка — це зірка богині Іштар. Це східносемітська богиня, яка задовго до Ісуса Христа, як розповідають міфологічні оповідки, “смертю смерть подолала” і повернулася з потойбіччя, що й символізувало зміну циклів природи та перемогу весни над зимою. Ця зірка була її чи не основним символом разом з левом. Іштар була богинею кохання, війни, родючості. Храм Іштар був прикрашений такими зірками.
Також читайте
Правда про Новий рік: нутрощі на ялинці, замерзла Снігуронька і смертельний Дід Мороз
Зрозуміло, що “зірка”, яку найкраще видно на небосхилі вранці та ввечері, — це планета Венера. Не дивно, що древні люди обрали її за свій важливий символ ще дві тисячі років до нашої ери. Та й назви богині цієї планети схожі у багатьох народів, порівняємо — Іштар, Інанна, Астарта, Еос, Ушас тощо. Зрозуміло, що йдеться про архетипічний символ, який буде близький різним людям у різний період.
Цікаво, що п’ятипроменева зірка — це теж символ богині Іштар, який використовувався рідше, але теж був досить популярним. Тому радянська п’ятикутна зірка на ялинки — це теж не “новинка сезону”.
Християнство звикло запозичувати символи з місцевих культів та переінакшувати їх на свій лад. Навіть народження Бога з лона непорочної діви для міфологій не є унікальним явищем, тому і зірка з язичницької стала “християнською”.
Нагадаємо, що, згідно з біблійною розповіддю, Вифлеємська зірка привела трьох мудреців зі Сходу до Вифлеєму, де вони й знайшли немовля Ісуса Христа та передали йому свої дари. Вчені досі сперечаються про те, яке саме астрономічне явище стоїть за Вифлеємською зіркою: комета Галлея, спалах наднової зорі чи унікальне з’єднання Сатурна та Юпітера як сьогодні.
Церква уникає відповіді на це запитання та вважає, що Вифлеємська зірка була не обов’язково природним астрономічним тілом. Мовляв, вона з’явилася, виконала свою місію та зникла. Історичність Вифлеємської зірки не доведена.
Також читайте
Годування духів предків і ритуальна каша: правда про зимові магічні ритуали українців
Вифлеємська зірка зазвичай зображається з декількома променями — п’ятьма чи восьма або у вигляді зірки з кометою. У християнській традиції на вершині ялинки встановлюють ялинкову прикрасу-навершя, яка символізує Вифлеємську зірку.
Проте і ялинка – не християнський символ. Наші предки задовго до християнства вшановували вічнозелені рослини, адже з погляду символізму вони уособлюють перемогу життєвих сил над смертю та холодом зими та вічне життя. Повз такий символізм не могла пройти повз християнська церква. Тим паче, що гілки ялинки ростуть на три боки — це, на думку отців церкви, символізує Трійцю.
Також читайте
Загадування бажань та вшанування Різдва сонця: як відзначити зимове сонцестояння
У 16 столітті ялинка стала символічним “деревом пізнання добра та зла”, а прикрасами на ній стали яблука, які фігурують у біблійній історії про рай та перший гріх. Сценки про це розігрували на Святвечір. Зауважимо, що прихильником прикрашання ялинок був очільник німецької Реформації Мартін Лютер, який пропагував святкування Різдва у спокійній домашній атмосфері. Поступово звичай ставити в оселі ялинку та прикрашати її заполонив Західну Європу та за кілька століть дістався України. 1935 року ялинку почала використовувати радянська влада. За останні 100 років ялинка стала символом релігійного Різдва та більш світського Нового року і ми вже не уявляємо зимових святкувань без неї. Проте, як йшлося вище, — ні зірка, ні ялинка не є християнськими символами.
Читайте також: