§ 11-12. Практична робота «Повсякденне життя і світогляд різних станів українського суспільства». Узагальнення з розділу 1

1. Ознайомтеся з ілюстраціями та характеристиками суспільних станів. Установіть між ними відповідність.

2. Об’єднайтеся в пари, оберіть представників двох станів українського суспільства. Відтворіть діалог між ними. Розмова повинна розкривати особливості життя кожної із верств суспільства та взаємини між ними.

А « Шляхта дуже нечисленна, наслідує польське і, схоже, соромиться того, що належить до іншої, аніж римська, віри».

Б «Селяни мусять працювати власноручно і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому залежно від наділу, який тримають, зерно, курей, гусей і курчат перед святами».

В «Римські католики мають у місті чотири костьоли, а саме: кафедральний собор, храм домініканців на ринку, бернардини — попід горою, а з недавнього часу — єзуїти, які розмістилися між бернардинами і річкою; греко-русини мають близько десяти храмів, які вони називають церквами».

Г «Вони можуть вивчати будь-які, без винятку, цехові ремесла та в них працювати, навчати товаришів й учнів будь-якого ремесла, засновувати цехи й ремісничі братства і, згідно із звичаєм, бути у них старшими і сеньйорами».

Узагальнення з розділу 1

2. ІСТОРИЧНА ХРОНОЛОГІЯ

Вітер історії сплутав події на шкалі часу. Упорядкуйте інформацію, виконуючи завдання:

1. Запропонуйте правильний варіант підпису назв історичних подій біля дат.

2. Доберіть події з європейської історії, що відбувалися в хронологічних межах шкали часу.

3. Започаткуйте укладання синхронізованої хронологічної таблиці «Україна і світ у період Раннього Нового часу». Роботу виконуйте протягом навчального року.

УКРАЇНА І СВІТ У ПЕРІОД РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ (1492-1789 рр.)

Події в Європі

Події на Сході

Події в Україні

3. ФАКТОЛОГІЧНА РОЗМИНКА

Виправте помилки у твердженнях:

• Річ Посполита — це об’єднання двох держав: Королівства Польського та Тевтонського ордену.
• 1574 р. Іван Федорович видав книги «Апостол» і «Буквар» у Києві.
• 1576 р. зусиллями князя В.-К. Острозького у Львові відкрито перше братство.
• 1596 р. шляхом злиття Лаврської і Братської шкіл був утворений Києво-Могилянський колегіум.
• Внаслідок Хотинської битви 1621 р. Велике князівство Литовське заручилося підтримкою Королівства Польського. Результатом стало об’єднання двох держав у єдину — Річ Посполиту.

Виконайте аналіз історичного документа (пам’ятка для аналізу документа — в інтернет-додатку https://cutt.ly/Tpqk4ho). Придумайте власний сценарій завершення історії з документа. На основі історичного джерела й інформації додаткових джерел схарактеризуйте становище жінки в тогочасному українському суспільстві.

Складіть власні запитання закритого і відкритого типів до документа й поставте їх однокласникам/однокласницям.

Відмова вже під час вінчання шляхтянки, яку брат домовився видати заміж без її на те згоди

14 лютого 1599 р. у домі Яна Мервинського розігралася драма. Саме цього дня прибув Войтех Лонський з багатьма родичами, аби взяти шлюб із сестрою господаря дому Катериною, на той час сиротою. Однак коли наречені вже стояли на весільному килимі, а священник запитав наречену, чи є на те воля Божа і її власна піти заміж за Лонського, дівчина відповіла відмовою: «Пан брат мій з паном Лонським без волі моєї і відомості, також без приятелів моїх і брата молодшого, не при мені, не в домі своєму, а в домі пана Соломи заочно якусь обіцянку Лонському дав. Однак я так розумію, що на те волі Божої і моєї в стан святий подружній за пана Лонського піти немає, і я на те не погоджуюсь. Не тільки брат мій, але батько і мати змусити на те мене не могли б».

З Волинської судової книги

5. ВПРАВА «КІНООПЕРАТОРИ»

Уявіть себе режисером/режисеркою. Розгляньте кадри та спробуйте поєднати їх у сюжет. Запропонуйте власний сценарій фільму.

6. ЩО МИ ЗНАЄМО З ТЕМИ

Перевірте, як ви засвоїли матеріал теми за допомогою онлайн-тесту. Для виконання завдання перейдіть за посиланням:

або скористайтеся смартфоном — зчитайте QR-код.

Бажаємо успіхів!

Що належить до термінальних станів

Ім’я файлу: 1, 2 хірургія.docx
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 01.09.2022
скачати
Пов’язані файли:
1. Десмургія.pdf

1.Класифікація термінальних станів.

• важкий шок (шок IV ступеня)
• позамежна кома
• колапс
• преагональний стан
• термінальна пауза
• агонія
• клінічна смерть

Термінальний стан – остання стадія життя, коли внаслідок дії різних патологічних процесів відбувається різке пригнічення збалансованої діяльності життєвих функцій органів і систем, що підтримують гомеостаз. Виокремлюють такі етапи вмирання організму: передагонію, термінальну паузу, агонію та клінічну смерть.

Передагонія– початковий етап вмирання організму, що характеризується різким пригнічення функцій центральної нервової системи, дихання та кровообігу з ймовірним розвитком коми. Характерними проявами передагонії є різка артеріальна гіпотензія (зниження систолічного AT менше 60 мм рт. ст.), частий пульс слабкого наповнення і напруження, неадекватне поверхневе дихання, блідість та ціанотичність шкірних покривів. Цей стан може тривати від декількох годин до декількох діб.

Термінальна пауза– перехідний період між передагонією та агонією, що проявляється різким прискоренням дихання з його подальшою зупинкою, зниженням АТ до нуля та тимчасовим згасанням функції кори головного мозку. Термінальна пауза буває не завжди, здебільшого її спостерігають у разі гострої масивної крововтрати.

Агонія – короткотривалий (декілька хвилин) період, що характеризується активацією ретикулярної формації і вегетативних центрів довгастого мозку (напруження захисно-компенсаторних механізмів, які втратили свою доцільність). Агонія є останнім етапом життя організму, що помирає, і клінічно проявляється глибокими рідкими неефективними дихальними рухами, нетривалим підвищенням систолічного артеріального тиску до 90 мм рт. ст., відновленням свідомості. При цьому AT дуже швидко знижується до 20 мм рт. ст., і на тлі наростання гіпоксемії, гіпоксії та декомпенсованого метаболічного ацидозу настає клінічна смерть.

Клінічна смерть– перехідний патологічний стан організму, що проявляється відсутністю зовнішніх ознак життєдіяльності (функції ЦНС, дихання та кровообігу) без настання у них незворотних змін, зокрема в тканинах головного мозку.

Клінічна смерть, що зазвичай не перевищує 4-5 хв, є останньою ланкою термінального стану. Незворотні зміни розвиваються насамперед у корі головного мозку. Внаслідок гіпоксії й гліколізу поступово виснажуються резерви глікогену, знижується вміст глюкози, АТФ, АДФ, що призводить до зменшення активності каліє-натрієвої помпи. Внаслідок цього в тканинах зростає вміст натрію і, відповідно, зменшується рівень калію, накопичується велика кількість молочної кислоти (кінцевий продукт гліколізу) і розвивається метаболічний ацидоз. Високий осмотичний тиск у клітині через надлишок Na і недоокислених продуктів, а також підвищену проникність клітинної мембрани за умов гіпоксії й ацидозу, призводить до надмірного надходження води до клітини і розвитку набряку мозку. Одночасно відбувається порушення проникності клітинних і внутрішньоклітинних (органел) мембран та активація лізосомних ферментів, що призводить до автолізу і морфологічних змін у нервовій клітині, це означає неможливе подальше відновлення її функцій.

Незважаючи на те, що практично в усіх інших тканинах організму незворотні зміни настають значно пізніше, оживлення людини має сенс лише тоді, коли є можливість відновлення нормальної функції всіх його тканин і органів, насамперед кори головного мозку.

• відсутність пульсації над магістральними артеріями (сонною та стегновою);
• вузькі (10–20 с з моменту зупинки кровообігу) або розширені зіниці з відсутністю фотореакції;
• відсутність самостійного дихання.

• зміна кольору шкіри (земляниста чи синюшна),
• відсутність рефлексів та втрата м’язового тонусу (арефлексія, атонія),
• відсутність притомності,
• клоніко-тонічні судоми (можуть виникати відразу після припинення кровообігу і тривати 20-30 с).

При ряді патологічних ситуацій (утоплення, ураження електричним струмом та блискавкою, наїзд автомобілем, странгуляційна асфіксія, інфаркт міокарда тощо) клінічна смерть може настати миттєво, без попередніх проявів вмирання.

Важливим фактором впливу на ефективність реанімації при клінічній смерті є температура навколишнього середовища та тривалість вмирання. При раптовій зупинці серця клінічна смерть в умовах нормотермії триває до 5 хв, при мінусовій температурі – до 10 і більше хвилин. Тривалий період вмирання значно погіршує ефективність реанімації, скорочуючи період клінічної смерті.

1. Висихання рогівки — поява «оселедцевого» блиску.
2. Залишкова деформація зіниці після обережного стиску очного яблука пальцями (синдром «котяче око»)
3. Поява трупних плям на шкірі (унаслідок стікання крові в нижні ділянки трупа — синюшно-багрового кольору).
4. Трупне заклякання (нерухомість частин тіла).

Три стану особистості за Е. Берну

Вельми відома і отримала широке застосування схема станів особистості, розроблена Еріком Леннардом Берном – американським психологом і психіатром. Відомий, перш за все, як розробник трансакційного аналізу. Берн зосередив увагу на “трансакціях” (від англ. Trans – приставки, що позначає рух від чогось до чогось, і англ. Action – “дія”), що лежать в основі міжособистісних відносин. Деякі види трансакцій, які мають в собі приховану мету, він називає іграми. Берн розглядає три его-стану ( “Я”-стану ): дорослий, батько і дитина. Вступаючи в контакт з оточуючими людьми, людина, на думку Берна, завжди знаходиться в одному з цих станів.

Згідно Е. Берну, всі ці три стани особистості формуються в процесі спілкування і людина набуває їх незалежно від свого бажання. Найпростіший процес спілкування – це обмін однієї трансакцією, він відбувається за схемою: “Стимул” першого співрозмовника викликає “реакцію” другого, який, в свою чергу, направляє “стимул” першого співрозмовника, тобто майже завжди “стимул” одного стає поштовхом для “реакції” другого співрозмовника. Подальший розвиток розмови залежить від поточного стану особистості, використовуваного в трансакціях, а також їх комбінаціях. Таким чином, трансакційний аналіз являє собою психологічну модель, що служить для характеристики та аналізу поведінки людини, – як індивідуально, так і в складі груп. Дана модель включає методи, що дозволяють людям зрозуміти самих себе і особливість своєї взаємодії з оточуючими.

Характеристика его-станів по Берну

1. Его-стан батька містить установки і поводження, перейняті ззовні, у першу чергу – від батьків. Зовні вони часто виражаються в критичному і турботливому поводженні стосовно інших. Як і всі інші его-стану, стан Я-батько має сильні і слабкі сторони.

Сильні сторони его-стану батька

Слабкі сторони его-стану батька

Впевненість у своїй правоті.

Віра в силу моральних вимог.

Прагнення до заступництву і захисту слабкого

Свідомість своєї переваги і права “карати”.

2. Его-стан дорослого не залежить від віку особистості. Вона орієнтована на сприйняття поточної реальності і на одержання об’єктивної інформації. Воно є організованим, добре пристосованим, спритним і діє, вивчаючи реальність, оцінюючи свої можливості і спокійно їх розраховуючи.

Сильні сторони его-стану дорослого

Слабкі сторони его-стану дорослого

Тверезість в оцінках, розуміння відносності догм

Недолік спонтанності або бідність фантазії.

Недооцінка емоційної сторони життя

3. Его-стан дитини містить спонукання, які виникають у нього природним чином. Воно також містить характер ранніх дитячих переживань, реакцій і позицій щодо себе та інших. Его-стан дитини відповідає також за творчі прояви особистості.

Сильні сторони его-стану дитини

Слабкі сторони его-стану дитини

Імпульсивна життєрадісність, фантазія, цікавість

Невпевненість, безпорадність, довірливість.

Коли людина діє і відчуває подібно до того, як це робили його батьки, – він знаходиться в его-стані батька. Коли він маємо справу з поточною реальністю і її об’єктивною оцінкою – він знаходиться в его-стані дорослого. Коли людина відчуває і веде себе подібно до того, як він робив це в дитинстві, – він знаходиться в его-стані дитини. У кожен момент часу кожен з нас знаходиться в одному з цих трьох его-станів. Основні особливості цих станів представлені в табл. 4.4.

На закінчення відзначимо, що трансактний аналіз, заснований Еріком Берном, розкриває такі розглянуті нами три его-стану, в яких може перебувати кожен че-

Таблиця 4.4

Основні характеристики позицій батька, дорослого і дитини

Характерні слова і вирази

“Всі знають, що ти не повинен ніколи . “; “Я не розумію, як це допускають . “

“Як?”; “Що?”; “Коли?”; “Де?”; “Чому?”; “Можливо. “; “Ймовірно . “

“Я сердитий на тебе”; “Ось чудово!”; “Дуже добре!”; “Огидно!”