«ДОБРИЙ МОЛОДЕЦЬ ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ»

У давнину билинних богатирів шанували як героїв, що подавали приклад самовідданого служіння батьківщині. З найбільшою любов’ю народ ставився до Іллі Муромця. Билини зображували його «старшим» богатирем, який перевершував своїх побратимів і силою, і мудрістю. На думку деяких дослідників, таке ставлення пояснювалося походженням Іллі: на відміну від більшості билинних богатирів зі знатних багатих родів він був селянським сином, і це наближало його образ до простих слухачів. Глибоку симпатію до Іллі Муромця викликали й властиві йому душевні якості: моральна сила, почуття власної гідності й незалежність у взаєминах із князем Володимиром. Привабливих рис цьому персонажу додавала і його незвичайна біографія: тридцять років, згідно з билинами, Ілля, скутий невідомою недугою, «сиднем сидів» удома, доки не настав день, коли в ньому прокинулася могутня сила. Відтоді й почалася історія героїчних звершень богатиря.

Перед читанням. Читаючи билину, зверніть увагу на художні прийоми, знайомі вам за іншими фольклорними творами.

ПРО ІЛЛЮ МУРОМЦЯ ТА СОЛОВІЯ 1

Гей, у славному та у городі, у Муромлі,

Та у тому селі, та Карачаєві,

Гей, то не старий дуб к землі нагинається,

Ой то добрий молодець Ілля Муромець

«Благослови, батьку та матір рідна,

У славний город Київ з’їздити,

Віри християнської та боронити!»

Сам на доброго коня сідав,

Під город, під Чернігів, під’їжджав.

Під городом, під Черніговом,

Не ворон чорний небо укриває,

Днем від куряви сонця красного,

Ніччю місяця ясного Не видати.

Мурзи 2 погані, татарове 3 , —

З коршем 4 сили до сорока тисяч,

Хочуть город Чернігів узяти,

Церкви Божії скидом пускати.

Тоді ж то старий козак Ілля Муромець добре дбав,

Поганих мурзів-татарів наїжджати:

1 Билина — з репертуару кобзаря Зиновія Штокалка (упорядник В. Шевчук).

2 Мурза — титул знатного татарина.

3 Татарове — татари; загальна назва степових кочівників у билинах.

4 Корш — військовий загін.

Трьох царевичів живими впіймав,

«Ей ви, царевичі та царенята,

Чи мені вас у полон брати,

Чи мені вам буйні голови з пліч зняти?

А то краще їдьте в свої царства

Та по всьому світу розкажіть,

Що свята Русь не пуста стоїть,

Що святу Русь могутні богатирі бережуть».

Суди суди всі по-правильному,

Всі тобі повинуватись будемо».

Старий козак такеє промовляє:

«Не хочу я жить у вас воєводою,

Покажіть мені пряму дорогу

У славний стольний Київ-город».

Тоді ж то чернігівці словами промовляють:

«Ой тото пряма дорога у славен город Київ

Заросла лісами Брянськими 2 ,

Уже тридцять літ простою дорогою

Як засвистить Соловій по-солов’їному,

Як закричить він по-звіриному,

Так усі трави-мурави в’януть,

1 Воєвода — правитель міста в Київській Русі.

2 Бринські ліси — деякі дослідники вважають, що йдеться про Брянські ліси, проте це може бути назва загальна або й фантастична, як гора Сорочинська, Сафат-річка тощо.

3 Миля — тут: козацька миля — міра довжини, що побутувала в Україні до метричної системи і дорівнювала 8,35 км.

Простою дорогою — п’ятсот верств 1 ,

А дальшою дорогою — ціла тисяча».

Поклонивсь їм Ілля Муромець

Та поїхав лісами Бринськими,

Простою дорогою в славний город Київ.

Шлях укладає та все прямоїжджий.

Як побачив його Соловій-розбійник,

Як засвище він по-солов’їному,

Там під муром тим Ілля Муромець зітхає,

«Невже ж ти, коню мій богатирський,

По темних лісах зо мною не з’їжджав,

Пташиного посвисту не чував?»

Сам до стріли словами промовляє:

Та попади, стріло, Соловію в праве око!»

Як вилетіла стріла вище лісу стоящого,

А попала Соловію в праве око,

А вилетіла стріла лівим вухом.

Упав Соловій зо семи дубів,

Та Ілля Муромець того придбав,

Соловія стрімко в кайдани кував,

А до булатного стременя в’язав,

1 Верства — давня міра довжини, яка становила 1,06 км; верста.

2 Ярий лук — бойовий лук.

Гей, як приїхав Ілля Муромець у город, у Київ,

Приїхав до сонечка-князя у широкий двір,

Ставив коня серед двору княжого,

«Гляди ж, Соловію, не відступай від доброго коня,

Бережи ти коня мого богатирського,

Від мене тобі, знай, нікуди не втекти».

А сам доброму коню наказував:

«Гей, ти, мій добрий коню богатирський,

Бережи проклятого Соловія,

Щоб він не відв’язався від стременя булатного мого».

Сам ввійшов він у палати княжії,

Хрест-то він клав по-писаному,

Вклонявся на чотири сторони

Сонечку-князю з княжною Апраксією.

Говорить Володимир, князь стольнокиївський:

«Звідкіля ти, славний молодче,

Промовить Ілля: «Єсть я із города, із Муромля,

Ілля Муромець та і син Іванович,

А приїхав я у стольний город Київ

Послужити більше, князю мій, вірою-правдою,

Віру християнськую православную».

Говорить тут князь Володимир стольнокиївський:

«А якою, добрий молодче, дорогою ти їхав

Промовить Ілля Муромець такії слова:

«Сьогодні рано з рідним батьком і ненькою прощавсь,

На полудник хотілось мені у тебе правувати,

А прилучилось мені три причини:

Що перша причина — Чернігів-город від облоги виручати,

Що друга причина — на п’ятнадцять верст

Мости через річку Самородину мостити,

А що вже третя причина — Соловія-розбійника

Тобі, князю, гостинця дарувати.

Так уже прямою дорогою Приїхав я із города Муромля

У славний город Київ, князю».

Так тут князь Володимир стольнокиївський

Зі своїми князями та боярами;

Виходили вони на широкий двір

Подивитися на Соловія-розбійника.

Говорить йому Соловій-розбійник:

«Ой князю Володимир стольнокиївський,

Не у тебе і хліб їв Та зелен-вино пив,

Так тут промовив Ілля Муромець:

«Засвищи, Соловію, напівсвисту,

«Запечатались мої кроваві рани,

Налийте мені чару вина зеленого!»

Так тут налили чару зелен-вина

Випив Соловій чару зелен-вина —

Як засвище Соловій на цілий свист,

Як закричить він на повен крик,

Як зашипить він на повен шип,

А в князя з теремів високих криші зривало,

Всі хрустальнії скельця повипадали,

По всьому городу, по Києву,

Всі бременні 1 кобили ожеребились,

Всі гості на княжому дворі,

Всі бояри та воєводи На землі, як снопи, лежать.

Сам князь Володимир стольнокиївський

Куньовою 2 шубою вкривається.

«Чого ж ти, Соловію-розбійнику,

Я ж велів тобі свистіти напівсвисту

Говорить йому Соловій-розбійник:

«Уже, либонь, прочував я свій кінець

2 Куньовий — куницевий, зі шкури куниці.

І тому посвиснув на повний свист,

Тут старий козак Ілля Муромець

Брав Соловія за білі руки,

Повів його на поле Куликове 1

Соловія-розбійника на святій Русі.

Тут-то славному козаку Іллі Муромцю

Літературний практикум

1. Підготуйте переказ билини за поданими запитаннями.

А. Як Ілля збирався в дорогу?

Б. Який подвиг богатир здійснив під Черніговом? Які художні засоби увиразнюють силу ворожого війська, міць героя?

В. Як Ілля дізнався про Соловія-розбійника? Чому він не дослухався до поради обминути потвору й вирушив до Києва прямим шляхом? Які риси характеру богатиря виявилися в цьому епізоді?

Г. Які деталі свідчать про те, що Соловій був надзвичайно сильним? Наведіть відповідні цитати.

Ґ. Як богатиреві вдалося здолати Соловія? Чому Ілля відмовився взяти за нього викуп?

Д. Як Іллю прийняли при дворі князя Володимира? Чи повірив його розповіді князь? Обґрунтуйте відповідь цитатами з твору.

2. Які чесноти народного героя втілено в образі Іллі Муромця? Проілюструйте відповідь рядками билини.

3. Що (кого) уособлено в образі Соловія-розбійника?

4. У якому епізоді билини силу Іллі Муромця протиставлено владі князя Володимира? Яку думку утверджено через це протиставлення?

5. Знайдіть у тексті билини гіперболи. Що вони увиразнюють?

6. Заповніть подану таблицю прикладами з прочитаної билини: Казково-фантастичні елементи / Згадки про реальні географічні місцевості та історичних осіб.

7. Які традиції та звичаї Київської Русі відобразилися в билині «Про Іллю Муромця та Соловія»?

8. Підготуйтеся до виразного читання билини.

9. Творча лабораторія. Яким ви уявляєте Соловія-розбійника? Хто він — людина чи фантастична істота? Створіть його словесний портрет.

10. Філологічний майстер-клас. З пам’яті відновіть пропущені постійні епітети, які вжито в билині «Про Іллю Муромця та

1 Куликове поле в билинах згадується як місце страти.

2 Славу мали співати по землях християнських та іновірських.

Соловія»: . молодець; . поле; сила . ; ворон . ; сонце . ; місяць . ; . голови; . Русь.

11. Тема проекту. «Ілля Муромець — герой народних билин і літературних творів».

Книжка за книжкою

Билина «Садко». Захопливі пригоди відбувалися з героєм новгородських билин Садком — бідним гуслярем, що заробляв на життя, звеселяючи людей на бенкетах. Якось, коли запрошень на свята не було, юнак сидів на березі Ільмень-озера й грав сам для себе. Несподівано на поверхні води з’явився морський цар і, сказавши, що Садко вельми потішив його своєю майстерністю, запропонував чарівну допомогу. Відтак життя гусляра змінилося.

Запитання для самостійного опрацювання твору

1. Якими рисами характеру наділено Садка?

2. Як поводиться гусляр у підводному царстві?

3. У чому виявилася сила мистецтва Садка?

4. Чим Садко відрізняється від богатиря-захисника Іллі Муромця?

Ілля Муромець

Центральний герой російського героїчного епосу. Йому присвячено більше десяти билинних сюжетів, кожен з яких відомий в безлічі записів. Подвиги його не можуть изгладиться з пам’яті народу-орача, якого охороняв цей богатир.

В. Я. Пропп, один з найбільших вчених-фольклористів XX століття, писав: «Образ Іллі – найбільш зріле і найбільш досконале створення російського епосу. (…)
Тільки могутній народ в одну з вирішальних епох своєї історії міг створити цей монументальний і величний, але разом з тим простий у своїй людяності образ національного героя».
Билини про Іллю Муромця складалися в період з XI по XIV століття, в епоху боротьби російського народу з половцями, що чинили набіги на Русь, а потім з монголо-татарами, під ярмом яких Русь перебувала більше двохсот років.

Билиною про походження Іллі і здобутті їм сили відкривається поетична біографія Іллі Муромця. Він – «селянський син» і походить з села Карачарова поблизу міста Мурома. Село Карачарово дійсно існує, воно знаходиться в двох верстах від Мурома вгору по Оці. За місцевим переказом, билинний герой похований у своєму рідному селі, під каплицею біля дороги на Муром. У Муромі в кінці XX століття Іллі Муромця був поставлений пам’ятник.

Однак іноді Ілля в билинах називається Моровлін, або Муравлін, що дало деяким дослідникам підставу припускати, що ро диною богатиря було місто Карачев поблизу Моровійськ на Чернігівщині.
Ілля тридцять років і три роки не міг ходити і, ледве піднявшись на ноги, зробився уособленням незламної сили богатирської дружини.
Ілля Муромець – воїн, захисник батьківщини. В одній з билин він каже:

У мене зроблені заповіді великий (…)
Зберігати мені треба стольний Київ-град,
Зберігати я буду церкви Божий
Зберігати буду віру православну.

На відміну від більшості епічних героїв, Ілля Муромець наділений не тільки силою і хоробрістю, але й цілком певним світоглядом. Він відкидає загальноприйняте в Середні століття уявлення про те, що борг воїна полягає насамперед у вірній службі своєму панові. До князю Володимиру Ілля ставиться критично і визначає сенс свого життя таким чином:

«Я йду служити за віру християнську,
Та за землю російську,
Та за славний за Київ-град,
За вдів, за сиріт, за бідних людей (…)».

Чи був у Іллі Муромця історичний прототип, або він являє собою збірний образ – невідомо. У літописах ім’я Іллі Муромця не згадується жодного разу. Але відомо, що в XII столітті в Києво-Печерській лаврі поруч з Нестором-літописцем і першим російським іконописцем Алімпієм був похований якийсь Ілля з Мурома.

Про Іллю Муромця та Соловія

5 Українські билини: Історико-літературне видання східнослов’янського епосу. Упорядкування, передмова, післяслово, примітки та обробка українських народних казок і легенд на билинні теми В. Шевчука. — К. : Веселка, 2003. — 247 с.

Для тих, хто хоче знати більше

Усе описане в билинах народ сприймав як реальні події, що відбувались у сиву давнину, тобто «за часів, коли можливі були різні чудеса».

Тому, наприклад, кургани 1 в ростовських краях Росії вважали могилами безлічі ворогів, переможених богатирем Альошею Поповичем. А на землях біля річки Онеги селяни ще в XIX столітті показували поля, розчищені від кам’яних брил Іллею Муромцем, або в Муромських лісах — «скоки» його чудесного коня.

Також досі можна почути розповіді, як у Броварському лісі, що неподалік Києва, було знайдено курган-могилу Солов’я-розбійника.

Реконструкція зовнішності Іллі Муромця, здійснена експертом С. Нікітіним за методом видатного вченого М. Герасимова

Билинні сюжети часів Київської держави залишили свій слід в українському фольклорі. Образ богатиря Іллі Муромця зустрічається в народних казках і легендах.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Готуємося до роботи з твором

• 1. Розкажіть про історію вивчення давньоруських билин.
• 2. Назвіть характерні особливості билин. Якими в цих героїчних піснях східних слов’ян зображено богатирів та їхніх ворогів?
• 3. Які билини належать до київського циклу?
• 4. Сформулюйте головну ідею билин.

Працюємо над змістом твору

• 5. Прочитайте билину «Про Іллю Муромця та Соловія».
• 6. Які подвиги здійснив давньоруський богатир у цій билині?
• 7. Ілля Муромець, почувши про небезпеку, не поїхав до Києва манівцями тому, що: а) не поспішав; б) хотів розчистити дорогу від колод; в) хотів уберегти людей від небезпеки; г) збирав унікальні види солов’їв.
• 8. Як зустрів Іллю київський князь Володимир? Що обурило князя в поведінці богатиря? Чим можна пояснити недовіру князя до Іллі Муромця?
• 9. Доведіть, що у билині Ілля Муромець виступає захисником земель Київської держави.

1 Курган (або могила) — високий пагорб, який є земляним насипом з ґрунту і каменю над похованням. Чим більший надмогильний насип, тим важливішою персоною був похований. Деякі вчені припускають, що слово «могила» походить від давньоруського слова «могуть» (сила).

Узагальнюємо та підсумовуємо

• 10. Схарактеризуйте образ Іллі Муромця. Доведіть, що в образі Іллі Муромця втілено найкращі риси захисника рідної землі.
• 11. Що, на вашу думку, символізує образ Соловія-розбійника?
• 12. Поміркуйте, як у билині «Про Іллю Муромця та Соловія» поєднано історичну правду та вимисел.
• 13. Як ви знаєте, за правління князя Володимира Великого Київська держава (Русь-Україна) прийняла християнство як державну релігію. Знайдіть у тексті билини відображення цього історичного факту.
• 14. Знайдіть у билині опис місця, де перебуває Соловій. На вашу думку, чи можливо це місце співвіднести з якоюсь реальною географічною місцевістю?
• 15. Згадайте, що ви на уроках історії вчили про Київську державу. Зробіть висновок про поетичне зображення у билинах реальних подій минулого.

Застосовуємо поняття з теорії літератури

• 16. Доведіть, що билини про Іллю Муромця належать до народної творчості.
• 17. Знайдіть у тексті характерні для билини повтори слів і цілих фрагментів.
• 18. Випишіть у робочий зошит три приклади слів з постійними епітетами.
• 19. Знайдіть у тексті билини «Про Іллю Муромця та Соловія» детальні описи.
• 20. Наведіть приклади використання фантастики та гіперболи у билинах.
• 21. Поміркуйте, чому билини називають героїчними піснями.

Пов’язуємо новий матеріал із вивченим раніше

• 22. На уроках світової літератури у 6 класі ви вивчали давньогрецькі міфи про Геракла. Назвіть особливості міфів про героїв.
• 23. Поміркуйте, що є спільного в образах давньогрецького героя Геракла і давньоруського богатиря Іллі Муромця.
• 24. Які подвиги здійснив Геракл за наказом богів та мікенського царя Еврісфея, щоб здобути безсмертя? А для чого звершує подвиги Ілля Муромець?
• 25. Складіть порівняльну таблицю образів Іллі Муромця та Геракла.
• 26. Що спільне і що відмінне в образах персонажів міфів та билин?

Виконуємо творчі завдання

• 27. Розгляньте репродукцію картини Віктора Васнецова «Богатирі». Поясніть, яке завдання виконують ці воїни.
• 28. Опишіть зображених на картині богатирів, їхнє озброєння і коней.
• 29. Поміркуйте, чому Ілля Муромець у центрі картини.
• 30. Як художник в образах витязів передав силу, хоробрість і готовність до захисту рідної землі?
• 31. Якби художник зображував воїнів-завойовників, що змінилося б у картині?

Радимо прочитати

Новгородська билина «Садко»