Menu Close

Хроніки нашого часу

admin 0 Comments

§ 25 Літописці української історії

Збиранню згадок про давні часи та збереженню історичної пам’яті велику увагу приділяли за часів Русі-України. Історичні твори того часу називаються літописами.

Варто запам’ятати!

Літописи (від слів «у літо») — оповіді, у більшості з яких події викладено в хронологічній послідовності за роками.

Традиції літописання почали формуватися в Україні з часів виникнення писемності. Літописи створювали в усіх великих містах України-Русі: Києві, Переяславі, Володимирі-Волинському, Галичі, Львові, Чернігові та інших.

Літописці ретельно збирали й досліджували всі доступні джерела: твори своїх попередників-літописців, зарубіжні хроніки, Святе Письмо, житія святих, усні перекази та легенди, власні спостереження. Саме тому літописи є дуже цінним джерелом для вивчення історії тих часів. За допомоги давньоруських літописів можна отримати уявлення про політичне, релігійне життя, діяльність київських та інших князів. Цінним є те, що автори літописів уміщували в тексти історичні документи, що не дійшли до нашого часу. Наприклад, угоди київських князів з Візантією початку Х ст.

Фрагмент сторінки літопису

1. До якого з історичних джерел можна віднести запропоновану ілюстрацію?

2. Подумайте, яку історичну подію зображає мініатюра літопису.

3. Які елементи зображення дали змогу вам відповісти на запитання?

4. Поставте запитання, за допомогою яких можна скласти розповідь про історичну подію, зображену в мініатюрі.

Діємо: практичні завдання

На минулому уроці ви започаткували міні-проект «Шкала часу “Дослідники історії”». Продовжуйте роботу над проектом під час опрацювання нового матеріалу.

Найдавнішим літописним твором, що зберігся до нашого часу, є «Повість временних літ» («Повість минулих літ», «Повість врем’яних літ»). Роботу над текстом літопису в 1113 р. завершив легендарний монах Києво-Печерського монастиря Нестор. Головною справою свого життя він вважав книжкову справу: «Велика буває користь від учення книжного, — казав він, — книги наказують і вчать нас. бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості. ».

Над дослідженням історії рідної землі Нестор працював майже двадцять років. Протягом цього часу автор здійснив ретельну пошукову роботу. Завдяки титанічній праці Нестора над «Повістю минулих літ» побачила світ перша на українських землях історична праця, у якій послідовно висвітлено історію Русі-України від заснування Києва до 1110 року.

Тут знаходимо оповіді про діяння князів, життя різних верств суспільства, проблему захисту держави від різноманітних ворогів, історію встановлення відносин Русі-України з іншими країнами, тексти перших міждержавних угод в історії України. Наприкінці оповіді автор особливу увагу звертає на негативний вплив на державу князівських чвар і міжусобиць. Знаходимо також відомості про події в сусідніх з Руссю державах, зокрема, з Візантією.

Нестор-Літописець

Поміркуймо!

У чому полягає цінність «Повісті минулих літ» для збереження історичної пам’яті нашого народу?

Чи важливі висновки Нестора для сучасної України?

2. КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ. ЛІТОПИС САМІЙЛА ВЕЛИЧКА

Про важливі події історії козацької України оповідають козацькі літописи. Особливістю цих історичних творів є те, що вони не зовсім схожі на давньоруські літописи, оскільки поєднують риси літописів, історичних повістей, щоденників, мемуарів. Найвідомішими з козацьких літописів є такі: «Літопис Самовидця», Літопис Григорія Граб’янки та Літопис Самійла Величка.

Літопис Самійла Величка вважається найвидатнішим історичним твором свого часу. Автор літопису Самійло Величко також був дуже освіченою людиною. Він навчався в Києво-Могилянському колегіумі.

Сторінки Літопису Григорія Граб’янки

Спробуйте прочитати назву літописа.

Пізнавально й цікаво

Києво-Могилянська академія (колегіум) — один з найдавніших вищих навчальних закладів України, що працював протягом 1632-1817 років. Важливу роль в історії академії відіграла Галшка Гулевичівна — заможна киянка, яка подарувала маєток для заснування монастиря і братської школи при ньому. Згодом із цієї школи виросла Києво-Могилянська академія.

Історичне дослідження Самійла Величка охоплює період козацької історії від початку Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького до 1700 р. Літопис супроводжується портретами дев’ятьох гетьманів України. Особливістю Літопису Самійла Величка є прагнення автора залучити широке коло історичних джерел: праці іноземних дослідників, державні документи, козацькі хроніки. До того він намагався ретельно перевіряти інформацію джерел, які використовував у дослідженні.

Провідні ідеї Літопису Самійла Величка не втрачають свого значення і сьогодні.

Поштова марка із зображенням Галшки Гулевичівни

Сторінки Літопису Самійла Величка

1. Розгляньте ілюстрацію та поясніть, у чому полягає цінність Літопису Самійла Величка як історичного джерела.

2. Працюючи з подальшим текстом, визначте, які ідеї цього твору важливі й у сучасній Україні. Як ви думаєте, чому?

Він доводить правомірність визвольної боротьби, засуджує антиукраїнську політику Російської імперії, гостро виступає з критикою внутрішніх чвар і міжусобиць в українському суспільстві. Важливою є позиція автора, згідно з якою він вважав козацьку державу Богдана Хмельницького правонаступницею давньоукраїнської держави із центром у Києві. Особливо високо Самійло Величко оцінював історичну роль Запорозької Січі як осередку козацької демократії та захисниці цілісності української держави. Літопис Самійла Величка справив значний вплив на подальші дослідження історії українських земель.

Пізнавально й цікаво

Самійло Величко служив у Генеральній Військовій Канцелярії за гетьмана Івана Мазепи, тому був очевидцем й учасником важливих подій. Усе життя збирав книги, документи, спогади — саме вони були основою для написання літопису.

ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання

I. Знаю нове

1. Поясніть, що спільного між хронологією та літописами.

2. Які дослідження здійснювали українські літописці для написання своїх праць?

3. Виконайте вправу «(не)Випадкові слова»: за допомогою іменників, прикметників і дієслів усно побудуйте необхідні речення та укладіть короткий текст «Літописи».

Хроніка

Хроніка, -ки, ж. Лѣтопись. Ум. Хро́нічка. Ченці пишуть у своїх хронічках, що ляхи силоміць зробили з руського княжества польське воїводзтво. К. Кр. 10.

Зміст

  • 1 Сучаснісловники
    • 1.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
    • 1.2 Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
    • 1.3 УКРЛІТ.ORG_Cловник
    • 2.1 Словари и энциклопедии на Академике
    • 5.1 Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
      • 5.1.1 Літопись
      • 5.1.2 Літописний
      • 6.1 Словари и энциклопедии на Академике
      • 6.2 УКРЛІТ.ORG_Cловник
      • 6.3 Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
      • 6.4 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
      • 7.1 Матеріал з Вікіпедії

      Сучаснісловники

      Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

      ХРО́НІКА, и, жін. 1. іст. Запис подій у часовій послідовності, зроблений сучасником; літопис. Крім книг богослужебних, перекладались [в Київській Русі] і світські, зокрема грецькі хроніки (літописи) (Історія СРСР, I, 1956, 46).

      2. Літературний твір, який містить у собі історію суспільних, політичних, сімейних та інших подій. Англійські комедіанти в Німеччині дали товчок до витворення нової штуки драматичної. Під їх впливом постали.. драматизовані історичні хроніки без виразної драматичної будови, часто з ролями імпровізованими (Іван Франко, XVI, 1955, 220); Старосвітські батюшки та матушки. Повість-хроніка (Нечуй-Левицький, III, 1956, 7); Виявом загального піднесення української прози є насамперед розвиток великої форми. В романі-хроніці, романі-епопеї простежується становлення характеру героя на протязі великих відрізків часу, у найважливіші переломні моменти життя народу (Історія української літератури, II, 1956, 299); «Юрко Крук».. — велика соціальна хроніка життя селянства західноукраїнських земель в першій чверті нашого століття (Літературна газета, 28.I 1958, 2);

      // чого або яка, розм. Взагалі оповідання, історія пригод, подій і т. ін. Давні відносини між ними [графом Адольфом і Дреліховою] відновились, але не в давній уже романтичній формі, збагачуючи скандальну львівську хроніку (Іван Франко, VI, 1951, 235); Щоб простежити виростання душі людини, треба продовжити хроніку днів її дитинства і юності. (Терень Масенко, Роман. 1970, 51); Фільм «У бій ідуть тільки «старики» став правдивою, хвилюючою хронікою почуттів і думок героїчних повітряних захисників Вітчизни під час Великої Вітчизняної війни (Вечірній Київ, 22.X 1974, 3).

      3. тільки одн. Коротка інформація про події сучасного життя (в газеті, журналі, по радіо і т. ін.). — Знайдіть там у «Figaro» хроніку балів, се тепер тільки можна читати з приємністю (Леся Українка, III, 1952, 528);

      // Відділ інформації про такі події в газеті, журналі. Боюсь Вас турбувати проханням, а хочеться мати мені переклади моїх оповідань на польську мову, про які подані звістки в хроніці ЛНВ [Літературно-наукового вісника] (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 260); Сергій інтуїтивно відчув недобре, схопив газету і одразу ж натрапив на хроніку (Микола Олійник, Туди, де бій. 1971, 176).

      4. Документальний фільм про події сучасного життя. І саме в цю мить світло в залі погасло. Знати — пішло кіно. У залі через голови передніх на екрані напис: П’ятирічку за чотири роки — виконано! І затим пішли кадри з хроніки будівництва: — Дніпрогес, — Магнітобуд, — Нафто-Баку, — Металургійний велетень. (Андрій Головко, I, 1957, 318);

      // Жанр кіномистецтва, пов’язаний з відтворенням окремих подій сучасного життя. У тій же газеті «Красная Армия» 2 квітня 1919 р. повідомлялося про відрядження на фронт кінооператора хроніки для проведення зйомок в діючій Червоній Армії

      Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

      Хроніка, -ки, ж. Лѣтопись. Ум. хро́нічка. Ченці пишуть у своїх хронічках, що ляхи силоміць зробили з руського княжества польське воїводзтво. К. Кр. 10.

      УКРЛІТ.ORG_Cловник

      ХРО́НІКА, и, ж. 1. іст. Запис подій у часовій послідовності, зроблений сучасником; літопис. Крім книг богослужебних, перекладались [в Київській Русі] і світські, зокрема грецькі хроніки (літописи) (Іст. СРСР, І, 1956, 46).

      2. Літературний твір, який містить у собі історію суспільних, політичних, сімейних та інших подій. Англійські комедіанти в Німеччині дали товчок до витворення нової штуки драматичної. Під їх впливом постали.. драматизовані історичні хроніки без виразної драматичної будови, часто з ролями імпровізованими (Фр., XVI, 1955, 220); Старосвітські батюшки та матушки. Повість-хроніка(Н.-Лев., III, 1956, 7); Виявом загального піднесення української прози є насамперед розвиток великої форми. В романі-хроніці, романі-епопеї простежується становлення характеру героя на протязі великих відрізків часу, у найважливіші переломні моменти життя народу (Іст. укр. літ., II, 1956, 299); «Юрко Крук»..— велика соціальна хроніка життя селянства західноукраїнських земель в першій чверті нашого століття (Літ. газ., 28.I 1958, 2); // чого або яка, розм. Взагалі оповідання, історія пригод, подій і т. ін. Давні відносини між ними [графом Адольфом і Дреліховою] відновились, але не в давній уже романтичній формі, збагачуючи скандальну львівську хроніку (Фр., VI, 1951, 235); Щоб простежити виростання душі людини, треба продовжити хроніку днів її дитинства і юності… (Мас., Роман. 1970, 51); Фільм «У бій ідуть тільки «старики» став правдивою, хвилюючою хронікою почуттів і думок героїчних повітряних захисників Вітчизни під час Великої Вітчизняної війни (Веч. Київ, 22.Х 1974, 3).

      3. тільки одн. Коротка інформація про події сучасного життя (в газеті, журналі, по радіо і т. ін.).— Знайдіть там у «Figaro» хроніку балів, се тепер тільки можна читати з приємністю (Л. Укр., III, 1952, 528); // Відділ інформації про такі події в газеті, журналі. Боюсь Вас турбувати проханням, а хочеться мати мені переклади моїх оповідань на польську мову, про які подані звістки в хроніці ЛНВ[Літературно-наукового вісника] (Коцюб., III, 1956, 260); Сергій інтуїтивно відчув недобре, схопив газету і одразу ж натрапив на хроніку (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 176).

      4. Документальний фільм про події сучасного життя. І саме в цю мить світло в залі погасло. Знати — пішло кіно. У залі через голови передніх на екрані напис: П’ятирічку за чотири роки — виконано! І затим пішли кадри з хроніки будівництва: — Дніпрогес,— Магнітобуд,— Нафто-Баку, — Металургійний велетень… (Головко, І, 1957, 318); // Жанр кіномистецтва, пов’язаний з відтворенням окремих подій сучасного життя. У тій же газеті «Красная Армия» 2 квітня 1919 р. повідомлялося про відрядження на фронт кінооператора хроніки для проведення зйомок в діючій Червоній Армії (Укр.. кіномист., І, 1959, 29).

      Іноземнісловники

      Словари и энциклопедии на Академике

      хроніка -и, ж. 1) іст. Запис подій у часовій послідовності, зроблений сучасником; літопис.

      2) Літературний твір, який містить історію суспільних, політичних, сімейних та інших подій. || чого або яка, розм.Взагалі оповідання, історія пригод, подій і т. ін.

      3) тільки одн. Стисла інформація про події сучасного життя (в газеті, журналі, по радіо і т. ін.). || Відділінформації про такі події в газеті, журналі.

      4) Документальний фільм про події сучасного життя. || Жанр кіномистецтва, пов’язаний з відтвореннямокремих подій сучасного життя.