Шкідники аґрусу з фото і боротьба з ними

Попелиця, як найбільш поширений шкідник аґрусу. Павутинний кліщ і методи боротьби з ним. Метелики галиця і стеклянница. Різноманітність гусениць небезпечних для аґрусу.

Незважаючи на появу нових поліпшених сортів аґрусу, всі вони схильні до хвороб і комах-шкідників. Але на сьогоднішній момент існує величезна кількість ефективних хімічних засобів і народних рецептів, які успішно борються з непроханими комахами. Займаючись не один десяток років вирощуванням агрусу, я можу розповісти про всі його шкідників і про ефективні методи боротьби з ними.

Попелиця

Попелиця являє собою дрібна комаха, що живиться соком рослин. Зазвичай вона живе маленькими або великими колоніями, може переходити на інші рослини мурахами. Шкода завдається не тільки її высасыванием соку, але можливими стерпними захворюваннями.

Помітити цього шкідника на кущі аґрусу досить просто при візуальному огляді рослини, а також за скручивающимся листям і молодим паросткам. Якщо на ділянці знаходиться мурашник або велике скупчення садових мурашок, то для повного позбавлення від попелиці необхідно усунути і цих комах.

Крім покупних коштів проти цих шкідників можна успішно застосовувати мильний розчин, приготований з 300 г мила і 20 л води.

Хвороби агрусу та шкідники та боротьба з ними: причини та лікування

Багато дачників висаджують у саду агрусові кущі, які легко вирощувати. Така рослина не потребує ретельного догляду та добре росте в будь-яких кліматичних умовах. Однак іноді кущі заражаються захворюваннями, що негативно впливають на врожайність. Тому перед висадкою треба детально ознайомитися з хворобами аґрусу та методами їх лікування.

Чому хворіють кущі аґрусу

Виділяють кілька причин, через які висаджений аґрус кущ може захворіти на те чи інше захворювання і загинути.

Зовнішні фактори

Часто хвороби рослин з’являються через вплив зовнішніх факторів. Досвідчені городники не рекомендують займатися вирощуванням ягід за низької температури та підвищеної вологості. У таких умовах на кореневій системі утворюється гниль, що призводить до подальшої загибелі кущів.

Також захворювання з’являються у другій половині літа, коли кущики слабшають через спеку та швидке пересихання ґрунту. Щоб запобігти пожовтенню та опаданню листків через дефіцит вологи, рослини доведеться щодня поливати.

Помилки у догляді

Деякі захворювання починають вражати кущі через неправильний догляд. Вирізняють кілька поширених помилок, які роблять недосвідчені садівники:

• Застосування дощувального методу поливу. Якщо користуватися зрошуванням дощу, на поверхні листків з’являється жовтий наліт і пліснява. При попаданні великої кількості вологи листки починають сохнути.
• Необережне розпушування. Іноді люди неакуратно рихлять ґрунт і випадково зачіпають сапкою кореневу систему. Це призводить до розвитку грибкових та інфекційних хвороб.
• Неправильне добриво. Рекомендується обробляти ґрунт органічними та мінеральними підгодівельними сумішами, щоб наситити його поживними компонентами. Якщо цього не зробити, аґрус ослабне і почне хворіти.

Неякісний посадковий матеріал

Інфекційне або грибкове ураження кущів може статися через використання неякісного посадкового матеріалу. Для посадки вибирають найбільш здорові зелені саджанці, листи яких не почали скручуватися. Якщо на листочках є білий або червоний наліт, висаджувати їх не варто.

Невідповідне місце

Ще одна причина, через яку рослини починають хворіти, – неправильний вибір місця для посадки та подальшого вирощування. Агрус не повинен часто бувати в тіні, і тому посадка повинна проводитися в найбільш освітленій ділянці саду. Затінена місцевість не підходить для висаджування, тому що в тіні плід агрусу буде гірше розвиватися. Також у затінених ділянках підвищена вологість ґрунту, що сприяє появі та розвитку деяких хвороб.

Основні захворювання аґрусу: характерні симптоми та методи боротьби

Перш ніж посадити аґрус, треба детальніше вивчити хвороби аґрусу та заходи боротьби з ними. Опис захворювань і способів їх усунення допоможе швидше вилікувати кущів агрусу.

Сферотека

Найчастіше садівникам, які вирощують аґрус, доводиться боротися зі сферотекою. Перші симптоми недуги виявляються після закінчення цвітіння. До основних ознак сферотеки відносять коричневий наліт на поверхні листків, який можна стерти. Поступово захворювання поширюється на кожний аркуш куща. Якщо сферотека не буде своєчасно вилікувана, кущі загинуть.

При лікуванні захворювання користуються такими засобами:

• Полив рослин гарячою водою. Найкращий час, щоб використовувати окріп для поливу, – весна. Саме навесні в ґрунті знаходяться суперечки сферотеки, які заражають кущі.
• Підживлення. Щоб запобігти появі та розвитку хвороби, у ґрунт періодично додають суміш, приготовану з деревної золи.

Антракноз

Літо – це пора, коли багато кущів аґрусу заражаються антракнозом. Щоб вчасно виявити захворювання, треба періодично оглядати листочки. При розвитку антракнозу на них утворюється темний наліт, який поступово покриває всю поверхню. Усі уражені листки починають жовтіти, засихати та опадати. З появою перших ознак антракнозу негайно проводять лікування, під час якого користуються:

• Калійною сіллю. Це високоефективний розчин, що допомагає позбутися хвороби. Обприскувати заражені кущики треба 2-3 рази на тиждень.
• Марганцевим розчином. Суміш використовується для профілактики антракнозу. Нею користуються ранньою весною, до початку цвітіння.

Біла плямистість або септоріоз

Септоріоз – поширена патологія, від якої може загинути будь-яка ягода. Збудник хвороби – гриб, який розвивається на листовій пластині. У кущів, які заражені білою плямистістю, жовтіє і опадає листя.

Досвідчені садівники радять лікувати плямистість розчином, до складу якого входить деревна зола. Таким засобом користуються для обприскування поверхні ґрунту та кущів.

Бокальчаста іржа

Бокальчаста іржа проявляється на початку вегетаційного періоду. Найчастіше ознаки захворювання проявляються при високій температурі та підвищеній вологості повітря. Агрус заражається іржею від бур’янів, які можуть рости неподалік. Тому щоб убезпечити кущі, рекомендується регулярно видаляти траву.

Серед симптомів іржі виділяють плямистість на листках, що має бурий колір.Поступово бурі плями з листя переходять на стебла кущів та ягоди. Якщо не позбутися бокальчастої іржі, у агрусу погіршиться плодоношення. Позбутися хвороби допоможе нашатирний спирт і бордоська суміш.

Мозаїка аґрусу

Основною причиною появи захворювання вважають використання недезінфікованих садових інструментів при обрізанні стебел. При розвитку патології вздовж жилок листочків з’являється довга пляма, яка має сірий колір та жовтуватий відтінок. Кущики, що захворіли на мозаїку, перестають рости. Також з’являється скручування листків, через що вони стають зморшкуватими і маленькими.

Мозаїка не може бути вилікована, і тому доведеться позбавлятися від хворих рослин. Всі хворі кущі викопують з корінням, підсушують і спалюють.

Борошниста роса

До найбільш поширених захворювань, через які можуть жовтіти і опадати листя, відноситься борошниста роса. До особливостей патології відносять те, що її не може вилікувати жоден засіб.

У рослин, заражених борошнистою росою, засихають листки та зав’язь. Поверхня листя та стебел поступово починає покривати білий борошнистий наліт. Також захворювання поширюється на плоди, через що в рази знижується врожайність.

Щоб запобігти поширенню хвороби на здорові агрусові кущики, заражені рослини доведеться викопати.

Стовпчаста іржа

Осінь – період, коли аґрус заражається стовпчастою іржею. Хвороба розвивається при похмурій погоді та підвищеній вологості. Також розвитку іржі сприяє підвищений рівень кислотності ґрунту.

Спершу ознаки захворювання виявляються на листках, розташованих знизу. Потім наліт, що має мідний колір, поширюється на гілки, зав’язі, квіти і навіть ягоди. Якщо відразу не позбавлятися іржі, рослина почне повільно гинути. Усунути хворобу допоможе обприскування рослин бордоським розчином.

Симптоми та лікування сірої гнилі

Сіра гнилизна вважається небезпечною грибковою хворобою, через яку агрусові кущики можуть загинути. Найчастіше вона з’являється, якщо погано доглядати ягоди.

Симптоми патології з’являються відразу і тому своєчасно знайти хворі кущі досить просто. Про розвиток сірої гнилі свідчать буро-сірі плями на стеблах, які з часом з’являться на поверхні молодих ягід.Для лікування гнилі використовують суміш, до складу якої входить зола і мідний купорос.

На квадратний метр ділянки витрачається близько п’яти літрів розчину.

Симптоми та лікування всихання пагонів

Люди, які багато років займаються вирощуванням ягід, часто стикаються з усиханням пагонів. Основною ознакою хвороби вважається те, що кора гілок покривається тріщинами і стає менш пружною.Якщо не вилікувати це грибкове захворювання, уражені гілки повністю загинуть.

Щоб усунути хворобу, використовують бордоський розчин, яким обробляють кущі не рідше ніж раз на десять днів.

Механічні пошкодження аґрусу

Випадки, коли агрусові кущі гинуть через механічні пошкодження. Найбільш поширеним ушкодженням вважається обламана нирка або гілка. Така проблема виникає через будівельні роботи біля рослин, сильного снігопаду або вітряних поривів.

Місце облома починає загнивати, що призводить до засихання гілки. Щоб зберегти обламану гілочку, пошкоджену ділянку дезінфікують розчином, в який входить спирт, і покривають олійною фарбою.

Шкідники аґрусу та боротьба з ними

Шкідники аґрусу часто призводять до погіршення росту та плодоношення кущів. Виділяють кілька комах, які найчастіше нападають на ягоди.

Смородинна златка

Це небезпечна комаха, з якою часто стикаються при вирощуванні ягід. Основної шкоди завдає молода личинкова гусениця, яка проникає всередину пагонів і живиться ними. Стебла, в яких є златка, припиняють рости та покриваються жовтими точками. Якщо вчасно не використовувати засіб проти златки, почнуть відмирати пагони аґрусу.

При усуненні шкідника використовується лимонна кислота або сечовина. Кущі обприскують 3-4 рази на тиждень.

Смородинна галиця

Деякі садівники вважають, що від цього шкідника страждає лише смородина, але це не так. Шкідник часто нападає на молоді саджанці аґрусу та погіршує врожайність. Дорослі особини відкладають яйця у корі рослин. З часом з яєць виростають личинки, які проникають усередину пагонів і харчуються соком.

Позбутися шкідників допоможе народний розчин, який робиться із сечовини та купоросу. Також можна скористатися такими інсектицидними засобами як «Карбофос» та «Топаз».

Агрусова п’ядениця

У цієї комахи нетривалий цикл життя, проте це не заважає йому шкодити багатьом рослинам. Дорослі особини відкладають личинки в павутинний кокон. Через 10-15 днів виростають личинки, які поступово проникають на листки аґрусу та починають висмоктувати з них сік. Спочатку кожному листку з’являється невелика об’їдена точка. Однак згодом від листя практично нічого не залишається.

У боротьбі проти п’ядениці використовують «Фітоспорин» та інші біопрепарати.

Агрусовий пильщик

Пилувальник – небезпечна комаха з жовтим забарвленням та плямами, які мають чорний колір. Шкідник проникає на листки навесні і виїдає на поверхні невеликі дірочки. Якщо вчасно не провести обробку аґрусу, пильщик з’їсть листову пластину цілком. Ефективними засобами проти цієї комахи вважаються біологічні препарати, до яких відносять «Дендробацилін» та «Лепідоцид».

Агрус агрусу

Багато цікавить, чому у агрусу опадають ягоди. Часто причиною опадіння аґрусових плодів є вогнівка. Цей невеликий метелик здатний скоротити врожайність кущів у 2-3 рази.

Дорослі метелики на листках відкладають яйця, з яких з’являються личинки. Вони поступово об’їдають листки та стебла. Це призводить до пожовтіння та засихання саджанців.

Огородники радять періодично скидати з листів личинок вогнівки. Однак це не завжди допомагає позбутися шкідника і доводиться використовувати ефективніші засоби, до яких відносять дьогтьовий розчин з мила.

Смородинна склянка

Поширений осінній шкідник, личинки якого харчуються соком рослин та листовими пластинами. Скляниця нападає на всі сорти смородини та аґрусу.

Позбутися склянки непросто, так як більшу частину часу вона знаходиться всередині гілок. При очищенні куща від шкідника застосовують борний розчин та хімічні препарати.

Павутинний кліщ

Це небезпечна комаха, що нападає не тільки на ягоди, а й на кімнатні рослини. Помітити павутинних кліщів складно, тому що вони розташовуються на внутрішній стороні листків. Від кліщів треба відразу ж позбавлятися, тому що вони швидко розмножуються.

Ефективним засобом проти шкідника вважається суміш, у складі якої є господарське мило та сода. Агрус обприскують мильною рідиною 3-4 рази на місяць.

Втеча попелиця

Тля є масовим шкідником, який здатний знищити кущ протягом двох днів. Головна міра профілактики появи попелиці – перекопування ґрунту. Рекомендується займатися перекопуванням ділянки у вересні або жовтні. Якщо попелиця вже напала на рослину, використовують залізний купорос або бордоську суміш, якими обприскують гілки.

Профілактика захворювань та нашестя комах

Щоб на аґрусі не з’явилася парша та інші небезпечні захворювання, треба заздалегідь проводити профілактичні заходи. Вирізняють кілька профілактичних заходів, які допоможуть захистити рослини:

• Дотримання сівозміни. Кущі рекомендується пересаджувати на нове місце раз на 5-6 років.
• Очищення ділянки. Необхідно періодично очищати ділянку від бур’янів.
• Правильний догляд. Рослини, яких правильно доглядають, рідше хворіють. Під час догляду за аґрусом його періодично поливають і підгодовують, щоб кущам вистачало поживних речовин та вологи.

Висновок

Вирощуванням аґрусу займаються багато садівників. Перед посадкою цієї ягоди треба ознайомитися з основними причинами появи захворювання кущів, а також розібратися з найбільш ефективними методами боротьби з інфекційними та грибковими різновидами.

Рекомендуємо

Хвороби та шкідники кедра: опис причин, лікування та боротьба з ними

Вирощування великих дерев-гігантів на ділянці нерідко призводить до небажаних проблем, і одна з них доводиться зіткнутися з хворобою кедра. Як допомогти улюбленій рослині і як запобігти подальшим захворюванням або окупації комах?

Хвороби та шкідники цитрусових: причини, лікування та боротьба з ними

Існує безліч хвороб цитрусових, які призводять до їхнього відмирання. Щоб зберегти рослини, необхідно виконувати профілактику та своєчасно усувати причини розвитку інфекцій.

Хвороби та шкідники смородини та боротьба з ними: опис та лікування для новачків

Описуються причини появи шкідників та хвороб смородини, їх відмінні риси, а також основні методи усунення захворювань та паразитів. Заходи профілактики.

Аґрус

Аґрус звичайний (Ribes uva-crispa), також званий відхиленим або європейським – один з видів роду Смородина, що належить до сімейства Аґрусових. Вважається, що батьківщиною цього виду є північні регіони Африки та західноєвропейські країни. У природі аґруси також зустрічаються на північноамериканському контитенті, в інших регіонах Європи, а також у середньоазіатських країнах та на Кавказі. Сьогодні такі ягідні рослини вирощують майже повсюдно. Через характерне зелене або червоне забарвлення плодів і форми листя аґрус отримав народну назву «північний виноград».

Аґрус був відомий людству досить давно, але вперше був описаний ботаніками лише у XVI столітті. Через століття великий інтерес до цієї культури почали виявляти англійці, розпочавши роботу над виведенням нових сортів ягідного чагарника. До XIX століття їх кількість досягла кількох сотень, а сьогодні сягає 1,5 тисяч. Крім англійських селекціонерів свій внесок у розвиток цієї культури зробили й американські вчені. Створені ними гібриди виявляють стійкість до борошнистої роси, особливо небезпечної для аґрусу.

Опис аґрусу

Аґруси є невеликими чагарниками висотою не більше 1,2 м. Їх кора, що відходить шарами, має сірувато-коричневе забарвлення. На гілках розташовуються колючки. Молоді стебла мають сірий колір з темними цятками і вкриті дрібними шипами. Листя тримається на черешках, вона має округлу форму або нагадує серце, і розділена на 3-5 лопатей. Листя вкрите коротким гарматою і має зубчасті краї. Квіти зеленого або червоного відтінку розпускаються в листових пазухах наприкінці весни. Після їхнього відцвітання на кущах зав’язуються округлі або овальні плоди близько 1-4 см завдовжки. Вони можуть бути голими або вкритими грубими щетинками. Забарвлення включає відтінки білого, жовтого, червоного та зеленого кольорів. На ягідках добре помітні прожилки. Плоди розвиваються досить дружно, сам період плодоношення триває близько місяця і може припадати на червень-серпень залежно від вибраного сорту. У більшості аґрусів навіть ягідки, що перестигли, залишаються на гілках, не обсипаючись.

Ягоди агрусу, кисло-солодкі на смак, вважаються дуже корисними. Вони містять багато цінних органічних кислот, а також багаті на вітаміни та інші важливі для організму речовини. Навесні кущі, що квітнуть, активно приваблюють запилювачів — квітки агрусу, що з’являються раніше, ніж на інших ягідних чагарниках, є медоносними. При цьому завдяки самоплідності навіть один кущ такої рослини зможе забезпечити добрим урожаєм, хоча наявність декількох рослин різних сортів дозволить збільшити обсяги плодоношення. Ягоди можна вживати як у свіжому вигляді, так і пускати в переробку – на варення, мармелад, вино, конфітури та ін.

Крыжовник: Как правильно посадить, особенности посадки крыжовника. Удобрения и уход
Аґрус: Як правильно посадити, особливості посадки аґрусу. Добрива та догляд

Короткі правила вирощування агрусу

У таблиці наведено короткі правила вирощування аґрусу у відкритому ґрунті.

Посадка аґрусу у відкритий ґрунт

Час та місце для посадки

Посадку аґрусу здійснюють ранньою весною чи восени — за місяць до початку заморозків приблизно в першій половині жовтня. Осіння посадка вважається кращою. Саджанці встигають добре прижитися до сильних холодів і сформувати нове коріння.

Перш ніж вирушати за саджанцем, для нього необхідно підібрати правильне місце. Агрус формує розвинену кореневу систему, тому потребуватиме грунту, в якому не застоюється вода. При висадці в низині кущ часто уражатиметься грибковими інфекціями, тому для нього вибирають рівнинне або злегка піднесене місце, приховане від холодного вітру і добре освітлюване сонцем. У тіні ягоди будуть дрібнішими, а їхня кількість зменшиться. Для вирощування агрусу вибирають слабокислий або нейтральний грунт (суглинок, супісок, піщаний або глинистий). Але якщо грунт для посадки буде занадто щільним і багатим на глину, в грунт потрібно додатково внести пісок, а розпушування проводити набагато частіше.

Осіння посадка

Перевага осінньої посадки агрусу в тому, що врожай ягід можна отримати вже в найближчому літньому сезоні (на відміну від посадки агрусу навесні). Адже чагарник уже встигне до весни добре вкоренитися та адаптуватися на новому місці. Його коренева система буде повністю готова до розвитку, а значить, цвітіння та плодоношення настане, як тільки встановиться тепла погода.

Ще до посадки агрусу слід подбати про розчищення ділянки для його вирощування. Проводити прополки біля колючого чагарника буде непросто, тому з майбутнього місця для ягідника видаляють усі бур’яни, здатні швидко розростатися та давати сини. Перед самою висадкою ґрунт добре перекопують, знову намагаючись видалити максимальну кількість коренів бур’янів. Велика кількість бур’янів збільшує вологість під кущем, сприяючи поширенню хвороб.

Підготовлене місце розрівнюють граблями, попутно подрібнюючи великі грудки землі. Йому для посадки починають готувати за пару місяців до процедури, щоб ґрунт встиг осісти. Діаметр та глибина ями повинні становити близько півметра. Верхній шар ґрунту при його підготовці намагаються відокремити від нижнього, менш родючого. Після цього до землі з верхнього шару підмішують поживні добавки: гній, що перепрів, або перегній (10 кг), а також суперфосфат і сірчанокислий калій (по 50 г). Такого підживлення саджанцю вистачить на перші роки після пересадки. Якщо земля на ділянці занадто глиниста та щільна, в яму також вносять річковий пісок (1 відро). При висадженні кількох саджанців між ними витримують відстань близько 1-2 м при ширині міжрядь у 3 м.

Для висадки використовують саджанці віком 1-2 роки, які встигли сформувати розвинену кореневу систему (з довжиною коренів до 30 см) та кілька сильних пагонів. До висадки такі саджанці на добу занурюють у розчин поживних речовин органічних (3,5 ст. ложки гумату натрію на половину відра води).

Після підготовки саджанці переносять у яму, розміщуючи їх прямо чи під невеликим нахилом. Коріння аґрусу обережно розправляють, а потім поступово засипають яму землею, весь час утрамбовуючи її. Кореневу шийку при цьому слід трохи заглибити. Коли яма буде засипана, саджанці поливають, витрачаючи відра води на кожен кущ. Після вбирання вологи прикореневу область мульчують торфом або перегноєм, створюючи шар близько 2-3 см. Ця процедура дозволить зменшити кількість поливів та підживлення, а також рідше розпушувати.

Після висаджування кущі можна підстригти, залишивши лише пеньки з 5-6 бруньками. Більш чутливі європейські сорти сильно не обрізають, а лише прищипують верхівки їхніх пагонів.

При осінній посадці саджанців аґрусу необхідно враховувати попередників, які росли на цій ділянці влітку. Якщо це були малинові або смородинові кущі, то після них грунт залишається спустошеним, без необхідних поживних речовин, та й, можливо, з шкідниками, що залишилися в ній. Всі ці ягідні чагарники страждають від тих самих хвороб і шкідників.