§ 5. Первісна культура та вірування людей

Першими знаннями, що їх нагромаджували люди, були знання про навколишній світ. Саме вони давали можливість людині виживати. Обробляючи різні породи каменю, людина дізнавалася про їхні властивості. Так було винайдено природні барвники і фарби, а згодом відкрито руди металів.

Важливим стало накопичення медичних знань. Археологічні знахідки поховань неандертальців у Ля Феррасі у Франції та в Шанідарі в Ірані дають підстави стверджувати, що вже тоді люди лікували переломи, рани, використовували лікувальні властивості трав. У часи мезоліту первісні медики, роль яких, вочевидь, виконували шамани й чаклуни, вміли робити ампутацію кінцівок.

Кістка Ішанго — перше свідчення поширення знань із арифметики. Пізній палеоліт

Первісна людина була добре знайома з особливостями поведінки диких звірів і птахів. З часом розширювалися знання про анатомію тварин. Про це свідчать наскельні розписи в печерах, на яких зображено тварин у так званому «рентгенівському» стилі — зображення тіла тварини з внутрішніми органами та скелетом.

Накопичення знань про тваринний і рослинний світ сприяло виникненню та розвитку землеробства і скотарства.

Господарські потреби сприяли нагромадженню і математичних знань. Вже у період палеоліту первісна людина лічила, наносячи відповідні позначки (насічки, крапки, хрестики) на спеціальні кістки. Свідченням цього є, наприклад, спис із 20 насічками, згрупованими по 5 насічок, знайдений у Дольні Вестоніце (Чехія). Лічбу застосовували у розподілі здобичі. Очевидно, саме тому первісні люди й навчилися виконувати найпростіші арифметичні дії — додавання і віднімання. На стінах палеолітичних печер вони малювали геометричні фігури, прикрашали ними різні вироби. Пізніше, в часи неоліту й енеоліту, будувалися житла правильної геометричної форми, виготовляли ливарні форми тощо.

Найдивовижнішою давньою пам’яткою є Стоунхендж у Великій Британії. Тут поєднано три споруди різного часу. Найдавніша з них — утворене валом і ровом коло діаметром 115 метрів. Посередині кола — кільце із 56 ям. Пізніше посередині кільця були збудовані два кола з вертикально поставлених каменів (38 пар). Третю споруду було зведено в епоху бронзи, близько 3,5 тис. років тому. Це закопані в землю тесані камені заввишки близько 8,5 м і масою приблизно 26 т. На них також лежать камені. Споруди Стоунхенджа, як гадають, слугували давнім жителям цих місць для визначення часу рівнодення, змін сезонів, років, передбачення сонячних затемнень. Давні обсерваторії, крім Великої Британії, знайдено у багатьох куточках світу, зокрема і в Україні.

Браслет (Мізин, Україна)

Алея менгірів

Піктографічне письмо

Первісні люди мали дивовижні знання з астрономії. Ще за часів палеоліту, спостерігаючи за рухом Сонця, Місяця та роздивляючись зоряне небо, вони змогли скласти перші найпростіші календарі. Саме таким календарем учені вважають браслети з геометричним орнаментом, знайдені у Мізині (Україна). Календарі допомагали визначати дати проведення ритуалів, пов’язаних із господарською діяльністю первісних людей, релігійних свят.

У палеоліті з’явилося піктографічне письмо. Це малюнки-знаки, що використовувалися для передавання певної інформації, спілкування. Можливо, деякі символи на кераміці, стінах печер, кам’яних і кістяних предметах є записами давніх переказів, які нам ніколи не вдасться прочитати. Саме з піктограм пізніше й розвинулося ієрогліфічне письмо.

У період енеоліту вражаючих розмірів набуло будівництво гробниць, храмів, астрономічних обсерваторій. У III тис. до н.е. в Європі встановлювали мегалітичні споруди — кромлехи (кола з вертикально вкопаних каменів), менгіри (поодинокі велетенські камені) та дольмени (кілька вертикально встановлених каменів перекриті горизонтальним).

2. Первісні форми релігії. Ідоли і міфи

Нагромадження практичних знань про світ і неможливість пояснити велику кількість явищ зумовили появу релігійних уявлень. За їх допомогою людина намагалася пояснити те загадкове та незрозуміле, а можливо, й лякаюче, що існувало в природі. Перші релігійні вірування з’явилися в палеоліті у неандертальців. До первісних форм релігії зараховують тотемізм, фетишизм, магію, анімізм.

Релігія — віра людини в надприродні сили та існування богів.

Тотемізм (від індіан. «от-отем» — його рід) — віра в походження роду від предка-тварини, рослини чи й птаха. Пращура вважали захисником роду, просили в нього допомоги у полюванні. Тварину-тотема не можна було вбивати, їй поклонялися, зображали на стінах печер, вирізьблювали з каменю та кістки.

Фетишизм (від португ. feitigo — талісман) — наділення неживих предметів надприродними властивостями. Люди вірили, що фетиш міг захистити від злих сил, подарувати удачу. Фетишем могла бути будь-яка річ. її носили з собою, тримали у помешканні, клали в поховання.

Магія (від грецьк. mageia — чаклунство) — віра у можливість впливати на навколишній світ за допомогою чарівних дій, предметів, слів. На думку первісної людини, магічні дії могли викликати дощ, допомогти у полюванні, завдати шкоди ворогам тощо.

Виникнення анімізму (від лат. anima — душа) було пов’язане з намаганням зрозуміти, чому людина, яка нещодавно рухалась, розмовляла, раптом ставала нерухомою і холодною одразу після того, як померла. Первісна людина пояснювала це тим, що з тіла вийшла душа. Вважалося, що, втративши тіло, душа шукала нового притулку. Не знайшовши його, вона змушена була блукати вічно, лякаючи родичів або чинячи їм кривди. Із цим віруванням пов’язаний звичай ховати небіжчиків. А оскільки первісна людина вірила, що в потойбічному світі дух живе так само, як людина на землі, то небіжчика забезпечували їжею, знаряддями праці тощо. Якщо померлий за життя був вождем, то після смерті він мав особливу пошану. Таким чином анімізм — це наділення живих істот та неживих предметів душею, яка живе самостійно.

Не кожна людина знала, як говорити з духами, задобрити чи вигнати їх. З часом з’явилися шамани, чаклуни, жерці, які знали замовляння, закляття. Їх кликали, коли хворіла чи помирала людина, не велась худоба. Усі ці форми релігії тісно переплелися між собою, що, зрештою, призвело до появи культу богів.

Люди вирізали з дерева, ліпили з глини, висікали з каменю зображення богів і духів. Такі зображення називаються ідолами або кумирами. Зазвичай вони були схожі на тварин чи людей.

Культ — спосіб поклоніння богам.

Людина стародавнього світу стала замислюватися над тим, яке місце вона займає в світі природи, духів, богів. її почали хвилювати питання, звідки взявся світ, хто створив людину, як вона має ставитися до вищих сил. Так народжувалися міфи.

Міфи і досвід предків визначали порядок життя в громаді. Предки — це ті, хто передував, тобто йшов попереду, прокладав дорогу. Тому досвід предків, створені ними міфи, релігійні уявлення і обряди особливо шанувалися. Загальна пам’ять і спільні релігійні уявлення об’єднували людей у єдине плем’я, а потім і в єдиний народ.

3. Образотворче мистецтво

Пізнання навколишнього світу та духовні надбання знайшли своє відображення в унікальному, інколи незбагненному мистецтві первісної людини.

Твори образотворчого мистецтва палеоліту, які дійшли до наших часів, поділяють на дві основні групи: малі форми — дрібна скульптура, різьблення, розпис на предметах господарського призначення, на кістці, рогові, кам’яних плитах тощо; монументальне мистецтво — наскельні, найчастіше печерні, розписи, графіка, рельєф.

Печерний живопис

Вирізьблена статуетка бика

Бізон. Малюнок з печери Альтаміра

Землеробське населення неоліту залишило по собі велику кількість кам’яних і глиняних скульптур, які прикрашали житла та місця поклоніння богам. Це може слугувати доказом того, що статуетки мали й магічне призначення. Знайдено численні жіночі зображення, прикрашені різноманітними орнаментами.

У середньому палеоліті людина навчилася виготовляти фарби з природних матеріалів: червону, жовту, коричневу — із вохри, темно-буру — із окису марганцю, чорну — із деревного вугілля. Найчастіше малювали одним кольором. Але малюнки печер Ляско і Фон де Гом (Франція) виконано двома кольорами, в Альтамірі (Іспанія) — трьома.

Відомим є зображення бізона, вбитої людини і пташки, яке було знайдено у печері Ляско. Цей майже дитячий малюнок сповнений трагізму. Схоже, на ньому зображено невдале полювання людини, під час якого помирають і мисливець, і його здобич.

Нагромаджені у кам’яному віці та за доби міді й бронзи знання і досвід, а також досягнення первісних митців стали основою для подальшого руху людства до цивілізації.

Створення печерного живопису. Сучасний художник

Відкрив печерні фрески Альтаміри Марселіно де Саутуола в 1875 р. Одного разу археолог взяв із собою до печери свою маленьку доньку. Поки батько копав землю, дівчинка пройшла в глиб низької печери. Несподівано вона вигукнула: «Тату, дивись, намальовані бики!» І справді, на склепінні печери завдовжки близько сорока метрів були зображені бізони. Невідомий художник, використовуючи червону, чорну і коричневу фарби, домігся дивовижної передачі руху та об’єму. Саутуола уважно дослідив малюнки і в 1880 р. виступив із заявою, що це — палеолітичні зображення. Його звинуватили у підробці, вчені не припускали, що люди палеоліту могли виконувати такі чудові роботи. Але подальші відкриття підтвердили давність розписів Альтаміри.

Перевірте, як ви запам’ятали

• 1. Які винаходи й відкриття первісних людей ви знаєте?
• 2. Кого зображували найдавніші художники? Як і де вони це робили?
• 3. Які причини появи релігії?
• 4. У яких формах існували релігійні вірування за первісних часів?
• 5. Хто такі шамани, чаклуни, жерці?

Подумайте і дайте відповідь

• 6. Чому первісна людина наділяла неживі предмети надприродними властивостями?
• 7. Для чого первісні люди створювали ідолів? Яка причина появи міфів?
• 8. Які причини появи образотворчого мистецтва у первісних людей?

Виконайте завдання

• 9. Охарактеризуйте перші форми релігійних вірувань.
• 10. Обговоріть у малих групах. А) Що з вірувань первісних людей збереглось до нашого часу? Б) Про що ми можемо дізнатися, розглядаючи малюнки первісних людей?

Завдання для допитливих

Як називали первісну людину

Первісні збирачі та мисливці. Вчені вважають, що предками перших людей були мавпи, які під впливом зов­нішніх причин — клімату, боротьби за виживання, пра­ці — поступово набули людських рис.

Перші предки людини жили в теплих краях. Наприклад, у Східній Африці вони з’явилися більше 2 млн. років тому, їх називають ще первісними людьми.

Ці люди не вміли розмовляти і спілкувалися один з од­ним за допомогою різноманітних звуків. Мозок у них був розвинутий краще, ніж у мавпи, але, звичайно, не так, як у сучасної людини.

Первісні люди не могли вижити поодинці, тому об’єд­нувалися у невеликі групи — первісні стада. Шукаючи їжу. вони збирали їстівні плоди, трави, корені, комах, тобто займалися збиральництвом. Люди не знали металів: необ­хідні їм ножі, сокири, рубила — примітивні знаряддя пра­ці — виготовляли з каменю або за допомогою каменю, тому час, коли вони жили, називають кам’яним віком.

Уміння виготовляти знаряддя праці було головною ознакою, яка відрізняла людину вмілу від тварин.

Згодом людина навчилася користуватися вогнем. Це була справді велика подія. Люди почали готувати їжу на багатті, на вугіллі пекти м’ясо, яке було смачнішим і поживнішим від сирого. Вогонь зігрівав їх холодної ночі, розга­няв морок, відлякував диких звірів. За допомогою вогню первісні люди зробили ще один важливий крок до виходу зі світу тварин.

Поступово люди освоїли холодні регіони Європи та Азії. У більш суворому північному кліматі їм знадобилися на­дійні житла-укриття на випадок негоди, для захисту від вітрів і морозів. Люди почали селитися в печерах або збу­дованих ними землянках і куренях. Стіни куренів вони вкривали шкірами великих тварин, як це роблять сьогодні деякі північні народи. Шкіри тварин стали також першим одягом людини.

У холодних краях первісні люди не могли прогодувати­ся лише збиральництвом. Найважливішим заняттям стало полювання. З його розвитком з’явилася і перша зброя — спис — довгий загострений дрючок із дерева. Пізніше до нього почали прив’язувати кам’яне вістря. Зі списами по­лювали на звірів, а для риболовлі застосовували кістяний гарпун — короткий спис із гострим кістяним наконечником.

Черговим винаходом людей були лук і стріли. Це умож­ливило впольовувати тварин і птахів з великої відстані, завдяки чому у людей з’явилося більше їжі.

Приблизно 40 тис. років тому людина стала схожою на сучасну. Вчені називають її «людиною розумною».

«Люди розумні» жили вже не первісними стадами, а родовими абщинами. Що це означає? В общині всі бли­зькі і далекі родичі вважалися однією великою сім’єю. Там діяв звичай: один за всіх, усі за одного. Спільними були житло, запаси дров і їжі, кістки і шкури тварин. На чолі родових общин стояли досвідчені люди — старійшини. Декілька родових общин складали плем’я, яке очолювала рада старійшин.

У цих колективах провідна роль належала жінкам. Вони готували їжу, зберігали вогонь, народжували дітей і цим забезпечували продовження роду. Форму родового об’­єднання, в якому жінці належить провідна роль, в науці називають матріархатом (з грец. «влада матері»). Суспільну організацію у вигляді родових об’єднань нази­вають родовим ладом. Цю стадію розвитку пройшли у своїй історії усі народи Землі.

Наших предків у житті підстерігало чимало небезпек, вони бачили навколо себе багато незрозумілого, загадко­вого. Чому блискає блискавка і гримить грім? Чому вліт­ку жарко, а взимку холодно? Чому сняться сни і вмира­ють люди?

Виникла віра, що в кожній людині, у будь-якому пред­меті чи явищі природи живуть надприродні істоти — душа і духи. Душа залишає тіло людини під час сну. Вона зустрі­чається з душами інших людей, а сплячому про це сняться сни. Первісні люди вірили, що душі предків продовжують жити в далекій «країні мертвих», що душа людини інколи може переселитися у тварину або якийсь предмет, а дух тварини або предмета — у людину. Людина в цьому випад­ку ставала «перевертнем».

Духи тварин, предметів і явищ могли бути добрими і злими. Наймогутніших духів, старших над іншими, люди називали богами. До них зверталися з молитвою — про­ханням про удачу в справах. А щоб боги не відмовляли, їм робили пожертви. Люди виготовляли з різних матеріалів зображення богів і духів, щоб молитися до них і приноси­ти жертви. Такі зображення називають ідолами.

Вірування первісних людей у чаклунство, перевертнів, у духів і богів, наявність у людини душі та її життя після смерті називаються релігійними.

Люди вірили у надприродний зв’язок між твариною та її зображенням, створеним художником. Якщо перед полюванням намалювати оленя, зробити чаклунський об­ряд, вразивши списами це зображення, то воно буде вда­лим. До наших днів збереглися майстерно виконані первіс­ними художниками малюнки тварин у печерах Альтаміра в Іспанії і Ляско у Франції. Вік цих творів первісного мис­тецтва — від 14 до 17 тис. років.