Типи розвитку тварин: прямий і непрямий
Прямий розвиток характерний для деяких кишковопорожнинних (гідри), малощетинкових червів, деяких ракоподібних (дафнії, річковий рак), павуків, деяких молюсків (прісноводні та наземні черевоногі, головоногі), хрящових риб, плазунів, птахів, ссавців.
Непрямий розвиток супроводжується значними змінами в будові організму, завдяки яким личинка перетворюється на дорослу особину. Личинка — фаза післязародкового розвитку багатьох безхребетних (більшість кишковопорожнинних, плоских, круглих і кільчастих червів, молюсків, комах, голкошкірі тощо) і деяких хребетних (ланцетники, кісткові риби, земноводні тощо) тварин, у яких запаси поживних речовин у яйці недостатні для завершення процесів формування органів та їхніх систем, притаманних дорослій особині.
Прямий тип розвитку цикади (Lyristes plebeja)
Непрямий розвиток відбувається в кілька послідовних етапів (фаз), на кожному з яких тварина характеризується певними особливостями будови та життєвих функцій. Наприклад, у процесі розвитку комах з неповним перетворенням виділяють фази яйця, личинки та дорослої комахи (клопи, бабки, таргани, прямокрилі, воші), а під час розвитку з повним перетворенням — яйця, личинки, лялечки та дорослої комахи (метелики, жуки, перетинчастокрилі, блохи тощо). При цьому особливе значення має фаза лялечки, на якій відбувається докорінна перебудова організму: за участі лізосом перетравлюється більшість внутрішніх органів личинки (травна, м’язова, видільна системи тощо), а з особливих зародкових клітин формуються тканини та органи дорослої комахи.
Непрямий тип розвитку мавританської козявки
Непрямий тип розвитку забезпечує кілька важливих біологічних функцій, які сприяють існуванню виду.
Живильна функція. На певній фазі розвитку тварина отримує найбільше поживних речовин, потрібних для завершення розвитку. У комах цю функцію здійснює личинка (так, гусінь метеликів за час свого розвитку може збільшувати масу тіла в 10 000 разів і більше). Дорослі комахи, як вам відомо, не ростуть і живляться тільки для підтримання обміну речовин чи розвитку статевих продуктів, а деякі не живляться взагалі, використовуючи запаси поживних речовин, накопичені личинкою (наприклад, одноденки, шовковичний шовкопряд, оводи).
Раціональне використання ресурсів. Різні фази розвитку часто розділені просторово, як за способом, так і об’єктами живлення. Так вдається уникнути надмірного зростання густоти популяції, що могло б призвести до виснаження ресурсів, необхідних для існування виду. Це явище спостерігають у комах, які розвиваються з повним перетворенням, прохідних риб, паразитичних організмів, цикл розвитку яких пов’язаний зі зміною хазяїв, земноводних тощо.
Функція розселення. Личинки багатьох тварин, які ведуть малорухомий чи прикріплений спосіб життя (губки, коралові поліпи, двостулкові молюски, ланцетники, вусоногі ракоподібні тощо), здатні активно чи пасивно (за допомогою течій, вітру, інших організмів) розселятись, забезпечуючи поширення виду.
Забезпечення зараження хазяїв. Личинки паразитичних видів потрапляють різними шляхами в організм хазяїна. Так, з їжею потрапляють в організм людини личинки котячого сисуна, ціп’яків, стьожака широкого, трихінели; з водою — печінкового сисуна; через шкіру — анкілостоми тощо. В організмі хазяїна вони мігрують до певних тканин чи органів, де завершується їхній розвиток.
Урок з історії України 9 клас ” Практичне заняття:скласти порівняльну таблицю розвитку українського руху в Російській та Австро – Угорській імперіях у 19 столітті”
Сьогодні ми проводимо практичне заняття з історії України за темою «Порівняння розвитку українського руху в Російській та Австро – Угорській імперіях у XIX столітті ». Давайте попрацюємо із атласом і пригадаємо,які українські землі входили до складу Російської та Австро – Угорської імперії. ІІІ. Опрацювання підручника і заповнення таблиці. Наше завдання – узагальнити вивчений матеріал і оформити його у вигляді таблиці.
Здобувачі освіти креслять таблицю і заповнюють її.
Український рух у Російській імперії
Український рух в Австро -Угорській імперії
– Діяв нелегально або напівлегально;
– Період лібералізації (кінець 50-х років по 1963);
– Антиукраїнська політика з боку влади (Валуєвський циркуляр, Емський указ);
– Церква не підтримувала український рух
В.Антонович, М.Драгоманов, І.Липа, М.Міхновський
Інтелігенція, греко-католицьке духовенство
Українці-окремий народ (мова, культура, історія).
Старі громадівці – аполітичні. Молоді громадівці виступали за автономію України
Народовці – боротьба з москвофільством. Прихильники ідеї національної згуртованості українців у двох імперіях, виступали за єдність українських земель.
Радикали – за автономію України. Політизація українського руху.
6.Здобутки на культурній ниві
Журнал «Основа», недільні школи видання підручників для шкіл. Газета «Київський телеграф». Проведення наукових з’їздів. Діяльність на непостійній основі.
Періодичні видання (журнали «Мета», «Правда». Газети «Діло», «Батьківщина»). Заснування культурно – освітніх та наукових товариств «Руська бесіда, 1861»,«Просвіта, 1868»,Літературне товариство ім.Т.Шевченка, 1873(із 1892- Наукове товариство ім.Т.Шевченка ).
Організація професійного театру.
Український рух діяв у складних умовах: відвертої антиукраїнської державної політики. Діяв напівлегально
Були більш сприятливі умови для розвитку. Діяв легально, не зазнавав відвертих утисків та переслідувань. У кінці XIX століття – політизація українського руху
IY. Домашнє завдання. Підготувати повідомлення про культурне життя поляків, євреїв , німців на території України в XIX столітті.