Яку функцію виконує трутень

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

трутень

ТРУ́ТЕНЬ, тня, ч.

1. Самець бджоли, який не виконує ніякої роботи. — Ти на пчіл [бджіл] поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (Рудан., Тв., 1956, 67); Трутні значно більші за робочу бджолу, вони не мають жала і ніякої роботи у вулику та поза ним не виконують (Бджільн., 1956, 12).

2. перен., розм. Людина, що живе за чужий рахунок, чужою працею; нероба, паразит. Комуністи завжди були і будуть проти того, щоб трутні сиділи на спинах селян і робітників (Вільде, Сестри. 1958, 266); * У порівн. [Яків:] Не будеш працювати — з колгоспу виженемо, як трутня. [Рябий:] Я не трутень, я несвідомий (Зар., Антеї, 1962, 414).

Трутень, тня, м. Трутень. Шейк. Вх. Зн. 71.

Клітинний центр та його функції

Клітинний центр (центросома) – немембранна органела еукаріотичнчх клітин, що складається з центріолей. Уперше виявлена в 1888 році Теодором Бовері, який назвав її “особливим органом клітинного поділу”. У клітині, яка перебуває на початку інтерфази, ця органела знаходиться біля ядра. Вона виявлена в усіх клітинах тварин (за винятком яйцеклітин), у водоростей (вищі рослини його не мають) і в клітинах грибів.

Будова. Клітинний центр складається, як правило, з двох центріолей, розташованих під прямим кутом одна до одної. Перебувають вони в ділянці світлої цитоплазми (центросфери), від якої розходяться мікротрубочки. Аномальне збільшення кількості центріолей характерне для багатьох ракових клітин. Кожна центріоля клітинного центру має вигляд порожнистого циліндра діаметром близько 0,15 мкм і довжиною 0,5 мкм. Стінки циліндра формує віночок з 9 груп мікротрубочок (по 3 мікротрубочки в групі, тобто з 9 триплетів), розміщених по колу. Наприкінці інтерфази біля кожної материнської центріолі утворюється дочірня, дещо коротша, розміщена перпендикулярно до материнської. Таким чином, перед мітозом клітина містить дві пари центріолей.

Функції. Активна роль клітинного центру виявляється при поділі клітини. Центріолі розходяться до полюсів клітини і організовують розміщення мікротрубочок у структуру, яка має назву веретена поділу. Центріолі беруть участь в утворенні мікротрубочок цитоскелета. Крім участі в поділі ядра, клітинний центр відіграє важливу роль у формуванні еукаріотичних джгутиків і війок. Його центріолі формують базальне тіло, що лежить в основі джгутиків. У організмів, позбавлених центріолей (наприклад, у сумчастих грибів, покритонасінних рослин), джгутики не розвиваються. Отже, для клітинного центра характерними є дві функції: участь у поділі клітини та організація цитоскелета.

Органели руху та їх різноманітність

Псевдолодії (псевдоніжки, несправжні ніжки) – спеціальні органели руху, які є тимчасовими цитоплазматичними виростами клітин. Характерні для одноклітинних (амеби, форамініфери, радіолярії), а також деяких клітин багатоклітинних тварин (лейкоцити, травні клітини кишковопорожнинних). Структура псевдоподій та їхня форма може бути дуже різною. Вони виникають завдяки рухові цитоплазми, що перетікає в певне місце клітини. Псевдоподії здійснюють амебоїдний рух, забезпечують захоплення твердих поживних частинок або чужорідних клітин і білків (фагоцитоз).

Війки і джгутики – спеціальні органели руху, які є постійними цитоплазматичними виростами клітин. Ці органели відомі в одноклітинних організмів (джгутикові та війчасті найпростіші) та в певних клітин багатоклітинних (війчастий епітелій повітроносних шляхів, спермаозоїди).

Війки і джгутики – це вкриті плазмолемою вирости цитоплазми, які містять каркас із мікротрубочок. На поперечному розрізі через джгутик або війку можна помітити 9 подвійних мікротрубочок (дуплетів) на периферії та ще дві – у центрі. В основі джгутиків та війок лежать базальні тільця, заглиблені в цитоплазму. Вони мають будову, подібну до центріолей (9 триплетів на периферії, але мікротрубочки в центрі відсутні). При розвитку війки чи джгутика базальне тільце служить матрицею, на якій відбувається збирання їх компонентів. Джгутики відрізняються від війок розмірами, кількістю базальних тілець, характером руху та ін. Довжина війок – 5-10 мкм, в їх основі, як правило, одне базальне тільце і кількість їх на одній клітині сягає декількох сотень. Джгутики мають більшу довжину (до 50-70 мкм), в основі, мають два базальних тільця, а їх кількість значно менша (1-8). Рух війок і джгутиків здійснюється завдяки ковзанню мікротрубочок за рахунок енергії АТФ. За допомогою джгутиків і війок здійснюються рухи одноклітинних організмів, їхня робота забезпечує внутрішньоклітинне травлення кишковопорожнинних (травні клітини мають джгутики), вони виконують чутливу (сенсили вільноживучих плоских червів) та захисну (війки клітин повітроносних шляхів) функції.