Французька качка-опис породи

У початківців і досвідчених птахівників качки давно заслужили своє місце в дворах. Вони менш примхливі, чим представники сімейства курячих, які раніше були набагато популярніші. Водоплавний птах відрізняється відмінним імунітетом до багатьох інфекційних захворювань, а при правильно проведеній профілактиці не хворіють зовсім.

Одна з найбільш великих мясояичных порід тварин-французька качка. Вона була виведена компанією французьких селекціонерів Grimaud Frerers в результаті схрещувань і експериментів над Пекінською породою Star 53, від якої качка Старий 53 (іноді породу називають Старт) отримала характерну зовнішність. На ринку кросів свійської птиці компанія є одним з лідерів галузі. Ця качка відрізняється високою кількістю і якістю м’яса і яєць. В ході селекції передбачалося, що тварин розводитимуть для вирощування з метою забою. Особливу цінність в тілі уточки представляє печінка, що відрізняється прекрасними смаковими властивостями і високою калорійністю.

У рамках виду качок старт 53 виділяють два підвиди-середніх і великих тварин.

Середній підвид забезпечує наступні параметри:

• Середній вид качок на початку другого місяця життя важитимуть близько 3.3 кілограмів з вмістом м’яса 64%, з них частина філе-близько чверті усієї тушки.
• На 50 дні життя вага качки досягне 3.6-3.7 кілограмів, м’яса в тушці буде близько 65%, вага частини філе перевищить чверть маси.
• На 56-57 дні росту вага наблизиться до 4 кілограмів, з яких 67% м’яса і 27% частини філе.

Великі різновиди відрізняються трохи. Параметри тварини з ростом:

• На другому місяці життя вага тварини буде 3.4 кілограма, з яких 63% м’яса і 23% частини філе.
• На 50 дні вага перевищить 3.8 кілограма, з якого м’яса буде приблизне 65%, а філе близько 26%.
• На завершуючому етапі росту-56 дні характеристика маси качки Старий 53 досягне 4.1-4.2 кілограма, з яких близько двох третин м’яса і 27.5% частини філе.

Кардинальних відмінностей між підвидами немає, качки великого підвиду надають заводчикові ненабагато більше м’яса і частині філе. Тоді як середні качки мають більшу кількість м’яса на тушці.

Порода качок Старт 53: характеристики

Головною відмітною особливістю породи є прекрасний метаболізм. Корм качками швидко засвоюється за рахунок особливостей шлунково-кишкового тракту. Це дає цій качці дуже швидкий ріст в порівнянні з іншими. Крім того, качка відрізняється невеликою кількістю жирової тканини-воно рідко перевищує 16%. Це робить м’ясо французів легко засвоюваним і застосовним при різноманітних дієтах.

Під час росту качка поглинає значно меншу кількість корму, ніж інші схожі породи. Вони також відрізняються великим розміром печінки. У дорослої качки вона перевищує по вазі півкілограма і використовується в кулінарних цілях. Селекціонерами були спеціально щеплені високі смакові якості породі.

Порода качок Старт 53 дуже велика і красива

У зовнішньому вигляді французьких м’ясних качок значні виділяється грудна клітка. Виступає вона перед тулубом навіть у качат, скільки б днів ним не було. У дорослих особин довгасте тіло з великим дзьобом помаранчевого кольору. Колір пір’яного покриву білий, але зустрічається і злегка жовтий відтінок або відлив золотистого кольору. Селезень трохи більший за самицю.

Качок вирощують через велику кількість яєць, м’ясо і особливо печінку. Причому різниці в яйценоскості між великим і середнім підвидом качок СТ 53 немає, обидва підвиди приносять 250-280 яєць в рік.

Факт! Згідно з описом качок СТ 5, вони відрізняються шумністю і лякливістю. При появі дратівливого чинника почнуть бурхливо реагувати на нього, при цьому дуже голосно галасуватимуть.

Голос птаха дуже дзвінкий. Доросле поголів’я відрізняється високою рухливістю, але при цьому легко уживається з іншими тваринами за рахунок низької конфліктності.

Інкубація

При відборі яєць для приміщення в інкубатор почати необхідно з візуального огляду яєчних оболонок. Для вирощування качат необхідно, щоб шкаралупа була цілою, на ній були відсутні тріщини і бруд. Перед закладкою їх очищають за допомогою дезинфікуючого засобу. Перед приміщенням в інкубатор їх можна містити в приміщенні з температурою до 12 градусів за Цельсієм і вологістю, 80%, що не перевищує.

Важливо: не варто поміщати в інкубатор яйця, які занадто довго зберігалися. Якщо їх зберігати більше 2 тижнів, значно падає відсоток виводимості. Те ж торкається занадто свіжих.

З’ясувати, якщо в яйці ембріон, можна у кінці першого тижня зберігання за допомогою овоскопа. Проводиться інкубація при температурі 37 °C і вологості в межах 50-55%. Після двох тижнів в інкубаторі потрібно буде почати провітрювання камери. При цьому варто уникати перегрівання яєць. Вентилювати камеру необхідно двічі в добу. Яйца в інкубаторі необхідно регулярно перевертати. Закладати їх в інкубатор необхідно в горизонтальному положенні.

До вилуплення, приблизно за 2 діб, необхідно сильно підвищити відносну вологість в інкубаційній камері. Це приведе до значного збільшення поголів’я, що вийшло з яєчних оболонок. Після вилуплення і до того, як їх пух висохне, дитинчат необхідно залишити в інкубаторі, знизивши температуру до 30 градусів.

Вирощування качат

Дитинчат перекладають на корм для дорослих починаючи з другого тижня життя. На початку життєвого шляху необхідно годувати качат відвареними яйцями. Подрібнена їжа прекрасно підійде для качиного раціону. У напувалки качатам Старт 53 додається марганцевокислий калій. Розводити речовину необхідно до ясно-рожевого кольору.

Важливо: на другому дні життя в корм додають кисломолочні продукти-кращим варіантом буде знежирений сир. Наступного дня можна додати подрібнену траву. Качата Старий 53 з радістю нею живитимуться.

Після досягнення 7 днів можна давати їм варену рибу, видаливши кістки, рідкі мешанки і жир. При цьому качата повинні жити в теплому приміщенні, температура-не менше +30 градусів. Освітлення має бути цілодобовим. Для цього дуже зручно використати дерев’яні або картонні коробки. Не варто допускати занадто великої кількості молодняка в одній коробці. Качата швидко ростуть, необхідно буде після п’ятого дня пересадити в просторіше місце, в якому не буде дорослого поголів’я, щоб не допустити гострих інфекційних захворювань.

Качки Старий 53: вирощування, годування

Качка бройлерна Старий 53 не занадто примхлива у відході. Породисті бройлери ростуть швидко за рахунок швидкого метаболізму. Вони легко адаптуються до будь-яких видів комбінованих кормів для качок, при цьому не вимагають великої кількості корму. Ця особливість породи знижує витрати на розведення дорослого поголів’я в порівнянні з їх аналогами.

Качки Старий53 :выращивание, годування

Під час відходу і вирощування знадобиться сухе приміщення. У будівлі потрібно буде проводити дезинфекцію кожні півроку за допомогою розчину формальдегіду 3%. Після дезинфікуючої обробки потрібно буде обробити стіни і стелю приміщення вапном, їй необхідно обсохнути до напівдіб, а потім провітрити качатник. Бажано забезпечити просторе приміщення качкам, оскільки при високій скупченості тварини почнуть виражати невдоволення гучним кряканням, метушнею, що позначиться на якості м’яса. По можливості забезпечити на кожні три особини не менше одного квадратного метра площі.

Рада! Містити качок рекомендується в клітинах з сітчастою підлогою, при цьому збудники інфекційних захворювань не поширюватимуться серед поголів’я.

Качки зажадають постійної температури. Якщо птахам занадто жарко, вони значно понизять рухливість, що може привести до проблем з суглобами при тривалому змісті в неналежних умовах. При зайвому холоді в приміщенні качки почнуть групуватися в невеликі натовпи, тісно притискаючись один до одного або спробують закопатися в підстилку.

Годування качок можна проводити самостійно приготованими кормами. Головна умова-зниження кількості жиру в них і збільшення кількості білку. Для приготування можна узяти 1 кг кукурудзяного борошна, піввідра зеленої трави і 2 кг высевочной борошна. Порубати траву на дрібні частини для зручності і залити окропом, якщо вона жорстка. Після приготування трави помалу додають в тару воду до повного занурення рослинності. Потім засипають борошно і перемішують до однорідності маси. Такий вид корму вживається птахами без проблем і коштує набагато дешевше, ніж традиційні комбіновані корми.

Поголів’я вимагає активного способу життя з випасом і прогулянками. Його треба містити в загородах, призначених для цього або в заздалегідь заготовлених ділянках біля водойм.

Важливо: у нічний час потрібно буде відключати освітлення, у такому разі качки значно менше рухатимуться і витрачатимуть калорії. Качатам після першого тижня життя необхідно крок за кроком зменшувати час освітлення.

Хвороби качок

Селекціонерами була виведена порода з високою стійкістю до різних захворювань, проте частина хвороб все ж вражає качок СТ 5. Найчастіше поголів’я вражається наступними захворюваннями:

• Катар зобу, призводить до здуття області зобу, слабкості і млявості, появи водянистої рідини сірого відтінку з дзьоба. Виникає із-за неякісних кормів або занадто великих овочів, що споживаються.
• Ненажерливість виникає через відсутність вітамінів А або Е в раціоні. При цьому вони скльовують усе, до чого зможуть добратися, включаючи свої яйця.
• При запальних процесах в яйцепроводі або його випаданні може з’являтися кров’яна рідина з клоаки, птах худне. Це відбувається із-за надзвичайно великих яєць в порівнянні з розміром качки.
• Бицилярный пронос-вірусне захворювання молодняка, що супроводжується млявістю, відсутністю апетиту.
• Кокцидиоз-вірусне захворювання, що з’являється із-за внутрішньоклітинних паразитів. Може протікати гостро і хронічно. У багатьох дорослих птахів зберігається в хронічній формі. При кокцидиозе птахи починають втрачати у вазі, з’являється кривавий пронос.
• Відсутність оперення у птахів є наслідком неправильного харчування.

Профілактичні заходи

Щоб не допустити захворювання качок, потрібно буде дотримуватися наступних рекомендацій:

• Птаха необхідно містити і годувати згідно з нормативами, пташник регулярно очищати і дезинфікувати.
• Не утримувати молодняк і доросле поголів’я в одному місці.
• Забороняється містити хворих і здорових качок в одному приміщенні.
• Регулярно додавати качкам в корм вітаміни і мікроелементи.

Достоїнства і недоліки породи

Виходячи з опису качки Старий 53 до її достоїнств відносять:

• Швидке вирощування. Заради м’яса можна забивати вже під кінець другого місяця вирощування.
• М’ясо відрізняється низькою жирністю, до 16%.
• Дуже висока маса м’яса і частини філе на тушці.
• Велика продуктивність. Качка здатна принести до 280 яєць в рік. Кожне яйце вагою до 80граммов.
• Невисока вимогливість до кормів і приміщення.
• Стійкий імунітет.
• Високий відсоток метаболізму, що забезпечує понижену витрату кормів.

До недоліків відносять високу вартість молодняка. Для вирощування обов’язковий вигул. Знайти якісне поголів’я скрутно, найчастіше на ринку представлені гібриди.

Приймаючи рішення заводити таких птахів, обов’язково треба ретельно вивчити опис французької породи качок.

ТОП-10 порід качок

При створенні мінімальних умов утримання, качки дають швидкі прирости та є вигідними для вирощування як у домашніх умовах, так і у фермерських господарствах. Цей птах легко пристосовується до будь-якого клімату, не вимогливий до корму і може навіть обходитися без водойм. Але все ж є певні особливості кожної породи, про які вам необхідно знати. Крім того, нерідко фермери стикаються з питанням вибору породи, доцільної саме для їхнього господарства. Тому Kurkul.com зібрав для вас ТОП-10 найпопулярніших порід качок, з акцентом на їх переваги та недоліки, загальні особливості, хвороби й аспекти утримання.

Пекінська

Дуже популярна порода, яка часто зустрічається в домашніх господарствах. Шляхом її схрещування було виведено багато інших кросів та підвидів качок, зокрема Черрі-Веллі, Блакитний фаворит та ін.

Дорослі особини мають біле, рідше кремове оперення, новонароджені каченята темно-жовтого кольору. Голова велика, очі чорні, дзьоб помаранчевий, середньої довжини, шия довга, вигнута у самки і товста у селезня.

Качка має потужний і злегка піднесений тулуб, широкий і довгий. Груди об’ємні, добре розвинені. Крила щільно прилягають до тіла. Хвіст піднятий, у селезня кінчики хвостових пір’їн звернені до спини. Ноги оранжевого кольору, короткі, товсті.

Основною зовнішньою відмінністю, що виділяє статеву приналежність породи, є маса тіла — селезень значно більший за качку. Молодняк до 60 діб з моменту народження досягає ваги в межах 2,5-3 кг. Доросла самка набирає близько 3 кг живої маси, а селезень зазвичай важить 4 кг.

Показник несучості в середньому складає до 120 яєць на рік.

Захворювання, до яких схильна порода:

Черрі-Веллі

Порода Черрі-Веллі виведена в Англії шляхом схрещування пекінських качок. Своє ім’я порода отримала від британської селекційної фірми «Черрі-Веллі». Селекційні роботи проводилися в рамках двох ліній: материнської та батьківської. В результаті виведений дволінійний крос: 151 — материнська лінія та 102 — батьківська.

Зовні порода нагадує пекінську качку. У птахів велике, подовжене тіло з широкими грудьми. Голова качки з розвиненим чолом розташована на товстій шиї. Дзьоб яскраво-помаранчевий, очі великі. Ноги товсті, короткі, розташовані ближче до хвоста. Порода володіє розвиненою мускулатурою і хорошим жировим шаром. Оперення качок цієї породи зазвичай біле.

Черрі-Веллі — скоростигла порода. Качки до тримісячного віку набирають масу 3-4 кг. М’ясо вважається делікатесним, оскільки має яскраво виражений, насичений смак. Забійний вихід — близько 65%.

Продуктивність, залежно від лінії:

Качки батьківської лінії важать 3,2-3,5 кг. Несучість лінії — 100-120 яєць у рік.
Качки материнської лінії більші за розмірами, їхня вага становить 4 кг. У віці 60 днів каченята набирають масу тіла близько 3 кг. Несучість лінії — до 150 яєць у рік.

У приміщенні для качок породи Черрі-Веллі температура не повинна опускатися нижче +16- 18°C. Стіни пташника ретельно утеплюють, а в холодних регіонах включають обігрівальні прилади. У холодних приміщеннях качки не загинуть, але несучість їх знизиться і ріст сповільниться. Качки в холодному і сирому приміщенні можуть захворіти. Світловий день птиці необхідний не менше 14 годин. Тіснота негативно позначається на самопочутті та розвитку качок даної породи, тож площа птахівника розраховується 3 особини на 1 м² приміщення.

• невибагливість до умов утримання;
• пришвидшений набір маси;
• високі смакові показники м’ясної і яєчної продукції;
• стійкість до вірусних та інфекційних захворювань;
• високий відсоток виживання пташенят.

У породи майже немає мінусів. Єдина вимога при розведенні цих птахів — наявність водойми та можливість вигулу.

Захворювання, до яких схильна порода:

Благоварська

Благоварські качки мають виражений м’ясний тип, молодняк швидко росте і втрачає мінімум ваги під час оперення.

Селезні мають міцну конституцію: широке, майже горизонтальне тіло, довгий тулуб і розвинені груди. Їхнє оперення біле, а лапки і дзьоб мають виражений помаранчевий колір.

На відміну від самки у селезня є «борідка», на шиї присутній чубчик з довгих пір’їн, кінчик хвоста має заокруглену форму, а маса тіла значно більша. У самок забарвлення зазвичай більш тьмяне, ніж у самців, а проміжок від дзьоба до лобової кістки має форму трапеції.

У віці 7 тижнів вага качки становить приблизно 3,4 кг, селезня — 3,7 кг. До двомісячного віку вага самця сягає 5 кг. Благоварських качок із перших днів життя рекомендують вирощувати на повноцінних кормах. Їхні улюблені ласощі — соковита трава, коренеплоди, овочі, але повна заміна професійних кормів призведе до падіння якості м’яса і несучості качок.

Качкам цієї породи необхідно створити комфортні умови утримання, проте вони досить прості та не вимагають серйозних витрат. Птахів утримують в сухому чистому приміщенні з підлогою, встеленою сіном або соломою. Також важливо встановити ємності для купання. Вигул не обов’язковий, але корисний. Щільність посадки — 1 м² на 3 качки.

• для утримання качок вистачить обладнаного сараю;
• качки спокійні й врівноважені;
• активний ріст.

• вимогливість до режиму харчування;
• висока ціна інкубаційних яєць та молодняку;
• складність придбання чистокровних особин.

Захворювання, до яких схильна порода:

Стар 53

Качки кросу Стар 53 відносяться до бройлерів. Зовні нагадують представників пекінської породи, на основі якої і був виведений крос. У качок породи Стар 53 широкі груди й спина. Тулуб має подовжену форму, спирається на короткі широкі лапи. Пір’я може бути білого або кремового забарвлення. Селезень відрізняється від самки більшим розміром та вагою — більше приблизно на 1 кг.

Дзьоб у птаха помаранчевого або жовтого кольору. Лоб качки опуклий, голова велика, посаджена на товсту шию. Крила мають широкий розмах. У нормальному стані вони щільно притиснуті до масивного тулуба. Попри міць, птахи не літають, їхній максимум — стрибок на 2-3 м. Загалом, зовнішній вигляд качок Стар 53 нагадує гусей. Відрізнити птахів можна за довжиною шиї: у гусей вона довша. Дорослі птахи досягають маси 4,5-5 кг.

Масовий забій птиці можна здійснювати вже в 4,5 місяці, при цьому вихід м’яса від живої ваги складає 60%. У качок відзначається високий рівень несучості і хороший вихід пера й пуху. За 52 тижні вони можуть принести приплід до 281 яйця.

Невибагливі у догляді качки породи Стар 53 дуже швидко ростуть за наявності водойми. Приміщення для утримання качок утеплюють, а у зимовий час опалюють. Поруч із пташником влаштовується вигульна ділянка. За відсутності водойми на місці вигулу встановлюють глибокі корита. Погане харчування й утримання качок впливає на несучість птиці та на її ріст і розвиток. Неприпустимо утримувати птицю в сирих приміщеннях, тісноті й бруді. Велику небезпеку для птиці становлять протяги.

Захворювання, до яких схильна порода:

Блакитний фаворит

Качки Блакитний Фаворит були виведені птахівниками Башкирії. Отриманий шляхом селекції пекінської породи проміжний крос перевершив очікувані результати. Зазвичай це велика качка з подовженим, м’ясистим тулубом, опуклою грудиною, чималою головою, великими, щільно прилеглими до тулуба крилами та короткими ногами. Колір пір’я переважно блакитний, з красивим димчастим відливом. Відтінок блакитного кольору може варіюватися від світлого до темного з рідкими вкрапленнями коричневого або білого пір’я.

Блакитний фаворит відносять до скоростиглих кросів. Дорослий селезень набирає масу в межах 5 кг, а качка — 4 кг. При інтенсивній відгодівлі їх вага може становити у самців 7-8 кг, а у самок — 5-6 кг. Вже у віці 2-х місяців вага качок може становити приблизно 3 кг. Крім того, качки мають високий показник несучості — 100-150 яєць на рік та низький вміст жиру в м’ясі.

Качки можуть утримуватись в неопалюваному, але утепленому приміщенні, підлога якого застелена м’якою підстилкою. Порода добре переносить спеку і холод, але варто оберігати качок від протягів. Для нормального росту птиці необхідна водойма, але при її відсутності на місці вигулу можна встановити глибокі корита з водою.

• невибагливість в їжі;
• швидкість росту;
• живучість;
• можливість утримувати в різних умовах.

Захворювання, до яких схильна порода:

• авітаміноз;
• уровська хвороба;
• омфаліт;
• кутикуліт;
• інфекційні захворювання.

Індійський бігунок

Бігуни цінуються за ніжне соковите м’ясо, визнане делікатесом, і високу несучість. Порода з’явилася приблизно 2 тис. років тому в Ост-Індії. Довгий час незвичайних птахів із видовженим тулубом називали пінгвіновими качками або просто пінгвінами.

Качки швидко бігають і плавають, проте наявність водойми для утримання не обов’язкове. Порода спокійна — тривожаться тільки при небезпеці.

Зовні качки справді нагадують пінгвінів: тіло птахів вузьке, витягнуте, у формі пляшки, шия тонка й довга, а ноги прямі.

Бігуни мають різноманітне забарвлення:

Дике. Самки такого кольору мають коричневе пір’я і жовтий дзьоб. Селезень відрізняється зеленим дзьобом. Такого ж відтінку шия, голова і хвіст, грудка червона, а крила сірі.

Сріблясте. Самці такого забарвлення мають білі крила, чорну голову, коричневу грудку і сріблясте черевце. Самок можна відрізнити по жовтуватих крилах.

Біле. Відрізняються світло-жовтими дзьобами.

Чорне. У таких качок колір дзьоба темно-зелений.

Також можна зустріти птахів кольору хакі, блакитних особин і качок, що мають двобарвне оперення.

Качки досить дрібні. Дорослі бігуни зазвичай важать 1,5-2 кг. Самки трохи менші від селезнів. При цьому каченята швидко відгодовуються: вже в перший місяць вони наздоганяють дорослих птахів за вагою та розміром.

Індійський бігунок — це яєчна порода. За рік самки в середньому приносять по 200-250 яєць. Однак м’ясо такої качки вважається справжнім делікатесом: воно дуже соковите і ніжне.

Якщо качки пасуться на пасовищі, а недалеко є водойма, то утримувати їх можна без зайвого клопоту і витрат. Бігуни можуть цілий день пастися і самі знаходити собі їжу. При відсутності вільного вигулу стаду необхідно організувати штучну водойму або купальню. Без води падає несучість самок, качки стають неспокійними. Важливо, щоб на вигульній ділянці кожному птахові було виділено не менше 10 м².

• висока яйценоскість;
• здатність співіснування з іншими пернатими;
• привабливий зовнішній вигляд.

Захворювання, до яких схильна порода:

Агідель

Качка Агідель — нащадок двох м’ясних (Благоварскої і Черрі-Веллі) й однієї м’ясо-яєчної породи (індійський бігунок). Взявши кращі якості від своїх «батьків», ця порода качок набула поширення в багатьох країнах світу, особливо в основних гравців на експортному ринку м’яса. Має два кроси: Агідель 34 і Агідель 345. Кожен із них відрізняється високою якістю м’яса і відмінною несучістю.

Тіло качок цієї породи велике і довге, посаджене майже горизонтально. Спина довга і широка. Шия середня по товщині і довга. Груди об’ємні і глибокі, виступають вперед, а голова велика. Дзьоб широкий, помаранчевого кольору. Ноги короткі, світло-помаранчеві, не товсті. Крила качки Агідель мають невеликий розмах. Очі темні й великі. Пір’я виключно біле, без вкраплень молочного, жовтого або кремового. Білосніжний колір качки добре закріплений в генотипі обох кросів як у самців, так і у самок.

Спрямованість породи — м’ясна. М’ясо цих качок цінується за низький відсоток жиру та гарний смак. Серед всіх бройлерних качок ця порода є найбільш дієтичною. Тушка птиці покрита білою шкірою, на якій не видно вкраплень від пір’я.

Качки швидко набирають вагу при мінімальних витратах корму. В умовах правильного харчування й утримання до 6 тижнів вага селезня складає 3 кг 200 г, а вага качки — майже 3 кг. Витрати корму складають 2,25 кг на 1 кг приросту птиці. Важливим показником (особливо для домашніх присадибних господарств) є природна збереженість. У качок породи Агідель він один із найвищих — 98,5% для каченят до 6 тижнів і 97,5% від 6 тижнів до 7 місяців. За рік при хорошому харчуванні качка може знести 225-260 яєць.

З особливостей догляду можна виділити доступ до води, однак буде досить наявності невеликого корита зі свіжою водою.

• стійкість до хвороб;
• швидкий ріст;
• невибагливість в їжі;
• висока продуктивність.

Серед недоліків породи можна виділити тільки високий рівень споживання комбікормів, однак його плюс — інтенсивний набір ваги.

Захворювання, до яких схильна порода:

Качки практично не хворіють на інфекційні захворювання. Стійкість до лейкозу породи Агідель в 3 рази вища, ніж у інших порід, тому птахам не потрібна додаткова профілактика. Каченята народжуються міцними і без вроджених захворювань.

Мускусна

Мускусна качка значно відрізняється зовні від одноплемінників. У неї коротка шия, широкі груди, крила потужні, а ноги короткі.

Качки цієї породи витривалі, спокійні, дійсно невибагливі, а також практично не сприйнятливі до захворювань. Крім того, для цих качок не потрібно створювати спеціальну водойму. Вага мускусного селезня в середньому складає 6 кг, а качки — 3,5 кг.

Ще одна відмінність породи — дієтичне, червоне, з невеликим вмістом жиру м’ясо. Вихід по масі м’язів перевершує будь-яку породу качок. У м’яса також відсутній специфічний присмак, який характерний для водоплавної птиці. Яйця мускусних качок їстівні, великі за розміром, з великим жовтком і хорошим білком.

Забарвлення мускусних качок різноманітне: темне, біле, чорне, шоколадне або коричневе, блакитне. Можна зустріти й інші забарвлення, які не були визнані стандартами. Варто звертати увагу на однорідність забарвлення качки, адже існує думка, що змішане забарвлення говорить про наявність в породі домішок.

• невибагливість до кормів;
• витривалість;
• живуть без водойм;
• добре несуться;
• не шумлять і добре вживаються з качками інших видів.

• не переносять підвищеної вологості;
• не переносять тісноту;
• здатність до польоту;
• досить тривале вирощування порівняно з іншими породами.

Захворювання, до яких схильна порода:

Проте хвороби у мускусних качок досить легко лікуються за умови їх своєчасного виявлення.

Мулард

Муларди з’явилися завдяки схрещуванню мускусних качок та інших порід. Це дозволило отримати швидкорослих і великих особин зі світлим і довгастим дзьобом та темними очима. Тулуб має подовжену форму з великими крилами. Ноги короткі, жовті. Хвіст невеликий і середньо розвинений. Самці і самки розрізняються між собою тільки масою в межах 0,5 кг. Селезні мають тулуб сірого відтінку з темними крилами.

Качки швидко досягають маси в 3,5-4 кг. Відмінною характеристикою породи є її стерильність: попри наявність статевого інстинкту, запліднення яєць не відбувається. Отримати мулардів можна шляхом схрещування селезня пекінської породи з мускусною качкою.

Муларди відрізняються міцним здоров’ям, вони невибагливі до умов утримання. Для утримання необхідне закрите, комфортне приміщення площею 1 м² на 3 особини. Плюсом для птахів буде луг поруч із пташником, на якому вони зможуть пастися в пошуках корисних речовин. Крім того, качкам необхідний просторий двір з розрахунку 1 м² на 1 голову.

• дієтичне м’ясо;
• швидке зростання;
• для утримання вистачить просторого майданчика.

Захворювання, до яких схильна порода:

Українська сіра

Порода була отримана шляхом схрещування різних місцевих видів птиці з дикими кряквами. Сірі українські качки мають гарний імунітет і апетит. Не можуть обходитися без води.

Сіра українська качка має прекрасно складений тулуб. Її подовжений корпус злегка піднятий вперед. М’язи добре розвинені, спина і грудина широкі. На животі качки відсутній клиноподібний відросток. Голова, посаджена на шию середньої довжини, має овальну форму. Відмінною рисою птахів є підвищена щільність пуху. За забарвленням є:

Білі. Мають помаранчевий або яскраво-жовтий дзьоб.

Глинисті. Властиве коричневе оперення, зелений дзьоб і червоні лапи.

Дикопір’яні. Найпоширеніший окрас — можуть мати золотисте або шоколадно-коричневе оперення. У самців на шиї біле кільце і блискуче синьо-зелене пір’я. Влітку самці линяють і стають схожими на самок. Дзьоб має оливкове забарвлення, а на його кінці розташована чорна пляма. Лапи помаранчеві.

Сірі. Цей вид качок схожий на крякву. Спини птахів покриті пір’ям чорно-бурого кольору. Крила качок і нижня частина тулуба сірого кольору, боки мають сині блискучі відливи.

Сіра українська качка належить до м’ясних порід. Середня вага дорослої самки становить 3 кг, самця — 3,5-4,0 кг. Такої ваги птахи досягають до 4 місяців. У віці 2 місяців каченята важать близько 2 кг. М’ясо молодих качок особливо ніжне і м’яке.

Породу розводять не тільки для отримання м’яса. Качки також добре несуться і дають багато пуху.

Для породи сірих українських качок характерний швидкий ріст. Виживання каченят становить 95-97%. Сірі качки можуть показувати хорошу несучість, яка в середньому становить 120-140 яєць на рік.

Вирощувати сіру українську качку досить просто. Для утримання можна використовувати будь-яке утеплене приміщення із сухою підстилкою. Обов’язково потрібен вигул, корита для купання або природний басейн. Площа приміщення розраховується за нормою 1 м² на 3 качки, адже птахи погано переносять перенаселення.

• швидкий ріст;
• стійкість до хвороб;
• стійкість до низьких температур;
• невибагливість у харчуванні та утриманні;
• висока продуктивність.

Захворювання, до яких схильна порода:

© Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2020 р.