Будова дерми: папілярний шар. Знаходиться безпосередньо під епідермісом і складається з судин, нервових закінчень і невеликих горбочків, які називаються папілами.
Дерма (dermis), або власне шкіра, являє собою сполучну тканину і складається з 2-х шарів — сосочкового шару, на якому розташовуються численні вирости, що містять у собі петлі капілярів і нервові закінчення, і сітчастого шару, що містить кровоносні і лімфатичні судини, нервові закінчення, фолікули волосся, залози, а …
Шкіра – будова дерми Він складається з сполучної тканини з кровоносними судинами, нервовими закінченнями і шкірними придатками. Це еластичний шар, стійкий до будь-яких пошкоджень. Саме завдяки знаходяться в ньому нервових закінченнях людина відчуває біль, дотик і зовнішню температуру.
Шкіра людини складається з трьох шарів: зовнішній шар епітеліальної тканини, під ним розташована сполучнотканинна основа — дерма і далі — шар підшкірної жирової клітковини — гіподерма. Товщина епідермісу з дермою в різних частинах організму становить від 0,5 до 5 мм, товщина підшкірної клітковини може досягати 10 см.
Сітчастий шар утворений щільною волокнистою неоформленою сполучною тканиною і утворює основну частину дерми.
У дермі містяться потові і сальні залози, волосяні цибулини. Потові залози мають вигляд клубочків і відкриваються на поверхні шкіри довгими вивідними протоками. До складу поту входять вода, мінеральні солі, продукти обміну білків (сечовина, амоніак, сечова кислота).
Де́рма (лат. dermis, від грец. δέρμα — «шкіра»), ко́ріум (лат. corium, від грец. κόριον— «шкіра»), ку́тис (cutis) — шкіра, сполучнотканинна частина шкіри у хребетних тварин і людини, розташована між епідермісом і нижчими органами, з якими дерма більш або менш рухомо пов’язана за …