Menu Close

Хто такий недобросовісний покупець

Зміст:

П’ять вимірів. Кого «підставляє» недобросовісний фермер?

Відповідальність дрібного фермера варто розглядати як мінімум у п’ятьох вимірах, – і це не рахуючи вимірів власної совісті і здоров’я покупця.

Рекомендуємо

Катерина Звєрєва: 90% українського плодоовочевого ринку знаходиться в тіні

Олександр Буюклі: Кооператив «ПУСК» буде рухатись в бік портової перевалки зерна

Уявлення про те, що малий виробник — настільки малий, що його продукція у масштабах Всесвіту непомітна, а тому байдуже, якої вона якості, — не відповідає дійсності. Бо формула «виробив, віддав і ніби розчинився» на практиці не працює.

Вимір 1. Усі малі виробники

Спочатку — про масштаби потенційної катастрофи. Передбачувано, що покупець, який стикнеться з неякісними, небезпечними продуктами, купленими в одного малого виробника, вважатиме продукти всіх таких виробників неякісними, або принаймні остерігатиметься їх, — втратить довіру. До скількох дрібних виробників? Щоб не вступити у суперечність із статистикою — з одного боку, і з експертами, — з іншого, просто наведемо цифри, з яких кожен зможе самостійно зробити висновки.

В Україні – близько 45 тисяч зареєстрованих фермерських господарств (не лише малих, не лише працюючих). Це українські аграрії, що обробляють невеликі земельні ділянки. Окрім того, є особисті селянські господарства (ОСГ) — серед яких більше мільйона працює на своїй землі самостійно. І ось ці ОСГ виробляють 46% валової продукції сільського господарства — причому: понад 90% вирощеної у країні картоплі, 86% овочів, майже 80% молока, понад 75% яловичини і близько 60% свинини. І у них зайнято близько 40% сільського населення.

Тому малий виробник — не такий уже й малий, якщо брати масштаби виробництва ними продуктів та, до речі, зайнятості сільського населення. Удар по репутації такої велетенської спільноти, — погана новина для дуже великої кількості людей. Тож дрібного виробника, який випускає небезпечну та неякісну продукцію, цілком можна віднести до категорії ризиків для цієї спільноти. Як і для інших спільнот, перерахованих далі.

Вимір 2. Кооператив

У кооперативах відповідальність за якість продукції підсилюється, оскільки продукт робиться з сировини різних фермерів. Тому невідповідність одного фермера безпечності та якості призводить до невідповідної продукції від усіх фермерів. Це уже не лише репутація, а й цілком конкретні зіпсовані партії готової продукції та прямі збитки. Така істина однаково актуальна для молочних, ягідних, овочевих, медових та інших кооперативів.

Це важливо розуміти, бо розвиток аграрного сектору України пов’язується з економічною ефективністю сімейних ферм, а ця ефективність, своєю чергою, вбачається через їх об’єднання в кооперативи. Тому удар по кооперативах — це удар по перспективі розвитку сімейного фермерства.

В Україні понад 700 діючих сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, хоча, кажуть експерти, невідомо, скільки з них є реально економічно активними. Серед найчисленніших — молочарські, плодоовочеві, м’ясні.

Вимір 3. Переробник

Так само, як і в кооперативі, «ложка дьогтю» від одного фермера зіпсує не одну діжку меду для переробника. Але, на відміну від кооперативів, масштаби катастрофи тут більші. Так, у харчовій промисловості України загалом діє близько 2 000 підприємств. Переробна галузь дає близько 20% від загального промислового виробництва країни.

І ще один штрих. Серед переробників є підприємства, що виробляють дитяче харчування. Постачаючи продукцію для них, малий виробник годує наших дітей.

Вимір 4. Регіональний бренд

Прив’язка назв продуктів харчування та торгових марок до регіону, характерна для країн Європи, активно використовується і в Україні. Використання назви регіону, або традиційної рецептури, — це відповідальність, оскільки будь-яка проблема такого продукту щодо його безпечності та якості може зашкодити репутації інших продуктів, які у своїй назві мають назву регіону або тієї ж рецептури.

Одним із прикладів відповідального ставлення до безпечності та якості продукції з регіональним брендом є торгова марка «Смак Українських Карпат» www.tuca.com.ua. Її власником є громадська спілка «Карпатський смак», яка об’єднує 26 виробників (у тому числі малих і дуже малих) з українських Карпат та прихильників ідеї збереження традиційних технологій, виробництва натуральних продуктів харчування. Їх продукцію виготовлено з сировини, що походить з українських Карпат та відповідає показникам високої якості та безпеці харчування. Спілка приділяє особливу увагу кожному етапу виробництва, починаючи від походження (лише з регіону Карпат) та зберігання сировини, до етапу виробництва, зберігання та реалізації продукції.

Окрім того, в Україні вже зареєстровано продукти із захищеним географічним зазначенням. Йдеться про назву, яку використовують для захисту товару, до того ж якість, репутація, традиції або інші властивості продукту, зумовлені географічним місцем його походження. Серед перших запатентованих географічних брендів — мелітопольські черешні, гуцульська овеча бриндза, гуцульська коров’яча бриндза. Зайве казати, що свою репутацію бордо, горгонзола, пармезан, фета заробляли, а потім і ретельно підтримували десятиліттями.

Вимір 5. Село/місто

Тут також обійдемося без цифр. Чи варто казати, що дурна слава розходиться швидко? Тут стараються всі: і медіа, і конкуренти, і самі потерпілі. Якщо людина привезе з вашого села/міста не лише гарні враження, але ще і якусь кишкову паличку, підхоплену під час харчування в зеленій садибі, або ж з базару, — її емоції не обмежаться сімейним колом. Найвірогідніше, «на зуб» потрапить не прізвище того, хто виробив небезпечну продукцію, а назва населеного пункту. Чи збільшить це притік туристів туди?

Насамкінець: про совість і покупців

Для того, щоб вечорі після роботи або на вихідних мати кошти прийти до фермерської лавки, чи на агропродовольчий ринок на закупи, ми, покупці, займаємося своїм фахом. Для когось — це лікувати, для когось — лагодити авто, для когось – будувати будинки.

І як було би добре займатися своєю роботою на совість, не махлюючи, сподіваючись, що ніхто не дізнається. За логікою, якщо фермер може приховати, не звернути уваги, не дотриматися технології, то чому не може лікар, чи автослюсар, чи будівельник? Наслідки можуть бути тотожними — чиєсь життя.

Всі ми виробники, і всі споживачі. І не поводитися з іншими так, як не хочеш, щоб поводилися з тобою — чудове правило.

Тепер про те, хто найбільше зацікавлений виловити недобросовісного фермера? Список чималий і однозначно не обмежується державою. Скоріше, самим малим фермерам варто подумати про правила самостійного контролю і ретельно стежити за їх дотриманням колегами по фермерському цеху. А ще в цьому контролі зацікавлені кооперативи, переробники та населені пункти, в яких працюють ці фермери.

Тому, певно, варто говорити про «перехресний» контроль, — можливо, створення баз даних, які б дозволяли всім зацікавленим виявляти тих, хто не дотримуються правил безпечного виробництва, і співпраця з якими може створити загрозу для кінцевого продукту і репутації. Тим, хто хоче працювати далі, — рекомендувати кроки для розвитку; тим, хто ні, — казати «прощавайте».

*Ця діяльність стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International.

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою “Розсилка” на [email protected] .

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

«Гарячий» покупець – мрія будь-якого продавця

«Гарячий» покупець – мрія будь-якого продавця. Чому? На це та багато інших запитань ти зможеш знайти відповіді в цій статті. Зокрема, ти дізнаєшся, хто такий «гарячий» покупець, які особливості його поведінки, що зробити для того щоб укласти з ним вигідну угоду тощо.

Хто такий «гарячий» покупець?

«Гарячий» покупець – це той, який точно знає, що йому потрібно, і готовий це купити невідкладно. Тобто цей клієнт цілком визначився з типом товару, термінами придбання і місцем, де воно відбудеться. Він абсолютно готовий до підписання угоди просто тут і просто зараз. Тому гріх цим не скористатися.

Як поводиться «гарячий» покупець?

Як же зрозуміти, що перед тобою саме «гарячий» клієнт? Для цього слід звернути увагу на особливості поведінки покупця. Про те, що він саме «гарячий», свідчать:

  • Точні питання.Він запитує конкретно і по суті, про те, що його хвилює. Або просить показати, принести, розповісти про певну продукцію.
  • Зацікавленість.Такий клієнт виявляє інтерес до конкретного товару або лінійки і прагне дізнатися про нього якомога більше у продавця.
  • Торг. Якщо покупець намагається зменшити вартість товару, значить, він збирається його купити, але не факт, що саме в тебе. Тому у цьому разі варто зробити все, щоб утримати клієнта, але водночас не собі на збиток.
  • «Стрільба» очима. «Готовий» клієнт шукає очима по всіх полицях те, що йому потрібно.
  • Сімейний вихід. Часто, усвідомлені покупки, особливо дорогих товарів, здійснюють у компанії близьких людей. Головне виявити особу, яка приймає рішення.
  • Обговорення.Пара або кілька осіб активно говорять про конкретний товар, можливо, навіть сперечаються або перешіптуються.
  • Зовнішні дані. «Гарячий» клієнт нерідко надмірно схвильований, що видає вираз його обличчя, жести, почервоніння обличчя, потовиділення. Деякі покупці навпаки намагаються виглядати демонстративно строго і серйозно.

Як працювати з «гарячим» покупцем?

Якщо ти точно визначив, що перед тобою «гарячий» покупець, не впусти його. Тут найважливіше якісно і швидко обслужити клієнта. Уважно вислухай його і при необхідності постав уточнюючі питання стосовно конкретної моделі, кольору, розміру. В принципі, немає нічого складного в тому, щоб укласти угоду з покупцем, який сам прийшов до тебе за цим. Але ти можеш отримати максимальну користь з цієї ситуації, наприклад, вдавшись до техніки крос-селлинг. Запропонуй клієнту додаткові товари або послуги, супутні основному придбання. Він визначився з відповідною моделлю ноутбука? Відмінно! Саме час порадити гарнітуру, чохол, мишку і килимок до неї.

Як «зловити» «гарячого» покупця в інтернеті?

Хочеш, щоб «гарячі» клієнти заходили саме в твій інтернет-магазин і купували? Використовуй перевірені способи, такі як:

  • Контекстна реклама. Грамотна настройка допоможе покупцям знаходити саме твій сайт.
  • Пошукова оптимізація. Чи зможе підняти твій інтернет-ресурс на верхні рядки в пошукових системах, що підвищить шанси на його затребуваність.
  • Сайт.Він повинен бути максимально зручним і простим для використання.
  • Ажіотаж.Для «гарячих» клієнтів – «гарячі» пропозиції! Обмежуй терміни знижок і розпродажів, а також кількість товару. Грей інтерес покупців.
  • Обслуговування. Бачиш, що клієнт готовий до покупки? Не відкладай у довгий ящик, оформлюй угоду без зайвих питань. А ось про техніку крос-селлинг забувати не варто. Тут вона також буде доречною.

Приєднуйся та обирай тисячі товарів для опту (гурту) і дропшипінгу від українських постачальників, розширюй свій бізнес, здійснюй завантаження товарів у свій інтернет-магазин!

Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

  • 1 Нормативна база:
  • 2 Придбання товару неналежної якості
    • 2.1 Безоплатне усунення недоліків товару
    • 2.2 Перелік та зразки необхідних документів
    • 3.1 Куди звертатись:
    • 3.2 Перелік та зразки необхідних документів
    • 3.3 Строки розгляду питання
    • 4.1 Строк позовної давності
    • 4.2 Куди звернутися
    • 4.3 Вартість
    • 4.4 Перелік та зразки необхідних документів
    • 4.5 Строки розгляду питання

    Нормативна база:

    Придбання товару неналежної якості

    У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

    1. пропорційного зменшення ціни;
    2. безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
    3. відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

    Для непродовольчих товарів, що перебували у використанні – задовольняються вимоги споживача за згодою продавця.

    Товар неналежної якості підлягає обміну протягом гарантійного строку (строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов’язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв’язку з введенням її в обіг), який зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі (наприклад договорі купівлі продажу), що додається до продукції.

    Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

    1. пропорційного зменшення ціни;
    2. безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
    3. відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

    У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

    1. відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
    2. вимагати заміни товару.

    Стосовно непродовольчих товарів, що перебували у використанні та були реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача, зазначені у частині першій статті 8 Закону України “Про захист прав споживачів”, задовольняються за згодою продавця.

    Згідно з цією частиною задовольняються вимоги споживача щодо товарів, гарантійний строк на які не закінчився.

    Вимоги споживача, встановлені частиною першою статті 8 Закону України “Про захист прав споживачів”, пред’являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

    Споживач має право пред’явити одну з вимог, передбачених частиною першою статті 8 Закону України “Про захист прав споживачів”, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою статті 8 Закону України “Про захист прав споживачів”

    Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником.

    Продавець і виробник під час продажу (реалізації) товару зобов’язані інформувати споживача про підприємства, що задовольняють вимоги, встановлені частинами першою і третьою статті 8 Закону України “Про захист прав споживачів”. За ненадання такої інформації встановлюється відповідальність згідно із статтями 15 і 23 Закону України “Про захист прав споживачів”.

    Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою статті 8 Закону України “Про захист прав споживачів” зобов’язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

    Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п’ять кілограмів продавцю, виробнику (підприємству, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою статті 8 Закону України “Про захист прав споживачів”) та їх повернення споживачеві здійснюються за рахунок продавця, виробника (підприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою статті 8 Закону України “Про захист прав споживачів”).

    У разі придбання споживачем непридатного харчового продукту продавець зобов’язаний замінити його на харчовий продукт, який є придатним до споживання, або повернути споживачеві сплачені ним кошти. Розрахунки із споживачем у такому разі проводяться в порядку, передбаченому абзацом третім частини сьомої статті 8 Закону України “Про захист прав споживачів”.

    На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою статті 8 Закону України “Про захист прав споживачів”) зобов’язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

    За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

    При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину обчислюється починаючи від дня видачі споживачеві товару після ремонту.

    За необхідності наявність істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару підтверджується висновком експертизи, яка повинна бути організованою продавцем (виконавцем, виробником) у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції.
    Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов’язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

    Строки виконання вимоги заміни товару:

    • за наявності товару – негайно;
    • у разі перевірки якості товару – 14 денний термін;
    • у разі відсутності товару – 2 місячний строк з моменту подання заяви.

    Безоплатне усунення недоліків товару

    Недоліки товару, пред’явлені споживачем, повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред’явлення або за згодою сторін в інший строк.
    На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. За кожний день затримки виконання вимоги Споживача (надання аналогічного товару, усунення недоліків) сплачується неустойка 1 % вартості товару. При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину вираховуються з дня видачі споживачеві товару після ремонту.

    Строки пред’явлення вимоги після закінчення гарантійного терміну:

    • протягом установленого строку служби;
    • протягом 10 років, якщо строк служби не встановлено в разі виявлення недоліків з вини виробника.

    Якщо вимогу споживача не задоволено протягом 14 днів, споживач має право пред’явити інші вимоги встановлені частиною першою статті 8 Закону.

    Перелік та зразки необхідних документів

    Розрахунковий документ з позначкою про дату продажу товару, гарантійні зобов’язання, зміст договору з виконавцем робіт (послуг), опис виявлених недоліків, висунуті вимоги (прохання) з документальним підтвердженням факту їх отримання продавцем (виконавцем), отримані заявником відповіді, висновки тощо.

    Під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

    Розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару (послуги).

    У разі втрати споживачем технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, їх відновлення здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

    Позасудовий порядок

    Куди звертатись:

    1. Звернутись до продавця чи виробника з скаргою/претензією;
    2. Звернутись до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у відповідному регіоні (контакти територіальних органів).

    Перелік та зразки необхідних документів

    У випадку порушення продавцем прав споживача останній має право звернутися до уповноваженого органу з усним, електронним або письмовим зверненням (скаргою)

    До письмового звернення (скарги) додаються наступні документи:

    1. копія звернення до суб’єкта господарювання (продавець);
    2. копія документу, який засвідчує факт придбання товару;
    3. копія технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу;
    4. інші документи, які стосуються розгляду звернення.

    Строки розгляду питання

    Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

    Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо продавець встановлює необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

    На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено.

    Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

    Судовий порядок

    Строк позовної давності

    До вимог у зв’язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в 1 рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), – від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

    Куди звернутися

    Споживач має право звернутися в порядку позовного провадження до суду:

    • за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача (ст. 28 ЦПКУ);
    • за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (ст. 28 ЦПКУ);
    • за місцем перебування реєстрації Відповідача.

    Вартість

    Споживачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав за позовом про захистом прав споживача (частини 3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів”).

    Перелік та зразки необхідних документів

    До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (відмова покупця обміняти товар належної якості), наприклад:

    1. копія звернення до суб’єкта господарювання (продавець);
    2. висновок експертизи про невідповідність товару встановленим вимогам якості;
    3. копія документу, який засвідчує факт придбання товару;
    4. копія технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу;
    5. інші документи, які стосуються розгляду звернення.

    При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

    Строки розгляду питання

    Цивільна справа в порядку позовного провадження розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження у справі.

    Див. також: